Рішення № 90106725, 17.06.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3861/20

пр. №2-а/759/146/20

17 червня 2020 року

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участі секретаря Савіцькій Л.Д.,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції, Мишури Андрія Олександровича про скасування постанови серії ДП 18 № 743782 від 18.02.2020р. у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2020 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ДП 18 № 743782 від 18.02.2020р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 18.02.2020 року у відношенні позивача інспектором поліції батальйону патрульної поліції в м.Києві Мишуорю А.О. було винесено постанову серія ДП 18 № 743782 про накладення штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП.

Постановою встановлено, що 18.02.2020 о 16 год. 50 хв. позивач рухався на автомобілі Lexus GS 300, д.н.з. НОМЕР_1 у м.Києві по вул.Польовій, діставшись до перехрестя з вул.Вадима Гетьмана повернув праворуч та рухався по вул.Вадима Гетьмана по крайній правій смузі руху до перехрестя з вулицею Ушинського/Уманської і продовжуючи рух по вул. Чоколівський бульвар напроти будинку 37 був зупинений поліцейський Мишурою А.О . Перевіривши документи позивача, поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 рухався по смузі громадського транспорту та порушив Правила дорожнього руху.

Вважає, що його права було порушено, оскільки протягом руху до перехрестя вулиць Ушинського/Уманської не мав можливості для перестроювання у другу чи третю смогу, скільки автомобілі очікували на ввімкнення зеленого кольору світлофору, тому здійснив перестроювання вже після світлофору, вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12.03.2020 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву та всі докази, які наявні у відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений строк надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач рухався у смузі руху для маршрутних та транспортних засобів, позначених дорожнім знаком 5.8 та 5.11, чим порушив п.17.1. Правила дорожнього руху, внаслідок чого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу. Також, відповідач надав копію відео фіксації порушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам,

Пунктами 1.1, 1,9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі якщо водій порушив ПДР (ст. 35 Закону).

Відповідно до п. 17.1 ПДР На дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі) на цій смузі.

Відповідно до ч. 3 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У відповідності до вимог частини третьої статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.

Частина 2 статті 258 КУпАП надає право Національній поліції не складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною третьою статті 122 КУпАП.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 522/6111/16-а (№ К/9901/11751/18).

Відповідно до пункту 5 розділу IV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Обставини вчинення правопорушення, викладені у винесеній відповідачем постанові серії ДП 18 №743782 від 18.02.2020 року у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко вбачаються час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності.

Вирішуючи питання про встановлення факту допущення позивачем порушень ПДР, суд звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що надані відеоматеріали містять сааме момент порушення ПДР позивачем, які є належним доказом по справі.

За вимогами ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є, з поміж іншого, також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Частина 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» містить вимоги щодо встановлення виключно автоматичних фото і відео технічних пристроїв для забезпечення публічної безпеки та порядку.

Тобто, наданий відеозапис інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Оцінивши докази в справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, відповідач постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., що передбачено санкцією цієї статті.

Враховуючи те, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП та Інструкцією, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції, Мишури Андрія Олександровича про скасування постанови серії ДП 18 № 743782 від 18.02.2020р. у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Горбенко