Ухвала суду № 90105970, 13.05.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4294/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2020 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Пнюшкову В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБУ у м.Києві та Київській області Баценка Є.С., погоджене заступником начальника відділу прокуратури м.Києва Жилою О.Б., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22020101110000030 та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Щигри Курської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не військовозобов`язаного, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Жили О.Б.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

12.05.2020 року старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУ СБУ у м.Києві та Київській області Баценко Є.С. звернувся до суду із клопотанням, погодженим заступником начальника відділу прокуратури м.Києва Жилою О.Б., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22020101110000030 відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

ІІ. Зміст клопотання слідчого, погодженого з прокурором.

Вимоги клопотання слідчого обґрунтовані тим, що 24.03.2020, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 виявлено та вилучено наступне: 2 предмети ззовні схожі на магазини до пістолета, 19 предметів ззовні схожі на патрони, предмет ззовні схожий на глушник до пістолету, предмет з написом «ZORAKI-MOD.914-S» ззовні схожий на пістолет, 3 предмети ззовні схожі на запали до ручних гранат УЗРГМ-2, предмет ззовні схожий на електродетонатор ЕДП, 2 предмети ззовні схожі корпуси гранати РГД5, предмет ззовні схожий на корпус гранати Ф1, предмет ззовні схожий на тротилову шашку за написом «ТШ-200».

Відповідно до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України надані на експертизу предмети зовні схожі на три запали до ручних гранат УЗРГМ-2, належать до вибухових пристроїв та відносяться до бойових припасів, а саме: є уніфікованими запалами дистанційної дії УЗРГМ-2; надані на експертизу два предмета ззовні схожі на корпуси гранат РГД-5 є корпусами наступальних осколкових ручних гранат РГД- 5 та один предмет схожий на корпус фанати Ф-1 належать до складових частин бойових припасів є корпусом оборонної осколкової ручною гранатою Ф-1. При конструктивному поєднанні УЗРГМ-2 з РГД-5 та Ф-1 отримуються повністю споряджені дві осколкові ручні гранати РГД-5 та одна оборонна осколкова граната Ф-1, які відносяться до бойових припасів та є вибуховими пристроями, кожна з яких призначена для ураження живої сили противника в наступі та обороні.

24.03.2020 ОСОБА_1 затримано за підозрою, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

25.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

26.03.2020 Дніпровським районним судом м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 22.05.2020.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є наступне: протокол допиту свідка ОСОБА_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_3 ; протокол допиту свідка ОСОБА_4 ; відповідь на доручення ГВ БКОЗ СБ України у м. Києві та Київській області; протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; висновок експерта УНД ІСТЕ СБ України; іншими матеріалами кримінального провадження.

Строк тримання під вартою у даному кримінальному провадженні закінчується 22.05.2020. Однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки необхідно отримати висновки експертиз, дослідити та перевірити всі доводи підозрюваного, встановити осіб причетних до вчинення вказаного кримінального провадження, виконати вимоги ст.ст. 290 та 291 КПК України, а також те, що вказане кримінальне провадження є особливо складним.

Таким чином, у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне: отримати висновок балістичної експертизи; отримати висновок балістичної експертизи; отримати висновок фізико-хімічної експертизи; за результатами проведення фізико - хімічної експертизи отримати висновок вибухо-технічної експертизи; здійснити аналіз отриманих експертиз в сукупності у кримінальному провадженні; з урахуванням висновків експертів прийняти рішення щодо визначення об`єктів дослідження речовими доказами; встановити очевидців що причетні до скоєння злочину та допитати їх як свідків; здійснити розсекречення матеріалів НСРД; дослідити та перевірити всі доводи підозрюваного; повідомити про нову підозру ОСОБА_1 ; повідомити про завершення досудового розслідування вказаного кримінального провадження; надати підозрюваному ОСОБА_1 доступ до матеріалів досудового розслідування; скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування та скерувати на затвердження до прокуратури м. Києва.

Враховуючи викладене, а також те, що:

- ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має постійного місця проживання, зареєстрований на не підконтрольній території України, тому він може переховатися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- на даний час проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій і тому не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, а тому ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь - яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- у ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, дані яких не повідомляє ОСОБА_1 , яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а тому ОСОБА_1 , може незаконно впливати на свідків;

- підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Таким чином, запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Поряд із тим, зважаючи на необхідність запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у якому він підозрюється, які можуть мати місце у зв`язку із підозрою його у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що підтверджується матеріалами кримінального провадження №22020101110000030, враховуючи відсутність постійного місця проживання ОСОБА_1 на території м. Києва, а також зважаючи на неможливість запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, щодо ОСОБА_1 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та на наявність ризиків, слідчий просить задовольнити клопотання.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження в судовому засіданні з розгляду клопотання слідчого.

1. Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити.

На думку прокурора обґрунтованість підозри підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження належними та допустимими доказами, заявлені раніше ризики не зменшилися. На даний час існують зазначені в клопотанні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, і вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного, підвищену суспільну небезпеку злочину та ризики, які існують.

2. Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання слідчого та доводів прокурора про неможливість застосування до нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу, заперечував.

ІV. Положення закону, яким керувався слідчий суддя.

Відповідно до ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно зі ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Статтею 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:

1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;

2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.5 ст.193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

V. Підстави запобіжного заходу, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, та висновки суду.

Судом було встановлено, що 17.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.263, ч.1 ст.14 ч.1 ст.258 КК України (кримінальне провадження №22020101110000030).

Клопотання слідчого, погоджене із заступником начальника відділу прокуратури м.Києва Жилою О.Б., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22020101110000030, оформлене відповідно до вимог ст.199 Кримінального процесуального кодексу України.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження. Таким чином, слідчим виконані вимоги ст.199 КПК України.

24.03.2020 ОСОБА_1 затримано за підозрою, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

25.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 26.03.2020 року відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з визначенням розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 13.05.2020 року було задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22020101110000030 до шести місяців, а саме до 24.09.2020 року.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст.258 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_3 ; протокол допиту свідка ОСОБА_4 ; відповідь на доручення ГВ БКОЗ СБ України у м. Києві та Київській області; протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; висновок експерта УНД ІСТЕ СБ України; іншими матеріалами кримінального провадження, які підтверджують існування фактів та інформації, що можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри, тому слідчий суддя вважає безпідставними заперечення сторони захисту з цих питань.

При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст.199 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Крім того, слідчий суддя враховує наявність об`єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, необхідність (отримати висновок балістичної експертизи; отримати висновок фізико-хімічної експертизи; за результатами проведення фізико - хімічної експертизи отримати висновок вибухо-технічної експертизи; здійснити аналіз отриманих експертиз в сукупності у кримінальному провадженні; з урахуванням висновків експертів прийняти рішення щодо визначення об`єктів дослідження речовими доказами; встановити очевидців що причетні до скоєння злочину та допитати їх як свідків; здійснити розсекречення матеріалів НСРД; дослідити та перевірити всі доводи підозрюваного; повідомити про нову підозру ОСОБА_1 ; повідомити про завершення досудового розслідування вказаного кримінального провадження; надати підозрюваному ОСОБА_1 доступ до матеріалів досудового розслідування; скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування та скерувати на затвердження до прокуратури м. Києва), та те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання до семи років позбавлення волі, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.199 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, тому клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді від 26.03.2020 року в межах строку досудового розслідування.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011). При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховані слідчим суддею при вирішенні даного клопотання.

VІ. Визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді від 26.03.2020 року при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу як альтернативу триманню під вартою підозрюваному ОСОБА_1 було визначено заставу в в сімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Ухвалюючи рішення про продовження строків тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне залишити без змін визначену в ухвалі від 26.03.2020 року заставу підозрюваному ОСОБА_1 та покладенні на нього обов`язки у випадку внесення визначеної раніше судом застави.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, захищеного законного інтересу, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного та належний контроль з боку можливих заставодавців під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

Керуючись ст.ст.3, 176-178, 180, 182-183, 184, 194, 196-199, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБУ у м.Києві та Київській області Баценка Є.С., погоджене заступником начальника відділу прокуратури м.Києва Жилою О.Б., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22020101110000030 відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді від 26.03.2020 в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №22020101110000030 до 11 липня 2020 року включно.

Визначену в ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 26.03.2020 заставу підозрюваному ОСОБА_1 у розмірі 121620 (сто двадцять одна тисяча шістсот двадцять) гривень 00 копійок та покладенні на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки у випадку внесення визначеної судом застави, - залишити без змін.

Роз`яснити, що ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у вказаному розмірі у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва.

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження,

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.

Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 14-10 годині 15 травня 2020.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м.Києва Ю.В. Іваніна