Вирок № 90105687, 19.06.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4029/20

провадження № 1-кп/753/1073/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2020 р. м. Київ Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

за участю:

секретаря Авдєєнко А.А.,

прокурора Данилюка Ю.О.,

захисника Шиєнкова Я.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12017100020006654 від 22.06.2017 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Струмок Татарбунарського району Одеської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого водієм-охоронцем готелю « Отрада», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності Солом`янським УП ГУНП у м. Києві за ст. 289 ч.1 КК України, обвинувальний акт відносно якого знаходиться на розгляді Соломянського районного суду м. Києва, повторно, з метою умисного незаконного заволодіння транспортним засобом, 19.04.2017 близько 19:00 години, знаходячись на парковці за адресою м. Київ, вул. Харківське Шосе, 170, під приводом оренди автомобіля, за попередньою домовленістю, зустрівся з ОСОБА_2 яка виклала в мережі інтернет оголошення щодо здачі автомобіля «Шкода Октавія», 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 в оренду.

В подальшому, ОСОБА_1 в розмові з ОСОБА_2 підтвердив бажання взяти вказаний автомобіль в оренду, після чого, оглянувши автомобіль «Шкода Октавія», 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданого РЕВ м. Красноармійська УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, належить ОСОБА_3 який є батьком ОСОБА_2 , передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 5000 грн., та відповідно до домовленостей з останньою повинен був зустрітися через 2-3 тижні для укладання договору оренди вказаного автомобіля.

В свою чергу ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 ключі від автомобіля «Шкода Октавія», 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб.

В подальшому, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, маючи при собі ключі та свідоцтво про реєстрацію до транспортного засобу «Шкода Октавія», 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , сівши за кермо вказаного автомобіля та з допомогою ключа запустив двигун та з місця вчинення злочину разом з автомобілем поїхав у невстановленому досудовим розслідуванням напрямку.

Після чого, ОСОБА_1 цього ж дня, 19.04.2017 близько 19 години, знаходячись у невстановленому досудовим слідством місці в м. Києві, з метою продажу автомобіля «Шкода Октавія», 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 який належить ОСОБА_3 та яким він незаконно заволодів під приводом оренди, зустрівся з ОСОБА_4 , якому в подальшому продав вищевказаний автомобіль за грошові кошти в сумі 2600 доларів США, при цьому запевнивши останнього, що в подальшому надасть довіреність на право розпорядження вказаним автомобілем від власника даного майна ОСОБА_3 , тим самим умисно, скриваючи свої дійсні наміри щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, повторно, шляхом обману, під приводом оренди автомобіля, незаконно заволодів автомобілем «Шкода Октавія», 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 оціночна вартість якого становить 191940 грн. 00 коп.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 19.04.2017 р. приблизно о 19-00 год. по вул. Харківське шосе, 170 він зустрівся з ОСОБА_2 та домовився щодо оренди автомобіля «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 , належного батьку ОСОБА_2 , яка виклала в інтернеті оголошення щодо здачі в оренду цього автомобіля. Передавши ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5000 грн., він отримав ключі від вказаного автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, після чого завів двигун автомобіля та поїхав. В цей же день він продав вказаний автомобіль ОСОБА_4 за грошові кошти в сумі 2600 доларів США, запевнивши ОСОБА_4 , що в подальшому надасть довіреність на право розпорядження вказаним автомобілем від власника, проте дійсних намірів цього робити він не мав. Марки автомобіля та вартості цього транспортного засобу обвинувачений не оспорював. У скоєному щиро покаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші участники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред`явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох дітей 2003р.н. та 2009 р.н.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого на підставі ст.66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, які викладені в ст. 65 КК України, суд наділений правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Враховуючи позицію прокурора, який в судових дебатах просив звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, позицію потерпілої, яка не наполягала на призначенні обвинуваченому суворого покарання, ураховуючи також, що завдані злочином збитки усунені внаслідок фактичного повернення автомобіля, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням відповідно до положень ст. 75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків, які визначені в ст. 76 КК України.

Обговорюючи необхідність призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, позицію прокурора та потерпілої, суд вважає за недоцільне накладати на обвинуваченого додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Процесуальні витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у виді застави до набрання вироком законної сили підлягає залишенню без змін, а внесена заставодавцем сума грошових коштів в якості застави після набрання вироком законної сили підлягає поверненню заставодавцеві.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 \ п`ять\ років без конфіскації майна.

На підставі вимог ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 \ три\ роки.

На підставі вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Початок іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з дня проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 593 грн. \ п`ятсот дев`яносто три\ гривні 22 копійок на користь держави.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 у виді застави - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_5 заставу в розмірі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, внесену 04.05.2020 р. ОСОБА_5 відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.1695137218.1 за реквізитами: Отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089, код банку отримувача: 26268059, призначення платежу -застава на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 21.04.2020 (справа № 753/4029/20) відносно ОСОБА_1 .

Речові докази:

-автомобіль «Шкода Октавія», 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 - залишити у власності потерпілої ОСОБА_2 ;

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв