Рішення № 90102440, 19.06.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/262/20

пр.№ 2/464/549/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2020 року

Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Підгайна Н.Й., 13.01.2020 р. звернулась в суд із позовом до відповідача Львівської міської ради, у якому просить надати їй строк терміном в 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 – її свекор, після смерті якого відкрилась спадщина на все майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, зокрема частка, що належить йому на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Співвласниками даної квартири є її донька – ОСОБА_4 та її внучка – ОСОБА_5 . За життя ОСОБА_6 заповіт не складав, відтак все належне йому майно має право успадкувати його син – ОСОБА_7 за законом на підставі ст. 1261 ЦК України. Однак ОСОБА_7 у встановлений законом строк не звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Майно, яке залишилось після його смерті успадкувала вона, його дружина, на підставі заповіту, не успадкованим майном залишилась лише частка у квартирі АДРЕСА_1 . Зазначає, що вона, у відповідності до ст. 1276 ЦК України, має право на прийняття даної спадщини, оскільки станом на 09.01.2020 р. жоден із дітей не звертався в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини. Вказує, що раніше вона не зверталась до суду із заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини з поважних причин, а саме по стану здоров`я, а також думала, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 разом із часткою цієї квартири, яка належала ОСОБА_6 .

Ухвалою від 22.01.2020 р. прийнято до розгляду позов та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідно до ухвали підготовчого засідання від 05.03.2020 р. до участі в справі залучено в якості третьої особи ОСОБА_5 .

Ухвалою від 29.05.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, 18.06.2020 р. на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача – адвоката Підгайної Н.Й., у якому остання просить розглядати справу за наявними матеріалами у справі без її участі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Львівської міської ради у судове засідання не з`явився, 19.06.2020 р. представник Львівської міської ради Синьовський Б.В. подав заяву, у якій просить розглядати справу у його відсутності. Окрім цього, у даній заяві просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано жодного доказу поважності пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер майже 13 років тому.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, звернулись в суд із заявами про розгляд даної справи у їх відсутності, позов підтримують, просять такий задовольнити.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно із свідоцтвом про право власності на квартиру №Г-08760, виданим 12.09.1996 р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08 вересня 1997 року Відділом РАГС львівського міськвиконкому, актовий запис №5262 (а.с.9), а відтак після смерті одного із співвласників даної квартири ОСОБА_6 , відкрилась спадщина на частку у квартирі.

Згідно із витягами зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори; спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №58902232 та №58902219 від 26.12.2019 р., спадкові справи після смерті ОСОБА_6 не заводились (а.с.13,14).

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №868, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).

Позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_7 , що підтверджується відміткою у паспорті серії НОМЕР_3 , виданому 31 серпня 2006 року Франківським РВ ЛМУ МВС України у Львівській області (а.с. 5-6).

Між сторонами мають місце правовідносини, що виникають зі спадкових прав, оскільки позивач ОСОБА_1 має намір прийняти спадщину після смерті свого свекра ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст.1217 ЦК України. Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом або за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За нормами ч.ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини - ст.1270 ЦК України.

Частинами першою та третьою статті 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом ст.1272 ЦК України не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, подадуть письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини. За наявності такої згоди спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, необхідно подати до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи спір про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 22 січня 2020 року у справі № № 345/3960/17, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому виходить з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обґрунтовуючи позов, позивач ОСОБА_1 поважними причинами пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті свекра вказала на її стан здоров`я та необізнаність щодо необхідності прийняття спадщини, однак на підтвердження таких фактів жодних доказів не надала.

Суд вважає, що вказані обставини не свідчать про існування поважних причин у розумінні ст. 1272 ЦК України.

З урахуванням викладеного, оскільки позивач за відсутності будь-яких поважних причин, не вчиняла дій з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття після смерті ОСОБА_6 , відтак позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 – 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Представник позивача: Підгайна Надійка Йосифівна, адвокат, АДРЕСА_3 .

Відповідач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження: м.Львів, пл.Ринок, 1.

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 .

Третя особа: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_4 .

Суддя Д.Ю. Теслюк