Постанова № 9010214, 14.12.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

14.12.09                                                                                           Справа № 17/41

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Мурської Х.В.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача (скаржник) –Юдін І.В.

від відповідача - Фазекош Н.В.

від третьої особи-1 –Пуга Є.І.

від третьої особи-2 - не з’явився

Розглянувши апеляційну скаргу Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос»Агропромислового комплексу України, вих.№190/01-5 від 07.09.2009 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 17.08.2009 року (підписане 28.09.2009 року), суддя Ушак І.Г.

у справі № 17/41,

за позовом Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос»Агропромислового комплексу України, м.Київ

до відповідача Берегівської міської ради, м.Берегово

третя особа-1 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Термал Перегіум», м.Берегово

третя особа-2 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Учбово-спортивна база «Закарпаття», м.Берегово

про визнання недійсними рішень Берегівської міської ради від 27.08.04р. № 579 „Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки ТзОВ „Термал Перегіум” та № 580 „Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки учбово-спортивній базі „Закарпаття”

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.08.2009 року по справі №17/41, відмовлено в задоволенні позову ВФСТ «Колос»АПКУ про визнання недійсними рішень Берегівської міської ради від 27.08.2004 року: № 579 „Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки ТзОВ „Термал Перегіум” та № 580 „Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки учбово-спортивній базі „Закарпаття”.

Судом при винесенні рішення взято до уваги положення ст.12, 122, 123, 141,149 Земельного кодексу України, ст.ст.10,25, п.34 ч.1 ст.26, ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та зроблено висновок про те, що приймаючи оскаржувані рішення відповідач діяв у межах своїх повноважень, спірна земельна ділянка перебувала у користуванні учбово-спортивної бази „Закарпаття”, яка добровільно відмовилася від права користування спірною земельною ділянкою, а позивач не довів свого права на користування спірною земельною ділянкою.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВФСТ «Колос»АПКУ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 17.08.2009 року по справі №17/41, прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Зокрема, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що Брегівська міська рада, приймаючи оскаржувані рішення, позбавила позивача, як правонаступника Центральної ради „Колос”, права користування земельною ділянкою площею 8,506 га в м. Берегово по вул. Корятовича, 1, що була надана йому у постійне користування за рішенням відповідача від 24.04.97р. № 159 та щодо якої 5.05.97р. видано державний акт на право постійного користування серії ІІ-ЗК № 002129. Поряд з цим, скаржник вважає безпідставним посилання суду на те, що згідно інформації Берегівської ОДПІ від 25.06.2009 року УСБ «Закарпаття»подавалися звіти по розрахунку за користування землею, а відтак остання є користувачем земельної ділянки, а не позивач, оскільки, як вказує скаржник, подача звітності особою не може свідчити про визнання такої особи землекористувачем земельної ділянки.

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду склад судової колегії змінювався.

Представник скаржника (позивача) вимоги апеляційної скарги підтримав, з підстав наведених у апеляційній скарзі та поясненнях (від 14.12.2009 року), просив оскаржуване рішення скасувати, вказуючи на те, що позивач є належним землекористувачем на підставі державного акту, а відповідач сам визнав незаконність своїх рішень шляхом задоволення протесту прокуратури. Крім того, відзначав, що добровільна відмова від землекористування з боку третьої особи-2 відповідачем належним чином не доведена.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечила, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, зазначаючи, що Берегівська міська рада діяла у межах своїх повноважень та вилучала частину земельної ділянки через невикористання її за цільовим призначенням впродовж 7-ми років та враховуючи згоду землекористувача, яким є УСБ «Закарпаття».

Представник третьої особи-1 проти вимог апеляційної скарги заперечила, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просила оскаржуване рішення залишити без змін. Зокрема, зазначала, що оспорювані рішення щодо земельної ділянки, яка є комунальною власністю, прийняті відповідачем у межах наданих йому повноважень, на підставі згоди учбово-спортивної бази „Закарпаття” як землекористувача та на підставі звернення ТОВ „Термал Перегіум” про надання земельної ділянки в оренду.

Представник третьої особи-2 в судові засідання 09.11.2009 року, 30.11.2009 року та 14.12.2009 року не з’являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи те, що явка представників сторін та третіх осіб не визнавалась обов’язковою, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи-2.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржуються прийняті Брегівською міською радою рішення від 27.08.2004 року:

- №579„Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки ТзОВ „Термал Перегіум”, яким вирішено надати в довгострокову оренду терміном на 50 років земельну ділянку площею 5,65 га ТзОВ «Термал Перегіум»без змін цільового призначення.

- №580 „Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки учбово-спортивній базі „Закарпаття” м. Берегово, вул. Корятовича,1”, яким вирішено анулювати державний акт на право постійного користування серії ІІ-ЗК № 002129, виданий УСБ «Закарпаття»та вилучити частину земельної ділянки площею 5,65 га по вул.Корятовича,1 в м.Берегово, через невикористання її за цільовим призначенням впродовж семи років, враховуючи згоду землекористувача для подальшого розподілу. Крім того, цим рішенням, вирішено передати в довгострокову оренду земельну ділянку УСБ «Закарпаття»за адресою вул.Корятовича,1 в м.Берегово загальною площею 2,526 га для розміщення виробничих та учбових споруд.

Спірні правовідносини, оскільки вони стосуються питань розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування, вилучення земельних ділянок, які перебувають у користуванні, регулюються Земельним кодексом України та Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад як органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин на території міст належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; вилучення земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За змістом ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішеннями органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

З наданого суду Державного акту на право постійного користування землею II-ЗК № 002129 вбачається, що Центральній Раді «Колос» (правонаступник якої є ВФСТ «Колос»АПК) учбово-спортивній базі «Закарпаття»надано право постійного користування земельною ділянкою площею 8,506 гектарів, яка розташована за адресою: м. Берегово, вул.Корятовича, 1. Вказаний Державний акт виданий на підставі рішення Берегівської міської ради від 24 квітня 1997 року № 159.

Слід зазначити про те, що висновки суду першої інстанції про відсутність у позивача права землекористування спірною земельною ділянкою, які ґрунтуються на інформації Берегівської ОДПІ від 25.06.09р. є безпідставними, оскільки інформація ОДПІ про сплату земельного податку не є правовстановлюючим документом щодо визнання права користування земельною ділянкою та не виключає права позивача на користування земельною ділянкою.

Таким чином, на момент ухвалення оскаржуваних рішень відповідачем, позивач був належним землекористувачем спірної земельної ділянки.

Стаття 141 Земельного кодексу України встановлює, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України; припинення діяльності юридичної особи; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата податку або орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували згоду позивача, як землекористувача, на вилучення земельної ділянки; добровільну відмову позивача від права користування земельною ділянкою; використання позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням або припинення права користування земельною ділянкою з інших підстав, передбачених ст.141 Земельного кодексу України.

Враховуючи наведене, у відповідача не було підстав для припинення права позивача на користування спірною земельною ділянкою. Крім того, відповідачем не надано суду належних доказів відмови від права користування спірною земельною ділянкою з боку третьої особи-2.

Поряд з цим, у оскаржуваному рішенні суду зазначено, що представник третьої особи-2 в судовому засіданні в суді першої інстанції заперечував факт надання згоди на вилучення земельної ділянки та наполягав на тому, що учбово-спортивна база „Закарпаття” продовжує бути користувачем спірної земельної ділянки.

В якості доказу згоди третьої особи-2 на вилучення земельної ділянки відповідачем надано копію акту обстеження земельної ділянки від 20.08.2004р., на якому міститься напис: «з актом ознайомлений та згідний»та підпис, проте із вказаного напису неможливо встановити ким він здійснювався і на якій підставі (наявність повноважень), оскільки прізвища особи не зазначено. Крім того, на зазначеному акті відсутній відтиск печатки третьої особи-2. Одночасно, слід зазначити, що на вимогу господарського суду щодо представлення оригіналу такого акту, відповідач зазначив, що подати такий немає можливості, так як його вилучено правоохоронними органами в процесі проведення слідчих дій в 2004-2005 роках. (лист від 30.07.2009 року, арк. справи 130).

Колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду, ухвалою від 30.11.2009 року по даній справі, зобов’язано відповідача подати належним чином засвідчену копію протоколу виїмки акту обстеження земельної ділянки УСБ «Закарпаття», площею 8,506 га від 20.08.2004 року, проте такого не надано.

Відповідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведеного, відповідачем не доведено факту відмови третьої особи-2 від права користування спірною земельною ділянкою.

Порядок припинення права користування земельною ділянкою, яка використовується з порушенням земельного законодавства, передбачено ст.144 Земельного кодексу України. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Отже, Земельним кодексом України передбачено як виключний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, так і процедура встановлення фактів використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства.

Такої форми, як акт обстеження земельної ділянки, зазначеною процедурою не передбачено.

Враховуючи вищенаведене, у відповідача були відсутні підстави для анулювання Державного акту на право постійного користування землею II-ЗК № 002129 та вилучення у землекористувача частини земельної ділянки загальною 5,65 га по вул.Корятовича, 1 в м. Берегово, відповідно, оскаржувані рішення відповідача № 579 та № 580 від 27.08.2004р. винесені всупереч вимогам зазначених статей Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позов та визнати недійсними оскаржувані рішення, прийняті відповідачем.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос»Агропромислового комплексу України задоволити.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 17.08.2009 року по справі №17/41 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Визнати недійсним рішення Берегівської міської ради від 27.08.04 р. № 579 „Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки ТзОВ „Термал Перегіум”.

Визнати недійсним рішення Берегівської міської ради від 27.08.04 р. № 580 „Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки учбово-спортивній базі „Закарпаття”.

Стягнути з місцевого бюджету м. Берегове Закарпатської області на користь Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства „Колос” Агропромислового комплексу України (м. Київ, вул.Флоренції, 1/11, код ЄДРПОУ 01287191) - 127,50 грн. –витрат по сплаті державного мита (з яких 85 грн. –за подання позовної заяви, 42,50 грн. –за подання апеляційної скарги) та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Мурська Х.В.