Постанова № 9010085, 02.12.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

02.12.09                                                                                           Справа № 10/53

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Гулик Н.Г.,

з участю представників:

від скаржника (позивача) –не з”явився,

відповідача – не з”явився,

розглянув апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», с.Луковиця Глибоцького району Чернівецької області

на рішення господарського суду Чернівецької області від 17.08.2009 року, суддя Т.І.Ковальчук, в справі № 10/53

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», с.Луковиця Глибоцького району Чернівецької області

до відповідача: Луковицької сільської ради, с.Луковиця Глибоцького району Чернівецької області

про визнання недійсним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.08.2009 року відмовлено в позові сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива»про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Луковицької сільської ради Чернівецької області №7/50 від 25.07.2008 року «Про задоволення протесту прокурора Глибоцького району та скасування рішення Луковицької сільської ради №6/42 від 27.06.2008 року».

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, а судом не встановлено підстав для визнання оскаржуваного рішення недійсним, оскільки таке відповідає вимогам діючого законодавства та прийняте сільською радою в межах наданих їй повноважень. При цьому, судом зазначено, що спірне майно, право власності на яке згідно рішення Луковицької сільської ради №6/42 від 27.06.2008 року оформлено за позивачем, є об'єктом соціальної сфери, яке не підлягало паюванню в процесі реорганізації КСП ім.Федьковича, було передано СТОВ "Нива" на баланс і підлягало передачі в комунальну власність територіальної громади с.Луковиця, що свідчить про безпідтавність вимог позивача на це майно.

В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що спірне рішення порушує охоронювані законом права та інтереси як позивача у даній справі, так і кредиторів позивача, оскільки спірне майно належить на праві власності позивачу, як правонаступнику КСП ім.Федьковича. Скаржник покликається на те, що спірне майно - нежитлова будівля (лазня) загальною площею 103,9 м. кв., що знаходиться за адресою: вул.Комсомольська, 41а в с.Луковиця Глибоцького району Чернівецької області, яке знаходилося на балансі КСП ім.Федьковича, при створенні ТОВ «Нива»не було розпайоване, оскільки було включено до переліку майна, що не підлягає розпаюванню, проте, нікому не було передано чи продано, а тому його власником є позивач.

Скаржник не погоджується з висновком місцевого суду про те, що спірне майно відноситься до об»єктів соціальної сфери, оскільки спірна споруда є недіючою, а також вважає, що відсутність передавального балансу не може підтверджувати приналежність спірного майна до комунального.

Скаржник також покликається на відсутність будь-яких доказів по справі, які б свідчили про право сільської ради претендувати на спірне майно.

В судове засідання представники сторін не з"явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.04.2004 р. за заявою ДПІ у Глибоцькому районі порушено справу №8/244/6 про банкрутство ТОВ "Нива" по спрощеній процедурі на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а постановою господарського суду Чернівецької області від 10.02.2006 р. ТОВ "Нива" визнано банкрутом з переходом до ліквідаційної процедури в загальному порядку, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Комерзана З.Д. (а.с.15).

Ухвалою суду від 16.03.2009 р. у справі №8/244/6 задоволено клопотання ліквідатора Комерзана З.Д. та продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Нива", с.Луковиця Глибоцького району, на 6 місяців - до 16 вересня 2009 р. (а.с.31).

За результатами проведення інвентаризації майна банкрута СТОВ "Нива" ліквідатором Комерзаном З.Д. виявлено і включено до ліквідаційної маси приміщення лазні з насосною станцією по вул.Комсомольській, що відображено в інвентаризаційному описі від 21.03.2008 р. (а.с. 16-18).

За зверненням ліквідатора Комерзана З.Д. виконавчим комітетом Луковицької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області прийнято рішення №6/42 від 27.06.2008 р., яким оформлено право колективної власності ТОВ "Нива" на нежитлову будівлю (лазню), що складається з літ. А - лазня, загальна площа 88,8 кв. м, літ. Б - насосна, загальна площа 15,1 кв. м, розташовану в с.Луковиця Глибоцького району Чернівецької області вул.Комсомольська, 41а (а.с. 11).

На вказане рішення прокурором Глибоцького району внесено протест від 17.07.2008 р. про скасування як незаконного рішення виконавчого комітету Луковицької сільської ради від 27.06.2008 р. про оформлення права колективної власності на нежитлову будівлю (лазню) загальною площею 103,9 м. кв. товариству з обмеженою відповідальністю "Нива" (а.с.12). Підставою такого протесту зазначено ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.8 ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", п.З постанови Кабінету Міністрів України "Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємства, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності", "Порядок безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньо господарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників", затвердженого постановою КМ України від 13.08.2003 р. № 1253, відповідно до яких нежитлова будівля лазня повинна перейти безоплатно в комунальну власність, а оформлення права власності на лазню за ТОВ "Нива" є незаконним.

Рішенням виконавчого комітету Луковицької сільської ради №7/50 від 25.07.2008 р. протест прокурора задоволено, скасовано рішення виконавчого комітету Луковицької сільської ради від 27.06.2008 р. №6/42 про оформлення права колективної власності на нежитлову будівлю (а.с. 10).

Вказане рішення є предметом оскарження в даній справі з підстав невідповідності вимогам діючого законодавства, оскільки спірне майно належить на праві власності позивачу.

Судом встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" створено згідно з рішенням загальних зборів учасників - фізичних осіб від 23.02.2000 р., протокол №1. Статут СТОВ "Нива" зареєстровано Глибоцькою районною державною адміністрацією 09.03.2000 р. (а.с. 41-60).

Згідно з п.1.5 Статуту товариство є власником майна, яке йому належить, а відповідно до п.6.2 Статуту джерелами формування коштів і майна товариства є гроші, матеріальні внески, майнові і земельні паї учасників, прибуток, одержаний від господарської діяльності, від цінних паперів, безоплатні або благочинні внески, пожертвування, інші джерела, не заборонені законодавством. 09.03.2000 р. в установленому порядку зареєстровано зміни (доповнення №1) до Статуту СТОВ "Нива" (а.с. 61-63).

Відповідно до вказаних змін пункт 1.1 Статуту викладено в новій редакції, згідно якої СТОВ "Нива" створено на засадах угоди громадянами України - членами КСП ім. Ю.Федьковича в результаті реорганізації КСП ім. Ю.Федьковича згідно рішення загальних зборів членів КСП від 23.02.2000 р. та на виконання Указу Президента України від 03.12.1999 р. №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискореного реформування аграрного сектора економіки" з метою збереження цінності господарства використання землі колишнього КСП ім. Ю.Федьковича шляхом об'єднання майнових земельних паїв, грошових коштів засновників, залучення на умовах оренди земельних часток паїв і майнових паїв у групи і власників цих часток, отримання прибутку, нарощування виробництва с/г продукції та іншого.

У новій редакції викладено також пункт 1.3 Статуту, згідно якого товариство є правонаступником прав та обов'язків КСП ім.Федьковича, зареєстрованого Глибоцькою районною радою народних депутатів № 14259782 від 12.04.1995 р.

Правонаступництво СТОВ "Нива" за КСП ім.Федьковича підтверджується також довідкою Глибоцької районної державної адміністрації від 22.05.2009 р. № 54 (а.с.64).

Проте, доказів про передачу у власність СТОВ "Нива" приміщення лазні по вул.Комсомольська,41а у с.Луковиця по передавальному балансу від КСП ім.Федьковича скаржником не подано. В матеріалах справи такі документи відсутні.

Із Статуту СТОВ "Нива" вбачається, що вказане майно не було передбачене як внесок до статутного фонду товариства будь-кого з його учасників (а.с. 46-47).

З розподільчого балансу ТОВ "Нива" вбачається, що на балансі товариства перебувала лазня (баня) балансовою вартістю 16995,00 грн. (рядок 43, а.с. 25-30).

Указом Президента України від 03.12.1999 р. №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності, Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласну та Севастопольську міські державні адміністрації зобов'язано здійснити організаційні заходи щодо реформування протягом грудня 1999 -квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

СТОВ "Нива" створено шляхом реорганізації КСП ім.Федьковича відповідно до вищезазначеного Указу Президента.

Згідно ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду. При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Частиною 8 цієї статті вказаного закону передбачено, що об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарськімеліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З розподільчого балансу товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" вбачається, що лазню (баню) включено до майна, яке не підлягає розпаюванню (графа 6, а.с. 26).

В зв'язку з прийняттям зборами власників майнових паїв по с/г ТзОВ "Нива" рішень про виділення майнового паю в натурі та про розприділення майна, виділеного згідно розподільчого балансу під борги (протокол від 27.06.2002 р., а.с. 89-91) статус спірного майна не змінився.

З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку, що спірне майно - лазня не перейшло у власність СТОВ "Нива" ні в результаті реорганізації КСП ім.Федьковича, ні в процесі внесення учасниками товариства внесків у статутний фонд СТзОВ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 р. № 1253 затверджено "Порядок безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників". Об'єктами передачі згідно з цим Порядком визначено також заклади побутового обслуговування (перукарні, лазні тощо).

Наведене свідчить про те, що спірний об'єкт нерухомого майна - лазня по вул.Комсомольській, 41а у с.Луковиця Глибоцького району є об'єктом соціальної сфери, яке не підлягало паюванню в процесі реорганізації КСП ім. Федьковича, а було передано СТОВ "Нива" на баланс і підлягало передачі в комунальну власність територіальної громади с.Луковиця.

Доказів відмови Луковицької сільської ради від прийняття в комунальну власність спірного об'єкту скаржником не подано.

Покликання скаржника на те, що спірне майно має бути визнане за СТОВ "Нива" в зв»язку з належністю лазні до об'єктів соціальної сфери, а не комунальної інфраструктури, яка відповідно до ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не підлягає передачі в комунальну власність судом до уваги не приймається.

У відповідності до ст.26 вказаного закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Таким чином, вказаний закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Проте, вказаний закон не регулює відносини власності, на які поширювалися Цивільний кодекс Української РСР, Закон України "Про власність", а в даний час Цивільний кодекс України, інші законодавчі акти, а щодо органів місцевого самоврядування - Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно ч.2 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, а згідно ст.35 Закону України "Про власність" (діючого на час спірних правовідносин) об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.

Відповідно до ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді, а згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Скаржником не подано належних доказів набуття права власності на спірне майно на підставах, визначен их вищевказаною нормою. Натомість судом встановлено, що спірне майно - лазня підлягала передачі до комунальної власності в порядку, визначеному законодавством, проте, така передача не відбулася не з вини відповідача.

З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про відсутність у позивача підстав на оформлення права власності на лазню, а тому виконкомом Луковицької сільської ради безпідставно прийнято рішення № 6/42 від 27.06.2008 р., яке скасовано оскаржуваним у даній справі рішенням виконавчого комітету Луковицької сільської ради №7/50 від 25.07.2008 р.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.З ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частина перша, п.п.2 та 10 частини другої ст.16 Цивільного кодексу України встановлюють, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки позивачем не доведено ні порушення оскаржуваним рішенням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, ні невідповідність вказаного рішення вимогам діючого законодавства, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива»про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Луковицької сільської ради Чернівецької області №7/50 від 25.07.2008 року «Про задоволення протесту прокурора Глибоцького району та скасування рішення Луковицької сільської ради №6/42 від 27.06.2008 року».

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.99,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Чернівецької області від 17.08.2009 року в справі за номером 10/53 залишити без змін, а апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива»–без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко