Ухвала суду № 90099080, 26.06.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/643/2020 Справа №646/3769/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року колегія суддів Комінтернівського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді –Колодяжної І.М.,

суддів –Ященко С.О., Богдан М.В.,

за участі прокурора –Красилі І.І.,

захисника – Корольової І.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – Гішян А.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеокоференції між Комінтернівським районним судом м. Харкова та державною установою «Харківський слідчий ізолятор (№ 27)» обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220060000838 від 02.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

На розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220060000838 від 02.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилався на те, що ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який припиняє свою дію 30 червня 2020 року о 05 годині 10 хвилин, але не перестала існувати обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а також обвинувачений не має офіційного місця роботи та доходу, а тому вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення,(злочину).

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою покладалися на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , прийшов до наступного висновку.

За вимогами частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, колегія суддів враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, колегія суддів прийшла до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Виходячи з викладеного, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, (злочину), що в сукупності вказує про підвищену суспільну небезпеку як самого діяння, так і особи яка обвинувачується у його вчинення, а також те, що вчинений ОСОБА_1 злочин віднесено згідно статті 12 КК України до особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 днів.

Продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, судова колегія виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ті обставини, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкціями статей, які інкриміновані обвинуваченим, останні можуть переховуватись від суду, впливати на свідків, потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Колегією суддів вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку колегії суддів, застосування таких. Між тим, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 183,315,331, 376 КПК України,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № Красилі І.І. про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27), тобто до 24 серпня 2020 року.

Ухвала в може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя- І . М . Колодяжна

Судді - С.О. Ященко

М.В. Богдан