Ухвала суду № 90098563, 30.06.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5089/20

Провадження № 1-р/638/16/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т.В.

за участю секретаря Дзюба Є.О.,

прокурора - Божко О.В.,

заявника ОСОБА_1 адвоката Кравцова С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про роз`яснення ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 у справі № 638/5089/20 (провадження № 1-кс/638/1150/20), –

встановив:

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 , адвокат Кривенко Е. Ю. звернувся до слідчого судді із заявою про роз`яснення ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова 22.04.2020 у справі № 638/5089/20 (провадження № 1-кс/638/1150/20), в частині яких прав (відчуження, розпорядження та/або користування) позбавлений володілець автомобіля, згідно ухвали слідчого судді.

У судовому засіданні прокурор висловила позицію щодо залишення без змін ухвали суду про арешт вказаного майна.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заяву підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, вказав, що автомобілі, в яких були вилучені речі, які мають можливий стосунок до вчиненого кримінального правопорушення повернуті володільцям. В той же час повідомив, що власником автомобіля марки «BMW» з номерами OOL 7LO3 є мати ОСОБА_1 , вказаний арешт порушує її права.

Заявник ОСОБА_1 наголошував на задоволенні вказаного клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 у справі № 638/5089/20 було накладено арешт на майно, вилучене під час проведення огляду 10 квітня 2020 року, а саме на автомобіль марки «BMW» з номерами OOL 7LO3, тимчасово вилучений 10.04.2020 в період часу з 22 год. 32 хв. по 22 год. 55 хв., під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Домобудівельна, буд. 13.

Відповідно до ч.1 ст.380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних , або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Це є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.

У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечливістю, викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчий суддя враховую, що Європейський суд з прав людини крізь призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

У разі відсутності розумного співвідношення та обґрунтованої пропорційності між метою втручання держави в право особи на мирне володіння майном та збитками, які несе особа у зв`язку з неможливістю володіти своїм майном, а також у разі відсутності компенсації за втручання та законних підстав такого втручання, здійснюється грубе порушення права особи на мирне володіння майном.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод захищає право власності особи від свавільного втручання держави у її права. Однак, ЄСПЛ допускає окремі випадки, коли втручання у права особи є допустим для задоволення «суспільного інтересу», проте таке втручання не повинно перевищувати певну межу між інтересами суспільства або держави та інтересами окремої особи. Для цього необхідно дотримання державою певного балансу та тільки на умовах або підставах передбачених у національному законодавстві держави, у іншому випадку буде порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи те, що резолютивна частина ухвали слідчого судді від 22.04.2020 викликає труднощі у її розумінні в частині визначення способу накладення арешту на майно, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити заяву адвоката Кривенка Е. Ю. та роз`яснити, що відповідно до ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 у справі № 638/5089/20 було накладено арешт на майно, вилучене під час проведення огляду 10 квітня 2020 року, а саме на автомобіль марки «BMW» з номерами OOL 7LO3, тимчасово вилучений 10.04.2020 в період часу з 22 год. 32 хв. по 22 год. 55 хв., під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Домобудівельна, буд. 13., що позбавляє власника і володільця вказаного автомобіля права на його відчуження та розпорядження ним до скасування арешту у встановленому законом порядку, однак не містить заборони володіння та користування зазначеним майном.

Керуючись ст.ст.170, 380 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

Заяву захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Кривенка Еріка Юрійовича про роз`яснення ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 у справі № 638/5089/20 задовольнити.

Роз`яснити, що відповідно до ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 у справі № 638/5089/20 було накладено арешт на майно, вилучене під час проведення огляду 10 квітня 2020 року, а саме на автомобіль марки «BMW» з номерами OOL 7LO3, тимчасово вилучений 10.04.2020 в період часу з 22 год. 32 хв. по 22 год. 55 хв., під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Домобудівельна, буд. 13., що позбавляє власника і володільця вказаного автомобіля права на його відчуження та розпорядження ним до скасування арешту у встановленому законом порядку, однак не містить заборони володіння та користування зазначеним майном.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Т. В. Штих