Ухвала суду № 90097467, 25.06.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.06.2020 Справа № 554/5751/20

Провадження №1-кс/554/9134/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Тімошенко Н.В. :

за участю секретаря судового засідання Колесніченко О.П.

прокурора – Бикова А.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - Амельчишин О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у місті Полтава Моніч Н.І., в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040000000213 від 13.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою відносно :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, українця, громадянина України, освіта вища, не судимого, одруженого, працює інспектором ППП в місті Кривий Ріг, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у місті Полтава Моніч Н.І. про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В ході досудового розслідування встановлено, що до Департаменту стратегічних розслідувань НПУ України в Дніпропетровській області звернулася з заявою ОСОБА_2 , 24.11.1972 щодо вимагання грошових коштів шляхом погроз фізичної розправи та пошкодження майна в адресу потерпілого та рідних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

До скоєння даного злочину встановлено причетність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

23.06.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України під час скоєння злочину

24.06.2020 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

15 грудня 2017 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклав договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі корпоративних прав ТОВ «Партнер-Кр», відповідно до якого продав ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» земельну ділянку площею 0,755 га, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 15, з метою реєстрації автозаправної станції.

В подальшому, 15 грудня 2017 року, ОСОБА_2 отримав розписку від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо передачі грошових коштів у розмірі 100 000 доларів США як забезпечення повернення у особисту власність нерухомого майна, а саме частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до вказаної розписки, кінцевим строком повернення майна є15 травня 2019 року.

В ході досудового розслідування встановлено, що майно, відповідно до розписки, ОСОБА_2 повернуто не було. У зв`язку із цим ОСОБА_2 перейшли у власність грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США.

Після чого у невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_3 виник прямий злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів шляхом погроз ОСОБА_2 та його близьким родичам, для чого останній, вступивши у злочинну змову із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, розробивши спільний план та розподіливши між собою ролі кожного при скоєнні злочину проти власності.

Роль та функції ОСОБА_3 полягали в організації злочину та керуванні діяння співучасників злочину та безпосередньому скоєнні злочину.

Так, 19 травня 2020 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та іншими невстановленими вході досудового розслідування особами,діючи умисно, у денний час,знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , зустріли дружину ОСОБА_2 – ОСОБА_5 , яка на той час поверталась додому разом зі своїм неповнолітніми дітьми, та почали погрожувати останній (заподіянні фізичного насильства та пошкодженні її майна),використовуючи її безпорадний стан, змушували віддати грошові кошти, які нібито винен її чоловік ОСОБА_2 ,на що ОСОБА_5 , усвідомлюючи дійсність реалізації погроз, викликала поліцію та, дочекавшись співробітників правоохоронних органів, написала заяву за вищевказаним фактом.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановлений досудовим розслідуванням місці вступили у злочинну змову з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є співробітником правоохоронних органів, а саме інспектором полку патрульної постової служби у місті Кривому Розі,з метою вчинення тиску шляхом використання останнім свого службового становища.

19 червня 2020 року, приблизно о 18.00 годині, знаходячись поблизу Саксаганського ВП КВП ГУНП у Дніпропетровській області за адресою: м. Кривий Ріг, вул.Павла Глазового, 2 А, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом використання реальних погроз на адресу ОСОБА_2 та його близьких родичів, які полягали у погрозі застосування фізичного насилля та пошкодженні майна, вимагали повернення грошових коштів у розмірі 160 000 доларів США за неіснуючий борг та відшкодування моральної шкоди.

Після чого ОСОБА_2 , усвідомлюючи реальність погроз ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на свою адресу, перебуваючи поблизу Саксаганського ВП КВП ГУНП у Дніпропетровській області за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, 2А, у вказаний вище час погодився передати частини неіснуючого боргу у розмірі 40 000 доларів США вказаним особам.

23 червня 2020 року, приблизно об 11.00 годині, біля станції технічного обслуговування за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 15, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів,продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на вимагання грошових коштів, погрожуючи ОСОБА_2 протиправним діями на його адресу збоку працівниками правоохоронних органів, а саме використанням зв`язків в правоохоронних органах у разі неповернення неіснуючого боргу у розмірі 40 000 доларів США.

Цього ж дня об 11.00 годині за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 15,усвідомлюючи реальність погроз ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 зателефонував своїй дружині ОСОБА_5 та вказав їй, щоб вона привезла йому грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США за вищевказаною адресою з метою відшкодування неіснуючого боргу.

Цього ж дня, о 12.00 годині, ОСОБА_5 прибула за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 15, де особисто передала ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США, після чого останній попрямував до автомобіля марки Фольксваген «Туарег» д.н. НОМЕР_1 з метою підрахунку наданих грошових коштів, де і був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Прокурор клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчо та застосування відносно підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підозрюваний та захисник вказали, що співпрацюють з органами досудового розслідування.

Судом встановлено, у провадженні прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 42020040000000213 від 13.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

23.06.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України під час скоєння злочину

24.06.2020 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, адвоката, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі ОСОБА_6 - ОСОБА_7 проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого ОСОБА_8 суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного – ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування кримінального провадження та вчиняти інші тяжкі злочини, що негативно відобразиться на проведенні досудового розслідування по даному кримінальному провадженні.

Матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, вік та стан здоров`я останнього не перешкоджають триманню під вартою, також, підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до семи років позбавлення волі, а також розуміє тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому йому злочині, тому може переховуватися від органів досудового розслідування або суду.

Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_1 своїми вказівками та порадами може допомогти іншим співучасникам ухилитись від кримінальної відповідальності, та/або може використовувати моральний та фізичний тиск відносно зазначених осіб, незаконно впливаючи на них, висловлюючи погрози, з метою схилення останніх до дачі неправдивих показань, з метою отримання в подальшому більш м`якого покарання для себе.

Так, ОСОБА_1 має можливість впливати на свідка – ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та інших свідків у кримінальному провадженні, а саме: схилити до дачі завідомо неправдивих свідчень; знищити речі чи документи, до яких він має доступ та які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні. Крім того, досудовим розслідуванням до цього часу ще не встановлено осіб, які приймали участь у вимаганні грошових коштів. Таким чином, надання ОСОБА_1 можливості побачення та спілкування із цими особами може негативно вплинути на можливість встановлення об`єктивних обставин скоєння злочину чи унеможливити їх встановлення.

Слід також звернути увагу на матеріали, що характеризують особу підозрюваного та на його поведінку у ході досудового розслідування, у тому числі те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, що свідчить перш за все про байдуже ставлення підозрюваного до вимог Законів України та підзаконних нормативно-правових актів. Таким чином, існують ґрунтовні підстави вважати, що аналогічним чином підозрюваний поставиться і до вимог кримінального законодавства, що регламентують обов`язки підозрюваного та встановлюють обмеження у зв`язку з обранням запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вчинення тяжкого злочину

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у місті Полтава Моніч Н.І. - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, з утриманням його у Дніпропетровській установі виконання покарань № 4 Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області, який обчислювати з 12 год. 01 хв. 23.06.2020 року до 12 год. 01 хв. 21.08. 2020 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 12 год. 01 хв. 21.08.2020 року/

Зобов`язати слідчого, який вніс клопотання про продовження строку тримання під вартою, повідомити родичам заарештованого про його задоволення.

Призначити заставу в розмірі 168 160 гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 26304855, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Дніпропетровській установі виконання покарань № 4 Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській област області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа Дніпропетровській установі виконання покарань № 4 Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській област у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду: не відлучатись з м. Кривого Рогу без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_1 , у разі внесення застави визначити по 21 серпня 2020 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко