Вирок № 90097378, 30.06.2020, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/435/18

Номер провадження 1-кп/948/7/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2020 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Мотріченко О.В.,

прокурора Лифаря В.Г.,

представника потерпілого Кошмана В.В.,

захисників Бульбах Н.М.,

Билим І.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка кримінальне провадження № 12018170180000140 від 06.03.2018 стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не депутата, неодруженого, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1,2 ст. 185 КК України, –

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Білухівка Карлівського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не депутата, одруженого, має на утриманні 4-х малолітніх дітей, військовозобов`язаного, раніше судимого:

- 26.05.2010 р. Машівським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 3 р. 4 міс. позбавлення волі;

Ленінським районним судом м. Полтава звільнено умовно-достроково;

- 12.09.2016 р. Полтавським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.125 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн, штраф сплачений 06.01.2017 р.

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, –

в с т а н о в и в :

згідно з обвинувальним актом від 30.06.2020 року, 06.03.2018 року, близько 09.00 год., ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна прийшов до будівлі колишньої їдальні ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», розташованої по вул. Сергія Нігояна (Пархоменка), 6 в м. Карлівка Полтавської області, в якій відсутні двері, віконне скло, запірні пристрої та технічні засоби охорони, де шляхом вільного доступу, користуючись відсутністю охорони та тим, що його ніхто не бачить, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно, таємно, з корисних мотивів, демонтувавши, вчинив крадіжку металевих елементів комунікацій будівлі (труб, кутиків, профілів) загальною вагою 74 кг, чим спричинив ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» матеріальну шкоду на загальну суму 518,00 грн.

Окрім цього, 07.03.2018 року, близько 14.00 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна прийшли до будівлі колишньої їдальні ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», розташованої по вул. Сергія Нігояна (Пархоменка), 6 в м. Карлівка Полтавської області, в якій відсутні двері, віконне скло, запірні пристрої та технічні засоби охорони, де шляхом вільного доступу, користуючись відсутністю охорони та тим, що їх ніхто не бачить, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно, таємно, повторно, з корисних мотивів, демонтувавши, вчинили крадіжку металевих елементів комунікацій будівлі (труб, кутиків, профілів) загальною вагою 54 кг, чим спричинили ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» відповідно до висновку експерта товарознавчої експертизи № 469 від 20.03.2018 року матеріальну шкоду на загальну суму 394,08 грн.

За таких обставин, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

30.06.2020 року між обвинуваченим ОСОБА_1 , в присутності його захисника Бульбах Н.М. та представником потерпілого ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», в особі представника потерпілого Кошмана В.В., укладена угода про примирення.

Згідно з угодою, в зв`язку з тим, що викрадене майно потерпілій стороні повернуте, то на обвинуваченого обов`язок відшкодування матеріальних збитків не покладається.

Відсутність претензій з боку потерпілого обґрунтовується також фактом визнання підозрюваним власної вини у скоєному кримінальному правопорушенні та його щирим каяттям.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням обвинуваченим ОСОБА_1 , відшкодована потерпілій стороні в повному обсязі шляхом повернення викраденого, що підтверджується відповідною розпискою.

Обвинувачений зобов`язується негайно після затвердження угоди судом принести офіційні вибачення потерпілій стороні ПАТ «Карлівський машинобудівний завод».

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого визначено: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, не вбачається.

Відповідно до ст. 66 КК України, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття та добровільне відшкодування шкоди, зважаючи на відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, відсутність претензій з боку потерпілого, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий та вперше вчинив злочини, які кваліфікуються як злочини середньої тяжкості, щиро покаявся у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, сторони прийшли до висновку, що при призначенні покарання доцільно застосувати до ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 69 КК України більш м`яке покарання, ніж передбачено санкцією ч.1 ст.185 КК України, та не передбачено санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: за ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн., за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити остаточне покарання у виді штрафу розміром п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

30.04.2020 року між обвинуваченим ОСОБА_2 , в присутності його захисника Билим І.О. та представником потерпілого ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», в особі представника потерпілого Кошмана В.В., укладена угода про примирення.

Згідно з угодою, в зв`язку з тим, що викрадене майно потерпілій стороні повернуте, то на обвинуваченого обов`язок відшкодування матеріальних збитків не покладається.

Відсутність претензій з боку потерпілого обґрунтовується також фактом визнання підозрюваним власної вини у скоєному кримінальному правопорушенні та його щирим каяттям.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням обвинуваченим ОСОБА_1 , відшкодована потерпілій стороні в повному обсязі шляхом повернення викраденого, що підтверджується відповідною розпискою.

Обвинувачений зобов`язується негайно після затвердження угоди судом принести офіційні вибачення потерпілій стороні ПАТ «Карлівський машинобудівний завод».

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого визначено: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, не вбачається.

Відповідно до ст. 66 КК України, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття та добровільне відшкодування шкоди, зважаючи на відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, відсутність претензій з боку потерпілого, з урахуванням особи обвинуваченого, який щиро покаявся у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, сторони прийшли до висновку, що при призначенні покарання доцільно застосувати до ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 69 КК України більш м`яке покарання, яке не передбачено санкцією ч.2 ст. 185 КК України, а саме у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнали винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.1,2 ст.185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно, щиро каються та погоджуються на призначення узгодженого покарання та затвердження угоди, ствердили відшкодування шкоди шляхом повернення викраденого, попросили вибачення в представника потерпілої сторони та пояснили, що мають можливість сплатити штраф.

Захисники угоди підтримали та пояснили, що обвинувачені уклали угоди добровільно, в їх присутності, просили угоди затвердити.

Представник потерпілого Кошман В.В. угоду підтримав та просив її затвердити, призначивши обвинуваченим узгоджене покарання у виді штрафу.

Прокурор не заперечував проти затвердження угод та призначення узгодженого сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочини, у скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносяться до злочинів середньої тяжкості, правова кваліфікація кримінального правопорушень вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинувачених у вчиненні даного злочину, а отже умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

На виконання вимог ст.474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачені усвідомлюють свої права, передбачені ч.5 п.1 ст.474 КПК України, цілком розуміють наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч.1 п.1 ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст.389-1 КК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до них застосоване.

Потерпілий цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч. 1 п. 2 ст. 473 КПК України.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони примирилися, про що останні ствердили в судовому засіданні.

Також судом установлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, не суперечать інтересам суспільства та держави, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим узгоджене сторонами покарання.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази у справі: диск серебристого кольору марки «hp CD – R 52*700 МВ/80» (а.с.91,93 т.3) - залишити в матеріалах кримінального провадження; металеві елементи комунікацій будівлі (труб, кутиків, профілів) загальною вагою 74,4 кг та 54 кг, які передано на відповідальне зберігання ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» (а.с.44,45, 71,72 т.3) потрібно передати ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», як власнику.

Згідно зі ст.124 КПК України з обвинувачених на користь держави потрібно стягнути витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 572,00 грн, в солідарному порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -

у х в а л и в:

угоду про примирення по кримінальному провадженню № 12018170180000140, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст. 185 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності його захисника Бульбах Н.М. та представником потерпілого ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», в особі представника потерпілого Кошмана В.В. - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим за ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн;

- за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу розміром п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Угоду про примирення по кримінальному провадженню № 12018170180000140, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст. 185 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності його захисника Билим І.О. та представником потерпілого ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», в особі представника потерпілого Кошмана В.В. - затвердити.

Визнати ОСОБА_2 винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене покарання за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Речові докази: диск серебристого кольору марки «hp CD – R 52*700 МВ/80» - залишити в матеріалах кримінального провадження; металеві елементи комунікацій будівлі (труб, кутиків, профілів) загальною вагою 74,4 кг та 54 кг, які передано на відповідальне зберігання ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» - передати ПАТ «Карлівський машинобудівний завод».

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь держави витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 572,00 грн.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя С. М. Косик