Вирок № 90096722, 30.06.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2927/17

Провадження № 1-кп/496/82/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретарів - Богдан Ю.В., Бондаренко К.В., Желяпової О.Ф.

прокурорів - Різой К.Є., Андреєва О.О., Ломея Д.В., Сцепури О.І.

захисника - Жовтан Ю.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петродолинське Овідіопольського району Одеської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, з вищою освітою, працюючого на посаді економіста Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, за слідуючих обставин.

Згідно пункту 1.1 статуту державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» (далі - Підприємство), затвердженого 13 квітня 2017 року Президентом Національної академії аграрних наук України ОСОБА_2 , вищезазначена юридична особа заснована на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном.

Згідно пункту 2.1 Статуту, Підприємство, як юридична особа, є державним сільськогосподарським підприємством, яке створено з метою організаційно-господарського забезпечення Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України (далі - Наукова установа) умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур і саджанців, нових засобів захисту рослин і тварин, штамів мікроорганізмів, вирощування племінного молодняку тварин і птиці, проектування і виготовлення дослідних і макетних зразків нової техніки, тощо.

Крім того, відповідно до розділу 2.2 Статуту, Підприємство може здійснювати іншу господарську діяльність, відповідно до законодавства та цього Статуту.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту, Підприємство є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної власності, як самостійний суб`єкт господарювання.

Згідно пункту 7.2 Статуту, управління Підприємством здійснюється його директором, який підзвітний Національній академії аграрних наук України (далі - Академії).

Так, відповідно до пункту 7.4 Статуту, Академія і Наукова установа не втручаються в оперативну та господарську діяльність Підприємства, що здійснюється відповідно до Статуту.

У відповідності з пунктом 7.6 Статуту, директор, діючи від імені Підприємства та в його інтересах, відповідно до законодавства та в межах цього і Статуту і контракту, самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Наукової установи, академії і трудового колективу Підприємства, зокрема:

-організовує і здійснює керівництво науково-дослідною і виробничо-господарською діяльністю Підприємства;

-має право без окремої на те довіреності, представляти Підприємство у всіх установах, організаціях та підприємствах;

-укладає господарські договори;

-розпоряджається майном та коштами Підприємства відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.

Згідно з наказом № 33-ос від 15 березня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора державного підприємства «Дослідного господарства Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України».

Так, 11 квітня 2017 року Національною академією аграрних наук України розглянуто подання Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН щодо призначення керівника підпорядкованої Інституту установи і прийнято рішення щодо надання згоди на призначення виконуючим обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН» ОСОБА_1 до призначення директора у встановленому законом порядку.

Таким чином, тимчасово обіймаючи посаду директора державного підприємства «Дослідного господарства Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» та здійснюючи організаційно-розпорядчі функції, згідно із приміткою 1 до ст. 364 КК України, ОСОБА_1 є службовою особою.

Так, 16 травня 2017 року близько 14 години 30 хвилин у ОСОБА_1 , який знаходився у будівлі Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України, яка розташована за адресою: вул. Маяцька дорога, 24, смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області, виник злочинний умисел, спрямований на отримання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 , якого сприймав як компаньйона ОСОБА_3 , що останнім, крім офіційного платежу в сумі 5000 гривень за оренду приміщення, необхідно передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 5000 гривень за підписання, терміном на 3 місяці, тимчасового договору оренди місця для зберігання обладнання по вирощуванню грибів на території центрального складу зернових за адресою: Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, який знаходиться на балансі державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України».

В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що без передачі ОСОБА_1 неправомірної вигоди у визначеній сумі, останній використає своє службове становище, перешкодить укладенню тимчасового договору оренди місця на території центрального складу зернових для зберігання обладнання по вирощуванню грибів, вимушено погодився із незаконною вимогою ОСОБА_1 .

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, 30 травня 2017 року близько 15 години 30 хвилин, знаходячись у своєму службовому кабінеті в будівлі Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук і України по Маяцькій дорозі, 24 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області, ОСОБА_1 через виконуючого обов`язки головного бухгалтера Підприємства - ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 раніше обумовлену неправомірну вигоду у сумі 5000 гривень за підписання терміном на 3 місяці тимчасового договору оренди місця для зберігання обладнання по вирощуванню грибів на території центрального складу зернових за адресою: Одеська область, Біляївський район смт. Хлібодарське, який знаходиться на балансі державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України».

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину не визнав. При цьому пояснив, що весною 2017 року йому подзвонив директор інституту ОСОБА_6 , чи ОСОБА_7 , він точно не пам`ятає, та запросили до себе. Зайшовши до кабінету директора, там знаходились ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якими його познайомили та які, за їх словами, хотіли орендувати склад для вирощування грибів. В десятих числах травня 2017 року він розповів їм процедуру укладення договору. Однак, вони пояснили, що їм це потрібно терміново, а тому він ( ОСОБА_1 ) запропонував їм укласти тимчасовий договір на зберігання обладнання строком на три місяці, на що вони погодились та надали свою електронну пошту для того, щоб він надіслав їм типовий договір, телефон, реквізити підприємства. Він запропонував їм оплатити відразу за два місяці орендну плату на розрахунковий рахунок, так як починались весняно-польові роботи, необхідні були кошти на паливо-мастильні матеріали, електроенергію та інше, на що вони сказали, що подумають. Після того, як він надіслав їм договір, вони подзвонили йому та повідомили, що їх все влаштовує, вони готові підписати договір, однак відмовились сплачувати на розрахунковий рахунок та повідомили, що приїдуть особисто платити в касу підприємства 30 травня. Коли вони приїхали, його на місці не було, у зв`язку з чим він сказав ОСОБА_5 підготувати договір, а коли приїхав, договір був вже у них на руках. Вони поспілкувались, підписали договір, після чого ОСОБА_3 хотів оплатити йому орендну плату, на що він ( ОСОБА_1 ) сказав, що оплату приймає касир ОСОБА_5 , оскільки це гроші підприємства, а тому ОСОБА_10 віддав гроші останній. Після цього вони обговорили деталі угоди. В ході розмови ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_3 дав 10 тисяч грн., а договір був укладений на 5 тисяч. Він ( ОСОБА_1 ) повідомив їм, що зараз буде укладена додаткова угода на інші 5 тисяч грн. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодились, однак повідомили, що поспішають, а тому підпишуть її при наступній зустрічі, та вийшли з кабінету, а через п`ять хвилин до приміщенням зайшли працівники правоохоронних органів та почали обшук. Жодних грошових коштів він не брав, незважаючи на намагання ОСОБА_3 дати грошові кошти особисто йому в руки. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завчасно не повідомили йому, що заплатять відразу за два місяці, а тому після сплати ними 10 тисяч грн. він дав Тетяні вказівку підготувати додаткову угоду, деталі якої він з нею вже раніше обговорював у зв`язку з неоднозначністю слів ОСОБА_3 щодо можливості точної суми коштів. На підставі додаткової угоди можливо було провести орендну плату - інші 5 тис. грн. до кінця робочого дня, проте її не встигли провести, так як до приміщення зайшли працівники правоохоронних органів.

На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 за клопотанням прокурора були досліджені наступні письмові докази та допитані свідки:

-рапорт слідчого СУ ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Борисова В.І. про те, що в ході проведення досудового розслідування №12017160000000317 від 14.04.2014 року було встановлено, що службова особа однієї із юридичних осіб публічного права вимагає неправомірну вигоду за вчинення певних дій, відповідно до компетенції, в діях якої вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вказаний рапорт зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ГУНП в Одеській області 11.05.2017 року №1313 (том І а.с. 135);

-заява ОСОБА_3 від 17.05.2017 року, відповідно до якої він просить прийняти міри до директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 , який вимагає з нього неправомірну вигоду в сумі п`ять тисяч грн. за підписання договору оренди складського приміщення для вирощування грибів, яке знаходиться в його підпорядкуванні (том І а.с. 136);

-частина аркуша паперу, на якому невідомою особою написано прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, номери телефонів, місце роботи, електронна адреса підприємства, марка та номер автомобіля (том І а.с. 137);

-аркуш паперу, на якому вказані реквізити державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» (том І а.с. 138);

-витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України від 17.05.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» (том І а.с. 139-144);

-клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18.05.2017 року, з якого вбачається, що старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області капітан поліції О.С. Мойсеєв 18.05.2017 року звернувся до слідчого судді апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 шляхом аудіо, - відеоконтролю за місцем його перебування, з метою фіксації і перевірки відомостей, які мають значення для досудового розслідування, строком на два місяці (том І а.с. 145-147);

-ухвала апеляційного суду Одеської області від 19.05.2019 року, якою було надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, - відеоконтролю відносно директора державного підприємства «Дослідне господарство інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 строком на два місяці - до 18.07.2017 року (том І а.с. 148-151);

-протокол про результати аудіо - відеоконтролю за особою від 07.06.2017 року та додатком до нього на електронних носіях №601т, 498т, 600т, 499т в яких зафіксовано розмову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про оплату орендної плати (том І а.с. 156-165, 152-155);

-постанова прокурора відділу прокуратури Одеської області радника юстиції Різой К.Є. №04/2/5-2301т про проведенням контролю за вчиненням злочину від 19.05.2017 року, якою постановлено провести контроль за вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, шляхом спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_1 . Для проведення вказаної негласної слідчої розшукової дії залучено ОСОБА_3 (том І а.с. 166-168);

-протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 19.06.2017 року, відповідно до якого в період з 22-30.05.2017 року щодо ОСОБА_1 проведено контроль за вчиненням злочину, в ході якого 30.05.2017 року в кабінеті №16 СУ ГУНП в Одеській області по проспекту Шевченко 8-г м. Одеси, ОСОБА_3 добровільно видав належні йому грошові кошти в загальній сумі 10000 грн., які розділені на 2 частини кожна по 5 тисяч грн., призначені для документування вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_1 , які були помічені та при випромінюванні світились жовто-зеленим кольором. 30.05.2017 року о 13 год. 25 хв. ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 прибули до адміністративної будівлі інституту, а о 15 год. 32 хв. ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_4 та бухгалтера ОСОБА_5 дістав зі своєї сумки раніше оглянуті грошові купюри загальною сумою 10000 грн. (номінали купюр по 500 грн.) та передав їх ОСОБА_1 , але останній вказує на бухгалтера ОСОБА_5 та ОСОБА_3 передав гроші їй. Надалі в зазначеному кабінеті старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області Мойсеєвим О.С. проведено обшук, в ході якого ОСОБА_5 добровільно видала раніше помічені грошові кошти в сумі 5000 грн., які з її слів становлять касу підприємства за 30.05.2017 року. Крім цього, в ході проведення обшуку в зазначеному кабінеті із шухляди робочого столу ОСОБА_5 добровільно видано полімерний файл, в якому знаходилися раніше помічені 10 купюр номіналом 500 грн. кожна, під час огляду яких встановлено, що їх номери та серії співпадають з добровільно виданими ОСОБА_3 та оглянутими 30.05.2017 року в приміщенні СУ ГУНП в Одеській області. Номера купюр номіналом 500 грн. кожна: УИ3547525; ЛВ9938730; ФЗ2889739; ВЕ4319808; ВД7911422; ЗЗ5823724; МГ3477146; ЗД6290793; СГ9623879; УЖ7369466. 10 купюр номіналом 500 грн. кожна із наступними серіями: ЗЗ4640425; ФЗ1682753; ВЕ0060539; ЛЗ2048636; АА2824085; СЗ4517075; УИ4049350; ФЗ0149489; ВД0694200; ВВ1883621 (том І а.с. 169-171);

-протокол про ідентифікацію засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дії від 30.05.2017 року та додаток до нього, згідно якого були оглянуті, в т.ч. грошові кошти в сумі 10000 грн., які розділені на дві частини по 5000 кожна із серійними номерами, зазначеними в додатку до протоколу, помічені з обох боків за допомогою люмінесцентного спрею, в результаті чого дані грошові кошти в променях спеціальної лампи випромінюють світіння жовто-зеленого кольору, а при природному освітленні помітку не видно. Вказані грошові кошти належать ОСОБА_3 і в подальшому будуть передані останньому для участі у проведення заходів щодо отримання фактичних даних про вимагання та отримання від нього неправомірної вигоди з боку службової особи інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України - ОСОБА_1 Номера купюр номіналом 500 грн. кожна: УИ3547525; ЛВ9938730; ФЗ2889739; ВЕ4319808; ВД7911422; ЗЗ5823724; МГ3477146; ЗД6290793; СГ9623879; УЖ7369466. 10 купюр номіналом 500 грн. кожна із наступними серіями: ЗЗ4640425; ФЗ1682753; ВЕ0060539; ЛЗ2048636; АА2824085; СЗ4517075; УИ4049350; ФЗ0149489; ВД0694200; ВВ1883621 (том І а.с. 172-173, 174);

-протокол огляду грошових коштів від 30.05.2017 року, відповідно до якого старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області капітан поліції Мойсеєв О.С. в присутності понятих, за участю заявника ОСОБА_3 оглянув, в т.ч. добровільно надані заявником ОСОБА_3 грошові кошти в загальній сумі 10000 грн., які розділені на дві частини по 5000 грн. кожна, які призначені для документування неправомірної вигоди у нього ОСОБА_1 10 купюр номіналом 500 грн. кожна із наступними серіями: УИ3547525; ЛВ9938730; ФЗ2889739; ВЕ4319808; ВД7911422; ЗЗ5823724; МГ3477146; ЗД6290793; СГ9623879; УЖ7369466. 10 купюр номіналом 500 грн. кожна із наступними серіями: ЗЗ4640425; ФЗ1682753; ВЕ0060539; ЛЗ2048636; АА2824085; СЗ4517075; УИ4049350; ФЗ0149489; ВД0694200; ВВ1883621. Після огляду всі купюри відкопійовано за допомогою ксерокса Samsung SCX-3405 на 8 аркушах формату А-4. Вказані грошові кошти були повернуті ОСОБА_3 (том І а.с. 175-176);

-ксерокопія 20 купюр номіналом 500 грн. кожна із наступними серіями: УИ3547525; ЛВ9938730; ФЗ2889739; ВЕ4319808; ВД7911422; ЗЗ5823724; МГ3477146; ЗД6290793; СГ9623879; УЖ7369466; ЗЗ4640425; ФЗ1682753; ВЕ0060539; ЛЗ2048636; АА2824085; СЗ4517075; УИ4049350; ФЗ0149489; ВД0694200; ВВ1883621 (том І а.с. 177-180, 191-194);

-постанова про проведення освідування особи від 30.05.2017 року, відповідно до якої слідчому СУ ГУНП в Одеській області Мойсеєву О.С. або Донченко-Пишкало М.В. , чи співробітнику оперативного підрозділу, за дорученням слідчого, доручено проведення освідування в.о. директора ДП Дослідне господарство інституту сільського господарства Причорномор`я НАН України - ОСОБА_1 та інших осіб, які будуть застигнуті у час вчинення злочину та які контактували з заздалегідь поміченими грошовими коштами (том І а.с.195-196);

-протокол освідування особи від 30.05.2017 року, згідно якого старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області капітан поліції Мойсеєв О.С. в присутності понятих провів освідування ОСОБА_1 . Перед початком освідування ліва, а потім права рука ОСОБА_1 просвічені за допомогою лампи ультрафіолетового світіння, в результаті чого видиме світіння на руках ОСОБА_1 відсутнє. Після цього у ОСОБА_1 були зняті змиви з долонь обох рук, які були поміщені в полімерні пакети та опечатані (том І а.с.197-198);

-протокол обшуку від 30.05.2017 року з відеозаписом до нього, відповідно до якого в приміщенні кабінету з табличкою на дверях ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН України» по вул. Маяцька дорога, 24 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області, ОСОБА_5 добровільно видала грошові кошти, які з її слів становлять касу підприємства за 30.05.2017 року, а саме: 10 купюр номіналом 500 грн. кожна з номерами: ЗЗ4640425; ФЗ1682753; ВЕ0060539; ЛЗ2048636; АА2824085; СЗ4517075; УИ4049350; ФЗ0149489; ВД0694200; ВВ1883621, які мають світіння жовто-зеленого кольору. Крім цього, були вилучені з каси підприємства 2 купюри номіналом 500 грн., серії УТ1133503, ЗГ7062951; 12 купюр номіналом 200 грн.; 7 купюр номіналом 100 грн.; 30 купюр номіналом 50 грн. Далі з шухляди стола ОСОБА_5 добровільно видала полімерний файл, в якому знаходились 10 купюр номіналом 500 грн. кожна, які мають характерне світіння жовто-зеленого кольору в променях ультрафіолетової лампи та мають наступні номери: УИ3547525; ЛВ9938730; ФЗ2889739; ВЕ4319808; ВД7911422; ЗЗ5823724; МГ3477146; ЗД6290793; СГ9623879; УЖ7369466. Вказані грошові кошти були вилучені. В ході обшуку були також вилучені касова книга за 2017 рік, прибутковий касовий ордер №90 від 30.05.17 року на 1 арк. та прибутковий касовий ордер б/н від 30.05.17 року на 1 арк., журнал реєстрації заяв та звернень громадян, касова книга, тимчасовий договір №30-05/2017 на зберігання обладнання від 30.05.2017 року на 1 арк., копія свідоцтва про реєстрацію ФОП ОСОБА_3 на 1 арк., заяви ОСОБА_3 №19, 20 від 16.05.2017 року, копії листів №156, 157 від 30.05.17 року на 1 арк. (том І а.с. 199-203, 204);

-ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.06.2017 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку в службовому кабінеті директора ДП «ДГ ІСГП НАН» - ОСОБА_13 на першому поверсі будівлі Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН України за адресою: Одеська область, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, б. 24, з метою відшукання та вилучення грошових коштів, які є предметом злочинної діяльності, інших предметів, речей і документів, що можуть містити на собі сліди злочину та мати значення для встановлення обставин скоєння кримінального правопорушення та можуть свідчити про незаконні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди (том І а.с. 205);

-прибутковий касовий ордер та квитанція до нього №90 від 30 травня 2017 року, з яких вбачається, що ОСОБА_3 сплатив в касу ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я» 5000 грн. за договором №30-05/2017 за зберігання обладнання від 30.05.2017 року (том І а.с. 207, 217);

-прибутковий касовий ордер від 30 травня 2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_14 сплатив в касу ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я» 5500 грн. за товар згідно накладної №21 від 30.05.2017 року (том І а.с. 208);

-листи в.о. директора Інституту сільського господарства Причорномор`я ОСОБА_6 на ім`я Президента Національної академії аграрних наук України ОСОБА_2 №157, 156 від 30.05.2017 року, згідно яких він просить надати дозвіл здати в оренду адміністративне приміщення на 3- та технічний поверхи для розміщення готелю, а також складське приміщення (1968 р., площа 550 кв.м, яке знаходиться на балансі ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я НААН» для вирощування грибів (том І а.с.209-210, том ІІ а.с. 36-37);

-заяви ПП ОСОБА_3 на ім`я в.о. директора ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я» ОСОБА_1 від 16.05.2017 року, відповідно до яких він просить надати йому дозвіл взяти в оренду складське приміщення 550 кв.м, яке знаходиться на балансі ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я» для вирощування грибів, а також дозвіл на тимчасове розміщення обладнання в складі, яке знаходиться на його балансі (том І а.с. 211, 212);

-тимчасовий договір №30-05/2017 на зберігання обладнання від 30.05.2017 року, з якого вбачається, що державне підприємство «Дослідне господарство ІСГ Причорномор`я НААН» в особі в.о. директора ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту, та ФОП ОСОБА_3 уклали договір, відповідно до умов якого вказане підприємство зобов`язується надати місце на території центрального складу зернових за адресою: Одеська обл., Біляївський район, смт. Хлібодарське терміном на 3 місяці (з 30.05.2017 року до 30.08.2017 року) для зберігання обладнання по вирощуванню грибів за винагороду у розмірі 5000 грн. на місяць (з ПДВ), оплату проводити з 20 по 30 число кожного місяця (том І а.с. 213, 216);

-копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № НОМЕР_1 , відповідно до якої ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем (том І а.с. 214);

-заява ОСОБА_3 на ім`я старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області капітана поліції Мойсеєва О.С. від 30.05.2017 року, відповідно до якої він видав тимчасовий договір на збереження обладнання №30-05/2017 та квитанцію до касового ордеру №90 від 30.05.2017 року (том І а.с. 215);

-довідка №01-18-49 від 30.05.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_1 станом на 30.05.2017 року перебуває на посаді в.о. директора ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я НААН», не у відпустці, не на лікарняному (том І а.с. 221);

-статут державного підприємства «Дослідне господарство інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук», затверджений 13.04.2017 року Президентом Національної академії аграрних наук України академіком НААН ОСОБА_2 , підписаний в.о. директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 та погоджено в.о. директора Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України ОСОБА_6 (том І а.с. 222-235);

-табелі використання робочого часу за квітень, травень 2017 року, затверджені в.о. директора ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я НААН» ОСОБА_1 (том І а.с. 236, 237);

-копії наказів №33-ос від 15.03.2017 року, №80-ос від 16.06.2017 року та лист Президента НААН України ОСОБА_2 №11-10/92 від 11.04.2017 року, у відповідності до яких ОСОБА_1 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я» інституту сільського господарства Причорномор`я з 15.03.2017 року по 16.05.2017 року, а потім з 16.06.2017 року до проведення конкурсу на посаду (том І а.с. 238, 248-250);

-копія інвентарної картки №11, лист в.о. директора ОСОБА_6 та копія книги кількісно-сумового обліку матеріальних цінностей за 2014-2017 р.р., з яких вбачається, що Центральний склад зернових, 1968 року побудови, перебуває на балансі Дослідного господарства інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук. Балансова вартість 145023,00 грн., залишкова вартість 118 грн. (том І а.с. 243, том ІІ а.с.3, 4, 5-6);

-висновок №17-2733_2842_2843 криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12017160000000317, відповідно до якого на наданих на дослідження двадцяти купюрах номіналом 500 грн. НБУ, кожна, серіями: УИ3547525; ЛВ9938730; ФЗ2889739; ВЕ4319808; ВД7911422; ЗЗ5823724; МГ3477146; ЗД6290793; СГ9623879; УЖ7369466; ЗЗ4640425; ФЗ1682753; ВЕ0060539; ЛЗ2048636; АА2824085; СЗ4517075; УИ4049350; ФЗ0149489; ВД0694200; ВВ1883621, які вилучені 30.05.2017 року під час проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_1 на момент дослідження є спеціальна хімічна речовина (спец барвник). На наданому на дослідженні ватному тампоні зі змивами з правої руки ОСОБА_1 , відібраних у нього 30.05.2017 року під час проведення освідування, на момент дослідження, є в слідовій кількості спеціальна хімічна речовина (спец барвник) - люмінісцентний порошок. На наданому на дослідження ватному тампоні зі змивами з лівої руки ОСОБА_1 , відібраних у нього 30.05.2017 року під час проведення освідування, на момент дослідження, сліди спеціальних хімічних речовин (спец барвники) відсутні. Спец барвник - люмінісцентний порошок на наданих на дослідження двадцяти купюрах номіналом 500 грн. НБУ, кожна, серіями: УИ3547525; ЛВ9938730; ФЗ2889739; ВЕ4319808; ВД7911422; ЗЗ5823724; МГ3477146; ЗД6290793; СГ9623879; УЖ7369466; ЗЗ4640425; ФЗ1682753; ВЕ0060539; ЛЗ2048636; АА2824085; СЗ4517075; УИ4049350; ФЗ0149489; ВД0694200; ВВ1883621, які вилучені 30.05.2017 року під час проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_1 та на ватному тампоні зі змивами з правої руки ОСОБА_1 відібраних у нього 30.05.2017 року під час проведення освідування мають загальну родову приналежність зі спеціальною хімічною речовиною (спецбарвником) - люмінісцентним порошком, відібраним 30.05.2017 року при помітці грошових коштів і наданим як зразок порівняння (том ІІ а.с. 13-19);

-постанова старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області капітана поліції Маржановського Р.В. про закриття кримінального провадження в частині від 22.08.2017 року, з якої вбачається, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160000000317 від 14.04.2017 року за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України в частині вимагання ОСОБА_6 та ОСОБА_11 неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за прийняття рішення щодо підписання договору оренди частини приміщення інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук закрито у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (том ІІ а.с. 93-97);

-витяг з кримінального провадження №12017160000000317 №1відповідно до якого 14.04.2017 року о 16:45:04 до СУ ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення звернулася фізична особа-підприємець, який повідомив, що службова особа однієї із юридичних публічного права вимагає неправомірну вигоду за вчинення певних дій відповідно до компетенції ЖЄО ГУНП в Одеській області №951 від 14.04.2017 року, №2 матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата внесення 11.05.2017 року, правова кваліфікація ч. 1 ст. 368 КК України, фабула: 30 травня 2017 року близько 15 год. 30 хв. знаходячись в своєму службовому кабінеті в будівлі інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України по Маяцькій дорозі 24 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області ОСОБА_16 через в.о. головного бухгалтера Підприємства ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 раніше обумовлену неправомірну вигоду у сумі 5000 грн. за підписання терміном на 3 місяці тимчасового договору оренди місця для зберігання обладнання по вирощуванні грибів на території центрального складу зернових за адресою: Одеська область, Біляївський район смт. Хлібодарське, який знаходиться на балансі державного підприємства «Дослідне господарство інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України». Особа про яку повідомлено про підозру - ОСОБА_1 (том ІІ а.с. 194, 195);

-доручення т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Донченко-Пишкало М.В. оперативному підрозділу (у порядку ст. 40 КПК України) № 4/12081 від 16.08.2017 року на проведення слідчих (розшуковий) та процесуальних дій (том ІІ а.с. 196);

-повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 29.06.2017 року за ч. 1 ст. 368 КК України на якому є відмітка, що після його оголошення ОСОБА_1 відмовився його підписання (том ІІ а.с. 197-201);

-пам`ятка про права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_1 , на якій є відмітка, що ОСОБА_1 після її отримання відмовився від підпису (том ІІ а.с. 202-203);

-пам`ятка про права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_1 , яку він отримав 03.07.2017 року, про що свідчить його підпис (том ІІ а.с.206-207);

-повідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 22.08. без зазначення року, яке ОСОБА_1 отримав 22.08.2017 року, про що свідчить його підпис (том ІІ а.с.208);

-доручення старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області капітана поліції Мойсеєва О.С. співробітникам УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НПУ про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у порядку ст. 40, ч. 6 ст. 246 КПК України від 19.05.2017 року про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо-, відео контролю ОСОБА_1 , що полягає в негласному проведенні із застосуванням технічних засобів аудіо-, відео контролю за його розмовами, іншими звуками, рухами, діями, пов`язаними з його діяльністю та місцем перебування (том ІІ а.с. 209-211);

-доручення прокурора відділу прокуратури Одеської області радника юстиції Різой К. підлеглим працівникам СУ ГУНП в Одеській області в порядку ст. 36 КПК України щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12017160000000317 від 14.04.2017 року №04/2/5-2303т від 19.05.2017 року про виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину та про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (том ІІ а.с. 213-214);

-постанова №04/2/5-2302т про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 19.05.2017 року, відповідно до якої при проведенні контролю за вчиненням кримінального правопорушення директором ДП «ДГ ІСГП НААН» ОСОБА_1 використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) гроші та інші засоби (том ІІ а.с. 215, 216);

-доручення старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Мойсеєва О.С. оперативному підрозділу УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НПУ на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 30.05.2017 року, про виконання слідчих дій (том ІІ а.с. 217);

-протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 22.08.2017 року, згідно якого підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику Жовтан Ю.В. 22-23.08.2017 року надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Ознайомлення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Жовтан Ю.В. відбувалось в приміщенні службового кабінету №41 СУ ГУНП в Одеській області. У вказаному протоколі є помітка захисника про ознайомлення з матеріалами справи окрім ухвали апеляційного суду про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а тому він вважає вказану ухвалу не відкритою. Також їм було відмовлено у відтворенні відеоматеріалів з носія «MSD №496т - 1 шт. DVD №497т (том ІІ а.с. 218-220);

-доручення прокурора відділу прокуратури області Кожухар К. слідчому СУ ГУНП в Одеській області Донченко-Пишкало М.В. в порядку ст. 290 КПК України про повідомлення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника про завершення досудового розслідуванні, надання йому доступу до матеріалів досудового розслідування та тимчасове обмеження його прав (том ІІ а.с. 226);

-повідомлення про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів від 22.08.2017 року (том ІІ а.с. 227);

-повідомлення про закінчення досудового розслідування від 22.08.2017 року (том ІІ а.с. 228);

-повідомлення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Жовтан Ю.В. від 23.08.2017 року про відсутність речових доказів чи матеріалів, які згідно ч. 6 ст. 290 КК України, необхідно надавати для ознайомлення стороні обвинувачення (том ІІ а.с. 230);

-клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Донченко-Пишкало М.В., погоджені прокурором відділу прокуратури Одеської області радником юстиції Різой К.Є., слідчому судді Приморського районного суду міста Одеси про проведення обшуку та арешт майна від 31.05.2017 року (том ІІ а.с. 231-234).

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він зі своїм компаньйоном ОСОБА_4 хотіли взяти в оренду приміщення для готелю на території інституту в смт. Хлібодарське. На початку травня вони познайомились з директором інституту ОСОБА_6 , під час спілкування з яким він ( ОСОБА_3 ) повідомив, що займається вирощуванням грибів. ОСОБА_6 запропонував орендувати склади для вирощування грибів, які вони згодом оглянули. Його все влаштовувало, а тому він почав розмову про оренду. Коли йому було озвучено суми, які платити офіційно, а які не офіційно, у нього виникло багато запитань з цього приводу, у зв`язку з чим він звернувся до правоохоронних органів, так як зрозумів, що це неправомірно. Перед укладенням договору ОСОБА_6 сказав, що необхідно буде сплатити загалом 25 тисяч грн., з яких 15 тисяч йому на паливо і 10 тисяч за оренду складських приміщень. 30 травня 2017 року він разом з ОСОБА_4 приїхали в смт. Хлібодарське, де в приміщенні інституту на першому поверсі в кабінеті ОСОБА_1 уклали договір оренди складського приміщення для вирощування грибів у двох екземплярах. Для укладення договору він надав свідоцтво про зайняття підприємницькою діяльністю та паспорт. Договір попередньо укладався строком на один місяць з подальшим продовженням строку дії договору на три місяці. Він залишив секретарю ОСОБА_1 10 тисяч грн. за оренду приміщення, з яких 5 тисяч грн. офіційно і 5 тисяч грн. ОСОБА_1 за те, щоб всі нормально працювали. Чи давали йому квитанцію та яка в ній була зазначена сума він не пам`ятає. Він зрозумів, що потрібно платити 10 тисяч грн. щомісячно. Він не давав особисто в руки ОСОБА_1 неправомірну вигоду. Після цього він разом з ОСОБА_4 пішли на другий поверх до кабінету ОСОБА_6 , у якого запитали, куди платити 15 тисяч грн., на що він їм відповів, щоб вони віддали їх секретарю, попередньо перемотавши білим папером, що він і зробив. Крім того, ОСОБА_6 пропонував їм разом викупити третій поверх та горищне приміщення, які призначались під готель. Коли він з ОСОБА_4 вийшли з приміщення інституту, потиснули руку ОСОБА_1 та поїхали додому.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в квітні 2017 року його компаньйон ОСОБА_3 запропонував йому відкрити готель в смт. Хлібодарське на території сільськогосподарського інституту, у зв`язку з чим вони вирушили туди поспілкуватись з цього приводу з директором інституту ОСОБА_6 , де також був його заступник. Вони мали намір взяти в оренду приміщення та відкрити готель, крім цього зробити Тір-паркінг, на що їм було повідомлено, що так як це державне підприємство та знаходиться на балансі, вказане питання необхідно погодити з керівництвом у Києві, у зв`язку з чим розгляд цього питання відклали на місяць. При наступній зустрічі, під час їхньої розмови, ОСОБА_3 повідомив, що займається вирощуванням грибів, на що ОСОБА_6 сказав, що на території підприємства є ангар, який придатний для вирощування грибів. Вони його оглянули та вирішили паралельно з готелем, взяти в оренду це приміщення. Через деякий час вони приїхали до інституту для підписання договору по готелю, де заступник директора повідомив їм, що приміщення для вирощуванням грибів відноситься до філіалу інституту, де директором є ОСОБА_1 , з яким необхідно підписувати договір. Вони домовились про дату підписання договору, суму грошових коштів та якими чином вони будуть розподілятись. ОСОБА_6 сказав, що необхідно сплатити 25 тисяч грн., з яких 15 тисяч йому з заступником, а інші 10 тисяч грн. ОСОБА_1 . Під час розмови з ОСОБА_1 останній повідомив їм, що 5 тисяч грн. необхідно офіційно сплатити у касу і 5 тис. йому за підписання договору. Вказані платежі необхідно сплачувати щомісячно. Також він попередив їх, що буде укладено тимчасовий договір строком на три місяці, за цей час він вирішить усі питання в різних інстанціях та запевнив, що потім буде укладено постійний договір. ОСОБА_3 сплатив гроші секретарю ОСОБА_5 , куди вона їх поклала він не пам`ятає. Він ( ОСОБА_4 ) не вникав в умови договору оренди, його підписував ОСОБА_3 . Про те, що передача грошей буде відбуватись під наглядом працівників поліції, йому стало відомо від ОСОБА_3 по дорозі до інституту.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді бухгалтера в ДП ДГ Одеська станція. Приблизно в середині травня 2017 року до них звернувся ОСОБА_3 з партнером з приводу оренди складського приміщення, яке стоїть на балансі ДП ДГ для вирощування грибів. ОСОБА_3 написав відповідну заяву, яка була зареєстрована, надав свої реєстраційні документи, вони обговорили можливість оренди та умови договору, який мав бути складений за кілька тижнів. В день, коли був обшук, вона була на роботі. В обід їй зателефонував ОСОБА_1 та сказав, що через пару годин приїде ОСОБА_3 підписувати договір з приводу складу. Коли приїхали ОСОБА_3 та його партнер, ОСОБА_1 не було, вони чекали його на вулиці. Через хвилин 10-15 приїхав ОСОБА_1 та, зайшовши до кабінету, підписав з ОСОБА_3 договір на зберігання обладнання для вирощування грибів на складі підприємства. Договір було підписано у двох екземплярах. Під час підписання договору була присутня вона, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Далі вони вийшли з кабінету поспілкуватись і зайшли назад. Після цього була внесена предоплата за зберігання обладнання на складі. За декілька тижнів до цього, обговорюючи питання про оплату, ОСОБА_1 сказав їй, що у разі сплати ОСОБА_3 за один місяць, їй необхідно провести гроші на основі договору, а у разі сплати останнім за два місяці - вони складуть додаткову угоду на оплату за два місяці. Після того, як ОСОБА_3 заплатив за два місяці, вона провела 5 тисяч грн. через касу, а інші 5 тисяч грн. відклала для складання додаткової угоди на наступний місяць. ОСОБА_3 передав грошові кошти їй, як бухгалтеру-касиру, в день обшуку в кінці травня 2017 року. В цей же день вони з директором повинні були скласти додаткову угоду та допровести 5 тисяч грн., які залишились, до кінця робочого дня через касу, але не встигли. Жодних грошових коштів вона ОСОБА_1 не передавала.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звертались до нього та хотіли взяти в оренду приміщення, яке знаходилось на балансі державного підприємства дослідного господарства та було в аварійному стані. Вказані особи приходили до нього лише за погодженням, оскільки він не приймає рішення щодо надання приміщень в оренду, це вирішує президія академії наук в м. Київ. В роботу керівників господарств він не втручається і вони самі визначають розмір оренди. Він спілкувався з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 декілька разів, однак про що саме він не пам`ятає. Про жодні домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 йому не було відомо. Неправомірну вигоду від ОСОБА_3 або ОСОБА_4 він не вимагав та будь-яких сум їм не озвучував. Він не бачив, як під час обшуку працівниками поліції вилучались кошти, адже він знаходився в своєму кабінеті, звідки йому було заборонено виходити, та в якому нічого не знайшли. Після обшуку та проведення слідчих дій йому не вручали повідомлення про підозру.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила те, що жодних обставин по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 за ст. 368 КК України їй не відомо, вона не давала жодних свідчень на досудовому розслідуванні, адже ніколи не працювала в ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України», а працює на посаді провідного спеціаліста по кадрах в Одеській державній сільськогосподарській дослідній станції, в склад якої входить вищевказане підприємство.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він працював на посаді головного інженера дослідного господарства, яке розташоване в смт. Хлібодарське. В кінці травня 2017 року раніше невідомі йому особи мали намір взяли в оренду складські приміщення. Про обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення йому нічого невідомо, так як він в той час знаходився за кордоном. Йому невідомо, чи вимагав ОСОБА_1 у ОСОБА_3 неправомірну вигоду. Особисто він нікому не пропонував жодних складських приміщень та ОСОБА_3 їх не показував.

Наведені вище докази, на думку прокурора, взаємопов`язані, взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

В свою чергу, сторона захисту вважає, що усі докази сторони обвинувачення, отримані у цьому кримінальному провадженні стосовно обвинувачення ОСОБА_1 , є недопустимими, оскільки отримані без внесення до ЄРДР будь-яких відомостей про вчинення кримінального правопорушення, що ставиться у вину останнього. Також захисник посилається на чисельні порушення прокурором норм КПК України, а саме: порушення встановленого законом порядку фіксації ходу і результатів НСРД; невідкриття стороні захисту, в порядку ст. 290 КПК України, ряду матеріалів НСРД та ряду інших матеріалів досудового розслідування, наданих в судовому засіданні; відсутність ряду матеріалів, пов`язаних з розсекреченням матеріалів НСРД; неналежне оформлення розсекречення матеріалів НСРД, досліджених в судовому засіданні; відсутність будь-яких матеріалів, що ОСОБА_3 та ОСОБА_18 були залучені слідчим, прокурором до проведення будь-яких НСРД; відсутність в повідомленні про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 22.08 без зазначення року за підписом слідчого Донченко-Пишкало М.В. інформації про результати негласної слідчої (розшукової) дії. Вказані обставини виключають використання усіх результатів НСРД, а також невідкритих стороні захисту матеріалів досудового розслідування, як доказів у цьому провадженні. Крім того, захисник посилається на недопустимість доказів, отриманих в результаті контролю за вчиненням злочину, аудіо-, відеоконтроль за особою у кримінальному провадженні №12017160000000317 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 368 КК України, так як вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України, не є тяжким, що виключає можливість проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій, як аудіо-, відеоконтроль особи та контроль за вчиненням злочину, а також через неправильне застосування стороною обвинувачення кримінального закону та правову кваліфікацію «з запасом». Також захисник вказує на: недопустимість доказів, отриманих в результаті проведення обшуку у приміщенні кабінету з табличкою на дверях ДП «Дослідне господарство «ІСГ Причорномор`я НААН України» 30.05.2017 року; недопустимість доказів, отриманих під час освідування ОСОБА_1 30.05.2017 року; недопустимість, як доказу, протоколу огляду грошових коштів від 30.05.2017 року та додатків до нього; недопустимість, як доказу, досліджених в судовому засіданні ксерокопій купюр номіналом 500 грн.; недопустимість, як доказів, матеріальних об`єктів, що мають ознаки речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України; недопустимість висновку №17-2733_2842_2843 криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин; помилкову правову кваліфікацію виконання за цивільно-правовим договором, як неправомірної вигоди; недостовірність показань ОСОБА_3 і необхідність їх критичної оцінки достовірності; відсутність будь-яких доказів одержання ОСОБА_1 будь-якої неправомірної вигоди; відсутність у ОСОБА_1 правового статусу службової особи станом на 30 травня 2017 року; неналежність, як доказів, показань свідків ОСОБА_11 ОСОБА_19 ; порушення права на конфронтацію (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод); відсутність доказів походження грошових коштів у розмірі 25 тисяч гривень, які правоохоронними органами використовувалися 30.05.2017 року під час проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину; невідкриття стороною обвинувачення стороні захисту частини відеозаписів, які містяться в додатках до протоколу про результати НСРД - аудіо, відеоконтролю особи ( ОСОБА_1 ).

Суд, оцінивши надані доказив їх сукупності з точки зору достатності , належності та допустимості та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, вважає, що висунуте ОСОБА_1 обвинувачення є недоведеним виходячи з наступного.

Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Суд не приймає, як доказ вини обвинуваченого, касовий ордер від 30.05.2017 року про отримання коштів від ОСОБА_14 в сумі 5500 грн., оскільки він не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_21 , надані в судовому засіданні, не містять доказів вини обвинуваченого, тому також судом до уваги не приймаються.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту про недостовірність показань свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та неналежність їх, як доказів, у зв`язку з непослідовністю, плутаністю та забудькуватістю, оскільки з часу подій пройшло більш ніж два роки. Окрім того, стороною захисту не доведено надання вказаними свідками під час судового розгляду неправдивих показань, у зв`язку із чим у суду немає підстав ставити їх покази під сумнів.

Надані стороною захисту відповіді на адвокатські запити за підписом заступника начальника СУ ГУНП в Одеській області О.В. Венедіктової (том ІІ а.с.118, 120) про те, що слідчими підрозділами ГУНП в Одеській області розпочаті кримінальні провадження №12015160480000160 від 15.01.2015 року від 15.01.2018 року, №12015160490000183 від 15.01.2015 року та №12018160500002841 від 15.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, заявником у яких є ОСОБА_3 , не підтверджують провокаційний характер його звернень та ознак складу злочину у діях останнього, оскільки кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами, в т.ч. зверненнями до правоохоронних органів, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, що гарантовано Конституцією України (ст. 55).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 214 КПК України (в редакції станом на дату події) слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами кримінального провадження, 14.04.2017 року до СУ ГУНП в Одеській області звернувся ОСОБА_3 та повідомив, що 12.04.2017 року директор інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України ОСОБА_6 та його помічник ОСОБА_11 під час їхньої розмови щодо оренди третього поверху, мансардного приміщення адміністративної будівлі інституту, а також паркувального майданчика, які він ( ОСОБА_3 ) разом з ОСОБА_4 мають намір орендувати для організації готельного бізнесу, вимагають з нього неправомірну вигоду в розмірі 5000 доларів США.

14.04.2017 року о 16:45:04 уповноваженою посадовою особою до ЄРДР були внесені наступні відомості: «14.04.2017 року до СУ ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення звернувся фізична особа-підприємець, який повідомив, що службова особа однієї із юридичних публічного права вимагає неправомірну вигоду за вчинення певних дій, відповідно до компетенції (ЖЄО ГУНП в Одеській області №951 від 14.04.2017)», відкрито кримінальне провадження №12017160000000317 та розпочато досудове розслідування.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 10.05.2017 року під час розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , зокрема, щодо оренди складського приміщення для вирощування грибів, останні за підписання відповідного договору вимагали з нього неправомірну вигоду у розмірі 15000 грн.

11.05.2017 року за фактом вимагання неправомірної вигоди за підписання договору оренди приміщення для вирощування грибів розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017160000000506 за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України.

12.05.2017 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12017160000000317, яке розпочато 14.04.2017 року за ч. 3 ст. 368 КК України, та №12017160000000506, яке розпочато 11.05.2017 року за ч. 3 ст. 368 КК України, об`єднано в одне провадження під №12017160000000317.

Далі, в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 16.05.2017 року під час розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зокрема, з ОСОБА_1 щодо оренди складського приміщення для вирощування грибів, останній за підписання відповідного договору вимагав з нього ( ОСОБА_3 ) неправомірну вигоду у розмірі 5000 грн.

У зв`язку з цим, 17.05.2017 року ОСОБА_3 звернувся з заявою на ім`я заступника начальника ГУНП в Одеській області начальника СУ ГУНП в Одеській області майора Шайхета С.О., в якій просить прийняти міри до директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 , який вимагає з нього неправомірну вигоду в сумі п`ять тисяч грн. за підписання договору оренди складського приміщення для вирощування грибів, яке знаходиться в його підпорядкуванні (том І а.с. 136). При цьому, відомості за цією заявою, всупереч ст. 214 КПК України, не були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування, а за резолюцією начальника СУ ГУНП в Одеській області були приєднані до матеріалів кримінального провадження №12017160000000317.

29.06.2017 року попередню правову кваліфікацію у кримінальному провадженні №12017160000000317 за ч. 3 ст. 368 КК України змінено на ч. 1 ст. 368 КК України та того ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_11 кримінальне провадження №12017160000000317 від 14.04.2017 року за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України в частині вимагання неправомірної вимоги від ОСОБА_3 закрито у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, про що 22.08.2017 року слідчим винесена відповідна постанова (том ІІ а.с. 93-97).

Як пояснив прокурор в судовому засіданні, досудове розслідування відносно неправомірних дій ОСОБА_1 здійснювалось в рамках кримінального провадження №12017160000000317, в результаті чого до суду скеровано обвинувальний акт.

На підтвердження своїх доводів прокурор надав суду витяги з кримінального провадження №12017160000000317 від 22.08.2017 року та від 11.09.2017 року, які містять два записи, з яких вбачається наступне.

Запис №1: 14.04.2017 року о 16:45:04 до ЄРДР внесено інформацію про те, що 14.04.2017 року доСУ ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення звернувся фізична особа-підприємець, який повідомив, що службова особа однієї із юридичних публічного права вимагає неправомірну вигоду за вчинення певних дій, відповідно до компетенції (ЖЄО ГУНП в Одеській області №951 від 14.04.2017). Заявник: ОСОБА_3 . Наслідок розслідування - закрито ч. 1 ст. 284 КПК України 22.08.2017. Правова кваліфікація ст. 368 ч. 3 КК України. Відомості про особу, якій повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї - відсутні.

Запис №2: 11.05.2017 року о 20:19:48 до ЄРДР внесено інформацію про те, що 30 травня 2017 року близько 15 години 30 хвилин, знаходячись у своєму службовому кабінеті в будівлі Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України по Маяцькій дорозі, 24 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області, ОСОБА_1 через в.о. головного бухгалтера Підприємства - ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 раніше обумовлену неправомірну вигоду у сумі 5000 гривень за підписання терміном на 3 місяці тимчасового договору оренди місця для зберігання обладнання по вирощуванню грибів на території центрального складу зернових за адресою: Одеська область, Біляївський район смт. Хлібодарське, який знаходиться на балансі державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України». Заявник: матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Правова кваліфікація ч. 1 ст. 368 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 5 ст. 214 КПК України (в редакції станом на дату події) до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Аналогічні вимоги щодо відомостей, які обов`язково вносяться до ЄРДР, містить в Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. п. 8, 9 ч. 2 глави 2 Положення, відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо. На виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення в рамках одного кримінального провадження слідчий за Довідником 1 «Перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» вносить до Реєстру інформацію про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення, та відомості про кримінальне правопорушення. Кримінальному провадженню за цим правопорушенням присвоюється новий номер. Згідно п. п. 14, 15 вказаної глави, при внесенні до Реєстру фабули кримінального правопорушення в обов`язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілими, дані про осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, інші необхідні відомості. У разі якщо невідомі дата та час учинення кримінального правопорушення або інші відомості, інформація вноситься до Реєстру після їх встановлення відповідно до порядку, визначеного пунктом 8 цієї глави.

Проаналізувавши зміст вказаних записів, суд приходить до наступного висновку.

При формуванні в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження №12017160000000317 за заявою ОСОБА_3 від 14.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (запис №1), слідчий, в порушення вимог Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформулював короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, в загальних конкретно невизначених рисах, без зазначення прізвища службової особи, її місця роботи, посади, тощо, тобто без належного зазначення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_1 . Крім цього незрозуміло, на підставі чого дії невідомої особи кваліфіковано саме за ч. 3 ст. 368 КК України. Перевірити вказану інформацію суд позбавлений можливості, оскільки заява ОСОБА_3 від 14.04.2017 року прокурором не надана. Відтак, у вищезазначеному записі відсутня будь-яка інформація, що дає можливість зробити висновок про причетність саме ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

При формуванні в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження №12017160000000317 за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень від 11.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України (запис №2), слідчий, в порушення вимог Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформулював короткий виклад обставин, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, по факту подій, які відбулись 30.05.2017 року, тобто через 19 днів після внесення відомостей, та повністю відобразив підозру, пред`явлену ОСОБА_1 29.06.2017 року. Крім того, у вказаному записі відсутня вказівка на джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Більш того, кримінальному провадженню за цим правопорушенням не присвоєно новий номер.

Таким чином, приймаючи до уваги зазначені вище витяги з кримінального провадження №12017160000000317 від 22.08.2017 року та від 11.09.2017 року, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 від 17.05.2017 року є неналежним доказом доведення вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні,оскільки відповідних відомостей на її підставі правоохоронними органами до ЄРДР внесено не було.

В матеріалах кримінального провадження наявний рапорт, складений 11.05.2017 року старшим лейтенантом поліції Борисовим В.І. про те, що в ході проведення досудового розслідування №12017160000000317 від 14.04.2017 року було встановлено, що службова особа однієї із юридичних публічного права вимагає неправомірну вигоду за вчинення певних дій, відповідно до компетенції. В діях невстановленої особи вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вказаний рапорт зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ГУНП в Одеській області 11.05.2017 року №1313 (том І а.с. 135).

Суд вважає, що вказаний рапорт є неналежним доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки фактично містить відомості, аналогічні тим, які викладені у фабулі запису №1 у витязі з кримінального провадження №12017160000000317, в ньому не вказано жодної інформації (прізвище службової особи, яка вимагає неправомірну вигоду, місце її роботи, посада, розмір неправомірної вигоди), яка може свідчити про вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_1 . Крім того, в діях невстановленої особи слідчий вбачав ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а не ч. 1 ст. 368 КК України.

На думку суду, вказаний рапорт було складено слідчим на підставі показань, наданих свідком ОСОБА_3 11.05.2017 року про те, що 10.05.2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_11 вимагали з нього неправомірну вигоду у розмірі 15000 грн., зокрема, за підписання договору оренди складського приміщення для вирощування грибів, цього ж дня відповідні дані внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017160000000506 за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України, яке наступного дня було об`єднано в одне провадження під №12017160000000317 за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України, а 29.06.2017 року відносно ОСОБА_1 перекваліфіковано на ч. 1 ст. 368 КК України.

Фактично, після об`єднання даних проваджень в одне, будь-яких доказів за ч. 1 ст. 368 КК України органом досудового розслідування не зібрано, а сторона обвинувачення посилається на докази, отримані в іншому кримінальному провадженні з порушенням вимог КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що усі слідчі дії, здійснені органом досудового розслідування на зібрання доказів для доведення вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, здійснені з порушенням встановленого порядку, без внесення відомостей про зазначене вище кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування, а тому отримані на їх підставі докази є недопустимими.

Надаючи оцінку правомірності проведеного слідчим 30.05.2017 року обшуку у приміщенні кабінету з табличкою на дверях ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я НААН України» (том І а.с. 199-203) суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 234 КПК України (в редакції, що діяла станом на дату проведення слідчої дії) обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

В протоколі обшуку від 30.05.2017 року, що проводився з 16:49 до 17:55 в робочому кабінеті директора та головного бухгалтера ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я НААН України», підставою його проведення слідчим вказано ч. 3 ст. 233 КПК України.

Положеннями статті 233 КПК України (в редакції, що діяла станом на дату проведення слідчої дії) встановлено, що ніхто не має права проникнути до іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. В такому випадку слідчий, за погодженням з прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Під іншим володінням особи розуміється приміщення службового призначення, яке знаходиться у володінні особи, а безпосереднє переслідування особи, що підозрюється у вчиненні злочину, розуміється як слідування за особою безперервно протягом певного часу, без втрати переслідувачем переслідуваного з поля зору, що здійснюється стосовно особи, якій вручено повідомлення про підозру, або яку застали на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення.

Однак, протокол обшуку від 30.05.2017 року не містить посилання на конкретну виключну підставу, яка давала право слідчому увійти до робочого кабінету директора та головного бухгалтера ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я НААН України» до постановлення ухвали слідчого судді та проводити обшук.

Звертає на себе увагу та обставина, що слідчий, звертаючись наступного дня до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, погодженим із прокурором, вказав підставу невідкладного випадку проникнення до іншого володіння особи - врятування майна, без обґрунтування яке саме майно слідчий намагався врятувати в результаті обшуку, чи існувала загроза знищення такого майна, чим існування такої загрози підтверджується та в чому полягає невідкладність цього випадку (том 2 а.с. 233).

При цьому в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку від 01.06.2017 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Попревич В.М. посилається, як на підставу невідкладного випадку проникнення до іншого володіння особи - переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, без зазначення жодних відомостей про переслідування конкретної особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, та в чому полягає невідкладність цього випадку.

Процесуальною конституційною гарантією дотримання законності у кримінальному провадженні є вимога частини 3 статті 62 Конституції України щодо того, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, зокрема, постанову про проведення контролю за вчиненням злочину №04/2/5-2301т від 19.05.2017 року, постанову про проведення освідування особи від 30.05.2017 року, протокол про ідентифікацію засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.05.2017 року, заслухавши покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що проведення обшуку працівниками правоохоронних органів було завчасно запланованою слідчою дією, а тому у слідчого були відсутні зазначені вище підстави для невідкладного проникнення до робочого кабінету директора та головного бухгалтера ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я НААН України» для проведення його обшуку, оскільки в цій ситуації не вбачається загроза життю людей чи майну, яка б була усунута таким проникненням. Станом на момент обшуку підозра в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 пред`явлена ще не була, а проникнення до кабінету не мало на меті переслідування підозрюваної особи.

Зважаючи на те, що несанкціонований обшук робочого кабінету ОСОБА_1 проведений з порушенням його суттєвих вимог, докази отримані за його результатами та відображені в протоколі обшуку від 30.05.2017 року визнаються судом недопустимими доказами.

Крім того,суд також погоджується з доводами сторони захисту про визнання грошових коштів та документів, які були вилучені під час обшуку 30.05.2017 року недопустимими доказами, з огляду також на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про визнання будь-якого майна, яке відповідає критеріям ст. 98 КПК України, речовими доказами у кримінальному провадженні. Цей факт також підтверджується п. п. 56, 57 «Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017160000000317 від 14.04.2017 року (том І а.с. 14).

Посилання сторони захисту на те, що протокол обшуку не відповідає вимогам абз. 4 п. 1, абз. 2 п. 3 ч. 3 ст. 104, ч. 7 ст. 236 КПК України, а також на те, що обшук проводився без участі адвоката не заслуговують на увагу, оскільки жодних зауважень з цього приводу та відповідних клопотань від учасників, зазначених в протоколі обшуку, зокрема ОСОБА_1 , слідчому не надходило, про що також свідчить оглянутий в судовому засіданні відеозапис вказаної слідчої дії.

Обвинувачення про отримання ОСОБА_1 через в.о. головного бухгалтера ОСОБА_5 від ОСОБА_3 30.05.2017 року неправомірної вигоди в сумі 5000 грн. не знайшло підтвердження, з огляду на наступне.

Крім того, згідно з протоколу обшуку від 30.05.2017 року, в ході обшуку приміщення кабінету з табличкою на дверях ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН України» по вул. Маяцька дорога, 24 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області, ОСОБА_5 добровільно видала грошові кошти, які з її слів становлять касу підприємства за 30.05.2017 року. В ході обшуку зазначені грошові кошти просвітлено за допомогою лампи ультрафіолетового світіння та встановлено, що 10 купюр номіналом 500 грн. кожна із наступними серіями мають характерне світіння жовто-зеленого кольору, а саме: ВВ1883621; АА2824085; ВД0694200; ФЗ0149489; СЗ4517075; ВЕ0060539; ЛЗ2048636; ЗЗ4640425; ФЗ1682753; УИ4049350. Зазначені грошові кошти було запаковано в окремний полімерний пакет, який був опечатаний та підписаний понятими. ОСОБА_5 із шухляди свого робочого стола добровільно видала полімерний файл, в якому знаходились 10 купюр номіналом 500 грн. кожна, які мають характерне світіння жовто-зеленого кольору в променях ультрафіолетової лампи та мають наступні номери: МГ3477146; УИ3547525; ЛВ9938730; СГ9623879; ЗЗ5823724; ВЕ4319808; ФЗ2889739; УЖ7369466; ЗД6290793; ВД7911422. Зазначені грошові кошти також було запаковано в окремний полімерний пакет, який був опечатаний та підписаний понятими. Вказані грошові кошти вилучені.

Відповідно до висновку №17-2733_2842_2843 криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12017160000000317, зокрема, на наданому на дослідженні ватному тампоні зі змивами з правої руки ОСОБА_1 , відібраних у нього 30.05.2017 року під час проведення освідування, на момент дослідження, є в слідовій кількості спеціальна хімічна речовина (спец барвник) - люмінісцентний порошок. На наданому на дослідження ватному тампоні зі змивами з лівої руки ОСОБА_1 , відібраних у нього 30.05.2017 року під час проведення освідування, на момент дослідження, сліди спеціальних хімічних речовин (спец барвники) відсутні (том ІІ а.с. 13-19).

За твердженням сторони обвинувачення протоколи огляду грошових коштів та ідентифікацію засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.05.2017 року, а також висновок криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин доводять факт отримання ОСОБА_1 через в.о. головного бухгалтера ОСОБА_5 від ОСОБА_3 30.05.2017 року грошових коштів у розмірі 5000 грн.

При цьому прокурор на підтвердження цих обставин посилається на показання допитаного судом свідка ОСОБА_3 , який підтвердив суду обставини передачі ОСОБА_1 вказаної неправомірної вигоди.

Але зіставивши показання свідка ОСОБА_3 з вказаними протоколами слідчих дій та висновком експертизи, суд вважає вказані доводи сторони обвинувачення непереконливими, з огляду на наступне.

Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що грошові кошти в руки ОСОБА_1 він не давав, а віддав їх секретарю.

В матеріалах кримінального провадження наявний протокол освідування особи від 30.05.2017 року, згідно якого старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області капітан поліції Мойсеєв О.С. в присутності понятих провів освідування ОСОБА_1 . Перед початком освідування ліва, а потім права рука ОСОБА_1 просвічені за допомогою лампи ультрафіолетового світіння, в результаті чого видиме світіння на руках ОСОБА_1 відсутнє. Після цього у ОСОБА_1 були зняті змиви з долонь обох рук, які були поміщені в полімерні пакети та опечатані (том І а.с.197-198).

Суд звертає увагу на те, що зі змісту вказаного протоколу освідування особи від 30.05.2017 року не вбачається, що перед поміщенням ватних тампонів із змивами з рук ОСОБА_1 у окремі полімерні пакети, жоден з них просвічувався за допомогою лампи ультрафіолетового світіння.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 6 ст. 107 КПК України (в редакції, яка діяла станом на дату вчинення слідчої дії) рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим. У матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

В протоколі освідування особи від 30.05.2017 року зазначено, що відеофіксацію здійснює о/у УЗЕ в Одеській області Булгаков В.І. на відеокамеру «JVC» на карту пам`яті «Micro SD», яка долучена до протоколу. Вказане свідчить про прийняття слідчим рішення про обов`язкове проведення відеофіксації даної процесуальної дії, проте відповідний відеозапис, у т.ч. матеріальний носій інформації, на якому цей запис було збережено, стороною обвинувачення до протоколу освідування особи від 30.05.2017 року не долучався та в судовому засіданні не досліджувався. В свою чергу, сторона захисту заперечує визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

Крім того, зі змісту протоколу освідування особи від 30.05.2017 року вбачається, що ст. о/у УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НПУ Подра А.В. зробив змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1 . При цьому сторона обвинувачення не надала суду докази того, що ст. о/у УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НПУ Подра А.В. входив до складу групи слідчих або іншим чином був уповноважений на проведення такої слідчої дії, як освідування.

За таких обставин суд приходить до висновку, що така слідча дія, як освідування особи, та отримані внаслідок її вчинення результати є недійсними та не можуть бути використані, як докази у кримінальному провадженні, а отже протокол освідування особи від 30.05.2017 року є недопустимим доказом.

Прокурор не зміг пояснити суду механізм потрапляння спецбарвника у змиви з рук ОСОБА_1 , які були передані в експертну установу, з урахуванням того, що під час освідування ОСОБА_1 30.05.2017 року за допомогою лампи ультрафіолетового світіння видиме світіння на його руках було відсутнє. Крім того, свідок ОСОБА_3 неодноразово наголошував на тому, що грошові кошти в руки ОСОБА_1 не передавав, а тому, на думку суду, наявність у змивах з рук ОСОБА_1 спецбарвника, яким були помічені грошові кошти у сумі 5000 грн., не є доказом того, що вказані кошти були отримані останнім при обставинах, які вважає доведеними сторона обвинувачення.

До того ж при перегляді відеозапису, який міститься на лазерному диску DVD-R №499т, DVD-R №601т, МSD №498т, МSD №600т , не вбачається, що ОСОБА_3 передав в руки ОСОБА_1 грошові кошти, зафіксована лише їх розмова, тоді як грошові кошти ОСОБА_3 віддав ОСОБА_5 .

З огляду на протокол освідування особи від 30.05.2017 року, який визнано судом недопустимим доказом, а також показання свідка ОСОБА_3 , якими фактично спростовані доводи прокурора про те, що факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів, які були оброблені спец барвником, підтверджується висновком криміналістичної експертизи, суд вважає, що висновок №17-2733_2842_2843 криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин, у відповідності до вимог ст. 85 КПК України, не є належним доказом.

На підтвердження фактуотримання ОСОБА_1 через в.о. головного бухгалтера ОСОБА_5 від ОСОБА_3 30.05.2017 року неправомірної вигоди у сумі 5000 грн. сторона обвинувачення посилається також на протокол огляду грошових коштів від 30.05.2017 року, ксерокопії купюр номіналом 500 грн. з відповідними серіями, оригінали яких було досліджено в судовому засіданні, та протокол про ідентифікацію засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.05.2017 року з додатком (том І а.с.172-173, 174, 175-176, 177-194).

На думку суду, усі вищеперелічені документи не підтверджують винуватість ОСОБА_1 , а лише підтверджують факт надання заявником ОСОБА_3 правоохоронному органу власних грошових коштів, подальшої їх помітки співробітниками правоохоронного органу спеціальними засобами та вручення заявнику з метою їх передачі, в т.ч. ОСОБА_1 , а тому є неналежними доказами.

Посилання прокурора на те, що факт отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у сумі 5000 грн. 30.05.2017 року підтверджується матеріалами негласних слідчих-розшукових дій, які містяться в матеріалах кримінального провадження, є безпідставними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про злочин, що готується, осіб, які готують вчинення злочину, а ч. 3 ст. 6 вказаного Закону встановлено, що забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав передбачених у цій статті.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 9 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» у кожному випадку за наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу Національної поліції або начальником відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції, органу Служби безпеки України, оперативного підрозділу органу Державного бюро розслідувань, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадових осіб, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу органів доходів і зборів, органу, установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, підрозділу Національного антикорупційного бюро України або його уповноваженим заступником. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів забороняється.

Однак, в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які б свідчили про наявність підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності щодо обвинуваченого, заведення з цього приводу оперативно-розшукової справи, її номера, дати заведення тощо, що унеможливлює дати оцінку зібраним у такий спосіб доказам, як з точки зору їх допустимості, так і перевірити, чи не було в даному випадку провокації (підбурювання).

Частиною 1 ст. 275 КПК України (в редакції станом на дату події) встановлено, що під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, стороною обвинувачення в судовому засіданні до матеріалів кримінального провадження не надано ані письмову згоду ОСОБА_10 на залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дійв рамках кримінального провадження №12017160000000317, ані відповідну постанову уповноваженого працівника правоохоронного органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

Загальні вимоги щодо оформлення протоколу встановлені ст. 104 КПК України.

Суд не приймає до уваги доводи захисника про те, що протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 07.06.2017 року та протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 19.06.2017 року не відповідають вимогам закону щодо фіксування процесуальної дії, так як в них не вказані наступні відомості: дата та час, коли особа, яка залучена до конфіденційного співробітництва прибула в приміщення відповідного оперативного підрозділу для участі в НСРД; хто конкретно з оперативних працівників чи залучених спеціалістів встановлював на дану особу спеціальне аудіо- відеоспостережне обладнання; яке конкретно обладнання для аудіо- відеоспостереження було встановлено на дану особу (назва, технічні характеристики такого обладнання); час, коли ця особа вийшла з приміщення оперативного підрозділу та маршрут її пересування для зустрічі з особою, відносно якої проводиться НСРД; маршрут повернення даної особи до оперативного підрозділу після проведення НСРД; особу співробітника оперативного підрозділу, який безпосередньо знімав обладнання для відеоспостереження з особи, залученої до конфіденційного співробітництва; присутні при вищезазначених діях особи; відсутній підпис особи, яка брала участь у проведенні НСРД, оскільки нормами статей 104, 252 КПК України зазначення вище перелічених відомостей, як обов`язкових, в протоколі не вимагається, а окремі неточності, які мають місце у процесуальних документах не впливають на недопустимість їх, як доказів.

Разом з тим, дослідивши зміст вищевказаних протоколів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

Таким чином, протокол про хід і результати НСРД, оскільки він є негласною слідчою дією, а відповідно не може бути складений під час цієї дії, повинен бути складеним безпосередньо після закінчення даної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КПК України протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

З протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 07.06.2017 року, вбачається, що вказана дія була припинена 30.05.2017 року о 16 год. 25 хв., відтак протокол з фіксацією перебігу та її результатів, згідно вимог процесуального закону, повинен був бути виготовлений та переданий прокурору до 16 год. 25 хв. 31.05.2017 року. Однак сам протокол складено лише 07.06.2017 року.

З протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 19.06.2017 року, вбачається, що вказана дія була припинена 30.05.2017 року без точного зазначення часу, відтак протокол з фіксацією перебігу та її результатів, згідно вимог процесуального закону, повинен був бути виготовлений та переданий прокурору 31.05.2017 року. Однак сам протокол складено лише 17.06.2017 року.

Оскільки вказані протоколи складені з порушенням вимог ч. 3 ст. 252 КПК України, а тому суд приходить до висновку, що вони є недопустимими доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, якими відповідно до п. 3 ч. 2 цієї статті можуть бути стенограма, аудіо-, відеозаписи процесуальної дії.

Частиною ч. 3 ст. 105 КПК України встановлено, що додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Стороною обвинувачення в якості доказів надані відеозаписи оперативно-технічних заходів від 22.05.2017 року та 30.05.2017 року, а саме: лазерний диск DVD-R №499т, MSD №498т, MSD №600т, лазерний диск DVD-R №601т, які є додатком до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 07.06.2017 року (том І а.с.152, 153, 154, 155).

Дослідивши вказані докази, переглянувши їх, і оцінивши в сукупності з іншими доказами по справі, суд приходить до висновку про те, що дані відеозаписи не можуть бути визнані належними доказами по справі, з огляду на таке.

В матеріалах кримінального провадження відсутні та прокурором не були надані протоколи від 22.05.2017 року та 30.05.2017 року, які б підтверджували факт вручення співробітниками правоохоронного органу заявнику ОСОБА_3 технічних засобів із зазначенням відомостей для їх ідентифікації, а також протоколів повернення ним відповідних технічних засобів в рамках проведення оперативно-технічних заходів.

Разом з цим, відеозаписи, здійснені в ході оперативно-розшукових заходів без складання передбачених законом протоколів, не можуть бути використані як джерело доказів у справі в кримінальному судочинстві.

Наведене є однією з підстав, за якими відеофонограми, які містяться на лазерному диску DVD-R №499т, MSD №498т, MSD №600т, лазерному диску DVD-R №601т визнаються судом недопустимими доказами.

Протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 07.06.2017 року (том І а.с. 156-165) свідчить про те, що прослуховування та перегляд цих аудіо-відеозаписів, а також складання стенограм здійснювалося оперативним працівником самостійно, без участі понятих.

До того ж, звертає на себе увагу та обставина, що в протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 07.06.2017 року вказано про застосування технічного засобу фіксації лише на одному носії інформації - карти пам`яті «micro sd», при цьому у вказаному протоколі відсутня інформацію про те, в якому порядку були отримані (виготовлені, упаковані, засвідчені підписами) зазначені в кінці протоколу додатки до нього: MSD №498т, MSD №600т, DVD-R №499т, DVD-R №601т. Крім того, з вказаного протоколу неможливо встановити на якому саме носії інформації, файлі містяться відомості, викладені в описовій частині протоколу, що виключає їх ідентифікацію з відповідними додатками.

Також заслуговують на увагу доводи сторони захисту про існування істотних розбіжностей у стенограмі, викладеній в описовій частині протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 07.06.2017 року, з записом розмов, що містяться на MSD №498т, MSD №600т, DVD-R №499т та DVD-R №601т, які є додатками до вказаного протоколу, що свідчить про недостовірність відомостей, які містяться в протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 07.06.2017 року.

Згідно ч. 3 ст. 107 КПК України у матеріалах кримінального провадження повинні зберігатися оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.

Стороною обвинувачення не надано суду доказів з яких можна встановити, яким технічним засобом здійснювався аудіо-, відеоконтроль особи, на які саме носії інформації зберігалися результати цієї НСРД, що собою являють такі результати, зокрема, назви файлів, їх обсяг тощо, та на який первинний носій проводилось фіксування вказаної НСРД, що не надає можливості їх ідентифікувати та вважати оригінальними примірниками технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії.

Оскільки семантичний зміст розмов фонограм, викладений в протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 07.06.2017 року, складений з вищевказаних лазерних дисків та «micro sd» та базуються на відомостях цих носіїв інформації, які визнані судом недопустимими доказами, то неможливо посилатися на семантичний зміст цих фонограм, як на допустимі джерела доказів в обґрунтування вини ОСОБА_1 .

За правилами глави 20 КПК України до слідчих дій відносяться питання проведення експертизи (ст. 242 КПК України).

Матеріали кримінального провадження свідчать, що аудіо-відеозаписи, які містяться на MSD №498т, MSD №600т, DVD-R №499т та DVD-R №601т, як в процесі досудового розслідування, так і в процесі судового розгляду не були предметом судово-експертного дослідження на предмет їх автентичності та відсутності ознак монтажу, в матеріалах кримінального провадження відсутні процесуальні документи щодо їх походження.

За таких умов, суд приходить до висновку про те, що посилання сторони обвинувачення на відеозаписи оперативно-технічних заходів, які містяться на зазначених лазерних дисках та «micro sd», як на докази вини ОСОБА_1 , є неспроможними, оскільки зазначені відеозаписи не є оригіналами, а не спростована стороною захисту можливість монтажу цих записів, поряд з іншими, встановленими судом невідповідностями вимогам закону їх створення і процесуального закріплення, викликає у суду об`єктивні сумніви в достовірності цих доказів.

При таких обставинах, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, аудіо- та відеозаписи, які містяться на MSD №498т, MSD №600т, DVD-R №499т та DVD-R №601т не можуть бути покладені в основу обвинувачення.

Обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК України переважно ґрунтується на доказах, отриманих у результаті проведених негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до ст. 253 КПК України (в редакції станом на дату події) особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров`я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

Згідно п. 7.1.2. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16 листопада 2012 року №114/1042/516/1199/936/1687/5 у повідомленні зазначається вид негласної слідчої (розшукової) дії, а також подальше використання отриманих матеріалів у кримінальному провадженні або їх знищення.

Дослідивши у судовому засіданні повідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 22.08. без зазначення року за підписом слідчого СУ ГУНП в Одеській області Донченко-Пишкало М.В., отримане ОСОБА_1 22.08.2017 року, суд погоджується із доводами сторони захисту, що воно не відповідає формі та змісту такого повідомлення, так як в ньому відсутня інформація про результати негласної слідчої (розшукової) дії, а також подальше використання отриманих матеріалів у кримінальному провадженні.

Крім того, відповідно до ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії передбачені ст. ст. 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), ст. ст. 267, 269, 270, 271, 272, 274 КПК України, проводять виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

В той же час до суду скерований обвинувальний акт, яким ОСОБА_1 висунуте обвинувачення за ч. 1 ст. 368 КК України, тобто за злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, не є тяжким, що виключає можливість проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій, як аудіо-, відеоконтроль особи та контроль за вчиненням злочину, відтак отримані в такий спосіб дані, не можуть бути використані як докази.

Оскільки, вказані докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, вони, відповідно до ст. 87 КПК України, є недопустимими.

Вказаний висновок узгоджується з практикою Кримінального касаційного суду Верховного Суду України, висловленій, зокрема, в Постанові ККС ВС від 11 жовтня 2018 року справа №1-кп/754/73/16 та Постанові ККС ВС від 07 червня 2018 року справа №604/1071/14-к.

Сторона захисту в дебатах порушила питання про недопустимість доказів за результатами таких негласних слідчих дій, як контроль за вчиненням злочину від 19.06.2017 року, ідентифікація засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та аудіо-, відеоконтроль за особою з огляду на те, що стороні захисту не відкривалися матеріали, які є правовою підставою проведення вказаних негласних слідчих дій, а саме: доручення прокурора Різоя К.Є. за №04/2/5-2303т від 19.05.2017 року; постанови про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, винесені прокурором Різоєм К.Є. за №04/2/5-1927т від 24.04.2017 року та №04/2/5-2302т від 19.05.2019 року; доручення слідчого Мойсеєва О.С. щодо проведення НСРД оперативним підрозділом за №4/2/981т від 19.05.2017 року. Крім того, сторона захисту наголосила, що будь-які матеріали НСРД, у т.ч. їх результати не можуть бути використані для доказування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , оскільки сторона обвинувачення не відкрила стороні захисту та не надала суду для дослідження постанову прокурора, який здійснює провадження у конкретному кримінальному провадженні, погодженою керівником прокуратури, яка підтверджує повноваження осіб, які здійснювали розсекречення матеріальних носіїв інформації після завершення проведення НСРД з переліком носіїв інформації, які підлягають розсекреченню, а також матеріали, пов`язані з розсекреченням матеріалів НСРД, а саме: постанову прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, про розсекречення матеріального носія інформації (МНІ); клопотання керівника органу прокуратури до керівника органу, де засекречено МНІ, про скасування грифу секретності; протокол засідання експертної комісії за результатами розгляду клопотання; акт скасування грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації, який затверджено керівником органу; журнал або картки відповідного обліку. Також сторона захисту повідомила про те, що сторона обвинувачення при виконанні ст. 290 КПК України надавала окремі процесуальні акти, частини яких були приховані білим аркушем паперу, внаслідок чого сторона захисту була позбавлена можливості повністю ознайомлюватися та сприймати наступні документи: протоколи про результати НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 ; клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18.05.2017 року; доручення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у порядку ст. 40, ч. 6 ст. 246 КПК України від 19.05.2017 року; постанова №04/2/5-2301т проведення контролю за вчиненням злочину від 19.05.2017 року; доручення в порядку ст. 36 КПК України щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №1201760000000317 від 14.07.2017 року, зареєстроване 19.05.2017 року за №04/2/5-2303т; протокол про результати НСРД - контролю за вчиненням злочину; постанова №04/2/5-2302т про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 19.05.2017 року; протокол про ідентифікацію засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.05.2017 року; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 19.06.2017 року, а тому вони, на думку сторони захисту, мають бути визнані судом недопустимими доказами. Крім того, сторона захисту зауважила, що досліджені в судовому засіданні матеріали НСРД не мають належного оформлення їх розсекречення.

За правилами ст. 290 КПК України обов`язковому відкриттю підлягають усі зібрані сторонами матеріали, крім випадків передбачених абз. 2 ч. 6 вказаної норми, у тому числі й ті, які є правовою підставою для проведення органом досудового розслідування негласних слідчих дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів, оскільки за умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів та принцип рівності сторін у кримінальному процесі.

Верховний Суд у своїй постанові від 24.04.2018 року у справі №462/5338/14-к, провадження №51-255км 18, вказав: «...недослідження судом першої інстанції процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, впливає на справедливість судового розгляду в цілому, оскільки відсутність дослідження цих матеріалів викликає сумніви щодо можливості здійснення судом належної оцінки законності проведення таких дій, а також достовірності та допустимості їх результатів як доказів. Недослідження зазначених матеріалів призводить до оперування судом доказами, допустимість яких є імовірною, що в контексті презумпції невинуватості є неприпустимим для обґрунтування рішення про винуватість особи та свідчить про порушення права особи на справедливий суд.

Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2., 5.9., 5.10., 5.30. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16 листопада 2012 року №114/1042/516/1199/936/1687/5, постанова прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню. Засекречування таких матеріальних носіїв інформації здійснюється слідчим, прокурором, співробітником уповноваженого оперативного підрозділу, слідчим суддею шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (Розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу грифа секретності. Після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури. До розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

При цьому, ч. 12 ст. 290 КПК України передбачено, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про невідкриття їй таких матеріалів, як доручення прокурора Різоя К.Є. за № 04/2/5-2303т від 19.05.2017 року, постанови про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, винесеної прокурором Різоєм К.Є. за № 04/2/5-2302т від 19.05.2019 року, та доручення слідчого Мойсеєва О.С. щодо проведення НСРД оперативним підрозділом за № 4/2/981т від 19.05.2017 року, виходячи з наступного.

Як слідує з вищевказаних документів, доручення прокурора Різоя К.Є. за № 04/2/5-2303т від 19.05.2017 року було розсекречено 21.07.2017 року; постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, винесена прокурором Різоєм К.Є. за № 04/2/5-2302т від 19.05.2017 року була розсекречена 25.07.2017 року, доручення слідчого Мойсеєва О.С. щодо проведення НСРД оперативним підрозділом за № 4/2/981т від 19.05.2017 року було розсекречено 03.07.2017 року.

З протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 22.08.2017 року вбачається, що стороні захисту під час досудового розслідування надавались для ознайомлення та зняття фотокопій матеріали досудового розслідування 22 та 23.08.2017 року та будь-яких зауважень з приводу невідкриття вказаних матеріалів стороною захисту у даному протоколі, окрім заборони слідчим сфотографувати ухвалу апеляційного суду про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відмови у відтворенні відеоматеріалів на носіях MSD №496т і DVD №497т, зроблено не було, як і не було зауважень з приводу обмежень в ознайомленні повністю з будь-якими процесуальними документами або з приводу невідкриття інформації про повноваження осіб, які здійснювали розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД, та матеріалів, пов`язаних з розсекреченням матеріалів НСРД. Жодних інших доказів обмеження доступу до матеріалів досудового розслідування сторона захисту не надала та дії (бездіяльність) слідчого на стадії досудового розгляду з цього приводу не оскаржувала, а тому доводи в цій частині суд вважає голослівними.

Крім того, суд відхиляє доводи сторони захисту про неналежне оформлення розсекречення таких матеріалів НСРД, як клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18.05.2017 року, ухвала слідчого судді апеляційного суду Одеської області від 18.05.2017 року, постанова №04/2/5-2301т про проведення контролю за вчиненням злочину від 19.05.2017 року, так як технічні описки, на які захист звернув увагу у вказаних документах, не впливають на висновки суду, оскільки мають епізодичний, а не системний характер.

Частина 1ст. 368 КК України передбачає покарання за одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Об`єктивна сторона даного злочину характеризується такими діями: вимагання неправомірної вигоди; одержання службовою особою для себе неправомірної вигоди; не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

У судовому засіданні свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було спростовано факт отримання ОСОБА_1 для себе неправомірної вигоди.

За таких підстав прокурором не доведено об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а саме: вимагання неправомірної вигоди; одержання службовою особою для себе неправомірної вигоди; не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 в період з 17.05.2017 року по 15.06.2017 року у трудових відносинах з ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я НААН України» не перебував й відповідно не мав статусу службової особи, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються наступними доказами: витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України від 17.05.2017 року, з якого вбачається, що керівником (виконуючим обов`язки) вказаного державного підприємства є ОСОБА_1 ; листом в.о. директора ІСГ Причорномор`я НААН України ОСОБА_6 про те, що у зв`язку з не проведенням конкурсу на заміщення вакантної посади директора до 16.05.2017 року ОСОБА_1 продовжив виконувати обов`язки директора ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я НААН України» у відповідності до ст. 39? КЗпП України; довідкою в.о. директора ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я НААН України» №01-18-49 від 30.05.2017 року про те, що ОСОБА_1 станом на 30.05.2017 року перебуває на посаді в.о. директора ДП «ДГ ІСГ Причорномор`я НААН України»; табелем використання робочого часу за травень 2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 значився на посаді директора та йому нараховувалась заробітна плата (том І а.с. 139-144, 245-246, 221, 236).

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлюється принцип, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

За ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З ч. ч. 1, 2, 5 ст. 9 КПК України вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частинами 2, 3, 4 ст. 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З ч. 1 ст. 91 КПК України вбачається, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Ч. 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Враховуючи те, що досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням здійснювалось без внесення до ЄРДР заяви ОСОБА_3 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а тому докази зібрані в ході досудового розслідування є недопустимими доказами, проведений обшук в кабінеті директора державного підприємства «Дослідного господарства Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» за адресою: вул. Маяцька дорога, 24, смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області здійснювався без дозволу суду, що є істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, що потягло також визнання недопустимим доказом протоколу обшуку, а також наявність інших зазначених вище процесуальних порушень допущених органом досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні, а тому суд вважає, що обвинувачення яке ставиться в вину ОСОБА_1 є недоведеним і він визнається судом невинуватим та підлягає виправданню за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 17, 22, 85, 87, 91, 92, 233, 234, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України - визнати невинуватим і виправдати, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Судові витрати в кримінальному провадженні у вигляді вартості експертизи в сумі 5942 грн. 40 коп. прийняти на рахунок держави (том ІІ а.с. 20).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 01.06.2017 року на вилучені 30.05.2017 року в ході проведення обшуку в службовому кабінеті директора ДП «ДГ ІСГП НААН» ОСОБА_1 на першому поверсі будівлі Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН України за адресою: Одеська область, смт Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, б. 24 предмети, а саме: грошові кошти у кількості 10 купюр номіналом 500 гривень кожна, наступних серій: ВВ 1883621; АА 2824085; ВД 0694200; ФЗ 0149489; СЗ 4517075; ВЕ 0060539; ЛЗ 2048636; ЗЗ 4640425; ФЗ 1682753; УИ 4049350; грошові кошти у кількості 2 купюри номіналом 500 гривень кожна з наступними серіями: УТ 1133503; ЗГ 7062951; грошові кошти у кількості 12 купюр номіналом 200 гривень кожна на загальну суму 2400 гривень; грошові кошти у кількості 7 купюр номіналом 100 гривень кожна на загальну суму 700 гривень; грошові кошти у кількості 30 купюр номіналом 50 гривень кожна на загальну суму 1500 гривень; грошові кошти із шухляди робочого столу у кількості 10 купюр номіналом 500 гривень кожна, наступних серій: МГ 3477146; УИ 3547525; ЛВ 9938730; СГ 9623879; ЗЗ 5823724; ВЕ 4319808; ФЗ 2889739; УЖ 7369466; ЗД 6290793; ВД 7911422; касову книгу на 2017 рік, розпочату 03.05.2017 року на 50 арк.; прибутковий касовий ордер №90 від 30.05.2016 на 1 арк.; прибутковий касовий ордер б/н від 30.05.2016 на 1 арк.; журнал реєстрації заяв та звернень громадян за 2016-2017 рік на 36 арк.; тимчасовий договір №30-05/2017 на зберігання обладнання від 30.05.2017 на 1 арк.; копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3 на 1 арк.; заяву ОСОБА_3 вхідний №20 від 16.05.2017 на 1 арк.; світлокопію листа №157 від 30.05.2017 на 1 арк. - скасувати.

Грошові кошти у кількості 2 купюри номіналом 500 гривень кожна з наступними серіями: УТ 1133503; ЗГ 7062951; грошові кошти у кількості 12 купюр номіналом 200 гривень кожна на загальну суму 2400 гривень; грошові кошти у кількості 7 купюр номіналом 100 гривень кожна на загальну суму 700 гривень; грошові кошти у кількості 30 купюр номіналом 50 гривень кожна на загальну суму 1500 гривень; касову книгу на 2017 рік, розпочату 03.05.2017 року на 50 арк.; прибутковий касовий ордер б/н від 30.05.2016 на 1 арк.; журнал реєстрації заяв та звернень громадян за 2016-2017 рік на 36 арк. - повернути ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України».

Грошові кошти у кількості 20 купюр номіналом 500 гривень кожна, наступних серій: ВВ 1883621; АА 2824085; ВД 0694200; ФЗ 0149489; СЗ 4517075; ВЕ 0060539; ЛЗ 2048636; ЗЗ 4640425; ФЗ 1682753; УИ 4049350; МГ 3477146; УИ 3547525; ЛВ 9938730; СГ 9623879; ЗЗ 5823724; ВЕ 4319808; ФЗ 2889739; УЖ 7369466; ЗД 6290793; ВД 7911422 - повернути ОСОБА_3 .

Прибутковий касовий ордер №90 від 30.05.2016 на 1 арк.; тимчасовий договір №30-05/2017 на зберігання обладнання від 30.05.2017 на 1 арк.; копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3 на 1 арк.; заяву ОСОБА_3 вхідний №20 від 16.05.2017 на 1 арк.; світлокопію листа №157 від 30.05.2017 на 1 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Л.О. Пендюра