Постанова № 9009669, 08.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2009                                                                                           № 34/332

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва А.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Нікітюк Є.О., довіреність № СКА-278-09 від 09.02.2009 року

від відповідача - Обущак В.В., довіреність № 74 від 27.10.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ Страховий дім "Європейський світ"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.08.2009

у справі № 34/332 (суддя

за позовом                               АТЗТ "Страхова компанія "Азов"

до                                                   ЗАТ Страховий дім "Європейський світ"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення суми в розмірі 24182,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2009 року у справі 34/332 позов Акціонерного товариства закритого типу „Страхова компанія „Азов” до Закритого акціонерного товариства „Страховий дім „Європейський світ” про стягнення суми в розмірі 24182,54 грн. задоволено.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Страховий дім “Європейський світ” на користь Акціонерного товариства закритого типу “Страхова компанія “Азов” 15251,83 грн., з яких 13991,27 грн. заборгованість з виплати перестрахового відшкодування, 334,64 грн. пені, 684,36 грн. інфляційні втрати, 241,56 грн. 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 152,52 грн. та витрати по сплаті збору за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги від 14.09.2009 року № 985/09 та з апеляційною скаргою від 11.09.2009 року № 967/09 (вх. № 02-4.1/6508 від 01.10.2009 року), в якій просить суд, прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог. Вважає, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Скаржник зазначає, що 26.03.2008 року між АТЗТ „Страхова компанія „Азов” та ЗАТ „Страховий дім „Європейський світ” було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 13750/30 від 26.03.2008 року відповідно до якого кожна із сторін може приймати від іншої сторони або передавати ризики в перестрахування (ретроцесію). Керуючись умовами Договору перестрахування на перестрахування були прийняті автомобілі: ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р.№ АН 9524 ЕВ, ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р.№ АН 9511 ЕВ, які були перестраховані позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту № 15039/А від 08.07.2008 року, укладеного між позивачем та СПД Караберовим О.В.

При винесенні рішення, місцевим господарським судом не було прийнято до уваги, що відповідно до умов Договору страхування № 15039/А від 08.07.2008 року право на керування застрахованими автомобілями має Караберов О.В. Приймаючи на перестрахування автомобілі по договору страхування відповідач розраховував страховий тариф та страховий платіж виходячи з тих обставин, що застрахованими автомобілями буде керувати безпосередньо особисто страхувальник Караберов О.В.

Втім, оскільки Караберовим О.В. було передано право експлуатації застрахованого транспортного засобу третій особі і жодних повідомлень від позивача щодо зміни страхового ризику (передачі права керування третім особам) не надходило, апелянт вважає виплату страхового відшкодування по випадках, що відбулись із застрахованими автомобілями безпідставним.

При цьому, скаржник відмічає, що позивач, маючи право відмовити у виплаті страхового відшкодування на підставі безпідставності керування транспортними засобами водіями, які не мали відповідних документів на керування транспортними засобами, безпідставно виплатив страхове відшкодування.

Крім того, апелянт зазначає, що ДТП із застрахованим автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ відбулось 08.12.2008 року, а із застрахованим автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ – 20.11.2008 року. Станом на зазначені дати діяла інша редакція Правил дорожнього руху України та відповідно до п. 2.1 Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; реєстраційний документ на транспортний засіб, а уразі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон.

Згідно п . 15 Правил, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження.

За таких обставин, на думку скаржника, рішення позивача про виплату страхового відшкодування у даному випадку є безпідставним та необґрунтованим.

Більше того, відповідач зазначає, що відповідно до умов укладеного між сторонами у справі договору перестрахування № 15385/30 від 11.08.2008 року, було перестраховано автомобіль ЗАЗ ТР699 ДЕО рег. № АН 1245 ВВ (страхувальник по договору страхування – Шахаєв О.З.). Апелянт відмічає, що під час огляду та оцінки ТЗ експертом в акті огляду від 27.11.2008 року відсутній запис про пошкодження гідро підсилювача, проте в калькуляції № 427 вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, експертом включено вартість запасних частин та робіт по заміні вітрового скла, вартість встановлення дзеркала заднього виду, вартість ремонту гідро підсилювача руля та перевірку акумуляторної батареї, що є недоцільним, оскільки зазначена акумуляторна батарея не була пошкоджена при ДТП. Оскільки, витрати по заміні (ремонту) зазначених деталей мають значення для прийняття рішення по справі, адже впливають на розмір суми відшкодування, відповідач листом № 529/09 від 21.05.2009 року звернувся до позивача з проханням надати відповідні пояснення та документи, проте відповіді від позивача і документів не отримав, отримання останніх впливає на розрахунок суми страхового відшкодування та прийняття рішення по зазначеній справі в цілому.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2009 року у справі № 34/332 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач відмічає, що відповідно до п. 7.3 Договору страхування № 15039/А наземного транспорту від 08.06.2008 року, на підставі якого були застраховані автомобілі ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ та ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ, для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний був надати чітко визначений перелік документів, серед яких, згідно з п. 7.3.6, передбачено пред’явлення страховику копії посвідчення водія, при необхідності довіреності на право керування автомобілем, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Всі вказані документи були надані страхувальником, про що був повідомлений відповідач. Таким чином, зазначений договір страхування, умови якого були прийняті відповідачем, не передбачає надання страхувальником тимчасового талону.

Більш того, як зазначає позивач, розділ 8 зазначеного договору страхування містить вичерпний перелік причин для відмови позивача у виплаті страхового відшкодування . У даному переліку відсутня така відмова у виплаті страхового відшкодування як відсутність у водія застрахованого автомобіля тимчасового реєстраційного талону.

Крім того, позивач вважає твердження відповідача щодо відмови у виконанні обов’язків, передбачених договором перестрахування № 15385/30 від 11.08.2008 року в частині оплати долі у страховому відшкодування, яке було сплачено позивачем страхувальнику Шахаєву А.З. за пошкодження автомобіля ЗАЗ ТР699 ДЕО рег. № АН 1245 ВВ помилковим.

До переліку ремонтно - відновлювальних робіт включена не перевірка акумуляторної батареї, як про це помилково зазначив відповідач, а робота щодо її зняття та встановлення, яка необхідна для проведення відновлювальних робіт капоту, переднього бамперу, переднього крила. Підтвердженням вищевказаного твердження виступає фототаблиця № 4 додатку № 2 до Звіту про експертну оцінку пошкодженого транспортного засобу № 427 від 30.11.2008 року. В переліку запасних частин, які потребують заміни, відсутнє дзеркало заднього виду, а також і вартість робіт по його встановленню. Під час проведення огляду пошкодженого транспортного засобу , що відбувався 27.11.2009 року, експерт в протоколі огляду зробив застереження відносного того, що під час ремонту автомобіля можуть бути виявлені скриті дефекти механізму керма. В свою чергу, на дату складання звіту про експертну оцінку пошкодженого транспортного засобу № 427, а саме 30.11.2008 року, під час проведення ремонтних робіт було виявлено пошкодження гідропідсилювача керма, а тому в перелік ремонтно – відновлювальних робіт експерт включив вартість ремонту зазначеного механізму.

Крім того, в переліку запасних частин, які потребують заміні, що зазначені на 6 сторінці Звіту про експертну оцінку пошкодженого транспортного засобу № 427 від 30.11.2008 року, включено вітрове скло. Крім того, в фототаблиці на 1 листі додатку № 2 до вказаного звіту, зображене пошкоджене вітрове скло автомобіля, що підтверджує необхідність його заміни.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2009 року у справі № 34/332 вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2009 року о 10 год. 15 хв.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 року та 24.11.2009 року у справі № 34/332 розгляд справи було відкладено у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

У судовому засіданні 01.12.2009 року була оголошена перерва на 08.12.2009 року на 12 год. 50 хв. При цьому, уповноваженими представниками позивача та відповідача було заявлено письмове клопотання про продовження строку розгляду справи № 34/332.

В судове засідання 08.12.2009 року з’явилися уповноважені представники сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 13750/30.

08.07.2008 року між позивачем (перестрахувальник), відповідачем (перестраховик) та гр-ном Караберов Олександром Вікторовичем в тому числі щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ та ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ, які належать Караберову О.В., було укладено Договір перестрахування № 15061/30, який є невід’ємною частиною Договору № 13750/30.

09.12.2008 року позивач повідомив відповідача про виникнення страхового випадку за Договором перестрахування № 15061/30, який стався 08.12.2008 року з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ, про що свідчить лист позивача з вих. № 1878.

08.01.2009 року позивачем щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ було складено Страховий акт № ИС-08-189 з визначенням суми страхового відшкодування в розмірі 12778,89 грн.

06.02.2009 року до ЗАТ СД „Європейський світ” були направлені документи, що підтверджують виплату Позивачем страхового відшкодування за Страховим актом № ИС-08-189 від 08.01.2009 року, в яких була зазначена розрахована частка відповідальності (50%) відповідача щодо страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ в розмірі 6605,95 грн.

10.02.1009 року відповідно до відмітки на поштовому повідомлені пакет документів, що був направлений відповідачу, був вручений уповноваженій особі Шульзі.

24.02.2009 року АТЗТ „СК „Азов” отримало від ЗАТ СД „Європейський світ” факсову копію листа, в якому останнє повідомляло про отримання ним пакету документів від позивача та просило надати додаткові документи та пояснення стосовно страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ.

03.03.2009 року АТЗТ “СК “Азов” направило відповідачу додаткові документи та пояснення щодо страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ, які уповноважений представник відповідача Шульга отримав 10.03.2009 року.

28.05.2009 року відповідач листом вих. № 5631 повідомив позивача про те, що за результатами розгляду документів щодо страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ, відповідачем прийнято рішення відмовити у виплаті частки страхового відшкодування по договору № 15061/30 від 08.07.2008 року.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 29.07.2009 року, позивач просив збільшити суму пені та заборгованості по 3 відсоткам річних, стягнувши з відповідача його частку страхового відшкодування щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ в розмірі 6 605,95 грн., суму пені в розмірі 102,39 грн., суму інфляційної компенсації в розмірі 260,91 грн., суму заборгованості щодо 3 відсотків річних в розмірі 84, 16 грн.

Загальну суму, яку позивач просив стягнути з відповідача щодо страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ за договором № 15061/30 становить 7053,41 грн., з яких 6 605,95 грн. сума заборгованості, а 447,46 грн. –сума штрафних санкцій.

21.11.2008 року позивач повідомив відповідача про виникнення страхового випадку за Договором перестрахування № 15061/30, який стався 20.11.2008 року з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ, про що свідчить лист позивача з вих. № 1736

09.01.2009 року позивачем щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ було складено Страховий акт № ИС-09-01 з визначенням суми страхового відшкодування в розмірі 5060,69 грн.

27.02.2009 року до ЗАТ СД “Європейський світ” були направлені документи, що підтверджують виплату позивачем страхового відшкодування за Страховим актом № ИС-09-01 від 09.01.2009 року, в яких була зазначена розрахована частка відповідальності (50%) відповідача щодо страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ в розмірі 2746,85 грн., який було отримано представником відповідача Шульгою 03.03.2009 року.

28.05.2009 року відповідач листом вих. № 5631 повідомив позивача про те, що за результатами розгляду документів щодо страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ, відповідачем прийнято рішення відмовити у виплаті частки страхового відшкодування по договору № 15061/30 від 08.07.2008 року .

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 29.07.2009 року, позивач просив збільшити суму пені та заборгованості по 3 відсоткам річних, стягнувши з відповідача його частку страхового відшкодування щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ в розмірі 2746,85 грн., суму пені в розмірі 37,08 грн., суму інфляційної компенсації в розмірі 69,22 грн., суму заборгованості щодо 3 відсотків річних в розмірі 30,48 грн.

Загальну суму, яку позивач просив стягнути з відповідача щодо страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р.№ АН 9524 ЕВ за договором № № 15061/30 становить 2883,63 грн., яких 2746,85 грн. - сума заборгованості, 136,78 грн. – сума штрафних санкцій.

11.08.2008 року між позивачем (перестрахувальник), відповідачем (перестраховик) та гр-ном Шахаєвим Олександром Зінов’євичем щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ, який належить Шахаєвву О.З., було укладено Договір перестрахування № 15385/30 (надалі –Договір перестрахування), який є невід’ємною частиною Договору № 13750/30.

28.11.2008 року позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку за Договором № 15385/30, який стався 25.11.2008 року з автомобілем ЗАЗ ТF 699 ДЕО рег. № АН 1245 ВВ. Заперечень щодо цього факту відповідач не надав.

06.02.2009 року позивачем щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ було складено Страховий акт № ИС-09-23 з визначенням суми страхового відшкодування в розмірі 13413.16 грн.

13.02.2009 року до ЗАТ СД “Європейський світ” були направлені документи, що підтверджують виплату позивачем страхового відшкодування за Страховим актом № ИС-09-23 від 06.02.2009 року, в яких була зазначена розрахована частка відповідальності (33,5%) відповідача щодо страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 ДЕО рег. № АН 1245 ВВ в розмірі 4 638, 47 грн., який було отримано представником відповідача Мудрак 17.02.2009 року.

Як встановлено місцевим господарським судом, зауважень чи інших письмових звернень щодо страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 ДЕО рег. № АН 1245 ВВ від відповідача позивачу не надходило. Оплата своєї частки відповідальності з боку відповідача позивачу здійснена не була.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 29.07.2009 року, позивач просив збільшити суму пені та заборгованості по 3 відсоткам річних, стягнувши з відповідача його частку страхового відшкодування щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 ДЕО рег. № АН 1245 ВВ в розмірі 4638,47 грн., суму пені в розмірі 68,19 грн., суму інфляційної компенсації в розмірі 183,22 грн., суму заборгованості щодо 3 відсотків річних в розмірі 56,04 грн.

Загальну суму, яку позивач просив стягнути з відповідача щодо страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ за договором № 15385/30 становить 4945,92 грн., з яких 4638,47 грн. – сума заборгованості, 307,45 грн. – сума штрафних санкцій.

14.08.2008 року між позивачем (перестрахувальник), відповідачем (перестраховик) та гр-ном Євтушенко Вікторією Іванівною щодо автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER держав. реєстр. № АН 1543 ЕЕ, який належить Євтушенко В.І., було укладено Договір перестрахування № 15446/30 (надалі –Договір перестрахування), який є невід’ємною частиною Договору № 13750/30.

06.01.2009 року позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку за Договором № 15446/30, який стався 05.01.2009 року з автомобілем MITSUBISHI OUTLANDER держав. реєстр. № АН 1543 ЕЕ.

06.02.2009 року позивачем щодо автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER держав. реєстр. № АН 1543 ЕЕ було складено Страховий акт № ИС-09-32 з визначенням суми страхового відшкодування в розмірі 14702,90 грн.

25.02.2009 року до ЗАТ СД “Європейський світ” були направлені документи, що підтверджують виплату позивачем страхового відшкодування за Страховим актом № ИС-09-23 від 17.02.2009 року, в яких була зазначена розрахована частка відповідальності (58,77 %) відповідача щодо страхового випадку з автомобілем MITSUBISHI OUTLANDER держав. реєстр. № АН 1543 ЕЕ в розмірі 8924,75 грн., який було отримано представником відповідача Мудрак 02.03.2009 року.

01.06.2009 року відповідачем була здійснена оплата його частки страхового відшкодування в розмірі 8924,75 грн. щодо страхового випадку з автомобілем MITSUBISHI OUTLANDER держав. реєстр. № АН 1543 ЕЕ за договором № 15446/30 від 14.08.2008 року.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 29.07.2009 року, позивач просив зменшити загальну суму боргу відповідача по Договору 15446/30 на суму 8924,75 грн., стягнувши з нього пеню в розмірі 67,83 грн., суму інфляційної компенсації в розмір 125,84 грн., суму заборгованості по 3 відсоткам річних в розмірі 55,75 грн.

Загальну суму, яку позивач просив стягнути з відповідача щодо страхового випадку з автомобілем MITSUBISHI OUTLANDER держав. реєстр. № АН 1543 ЕЕ за договором № 15446/30 становить 249,42 грн. штрафних санкцій.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем відповідно до Договору № 13750/30 від 26.03.2008 року були укладені Ковер-ноти, які є формою конкретного договору факультативного перестрахування, зокрема: 21.08.2008 року Ковер-нот 267/08 ТР та Додаткова угода к ньому № 6 від 03.02.2009 року; 12.09.2008 року Ковер-нот № 271/08 ТР та Додаткова угода до нього № З від 03.02.2009 року; 12.09.2008 року Ковер-нот № 275/08 ТР та Додаткова угода до нього № З від 03.02.2009 року.

Ковер-ноти набувають чинності з моменту його акцепту при умові сплати перестрахувальної премії в обумовлені Ковер-нотами строки. За твердженням представника позивача, які не були спростовані представником відповідача, обумовлені Ковер-нотами перестрахувальні премії не були сплачені своєчасно, що було підставою для укладання Додаткових угод № 6, 3, 3 від 03.02.2009 року до Ковер-нот 267/08 ТР, Ковер-нот 271/08 ТР, Ковер-нот 275/08 ТР відповідно.

Згідно Додаткової угоди № 6 до Ковер-нот № 267/08 ТР від 21.08.2008 року фактична перестрахова премія перестраховика, яким за даним договором був позивач, складає 286,78 грн., яку відповідач мав сплатити протягом 10 днів з моменту підписання Додаткової угоди № 6 від 03.02.2008 року.

Згідно Додаткової угоди № 3 до Ковер-ноту № 271/08 ТР від 12.09.2008 року фактична перестрахова премія перестраховика (позивача), складає 423,53 грн., яку відповідач мав сплатити протягом 10 днів з моменту підписання Додаткової угоди № 6 від 03.02.2008 року.

Згідно Додаткової угоди № 3 до Ковер-ноту № 275/08 ТР від 12.09.2008 року фактична перестрахова премія, яку відповідач зобов'язався сплатити позивачу протягом десяти днів з моменту підписання Додаткової угоди № 3 від 03.02.2008 року становить 433,24 грн.

В порушення вищевказаних Договорів відповідач не виплатив позивачу належних останньому сум перестрахових премій у визначені строки.

13.03.2009 року позивач направив претензію до відповідача про виплату заборгованості по зазначеним Додатковим угодам, яку представник відповідача отримав 16.03.2009 року.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 29.07.2009 року, позивач просить зменшити загальну суму боргу відповідача по Додатковим угодам № № 6, 3, 3 від 03.02.2009 року до Ковер-нот 267/08 ТР, Ковер-нот 271/08 ТР, Ковер-нот 275/08 ТР відповідно на суму боргу 1143,55 грн., стягнувши з відповідача пеню в розмірі 59,15 грн., суму інфляційної компенсації в розмір 45,17 грн., суму заборгованості по 3 відсоткам річних в розмірі 15,13 грн.

Загальну суму, яку позивач просив стягнути з відповідача по Додатковим угодам №№ 6, 3, 3 від 03.02.2009 року до Ковер-нот 267/08 ТР, Ковер-нот 271/08 ТР, Ковер-нот 275/08 ТР становить 119,45 грн. штрафних санкцій.

Місцевим господарським судом встановлено та сторонами не було спростовано той факт, що відповідач за договорами перестрахування № 15061/30, 15385/30, 15446/30 прийняв на умовах перестрахування частину відповідальності перестрахувальника щодо автомобілів ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ, ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ, ЗАЗ ТР699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ, MITSUBISHI OUTLANDER д. р. № АН 1543 ЕЕ, а також те, що зазначені автомобілі було пошкоджено внаслідок настання страхового випадку.

Відповідно до п. 17.4. кожного з зазначених договорів, при настанні страхового випадку відповідач зобов’язаний перерахувати позивачу відповідну частку страхового відшкодування в межах прийнятого на себе утримання впродовж 10 календарних днів після надання позивачем копії страхового акту та документів, що підтверджують настання страхового випадку.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання щодо надання відповідачу копій страхового акту та документів, що підтверджують настання страхового випадку щодо автомобілів ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ, ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ, ЗАЗ ТF 699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ, MITSUBISHI OUTLANDER д.р. № АН 1543 ЕЕ.

Відповідно до пункту 5.5. Договору перестрахування, перестраховик має право вимагати у перестрахувальника надати інші документи або пояснення, що стосуються страхового випадку та передбачені умовами оригінального договору страхування. Така вимога має бути направлена не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання перестраховиком документів по страховому випадку від перестрахувальника. Відсутність такої вимоги в зазначений термін означає визнання перестраховиком страхового випадку та згоду останнього на виплату своєї частки в страховому відшкодуванні.

Як встановлено господарським судом, що відповідач не скористався наданим йому правом звернення до позивача з клопотанням надати пояснення чи додаткові документи при настанні страхових випадків щодо автомобілів ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ (Договір перестрахування № 15061/30), ЗАЗ ТF 699 ДЕО рег. № АН 1245 ВВ (Договір перестрахування № 15385/30), MITSUBISHI OUTLANDER держав. реєстр. № АН 1543 ЕЕ (Договір перестрахування № 15446/30).

Місцевий господарський суд також дійшов висновку, що відповідач визнав страховий випадок щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ та висловив згоду на виплату своєї частки страхового відшкодування за договором № 15061/30, оскільки клопотання про надання додаткових документів та пояснень щодо зазначеного страхового випадку відповідач направив позивачу з порушенням строку, визначеного пунктом 5.5. Договору перестрахування.

Таким чином, відповідно до умов зазначених договорів перестрахування відповідач визнав страхові випадки щодо автомобілів ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ, ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ, ЗАЗ ТF 699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ, MITSUBISHI OUTLANDER д. р. № АН 1543 ЕЕ та висловив згоду на виплату своєї частки страхового відшкодування відповідно до договорів № 15061/30, 15385/30, 15446/30. Погашення відповідачем 01.06.2009 року заборгованості перед позивачем щодо виплати своєї частки страхового відшкодування за Договором № 15446/30 від 14.08.2008 року на суму 8924,75 грн. щодо страхового випадку з автомобілем MITSUBISHI OUTLANDER д.р. № АН 1543 ЕЕ підтверджує зазначену позицію господарського суду.

Відповідно до пунктів 17.4. Договорів перестрахування № 15061/30, № 15385/30, № 15446/30 відповідач мав виконати свої грошові зобов’язання щодо виплати своєї частки страхового відшкодування повивачу впродовж десяти календарних днів з моменту отримання документів, що підтверджують настання страхового випадку.

Таким чином, господарський суд зазначив, що відповідач мав перерахувати свою частку страхового відшкодування:

щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ в строк до 20.02.2009 року включно, оскільки документи щодо страхового випадку були отримані відповідачем 10.02.2009 року.

щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ в строк до 13.03.2009 року включно, оскільки документи відповідачем були отримані 03.03.2009 року;

щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ в строк до 27.02.2009 року включно, оскільки документи відповідачем були отримані 17.02.2009 року;

щодо автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER д.р. № АН 1543 ЕЕ в строк до 12.03.2009 року включно, оскільки документи відповідачем були отримані 02.03.2009 року.

Враховуючи змінені позовні вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов висновку стягнути з відповідача:

- суму страхового відшкодування в розмірі 6605,95 грн. щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ за Договором № 15061/30 від 08.07.2008 року;

- суму страхового відшкодування в розмірі 4638,47 грн щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ за Договором № 15385/30 від 11.08.2008 року;

- суму страхового відшкодування в розмірі 2746,85 грн. щодо ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ за Договором № 15061/30 від 21.11.2008 року.

При цьому, суд першої інстанції відхилив твердження відповідача про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування по Договору № 15061/30 щодо страхових випадків з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ та автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ, та по Договору № 15385/30 щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ, з тих підстав, що відповідно до пунктів 3.5.3 та 5.6. Договору перестрахування, перестраховик має право призупинити виплату страхового відшкодування та/або відмовити у виплаті своєї частки в страховому відшкодуванні або зменшити її, якщо:

- перестрахувальник навмисно приховав від перестраховика обставини і умови договору страхування, що істотно впливають на ступінь ризику, зміну термінів (строків) і розміру утримання перестраховика;

- перестрахувальник не виконав обов'язки, передбачені положеннями цього Договору і договору перестрахування;

- перестрахувальник відмовив або перешкоджав участі представника перестраховика в розслідуванні причин і обставин страхового випадку, а також у визначенні розміру збитку за прямим договором страхування, якщо бажання такої участі було завчасно виражено в письмовій формі відповідно до п.3.3.3 цього Договору;

- перестрахувальник зробив (має намір зробити) виплату страхового відшкодування при наявності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачених Законом України „Про страхування”, Правилами страховика, а також умовами оригінального договору страхування. перестраховик не приймає участі у компромісних виплатах Перестрахувальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

- страхувальник порушив Правила страхування оригінального страховика (перестрахувальника) та/або не виконав обов'язків, передбачених оригінальним договором страхування (страховим полісом), наслідком якого є/має бути відмова оригінального страховика (перестрахувальника) у здійсненні виплати страхового відшкодування страхувальнику;

- перестрахувальник не виконав обов'язки або порушив умови, передбачені цим Договором і конкретними договорами факультативного перестрахування (ретроцесії),

- перестрахувальник (страхувальник) порушив положення ст. 21 Закону України "Про страхування"; перестрахувальник (страхувальник) не надав документи, необхідні для встановлення факту і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків

Договір перестрахування, Договір № 15061/30 від 08.07.2008, Договір № 15385/30 від 11.08.2009 не передбачають строків впродовж яких, перестраховик зобов’язаний сповістити перестрахувальника про відмову у виплаті своєї частки страхового відшкодування.

Таким чином, відповідно до частини 2 статті 530 ЦК, з врахуванням вимог статті 253 ЦК України, відповідач мав повідомити позивача про відмову у виплаті своєї частки страхового відшкодування щодо страхового випадку з автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ в строк до 17.02.2009 року включно; щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ –до 10.03.2009 року включно; щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ –до 24.02.2009 року включено; щодо автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER д.р. № АН 1543 ЕЕ - 10.03.2009 року включно.

Враховуючи те, що відповідач своєчасно не повідомив позивача про своє рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, відповідно до пункту 17.4 Договорів № 15061/30 від 08.07.2008 року, № 15385/30 від 11.08.2008 року, № 15446/30 від 14.08.2008 року відповідач мав здійснити оплату страхового відшкодування по кожному з зазначених договорів у наступні строки:

щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ в строк до 20.02.2009 року включно, оскільки документи щодо страхового випадку були отримані відповідачем 10.02.2009 року .

щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ в строк до 13.03.2009 року включно, оскільки документи відповідачем були отримані 03.03.2009;

щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ в строк до 27.02.2009 включно, оскільки документи відповідачем були отримані 17.02.2009 року;

щодо автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER д.р. № АН 1543 ЕЕ в строк до включно 12.03.2009 року, оскільки документи відповідачем були отримані 02.03.2009 року.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до статей 612, 254 ЦК України відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання за Договорами № 15061/30 від 08.07.2008 року, № 15385/30 від 11.08.2008 року та № 15446/30 від 14.08.2008 року:

щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ з 21.02.2009 року;

щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ з 14.03.2009 року ;

щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ з 28.02.2009 року;

щодо автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER д.р. № АН 1543 ЕЕ з 13.03.2009 року.

Відповідно до пункту 17.7. Договорів № 15061/30 від 08.07.2008, № 15385/30 від 11.08.2008 року та № 15446/30 від 14.08.2008 року кожна сторона має право стягнути з іншої сторони пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за невиплату чи несвоєчасну виплату будь-яких грошових сум, які мали бути сплачені стороною договору.

Місцевий господарський суд, встановивши факт прострочки виконання боржником (відповідачем) своїх грошових зобов'язань перед позивачем за Договорами № 15061/30 від 08.07.2008 року, № 15385/30 від 11.08.2008 року та № 15446/30 від 14.08.2008 року, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку суми штрафних санкцій, інфляційних втрат та заборгованості по трьом відсоткам річних з прострочених сум, задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача наступних штрафних санкцій:

- по Договору № 15061/30 від 08.07.2008 року щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р.№ АН 9511 ЕВ суму пені в розмірі 102, 39 грн., суму інфляційної компенсації в розмірі 260, 91 грн., суму заборгованості щодо 3 відсотків річних в розмірі 84, 16 грн;

- по Договору № 15061/30 від 08.07.2008 року щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р.№ АН 9524 ЕВ суму пені в розмірі 37,08 грн., суму інфляційної компенсації в розмірі 69,22 грн., суму заборгованості щодо 3 відсотків річних в розмірі 30,48 грн;

- по Договору № 15385/30 від 11.08.2008 року щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 ДЕО рег. № АН 1245 ВВ суму пені в розмірі 68,19 грн., суму інфляційної компенсації в розмірі 183,22, суму заборгованості щодо 3 відсотків річних в розмірі 56,04 грн;

- по Договору № 15446/30 від 14.08.2008 року щодо автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER держав. реєстр. № АН 1543 ЕЕ пеню в розмірі 67,83 грн., суму інфляційної компенсації в розмір 125,84 грн., суму заборгованості по 3 відсоткам річних в розмірі 55,75 грн.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги в цій частині господарський суд виходив з наступних строків, які були визначені позивачем:

щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ по Договору № 15061/30 від 08.07.2008 року з 25.02.2009 року по 29.07.2009 року включно;

щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ по Договору № 15061/30 від 08.07.2008 року з 17.03.2009 року по 29.07.2009 року включно;

щодо автомобіля АЗ ТР699 ДЕО д.р. № АН 1245 ВВ по Договору № 15385/30 від 11.08.2008 року з 04.03.2009 року по 29.07.2009 року включно;

щодо автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER д.р. № АН 1543 ЕЕ по Договору № 15446/30 від 14.08.2008 року з 18.03.2009 року по 29.07.2009 року включно

Крім того, як встановлено місцевим господарським судом, відповідач мав сплатити позивачу суму перестрахової премії в сумі 1143,55 грн. за Додатковою угодою № 6 від 03.02.2009 року до Ковер-нот 267/08 ТР від 21.08.2008 року, Додатковою угодою № З від 03.02.2009 року до Ковер-нот № 271/08 ТР від 12.09.2008 року, Додатковою угода № З від 03.02.2009 року до Ковер-нот № 275/08 ТР від 12.09.2008 року в строк до 13.02.2009 року включно.

Здійснивши перевірку правильності нарахування суми пені, інфляційних втрат та заборгованості по трьом відсоткам річних з простроченої суми, господарський суд задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 59,15 грн., суму інфляційної компенсації в розмір 45,17 грн., суму заборгованості по 3 відсоткам річних в розмірі 15,13 грн. по Додатковим угодам № 6, 3, 3 від 03.02.2009 року до Ковер-нот 267/08 ТР, Ковер-нот 271/08 ТР, Ковер-нот 275/08 ТР за період з 18.02.2009 року по 29.07.2009 року.

В контексті викладеного, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи позовні вимоги позивача.

Проте, колегія суддів частково не може погодитись з такими висновками Господарського суду міста Києва, оскільки вони не відповідають вимогам матеріального законодавства та є помилковими з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 4 Закону України „Про страхування” передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до статті 12 Закону України „Про страхування” перестрахування – це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

26.03.2008 року між сторонами було укладено Договір № 135720/30 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії), відповідно до умов якого в факультативне перестрахування (ретроцесію) передаються ризики, визначені в кожному конкретному випадку договором факультативного перестрахування (ретроцесії), що містить основні умови передачі ризику в перестрахування.

08.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством „Страховий дім „Європейський світ” (Страховик), Акціонерним товариством закритого типу „Страхова компанія „Азов” (Страхувальник) та фізичною особою підприємцем Караберовим О.В. (Страхувальник) був укладений договір № 15061/30 страхування наземного транспорту (перестрахування), який є невід’ємною частиною договору від 26.03.2008 року № 13750/30, про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії).

Відповідно до умов договору № 15061/30 від 08.07.2008 року предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать законодавству України та пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме, транспортними засобами, вказаними в Додатку № 1, що застраховані на підставі оригінального договору страхування № 15039/А від 08.07.2008 року, предметом договору перестрахування є майнові інтереси страховика, пов’язані з настанням обов’язків останнього щодо виплати страхового відшкодування по Договору страхування наземного транспорту, зазначеного в пункті 5 договору перестрахування.

Відповідно до п. 1.3 Договору страхування № 15039/А від 08.07.2008 року предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать законодавству України та пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме транспортним засобом, зазначеним в розділі 2 даного договору.

Відповідно до п. 6.3.3 Договору страхування № 15039/А наземного транспорту від 08.07.2008 року страхувальник зобов’язаний письмово повідомляти страховику про кожну істотну зміну ступеня ризику страхування по договору негайно, але не пізніше 48 годин з моменту виникнення таких змін.

Пунктом 3.2.2. Договору перестрахування передбачено, що перестрахувальник зобов’язується письмово повідомляти та узгоджувати з перестраховиком зміни початкових умов страхування та інших обставин, пов’язаних зі зміною ступеня ризику настання страхового випадку і збільшенням ступеня ризику виплати страхового відшкодування перестраховиком та вимагає зміни умов перестрахування. Дане письмове повідомлення має бути направлене перестраховику не пізніше 5-ти робочих днів з дня, коли про такі зміни стало відомо перестрахувальнику.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.12.2008 року в м. Маріуполь на пр. Нахимова, 126 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ, власником якого є Караберов О.В., під керуванням Ходоса Сергія Валерійовича, що підтверджується довідкою ДАІ від 16.12.2008 року № 1778 (т.1 а.с. 168) та 20.11.2008 року в м. Маріуполь на пр. Нахимова, 82 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ, власником якого є Караберов О.В., під керуванням Кийко Віталія Анатолійовича, що підтверджується довідкою ДАІ від 08.12.2008 року № 1725 (т. 1,. а.с. - 165).

Як вбачається з матеріалів справи, довіреностями від 24.10.2008 року Караберов О.А., на підставі договорів доручення, укладених в усній формі, уповноважив Ходоса С.А. бути його представником в усіх без винятку питань, пов’язаних з експлуатацією ТЗ, належному йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ виданого 08.07.2008 року та Кийко В.А. бути його представником в усіх без винятку питань, пов’язаних з експлуатацією ТЗ, належному йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України „Про дорожній рух” водій зобов’язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів.

Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами і доповненнями внесеними Постановою КМУ від 22.04.2009 року № 395) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

-          посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

-          реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом;

-          у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документацію навантаж, що перевозиться тощо;

-          поліс обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи на дати настання транспортних пригод з автомобілями ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ та ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ діяла інша редакція Правил дорожнього руху України та відповідно до п. 2.1 Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; б) реєстраційний документ на транспортний засіб, а уразі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон.

Зміни та доповнення до підпункту б п. 2.1 Правил дорожнього руху України були внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 11.02.2009 року .

Відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, цими Правилами встановлюється єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів” та мотоколясок та видачі реєстраційних документів і номерних знаків (п. 1).

Правила є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права цих власників у межах наданих їм повноважень (п. 2).

У пункті 6 Правил зазначається, що за письмовою згодою власника транспортного засобу - фізичної особи про надання права керування цим транспортним засобом іншій фізичній особі (за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) підрозділом ДАІ видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві.

Згідно п. 15 Правил, якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження. При цьому у графі „особливі відмітки” тимчасового реєстраційного талона робиться запис „Дійсний до за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) серія __ N _____”. Один екземпляр копії документа, який підтверджує право ' користування і (або) розпорядження транспортним засобом, залишається у підрозділі ДАІ.

У відповідності до п. 2.12 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу має право: довіряти в установленому порядку користування і розпорядження транспортним засобом іншій особі; на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу працівникам міліції та органу охорони здоров'я згідно з пунктом 2.7 цих Правил; на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху; на безпечні та зручні умови для руху; запитувати оперативну інформацію про дорожні умови та напрямки руху.

Тому, наявність посвідчення водія відповідної категорії є лише однією, а не єдиною з обов’язкових умов для здійснення законного керування водієм транспортним засобом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що під час виникнення ДТП особи, які керували автомобілями ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ та ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ не мали на те законних підстав.

Пунктом 7.3 Договору страхування № 15039/А від 08.07.2008 року передбачено перелік документів, які підтверджують настання страхового випадку та необхідних для прийняття рішення позивачем по події, яка може бути визнана страховою

Проте, у випадку ненадання таких документів, які обґрунтовують виплату страхового відшкодування, позивач має право відмовити у виплаті страхового відшкодування (п. 7.5 договору страхування).

А тому, колегія суддів апеляційної інстанції в контексті викладеного вважає висновки суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача суми страхового відшкодування відповідно до договору перестрахування № 15061/30 від 08.07.2008 року щодо автомобіля автомобілем ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9511 ЕВ в розмірі 7053,41 грн., з яких 6 605,95 грн. сума заборгованості, 447,46 грн. – сума штрафних санкцій та суми страхового відшкодування щодо автомобіля ЗАЗ ТF 699 Lanos СПГ д.р. № АН 9524 ЕВ в розмірі 2883,63 грн., з яких 2746,85 грн. - сума заборгованості, 136,78 грн. – сума штрафних санкцій помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2009 року у справі № 34/332 необхідно змінити, зменшивши призначену до стягнення суму боргу з виплати перестрахового відшкодування на 9352,80 грн. та відповідно штрафні санкції на 584,24 грн.

А тому, колегія суддів апеляційної інстанції в контексті викладеного вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита та послуг з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу, підлягають перерозподілу та покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страховий дім „Європейський світ” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2009 року у справі № 34/332 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов Акціонерного товариства закритого типу „Страхова компанія „Азов” задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страховий дім “Європейський світ”(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47, ідентифікаційний код 25285050) на користь Акціонерного товариства закритого типу “Страхова компанія “Азов” (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, Приморський район, пр-т Адмірала Луніна, 18/3, ідентифікаційний код 24646706) 4638 (чотири тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 47 коп. заборгованості з виплати перестрахового відшкодування, 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 17 коп. пені, 354 (триста п’ятдесят чотири) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 126 (сто двадцять шість) грн. 92 коп. 3% річних, 53 (п’ятдесят три) грн. 15 коп. державного мита та 41 (сорок одну) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити”.

3.          Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу “Страхова компанія “Азов” (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, Приморський район, пр-т Адмірала Луніна, 18/3, ідентифікаційний код 24646706) на користь Закритого акціонерного товариства „Страховий дім „Європейський світ” 50 (п’ятдесят) грн. 86 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4.          Справу № 34/332 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

14.12.09 (відправлено)