Рішення № 90096189, 16.06.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/217/20

пр. № 2/336/1205/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

16 червня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , вказавши, що у відповідності до укладеного 17.07.2006 року договору відповідач отримала кредит в розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Станом на 31.08.2019 року відповідач має заборгованість у 59268,78 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 7752,75 гривень, заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 51516,03 гривні, від яких віднята сума, стягнута рішенням Орджоінікдзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2013 року. Просять стягнути з відповідача заборгованість в сумі 30286,99 гривень, яка складається з заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 28368,56 гривень та штрафу в сумі 1918,43 гривень.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року позовну заяву залишено без руху.

30.01.2020 року позивачем сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 13.03.2020 року було відкрите провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні 14.04.2020 року представник позивача підтримав заявлені вимоги, але докладних пояснень надати не зміг.

В судове засідання 16.06.2020 року позивач представника не направив, подано заяву про розгляд справи в заочному порядку без участі представника позивача.

В судові засідання відповідач не з`явився, про місце та час розгляду справи сповіщалась в установленому порядку судовими повістками за адресою зареєстрованого місця проживання.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України судом справу розглянуто в заочному порядку.

Інших заяв та клопотань сторонами не заявлялось, а судом не вирішувалось.

При вивченні письмових доказів судом встановлено таке.

17.07.2006 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «КБ «ПриватБанк» з заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, вказавши, що бажає отримати картку «Універсальна» з кредитним лімітом у 1500 гривень.

Відповідно до заяви ця заява разом з пам`яткою клієнта, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складають між клієнтом та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно із Правилами користування платіжною карткою строк дії картки вказується на лицьовому боці картки. Картка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.

У заяві ОСОБА_1 строк дії картки зазначений у два роки, які, відповідно до вищевказаних Правил користування платіжною карткою, сплинув у липні 2008 року.

Суду позивачем не надано відомостей про те, щоб позивач у відповідності до п. 3.1.3 Правил користування платіжною карткою продовжував строк дії картки, видавши відповідачеві картку з новим строком її дії.

Відомостей про укладення нового договору або пролонгацію укладеного суду не надано.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2013 року задоволено позов ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 32945,23 гривень. З тексту судового рішення вбачається, що судовим рішенням стягнуто заборгованість, яка існувала станом на 31.08.2013 року та складалась з заборгованості за кредитом в сумі 7752,75 гривень, по відсоткам за користування кредитом в сумі 23147,47 гривень, штрафу в сумі 2045,01 гривень.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Позовні вимоги АТ «КБ «ПриватБанк» стосувались стягненя відсотків за користування кредитними коштами, які нараховані після 2013 року, адже заборгованість по відсоткам, яка існувала станом на 31.08.2013 року вже була стягнута рішенням суду.

Належного розрахунку відсотків позивачем суду не надано, до позовної заяви наданий розрахунок за період часу з 17.07.2006 року по 31.08.2019 року.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 2 роки, тобто до кінця липня 2008 року.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тож право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові ВП ВС від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12.

Отже, починаючи з серпня 2008 року обумовлених законом підстав для нарахування відсотків за користування кредитом у позивача не було, тож немає підстав і для стягнення цих нарахованих відсотків з відповідача.

Оскільки відсутні підстави для стягнення заборгованості по відсоткам, тож немає підстав і для стягнення неустойки - штрафу, тим більше що фіксована частина його у 500 гривень вже була стягнута за рішенням суду від 29.11.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», яке зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Єгоровка Старобільського району Ворошиловградської області, проживає АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду складений 26 червня 2020 року