Рішення № 90095774, 12.05.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 12.05.2020

Справа № 334/8656/19

Провадження № 2/334/1822/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

при секретарі Бараш Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

позивач КП «Водоканал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, в обґрунтування позову вказавши, що відповідачі мешкають в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за надані послуги в повному обсязі не вносять, у зв`язку з чим, за період 01.10.2013 року по 31.10.2019 року за ними утворилась заборгованість у розмірі 30531,05 грн.

У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь КП «Водоканал» заборгованість за водопостачання та водовідведення за період 01.10.2013 року по 31.10.2019 року у розмірі 30531,05 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 08.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

24.02.2020 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява на позовну заяву, в якій відповідач надає пояснення щодо причин несплати боргу.

В судове засідання представник позивача та відповідачі по справі не з`явилися, на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

На підставі ст. 247 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що відповідачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно з 05.08.1988 року та 20.04.2006 року по теперішній час, що підтверджується довідкою Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 08.01.2020 року № 01-71/21263 та № 0-71/21264. Особовий рахунок № 135600039 відкритий на ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами та вноситься у встановлені строки.

Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1198-VII від 10.04.2014 року), до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

Частиною 5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

За рішенням Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999, збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг, а функції зі збору платежів з населення передано КП «Водоканал».

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час виникнення правовідносин № 1875-IV) передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Поряд з цим згідно з ч. 1, 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Рішення Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999 року «Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення» є актом органу місцевого самоврядування, який є обов`язковим на території м. Запоріжжя та є підставою для виникнення правовідносин між КП «Водоканал» та споживачами по водопостачанню та водовідведенню, а відтак і по сплаті вищевказаних послуг.

Таким чином, згідно з вимогами Закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, тобто не є підставою для невиконання зобов`язань.

Така позиція ж підтверджена Постановою Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі 6-2951цс15, в якій зазначено, що відсутність договору з позивачем не позбавляє обов`язку оплатити надані послуги.

Відповідно до ст.ст. 13, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно довідки КП «Водоканал» за особовим рахунком № 135600039, за період з 01.10.2013 року по 31.10.2019 року відповідачі мають заборгованість по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення в розмірі 36648,76 грн., сплачено за даний період в розмірі 6117,71 грн., не сплачена сума заборгованості становить 30531,05 грн.

Зазначений розрахунок позивача відповідачами не спростовано, обґрунтованих даних, які б спростовували викладені у позові обставини відповідачами не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачами своїх обов`язків по оплаті за надані послуги, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідачів.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).

Початок позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позивач в жовтні 2016 року звертався до суду із заявою про видачу судового наказу. Ухвалою № 334/6481/16-ц від 23.11.2016 року судовий наказ за заявою боржників було скасовано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку наданим позивачем, відповідачами були внесені кошти за надані послуги у липні 2016 року та, відповідно до ч. 1 ст. 264 УК України, відбулося переривання позовної давності.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З розрахунку заборгованості вбачається, що в межах строку позовної давності за період з 01.01.10.2013 року по 31.10.2019 року включно, з урахуванням сплачених сум, відповідачам до сплати за надані послуги з водопостачання і водовідведення нараховано 30531,05 гривень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, підтвердження належними доказами факту нездійснення відповідачами оплати за послуги водопостачання та водовідведення у зазначеному розмірі, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав про стягнення з відповідачів заборгованості, що утворилась внаслідок несплати за надані послуги.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення відповідачами не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачами було вжито заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та вважає за необхідне стягнути, відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості у розмірі у розмірі 30531,05 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 1921,00 гривень, на підставі ст. 540 ЦК України, у рівних частках.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства «Водоканал» суму заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення за період з 01.10.2013 року по 31.10.2019 року у розмірі 30531 (тридцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) гривень 05 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства «Водоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання короновірусної хвороби (COVID-19), строки подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Ісаков Д.О.