Ухвала суду № 90094743, 26.06.2020, Селидівський міський суд Донецької області

242/6553/19

2-др/242/8/20

РІШЕННЯ

Іменем України

26 червня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидово заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу, де просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені судові витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 800,00 грн., оскільки це питання не було вирішено під час розгляду справи при ухваленні рішення.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, в який просять заяву про винесення додаткового рішення розглянути без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 141 ЦПК України передбачено вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, на підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 надано лише Ордер адвоката Перепелиці Х.В., довідку (Додаток № 4 до Договору про надання правничої допомоги № 03-03/20 від 03.03.2020 р.), відповідно до якої адвокат Перепелиця Х.В. отримала оплату за надання послуг у розмірі 600,00 грн. Договору про надання правничої допомоги суду не надано, а тому неможливо зробити висновок щодо розподілу витрат на правову допомогу між сторонами по справі. Крім того, вимоги щодо розподілу судових витрат відповідачем раніше заявлено не було.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви відмовити у зв`язку із недоведеністю.

Керуючись ст.133, 134, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд –

ухвалив :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна – відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо додаткове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія додаткового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Суддя