Вирок № 90091982, 30.06.2020, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1822/19

Провадження № 1-кп/352/99/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої – судді Хоминець М.М.

з участю прокурора Шутки Л.І.

законного представника потерпілої Кушецького В.В.

представника потерпілої Кінаш М.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Жируна Р.М.

секретаря Гундич Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018090250000553 від 10.11.2018 р., про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого і жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого на час вчинення злочину, на даний час працюючого водієм у ФОП ОСОБА_2 , одруженого, такого, який здійснює догляд за перестарілою особою, раніше не судимого, громадянина України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та, поставивши двох потерпілих у небезпечний для життя стан і маючи змогу надати їм допомогу, завідомо залишив без допомоги потерпілих, які перебували у небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану.

Злочини скоєно за наступних обставин.

09 листопада 2018 року приблизно о 20 год. 10 хв. у темну пору доби в умовах недостатньої видимості обвинувачений, керуючи автомобілем марки «Опель Омега» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Хмельницького в с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської області, направляючись із с. Ганнусівка в напрямку смт. Єзупіль Тисменицького району Івано-Франківської області. Швидкість руху автомобіля «Опель Омега» під керуванням обвинуваченого становила біля 70 км/год., що перевищувала максимально дозволену в межах населеного пункту. У цей час попереду автомобіля «Опель Омега» по краю проїзної частини по вул. Хмельницького в с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської області прямолінійно у попутному напрямку рухалися пішоходи ОСОБА_3 на відстані 0,65 м від правого краю проїзної частини, яка ліворуч себе на відстані 1 м від краю проїзної частини вела велосипед із світловідбивачем на задньому болотнику, ОСОБА_4 , яка йшла вздовж правого краю проїзної частини, ОСОБА_5 , яка рухалась правим узбіччям на відстані 0,4 м від правого краю проїзної частини дороги, та ОСОБА_6 , яка рухалась на відстані 0,9 м до правого краю проїзної частини. Обвинувачений проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав дозволеної та безпечної швидкості транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, з моменту виникнення перешкоди для руху – пішоходів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до його зупинки або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

При цьому обвинувачений порушив наступні вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 1.10 у частині визначення поняття «перешкода для руху» – нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу;

- п. 2.3 б), згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 12.1, у відповідності до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.3, який зобов`язує водія у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- п. 12.4, який дозволяє у населених пунктах рух транспортних засобів зі швидкістю не більше 50 км/год.

У результаті допущених обвинуваченим порушень вимог ПДР України сталася ДТП, внаслідок якої неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми шийного відділу хребта з переломовивихом 5-го шийного хребця та стенозом хребетного каналу, що призвело до розвитку тетрапарезу верхніх та нижніх кінцівок та викликало необхідність проведення операції, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя у момент заподіяння чи у клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і які без надання медичної допомоги за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитись смертю; відкритого перелому лівої великогомілкової кістки в середній третині та рани в цій ділянці, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя у момент спричинення; закритого перелому лівої малогомілкової кістки в нижній третині, що викликало необхідність проведення операції, закритої тупої травми грудної клітки із забоєм обох легень та лівобічним гемотораксом, закритої тупої травми живота із заочеревинною гематомою зліва та крововиливом в черевну порожнину (400 мл рідкої крові), що викликало необхідність проведення операції, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент спричинення.

Внаслідок ДТП неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку легкого ступеня, перелому кісток склепіння черепа в лівій тім`яно-потиличній ділянці, синців в ділянках голови та обох очей, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя у момент спричинення.

Після наїзду на пішоходів обвинувачений, усвідомлюючи, що потерпілі отримали тілесні ушкодження і перебували у небезпечному для життя стані та були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи змогу надати потерпілим допомогу, у результаті проявленої ним умисної бездіяльності не виконав свого громадянського обов`язку, покладеного на нього законом та загальновизнаними нормами моралі, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не доставив потерпілих до медичного закладу, не вжив жодних заходів по наданню потерпілим допомоги та з метою уникнення відповідальності умисно залишив місце ДТП. При цьому обвинувачений мав можливість і повинен був вжити заходів для надання допомоги потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких сам поставив у небезпечний для життя стан, чим порушив вимоги п. 2.10 а), г), д) ПДР України.

Обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав свою вину у висунутому обвинуваченні і пояснив, що він 09 листопада 2018 р., керуючи автомобілем марки «Опель Омега» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Хмельницького в с. Побережжя Тисменицького району зі швидкістю близько 60-70 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість у населеному пункті. Маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішоходів, він проявив неуважність, не замітивши пішоходів, внаслідок чого збив ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Після наїзду на пішоходів він зупинився, вийшов з автомобіля, побачив дівчину на капоті, зняв її та поклав на обочину, друга дівчина лежала на дорозі. Перебуваючи у шоковому стані, він залишив місце ДТП. Там були люди, які викликали швидку допомогу. Зранку наступного дня він прийшов у поліцію з повинною. У скоєному щиро розкаявся.

У відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України дослідження фактичних обставин суд обмежив допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорювались, зокрема, доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні злочинів.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні злочинів знайшла своє підтвердження, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та за ч.1 ст.135 КК України, оскільки він, поставивши двох потерпілих у небезпечний для життя стан і маючи змогу надати їм допомогу, завідомо залишив без допомоги потерпілих, які перебували у небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, характеризується позитивно за місцем проживання та за місцем праці, здійснює догляд за перестарілою особою, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування потерпілим завданих збитків і спричиненої моральної шкоди.

Суд також враховує думку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не наполягали на призначенні обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі.

З огляду на викладене суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. При цьому суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування ним основного покарання у виді позбавлення волі та вважає можливим застосувати до нього ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та поклавши на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

З урахуванням того, що обвинувачений працює водієм, з огляду на відсутність даних щодо порушень обвинуваченим вимог ПДР України до даної ДТП, суд вважає недоцільним застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Підлягають до задоволення цивільні позови Івано-Франківської обласної клінічної лікарні про стягнення з обвинуваченого 9826,56 грн. за лікування потерпілої ОСОБА_3 у відділенні нейрохірургії хребта і спинного мозку, 23149,96 грн. за лікування потерпілої ОСОБА_3 у реанімаційному і травматологічному відділенні, а всього 32976,52 грн., та про стягнення з обвинуваченого 9017,88 грн. за лікування потерпілої ОСОБА_4 .

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

З обвинуваченого слід стягнути процесуальні витрати за проведення експертиз.

Керуючись ст. 368, 370 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.286 КК України – у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керування транспортними засобами;

-за ч.1 ст.135 КК України – у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів – три роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді трьох років позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільні позови Івано-Франківської обласної клінічної лікарні задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , у користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, код ЄДРПОУ 01993150, 9826,56 грн. за лікування потерпілої ОСОБА_3 у відділенні нейрохірургії хребта і спинного мозку та 23149,96 грн. за лікування потерпілої ОСОБА_3 у реанімаційному і травматологічному відділенні, а всього 32976 (тридцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , у користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, код ЄДРПОУ 01993150, 9017 (дев`ять тисяч сімнадцять) грн. 88 коп. за лікування потерпілої ОСОБА_4 .

Речовий доказ – велосипед марки «Люкс» з рамою червоного кольору, який передано на зберігання законному представнику потерпілої ОСОБА_7 , – повернути потерпілій ОСОБА_3 .

Речові докази – два уламки бокового дзеркала заднього виду, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області, – знищити.

Речові докази – дев`ять фотознімків, зроблених під час лікування потерпілої ОСОБА_3 , – залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 4200 (чотири тисячі двісті чотирнадцять) грн. 14 коп. процесуальних витрат у користь держави, а саме: 1001,00 грн. за висновок експертизи № 4.2-859/18 від 21.12.2018 р.; 1001,00 грн. за висновок експертизи № СЕ-19/109/26-143ІТ/19 від 05.04.2019 р.; 785,05 грн. за висновок експертизи № СЕ-19/109/26-162ІТ/19 від 07.05.2019 р.; 1413,09 грн. за висновок експертизи № СЕ-19/109/26-517ІТ/19 від 27.08.2019 р.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тисменицький районний суд.

Суддя М.М.Хоминець