Ухвала суду № 90091030, 10.06.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/594/20

Провадження № 1-кп/216/597/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Риженко А.О.,

прокурора Норка Д.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Євтушенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12019040230000597 від 27.03.2019 року та № 12019040230000912 від 20.05.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У Центрально-Міському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувають на розгляді матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12019040230000597 від 27.03.2019 року та № 12019040230000912 від 20.05.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки 13 червня 2020 року спливає строк тримання останнього під вартою й судове провадження не буде завершене до його спливу. При цьому підстави для скасування або зміни обраного запобіжного заходу відсутні, тому що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, для можливості застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, на теперішній час не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Євтушенко А.І., кожен окремо, проти задоволення клопотання прокурора заперечували й просили змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, зокрема, наявність в обвинуваченого родини й постійного місця проживання, а також часткове перебування на його утримання матері, яке є інвалідом.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2020 року до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який останній раз ухвалою суду від 15 квітня 2020 року було продовжено до 13 червня 2020 року включно.

На цей час указане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 знаходиться на розгляді в суді, продовжений двомісячний строк тримання останнього під вартою спливає 13 червня 2020 року, до спливу цього строку судове провадження не буде завершено з об`єктивних причин, оскільки судовий розгляд лише розпочато й у судовому засіданні ще не допитано потерпілих, свідків та обвинуваченого, а також не досліджено матеріали двох кримінальних проваджень, при цьому наступне судове засідання призначено на 30 червня 2020 року.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення; вік і стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, його репутацію та майновий стан, а також наявність у нього судимостей; дотримання обвинуваченим умов застосованих до нього раніше запобіжних заходів; наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення він обвинувачується, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи. Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою, суд виходить з такого.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, тому відповідно до вимог ст. 183 КПК України до нього може бути застосований такий винятковий запобіжний захід.

При цьому суд враховує відсутність обставин, які б перешкоджали утриманню обвинуваченого під вартою, зокрема таких як похилий вік, інвалідність, тяжкі або хронічні захворювання тощо.

Разом з тим суд бере до уваги відсутність в обвинуваченого міцних соціальних зв`язків і постійного законного джерела доходу, оскільки останній неодружений, утриманців не має, офіційно не працює.

Крім того, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий та обвинувачується у вчиненні цих злочинів після зміни застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, тобто останнім було порушено умови зміненого запобіжного заходу. Все зазначене свідчить про його негативну репутацію та характеризує як особу, схильну до вчинення протиправних дій.

Таким чином, наведені вище обставини про особу обвинуваченого та суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, підтверджують наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно вливати на потерпілих з огляду на обвинувачення у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

При цьому суд зважає, що підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та обставини, які при цьому враховувались, на даний час не змінились, а заявлені щодо останнього ризики є вагомими, не зменшились і продовжують існувати.

Водночас суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість і ступінь суспільної небезпеки злочинів, спосіб їх вчинення та наслідки, кількість епізодів злочинної діяльності, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, а також наведені вище дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України й зазначені в клопотанні прокурора ризики об`єктивно існують і запобігти їм, окрім як продовженням строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - неможливо. При цьому такий запобіжний захід відповідає тяжкості кримінальних правопорушень і даним про особу обвинуваченого, а також є співмірним з реально існуючими ризиками. У зв`язку з цим суд не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, за їх недостатністю для запобігання наявним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки.

Отже, на теперішній час достатніх даних про наявність підстав для скасування обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням свободи, судом не встановлено.

Разом з тим доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не спростовують наведених висновків суду, оскільки належним чином не гарантують запобігання встановлених ризиків без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому в даному випадку тяжкість вчинених злочинів є не єдиною підставою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Ураховуючи викладене, оскільки вказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 знаходиться на розгляді в суді, строк тримання останнього під вартою спливає 13 червня 2020 року, до спливу цього строку судове провадження не буде завершене з наведених причин, підстав для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу на теперішній час не встановлено, оскільки ризики, які існували під час його застосування та продовження, не зменшились і виправдовують подальше тримання під вартою, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, тобто до 08 серпня 2020 року.

Разом з тим суд вважає за необхідне скористатись правом не визнавати розмір застави, оскільки один із злочинів вчинено із застосуванням насильства (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 331, 369-372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08 серпня 2020 року включно, без визначення розміру застави.

Дія ухвали закінчується о 24.00 годині 08 серпня 2020 року.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити директору державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В. Онопченко