Ухвала суду № 90090541, 26.06.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6314/16-а

Провадження № 8-а/219/1/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді Конопленко О.С.

суддів Дубовика Р.Є., Фролової Н.М.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення – постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2016 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірними, стягнення суми недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2016 рік,

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2016 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшов позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій неправомірними та стягнення суми недоплаченої грошової допомоги, яким позивач просив суд: 1) визнати протиправними дії відповідача Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2016 рік у меншому розмірі ніж передбачений статтею 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 2) зобов`язати відповідачів Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області та Управління Державного казначейства в Донецькій області провести позивачу донарахування та до виплати щорічної разової допомоги до 05 травня відповідно до ст. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік у розмірі 5 908 грн.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

21 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2016 року у справі № 219/6314/16-а (провадження № 2-а/219/83/2016).

Заява обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що є виключною обставиною для перегляду судового рішення по даній справі. Просить переглянути рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 219/6314/16-а від 14 вересня 2016 року за виключними обставинами та за результатами розгляду заяви змінити або скасувати відповідне судове рішення з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2020 року справу передано на розгляд головуючому судді Конопленко О.С.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху для усунення заявником недоліків позовної заяви.

27 травня 2020 року до суду надійшла уточнена заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі № 219/6314/16-а від 14 вересня 2016 року за виключними обставинами.

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року відкрито провадження за виключними обставинами, призначено розгляд заяви на 26 червня 2020 року.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 05 червня 2020 року визначено склад колегії: Конопленко О.С. (головуючий суддя), Дубовик Р.Є., Фролова Н.М.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, 11 червня 2020 року надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, 26 червня 2020 року надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що заперечує проти вимог заяви ОСОБА_1 та просить відмовити у її задоволенні повністю.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою визначено порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, а матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, та з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 299 КАС України, розгляд справи здійснювався у письмовому провадженні без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали заяви про перегляд постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2016 року у справі № 219/6314/16 у зв`язку з виключними обставинами, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2016 року у справі № 219/6314/16 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірними, стягнення суми недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2016 рік у сумі 5 908 гривень залишено без задоволення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2016 року у справі № 219/6314/16-а залишено без змін.

Відповідно до ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, однією з підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

27 лютого 2020 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №1-247/2018 (3393/18), яким вирішено визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні норми передбачає стаття 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.

Враховуючи наведене, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, втратило чинність саме з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 27 лютого 2020 року.

Отже, визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними рішення, дій відповідача, яке було прийняте до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2016 року положення зазначеної норми були чинними та підлягали застосуванню відповідачем.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 17 грудня 2019 року у справі № 808/2492/18. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд зазначив, що наявність рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року в справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки під час розв`язання спору. На час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення рішення судом закон був чинним та підлягав застосуванню.

У цій же постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що із тексту імперативних приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України вбачається, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом у процесі розв`язання справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане.

Колегія суддів дійшла висновку, що в ситуації, яка є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.

Також колегія суддів враховує висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду, при вирішенні питання наявності підстав для передачі справи на її розгляд, в ухвалі від 25 березня 2020 року у справі № 808/1628/18 (спірні правовідносини виникли щодо розгляду заяви про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року за виключними обставинами в зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 25 квітня 2019 року у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), де зазначено наступне:

«У постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/20190/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що ухвалення Конституційним Судом України рішення, яке покладено в основу заяви, як підстава для перегляду постанови суду за виключними обставинами, не є правовою підставою для її скасування, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин у справі, що переглядається, пункт 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» був чинним і у встановленому законом порядку така норма закону неконституційною не визнавалась.

З огляду на ці та інші подібні постанови Верховного Суду касаційний суд підсумовує, що підхід, сформований рішеннями судів, що входять до різних судових палат і касаційних судів Верховного Суду, не визнає права на перегляд за виключними обставинами судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, з трьох причин: на момент ухвалення судових рішень норма закону, згодом визнана неконституційною, була чинною; рішення не підлягали виконанню; перегляд рішень з цих підстав порушує принцип правової визначеності (res judicata)».

Приймаючи до уваги, що на момент ухвалення постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2016 року застосована судом норма пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, яка згодом визнана неконституційною, була чинною; постановою суду відмовлено в задоволенні позову, отже рішення не підлягало примусовому виконанню; а перегляд рішення суду, яке набрало законної сили, з наведених підстав порушує принцип правової визначеності (res judicata), колегія суддів дійшла висновку, що ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018 (3393/18) не може слугувати підставою для перегляду за виключними обставинами постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2016 року у справі № 219/6314/16 (провадження № 2-а/219/83/2016) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірними, стягнення суми недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2016 рік.

Керуючись ст.ст. 361, 368, 369 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення – постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2016 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірними, стягнення суми недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2016 рік.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Відповідно до п. 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 цього Кодексу, щодо апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Головуючий суддя О.С.Конопленко

Судді Р.Є. Дубовик

Н.М. Фролова