Рішення № 90088933, 26.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 червня 2020 року справа №640/4040/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом1. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1, ОСОБА_1 ) 2. ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач 2)доДарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач, Дарницький РАЦС)про1) визнання протиправною відмови відповідача від 28 січня 2020 року №524/17.4-158 у проведенні державної реєстрації народження дитини - ОСОБА_7 (медичне свідоцтво про народження №1199, видане 08 квітня 2019 року Київським міським пологовим будинком №5), батьками якого є громадянин Китайської Народної Республіки - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та громадянка України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); 2) зобов`язання відповідача провести державну реєстрацію народження дитини - ОСОБА_7 (медичне свідоцтво про народження №1199, видане 08 квітня 2019 року Київським міським пологовим будинком №5), батьками якого є громадянин Китайської Народної Республіки - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та громадянка України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважають, що відповідач відмовив у проведенні державної реєстрації народження дитини - ОСОБА_7, батьками якого є громадянин Китайської Народної Республіки - ОСОБА_2 та громадянка України ОСОБА_1 , за відсутності правових підстав, базуючись лише на припущеннях про ймовірні порушення при проведенні процедури сурогатного материнства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/4040/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав на безпідставність позовних вимог, у зв`язку із тим, що на думку Дарницького РАЦС провести державну реєстрацію народження дитини, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , неможливо, оскільки це суперечитиме законодавству, виходячи із наступного: за результатами проведення відповідачем перевірки виявилось, що на момент участі у проведенні програми сурогатного материнства, ОСОБА_1 перебувала у стані вагітності, чим порушено вимоги пункту 6.2 Розділу VI Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 09 вересня 2013 року №787, яким передбачено, що необхідною умовою для проведення сурогатного (замінного) материнства (далі - СМ) є неможливість виношування вагітності; на запит Відділу факт зазначеного в медичному документі вищевказаного діагнозу медичною установою не було підтверджено. Зазначене, на переконання відповідача, дає підстави вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано неправдиву інформацію для проведення процедури перенесення ембріонів у порожнину матки сурогатної матері та інформації при проведенні державної реєстрації народження дитини ОСОБА_3 22 серпня 2018 року , ймовірно з метою одержання невиправданих фінансових вигод, пов`язаних з процедурою сурогатного материнства.

При цьому будь-яких доказів на підтвердження доводів відзиву на позовну заяву, відповідач не надав.

Позивачі подали відповідь на відзив, де зазначили про необґрунтованість тверджень Дарницького РАЦС, у зв`язку із тим, що останній не надав жодного доказу на підтвердження викладеного у відзиві та на підтвердження правомірності відмови у державній реєстрації народження дитини; у відзиві не зазначено, яким саме чином конкретно дана реєстраційна дія (реєстрація народження ОСОБА_7 ) суперечить вимогам законодавства, а висновки відповідача базуються на можливих порушеннях.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Наявні у справі докази підтверджують, що громадянин Китайської Народної Республіки - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та громадянка України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Як свідчить медичне свідоцтво про народження від 08 квітня 2019 року №1199, ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивачів народилась дитина чоловічої статті, зачата в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства.

10 липня 2019 року позивачі звернулися до Дарницького РАЦС з метою державної реєстрації народження дитини - ОСОБА_7 , надавши відповідні документи.

Як зазначено у позовній заяві та не спростовано відповідачем, позивачами подано усі належним чином оформлені документи, визначені Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5; однак, державна реєстрація народження дитини заявників не проведена, а свідоцтво про народження не видано.

У зв`язку із зазначеним 19 липня 2019 року представник позивачів звернувся до Дарницького РАЦС із адвокатським запитом, у якому просив: надати інформацію про причини не проведення в день звернення, державної реєстрації народження дитини - ОСОБА_7 (медичне свідоцтво про народження №1199 від 08 квітня 2019 року), батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; надати інформацію стосовно того, коли буде проведено державну реєстрацію народження дитини - ОСОБА_7 (медичне свідоцтво про народження №1199 від 08 квітня 2019 року), батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; повідомити про результати розгляду даного адвокатського запиту у встановлений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» п`ятиденний строк.

За результатами розгляду адвокатського запиту Дарницький РАЦС у листі від 20 липня 2019 року №6183/17.4-09 повідомив про проведення перевірки щодо дійсності документів наданих подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Через більше ніж півроку Дарницький РАЦС надіслав ОСОБА_1 відмову у проведенні державної реєстрації народження від 28 січня 2020 року №524/17.4-158, згідно з якою вбачається, що відділом проаналізовано документи, надані заявником, а також проведено перевірку за допомогою Державного реєстру актів цивільного стану громадян та встановлено, що на момент участі у проведенні програми сурогатного материнства ОСОБА_1 перебувала у стані вагітності, чим порушено вимоги пункту 6.2 Розділу VI Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 09 вересня 2013 року №787; на запит Відділу, факт не виношування вагітності медичною установою не підтверджено; тому є підстави вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано неправдиву інформацію для проведення процедури перенесення ембріонів у порожнину матки сурогатної матері та інформації при проведенні державної реєстрації народження дитини ОСОБА_3 22 серпня 2018 року , ймовірно з метою одержання невиправданих фінансових вигод, пов`язаних з процедурою сурогатного материнства. Таким чином, відповідач дійшов висновку про відмову в державній реєстрації актів цивільного стану, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України.

Наведене свідчить, що підставою для відмови у реєстрації народження дитини позивачів є те, що державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України у зв`язку із ймовірними порушеннями участі у програмі сурогатного материнства з метою одержання невиправданих фінансових вигод.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначаються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Частини перша та друга статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлюють, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

За правилами частини першої статі 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Як визначає частина друга статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

З огляду на вказані правові норми слідує, що державна реєстрація народження дитини є обов`язковою та проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків у порядку, визначеному правилами проведення державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених Міністерством юстиції України.

У свою чергу відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України.

Особливості державної реєстрації народження фізичної особи визначені у главі 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 (далі по тексту - Правила).

Так, відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Правил державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.

Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Пункт 2 глави 1 розділу ІІІ Правил встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є:

а) медичне свідоцтво про народження (форма №103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, що видається закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи;

б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше;

в) акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потяга тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. У разі відсутності лікаря або фельдшера державна реєстрація народження проводиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу;

г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма №106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, у разі мертвонародження.

Ці документи подаються до органу державної реєстрації актів цивільного стану, де реєструється народження. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою. Для розгляду відповідної справи у суді орган державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації народження (додаток 1), у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу ІІІ Правил державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивачів народилась дитина чоловічої статті, зачата в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства.

Відповідно до частини другої статті 123 Сімейного кодексу України у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.

Згідно з пунктом 6.9 розділу VI Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.09.2013 № 787, у разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування ДРТ, державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення.

У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена, а також довідка про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом.

У справі міститься копія заяви ОСОБА_6 , посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Аверіною Є.А. 12 квітня 2019 року, відповідно до якої сурогатна матір надала згоду на те, щоб батьками народженої нею дитини, яка зачата в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, були записані подружжя: батько - громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мати - громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом №10 від 12 квітня 2019 року, виданої ТОВ «МІНІ ЕКЗ ЦЕНТР» Медичний центр «МІНІ ЕКЗ ЦЕНТР», у лікувальній програмі ДРТ використано яйцеклітини донора К\/1190-К та сперматозоїди ОСОБА_2.

Генетична спорідненість батька (ОСОБА_2 ) із дитиною (ОСОБА_7) підтверджується також висновком генотипоскопічного дослідження №21966 від 24 квітня 2019 року.

З метою державної реєстрації народження дитини - ОСОБА_7 позивачі надали до Дарницького РАЦС наступні документи: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчений переклад на українську мову паспорта громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 07 липня 2017 Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області; довідку про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом №10 від 12 квітня 2019 року на бланку ТОВ «МІНІ ЕКЗ ЦЕНТР» Медичний центр «МІНІ ЕКЗ ЦЕНТР», нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_6 на згоду запису подружжя громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2, та громадянки України ОСОБА_1 батьками дитини; медичне свідоцтво про народження №1189 видане 08 квітня 2019 року Київським міським пологовим будинком №5; довідку поліклініки №2 «Центру інноваційних медичних технологій НАН України».

Зауважень з приводу достатності поданих документів та їх відповідності законодавству відповідачем не висувалось.

Таким чином, що позивачі подали усі необхідні документи для державної реєстрації народження дитини ОСОБА_7, походження якої підтверджується наявними у справі доказами та не визнається відповідачем.

Як свідчить зміст оскаржуваної відмови у проведенні державної реєстрації народження, підставою для відмови у проведенні державної реєстрації народження дитини позивачів - ОСОБА_7, визначено, що така реєстрація суперечить вимогам законодавства України.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, суд звертає увагу, що відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, не довів та не надав будь яких доказів, які б свідчили, що реєстрація народження дитини позивачів, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, суперечить вимогам законодавства України.

Відповідач вказує на порушення позивачем 2 вимог пункту 6.2 Розділу VI Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 09 вересня 2013 року №787, яким передбачено, що необхідною умовою для проведення сурогатного (замінного) материнства (далі - СМ) є неможливість виношування вагітності, оскільки діагноз ОСОБА_1 не підтверджено; про надання позивачами неправдивої інформації для проведення процедури перенесення ембріонів у порожнину матки сурогатної матері та інформації при проведенні державної реєстрації народження дитини ОСОБА_3 22 серпня 2018 року .

Разом з тим, перевірка законності та доцільності застосування методик допоміжних репродуктивних технологій, та визначає механізм та умови застосування методик допоміжних репродуктивних технологій, зокрема з допомогою сурогатного материнства не є предметом даного спору та не відноситься до повноважень Дарницького РАЦС; крім того, наведені відповідачем аргументи не підтверджуються належними та допустимими доказами.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на пункт 4 глави 1 розділу II Правил, на підставі якого Дарницьким РАЦС проаналізовано документи, надані заявником, а також проведено перевірку за допомогою Державного реєстру актів цивільного стану, оскільки відповідно до цього пункту посадова особа наділена правом перевірки в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відомостей про акти цивільного стану, необхідні для проведення відповідної державної реєстрації, та не надає права проводити перевірку дотримання батьками дитини вимог нормативно-правових актів.

У свою чергу для державної реєстрації народження дитини необхідними та достатніми умовами є подання визначених Правилами документів та підтвердження походження дитини, що у межах спірних правовідносин дотримано та не заперечується відповідачем.

На переконання суду, припущення відповідача щодо ймовірних порушень у процедурі сурогатного материнства не можуть бути підставою для відмови у реєстрації народження дитини, як офіційного визнання і підтвердження державою факту народження фізичної особи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова Дарницького РАЦС у проведенні державної реєстрації народження від 28 січня 2020 року №524/17.4-158 у відношенні дитини - ОСОБА_7 (медичне свідоцтво про народження №1199, видане 08 квітня 2019 року Київським міським пологовим будинком №5), батьками якого є громадянин Китайської Народної Республіки - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та громадянка України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є протиправною та підлягає скасуванню.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки суд скасовує відмову Дарницького РАЦС у проведенні державної реєстрації народження від 28 січня 2020 року №524/17.4-158, з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивачів, відповідача належить зобов`язати вчинити дії щодо державної реєстрації народження дитини - ОСОБА_7 (медичне свідоцтво про народження №1199, видане 08 квітня 2019 року Київським міським пологовим будинком №5), батьками якої є громадянин Китайської Народної Республіки - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та громадянка України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь кожного з позивачів належить присудити сплачену ними суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Дарницького РАЦС.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Дарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану у проведенні державної реєстрації народження від 28 січня 2020 року №524/17.4-158 щодо відмови у реєстрації народження дитини - ОСОБА_7 (медичне свідоцтво про народження №1199, видане 08 квітня 2019 року Київським міським пологовим будинком №5), батьками якого є громадянин Китайської Народної Республіки - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та громадянка України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

3. Зобов`язати Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії щодо державної реєстрації народження дитини - ОСОБА_7 (медичне свідоцтво про народження №1199, видане 08 квітня 2019 року Київським міським пологовим будинком №5), батьками якого є громадянин Китайської Народної Республіки - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та громадянка України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

5. Стягнути на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий);

Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02099, м. Київ, вул. Заслонова, будинок 16; ідентифікаційний код 26089084).

Суддя В.А. Кузьменко