Рішення № 90088918, 26.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року м. Київ № 640/13042/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД»доОфісу великих платників податків ДФС провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» (далі-позивач/ТОВ «СІЛЬПО-ФУД») звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019 р. № 0002851403.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 р. прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані помилковістю висновків контролюючого, викладених в акті фактичної перевірки від 27.03.2019 р. № 0049/28/10/РРО/40720198, що призвели до винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач в письмовому відзиві на позов підтримав висновки акта перевірки та вказав на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: м. Київ, пров. Карельський, 3, за результатами якої встановлено, зокрема факт зберігання з метою реалізації пакету алкогольного напою, а саме: вино ординарне столове напівсолодке біле «ПОРТ ВИН 777» місткістю 1 л, з вмістом 12,0-13,0 %, вартістю 42,00 грн. з пошкодженою маркою акцизного податку встановленого зразка, що згідно п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України така продукція вважається не маркованою, чим порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та встановлено факт роздрібної торгівлі Рому «Cayo Grande Club» Spiced, 0.7 л по ціні 149,00 грн., що нижче за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такий напій (219,28 грн.), чим порушено п .1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 27.03.2019 р. № 0049/28/10/РРО/40720198 та винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 р. № 0002851403, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27 000,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, ДФС України прийнято рішення від 04.07.2019 р. № 30582/6/99-99-11-06-01-25, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу-без задоволення.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюдже;тів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, на відповідача покладено обов`язок щодо контролю за дотриманням суб`єктами господарювання іншого законодавства, зокрема, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481/95-ВР), що прямо передбачено статтею 16 цього Закону, відповідно до якої контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Стаття 226 Податкового кодексу України регулює відносини, пов`язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Пунктом 226.3 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Приписами пунктів 226.6 та 226.7 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Нормами пунктів 228.2 - 228.3 статті 228 Податкового кодексу України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Відповідно до пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Суд зазначає, що відповідач застосував до позивача фінансові санкції, передбачені абзацмм 19 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР (далі - Закон №481-94-ВР), відповідно до яких до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:

виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень

Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР, порушення якого встановлено під час перевірки позивача, передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі - Положення №1251).

Відповідно до пункту 20 Положення №1251 для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Згідно з пунктом 21 Положення №1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Аналізуючи зазначені приписи Податкового кодексу України та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів суд зазначає, що ані Податковий кодекс, ані Положення не передбачають визначення поняття алкогольних напоїв без марок акцизного податку, тому суд вважає, що відповідальність суб`єктів господарювання у вигляді штрафу в разі встановлення факту зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка за своєю суттю означає зберігання алкогольного напою, на який взагалі не наклеювалася марка акцизного податку.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що у разі виявлення факту зберігання на митній території України алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, відповідні контролюючі органи, яким в даному випадку є відповідач, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію), про що прямо вказано у пункті 228.3. статті 228 Податкового кодексу України.

Зі змісту акту вбачається, що посадовими особами контролюючого органу встановлено зберігання з метою реалізації пляшки алкогольного напою з пошкодженою маркою акцизного податку встановленого зразка.

При цьому відповідачем не зазначено де саме зберігались такі напої, не вказано також номер партії та дату виробництва алкогольних напоїв, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою.

З акту перевірки вбачається, що посадовими особами податкового органу не відображено в акті детального опису зразків продукції, опису усіх дій, запитань і пропозицій, вчинених під час перевірки, для підтвердження факту вжиття інспекторами усіх передбачених законом заходів з метою підтвердження факту правопорушення.

У свою чергу, відповідачем не надано фотографій, які б підтверджували встановлені порушення, зокрема те, що пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів.

Таким чином, враховуючи неповноту дослідження обставин про пошкодження марки акцизного податку, відповідачем не доведено належними та достовірними доказами порушення позивачем вимог пункту 20 Положення №1251, пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, статті 11 Закону №481-94-ВР.

В частині встановленого порушення щодо факту роздрібної торгівлі Рому «Cayo Grande Club» Spiced, 0.7 л по ціні 149,00 грн., що нижче за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такий напій (219,28 грн.), чим порушено п .1 Постанови Кабнету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону № 481/95-ВР, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Згідно ст. 18 № 481/95-ВР , Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанова № 957).

Як зазначено позивачем, алкогольний напій «Cayo Grande Club» Spiced є алкогольний напоєм на основі рому, що підтверджується складом напою на лицьовій стороні етикетки напою та віднесеним під код виробників згідно УКТЗЕД: 2208 70 10 00; при цьому я декларації якості виробника, спірний напій зазначається як «Лікер», а митною декларацією та інвойсом підтверджено код УКТЗЕД: 2208 70 10 00 - «Лікер».

Так, відповідно з Поясненнями до УКТЗЕД, затверджені наказом ДФСУ від 09.06.2015 р. № 401, до товарної позиції 2208 відносяться 2208 70 - лікери і солодкі наливки; 2208 70 10 00 - у посудинах місткістю 2 л або менше.

До цієї товарної позиції включається незалежно від їх міцності:

2208 - спирт етиловий не неденатурований з концентрацiєю спирту менш як 80 об.%; спиртові дистиляти та спиртнi напої, одержанi шляхом перегонки, лiкери та iншi напої, що мiстять спирт:

2208 70 - лікери і солодкі наливки.

При цьому, у відповідності до митної декларації № ІМ 40 ДЕ (UA 125220/2018/705624, довідковий ВН № 1444) від 24.05.2018 р. при проходженні митного контролю митницею присвоєно алкогольному напою «Cayo Grande Club» Spiced, код виробів УКТЗЕД: 2208 70 10, що підпадає під опис товару як «Горілка та лікеро-горілчані вироби».

Згідно ст. 215 Податкового кодексу України: код товару згідно УКТЗЕД: коди з 2208 60-2208 90 - Горілка та лікеро-горілчані вироби.

Постановою № 957 визначено, що мінімальна ціна за 1 л 100% спирту становить - 447,00 грн.

При цьому, відповідачем, розраховано МРЦ товару з урахуванням міцності 40%, а спірний товар містить міцність у 35 %.

Так, Постановою № 957 визначено ціну щодо горілки та лікеро-горілчаних виробів (2208 60-2208 90) з 35% за 0,7 л - 109,52 грн.

З викладеного вбачається, що ціна на алкогольний напій «Cayo Grande Club» Spiced встановлена з урахуванням установленого розміру мінімальних роздрібних цін.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність порушень норм чинного законодавства, які зазначені в акті перевірки, у зв`язку із чим спірне податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 р. № 0002851403 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності та пояснення сторін, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність свого рішення, у зв`язку із чим адміністративний позов ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1, код ЄДРПОУ 40720198) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 23.04.2019 р. № 0002851403.

Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко