Рішення № 90088857, 25.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року м. Київ № 640/1615/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи.

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» (надалі - Позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (надалі - Відповідач), в якому Позивач просить:

- визнати незаконним дії працівників Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області при проведенні перевірки 30.08.2018 року габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу марки BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «АП «Придніпровське»;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1 921,00 гривня.

На обґрунтування вимог Позивач звертає увагу на те, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.08.2018 року № 0013851 та вимога про сплату складені з процесуальними порушеннями, у зв`язку з чим не можна ідентифікувати ні транспортний засіб, ні найменування юридичної особи, ні її юридичну адресу, а саме:

Відповідач 30 серпня 2018 року провів габаритно-ваговий контроль за допомогою зважувального обладнання, щодо якого відсутні докази про проведення періодичної перевірки (метрологічної атестації).

З акту № 0013851 від 30.08.2018 не вбачається, що габаритно-ваговий контроль проводився групою осіб Укртрансбезпеки у кількості не менше як дві особи або однією посадовою особою Відповідача із залучення до рейдової перевірки посадових осіб інших органів, оскільки підписаний двома особами (старшим державним інспектором Бобровим О.О. та водієм ОСОБА_2 ), а також не містить інформації про пункт на якому здійснювались заходи габаритно-вагового контролю (пересувному чи стаціонарному);

транспортний засіб ТОВ «АП «Придністровське» після проходження габаритно- ваговим контролю не затримувався, а продовжив подальший рух, що не відповідає вимогам пункту 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі- Порядок № 879);

розрахунок плати за проїзд визначений не в національній валюті - гривні, а в євро, що суперечить змісту статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»;

в акті № 0013851 від 30.08.2018 р. та у вимозі про сплату 789,93 Євро, зазначено найменування порушника як ПрАТ «Придніпровське», вказана юридична адреса ПрАТ «Придніпровське», як Дніпропетровська область, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, 10, однак, юридична адреса ТОВ «АП «Придніпровське» є - м. Київ, проспект Перемоги, 121В;

10.09.2018 Відповідачем винесено вимогу № 4624/25-18 про сплату ТОВ «АП «Придніпровське» 789,93 Євро за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового /великогабаритного транспортно засобу марки DAF д.н.з. № НОМЕР_3 , яке жодним чином не відноситься до ТОВ «АП «Придніпровське».

Тож, на думку Позивача, незаконність дій Відповідача полягає у порушенні процедури проведення 30 серпня 2018 року габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу марки BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що, відповідно, порушує його права та охоронювані законом інтерес, і є підставою звернення з даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 відкрито провадження у справі, вирішено, здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с. 1 - 2).

06 березня 2019 року Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки габаритно-ваговий контроль проводився на зважувальному обладнанні, яке перебуває у робочому стані та має відповідні сертифікати та здійснювався відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 22 - 25).

Відповідач звертає увагу, що за результатами проходження 30 серпня 2018 року габаритно-вагового контролю транспортного засобу Позивача, встановлено, що навантаження на одиничну вісь перевищує нормативно- встановлені вагові норми, визначені у п. 22.5 Правил дорожнього руху України, зокрема законодавчо визначену похибку у 2%, відповідно: 12,33 т., замість 12.0 т., строєну вісь 26,73 т., замість встановленої 22 т., загальна маса 46,04 т. замість встановленої 40 т., відповідно, транспортний засіб було віднесено до великовагових. У відповідності до цього складно довідку про зважування за № 15964, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0013851 та розрахунок плати за проїзд. Також на спростування доводів Позивача стосовно затримання транспортного засобу у пункті зважування, відповідач вказує на відсутність повноважень щодо заборони руху великовагового транспортного засобу. При цьому прямою вимогою Порядку № 879 визначена оплата за проїзд у євро.

Також, Відповідач вважає відомості про найменування Позивача, його адресу отримані з товарно-транспортної накладної, відповідно до положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 № 128/2568.

З урахуванням наведених обставин, Відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви.

Від Позивача на адресу суду 15 березня 2019 року надійшла відповідь на відзив, в якій доводи Відповідача спростовувались положеннями пунктів 3, 12, 13, 16, 21 Порядку № 879, розділів ІІ та ІІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури від 28.07.2016 року № 255 (а.с.34-37), змістом статті 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у зв`язку з чим, просив суд задовольнити позовні вимоги (а.с. 34 - 37)

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступне.

Обставини, встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство Придніпровське», код ЄДРПОУ 41102163, адреса: 02115, м. Київ, проспект Перемоги 121-В є юридичною особою, державну реєстрацію здійснено 26.01.2017 року за № 1229102 0000003665, види діяльності, які здійснює товариство (за КВЕД): 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних рослин, відповідно даних виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14 - 15 ).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 30 серпня 2018 року Відповідачем здійснювався контроль на 341 кілометрі а/д М-18, відповідно до графіка щоденної роботи пересувного габаритно-вагового контролю (ваги № 17-393 або 17-38, або ППГВК № 2) у Запорізькій області на серпень місяць 2018 року (а.с. 31).

30 серпня 2018 року Управлінням Укртрансбезпеки в Запорізькій області видано направлення на рейдову перевірку №003250, що вбачається зі змісту Акту № 090019 та не заперечується Позивачем (а.с. 26).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 та причепа з номерним знаком НОМЕР_2 є ТОВ «Європа - Транс ЛТД» (м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29-20) (а.с. 29).

За даними товарно-транспортної накладної від 30.08.2018 № 104 на транспортний засіб марки MAN, модель TGA 18.430, номерний знак НОМЕР_1 , перевізником вказано ПрАТ «Придністровське», перевезення здійснював водій ОСОБА_2 (а.с. 29).

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/3435938, Позивач значиться страхувальником за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, 10 (а.с. 29).

Згідно з Актом № 090019, проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 30.08.2018 було здійснено двома посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - Управління) у пункті перевірки на 341 кілометрі а/д М-18 габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки MAN (причіп марки ВОДЕХ, державний номерний знак НОМЕР_2 ), державний номерний знак НОМЕР_1 . Даним актом зафіксовано порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів (а.с. 26).

Так, за результатами контролю 30 серпня 2018 року посадовою особою Управління складено Акт № 0013851 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 27). Встановлено надання послуг із перевезення вантажу (маршрут: смт Михайлівка Запорізька область - с. Голубівка Дніпропетровська область (24+177) із перевищенням маси транспортного засобу на одиничну вісь.

Так, фактична маса на 1 вісь становить 6,98 т. при нормативно допустимій масі 11 т., на 2 вісь становить 12,33 т. при нормативно допустимій масі 11 т., на 3 вісь - 9,36 т., на 4 вісь - 8, 33 т., на 5 вісь - 9 04 т. разом 3-5 вісі 26,73 т. при нормативно допустимій масі строєної вісі 22,0 т., повна маса транспортного засобу становить 46,04 т., в той час, як нормативно допустима маса на ось становить 40 т. без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України. Водій транспортного засобу з номерним знак НОМЕР_1 з Актом № 0013851 від 30.08.2018 ознайомлений під підпис (а.с. 27).

При цьому, результати здійснення габаритно-вагового контролю зафіксовано у Довідці від 30.08.2018 № 0010851 про перевищення нормативно допустимої маси (а.с. 27), а також у Довідці за № 15964 про зважування від 30.08.2018, час зважування: 20:37 год. ДП Запорізький облавтодор ППГВК2, ваги: ESIN AS 09.224; Seri no: 15964, Mod: Dynamic АТ6034 ВО,. Разом 46040 кг. (з.а.с. 28).

На підставі вищевказаних документів посадовою особою Укртрансбезпеки Бобровим О.О. здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів позивачу нараховано до сплати 879,93 євро - розрахунок № 0013851 від 30.08.2018. Пройдена відстань становить 24-177 км. (а.с. 28).

Позивач вважає незаконним дії працівників Управління при проведенні перевірки 30.08.2018 габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_4 та причепу марки BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тому звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до абз. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року (надалі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п. 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, відповідно до пунктів 3, 4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно правових актів.

Згідно з п. 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки в Запорізькій області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

В силу статті 34 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону №2344-ІІІ, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частина 4 статті 48 Закону №2344-ІІІ, визначає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентним уповноваженими органами або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м (п. 30 Порядку №879).

Відповідно до п.п. 2, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до вимог абзацу 1 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком № 879.

Пунктами 16, 18 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18 січня 2001 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

При цьому, відповідно до вимог пункту 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (пункт 15 Порядку № 879).

Згідно пункту 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Також, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (пункт 20 Порядку № 879).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно пункту 16 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Пункт 21 Порядку № 1567 передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пп.пп. 4-8 п.4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю; реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Згідно п. 2.4-2 ПДР у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Згідно з пп. 5-1 п. 2 Порядку № 879, документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Відповідно до п. 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Як встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, модель TGA 18.430, номерний знак НОМЕР_1 , було встановлено, що навантаження на одиничну вісь перевищує нормативно- встановлені параметри, визначені у п. 22.5 Правил дорожнього руху України, зокрема законодавчо визначену похибку у 2% , відповідно: 12,33 т., замість 12.0 т., строєну вісь 26,73 т., замість встановленої 22 т., загальна маса 46,040 т. замість встановленої 40 т., що підтверджується довідкою зважування транспортного засобу № 15964, довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0010851 та актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0013851 (а.с.27-28).

Отже, матеріалами справи підтверджується той факт, що 30 серпня 2018 року належний Позивачу транспортний засіб рухався автомобільними дорогами з перевищенням встановлених вагових обмежень, при цьому у водія даного транспортного засобу був відсутній дозвіл, який дає право на рух вказаним автомобілем.

Таким чином, враховуючи підтвердження факту перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за відсутності відповідного дозволу або документу про внесення плати за проїзд транспортним засобом з перевищенням вагових обмежень, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить сім відсотків, що є порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно проведені дій з габаритно-вагового контролю транспортного засобу Позивача.

За приписами пункту 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Водночас, посилання Позивача на те, що під час проведення габаритно-вагового контролю 30.08.2018 року використано зважувальне обладнання, яке не пройшло відповідної періодичної перевірки (метрологічної атестації) та не надано доказів підтвердження такої перевірки, суд до уваги не бере.

При цьому, суд зауважує, що зважування належного позивачу транспортного засобу відбувалось на стаціонарному ваговому комплексі у статичному режимі, що унеможливлює рух вантажу в процесі такого зважування. Про факт приналежності ваг для статичного зважування свідчить свідоцтво про державну метрологічну атестацію № 34-1191 від 08.09.2009 та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 30.05.2018 № 34-00/1621 чинне до 30.05.2019 р. (а.с. 30). На вказаний засіб вимірювальної техніки ДП «Укрметртестстандарт» видав свідоцтво відповідності, що вказує на справність та придатність до використання зважувального приладу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що водієм було здійснено запит у посадових осіб Відповідача стосовно надання документів про державну метрологічну астестацію вимірювального приладу, а саме ваги ППГВК № 2 Esiti АS 09.224 із вантажоприймальними платформами № 09-460 та № 09-488, яким здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу марки BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В свою чергу, Відповідачем надано копію свідоцтва від 08.09.2009 № 34-1191 про державну метрологічну атестацію проходження вагами автомобільної підкладної моделі AS у складі: вимірювальний прилад № 09-224, вантажоприймальні платформи № 09-460 та № 09-488 (а.с.30) та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/1621 ваг автомобільної підкладної моделі AS у складі: вимірювальний прилад № 09-224, вантажоприймальні платформи № 09-460 та № 09-488 (а.с. 31), а позивач у відповіді на відзив не заперечив, що свідоцтва знаходились у пункті проведення габаритно-вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення на їх вимогу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідачем доведено за допомогою якого зважувального обладнання здійснювалось зважування при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу: MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу марки BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15-25 зазначеного Порядку № 879.

При цьому, твердження Позивача, що в акті № 0013851 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.08.2018 відсутнє посилання на пункт на якому здійснювались заходи габаритно-вагового контролю (пересувному чи стаціонарному) повністю спростовується даними пункту 2 цього Акту про місце проведення такого контролю, зокрема на 341 км. а\д М-18.

Додатком № 2 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та територіальних органів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422 №1007/1207 затверджено форму акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким не передбачено зазначення у ньому не менше двох осіб, які здійснюють габаритно-ваговий контроль, відтак твердження Позивача в цій частині є необґрунтованими.

Стосовно посилання Позивача на те, що після проведеного габаритно-вагового контролю транспортний засіб не затримували, плата за проїзд не сплачувалась, транспортний засіб продовжив свій рух, то суд зазначає, що такі обставини не знаходяться в причинному зв`язку з результатами габаритно-вагового контролю та встановленим перевищенням вагових параметрів, та не можуть бути підставою для визнання протиправними дій Відповідача під час здійснення контролю 30.08.2018.

Водночас, дані, зазначені в Акті № 0013851 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Акті № 090019 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.08.2018, повністю відповідають даним, зазначеним у товарно-транспортній накладній від 30 серпня 2018 року № 104 (а.с. 27 - 29), що в свою чергу спростовує твердження Позивача про зазначення ПрАТ «Придніпровське» за адресою: Дніпропетровська область, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, 10,

При цьому, суд не бере до уваги як доказ твердження Позивача про зазначення у вимозі №4624/25-18 даних транспортно засобу марки DAF д.н.з. № НОМЕР_5 , яке жодним чином не відноситься до ТОВ «АП «Придніпровське» через відсутність у матеріалах справи даного документа.

Згідно п. 31-1 Порядку № 879, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Поряд із цим, у матеріалах справи відсутня інформація щодо оплати коштів за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування від Позивача.

Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Пунктом 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Водночас, питання правомірності визначення Позивачу розміру плати за проїзд в межах даного позову судом не вирішується, оскільки розрахунок плати за проїзд не є предметом спору, Позивач не оскаржує розрахунок та суму оплати за проїзд від 30.08.2018.

Також, слід зазначити, що Позивач вправі викласти свої заперечення щодо визначеного розміру плати за проїзд в разі вирішення питання про стягнення вказаної плати в судовому порядку.

Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Тож, Відповідачем нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 789,93 Євро.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.

Відповідно до показників валютного ринку, що міститься на офіційному Інтернет - представництві Національного банку України на день проведення розрахунку, а саме 30.08.2018, курс гривні до 100 Євро становить 3278,3753 гривень. Таким чином, сума 789,93 Євро станом на 30.08.2018 еквівалентна - 25 896,87 грн.

Відповідно до п. 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету України.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих сторонами документів і матеріалів, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище наведене, на думку суду, працівники Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області при проведенні перевірки 30.08.2018 року габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу марки BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «АП «Придніпровське» діяли в межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відповіді та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію Позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою Позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

З огляду на викладене та керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» (03115, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 121 -В, код ЄДРПОУ: 41102163) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, код ЄДРПОУ: 39816845) про визнання незаконним дії працівників Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області при проведенні перевірки 30.08.2018 габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу марки BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «АП «Придніпровське» - відмовити.

2. У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда