Рішення № 90088808, 25.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року м. Київ № 640/10417/20

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Компанія Росток» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного акціонерного товариства «Компанія Росток» (далі також - ПрАТ «Компанія Росток», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0135730405 від 11 лютого 2020 року (далі також - оскаржуване рішення).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Окружним адміністративним судом міста Києва було надано розстрочення виконання рішення суду у справі № 826/5555/18 про стягнення з ПрАТ «Компанія Росток» податкового боргу у розмірі 19 895 882, 95 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), відтак позивачем не було порушено строки сплати податкових зобов`язань, тому оскаржуване рішення не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 18 травня 2020 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

ГУ ДПС у м. Києві у своєму відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки при винесенні оскаржуваного рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2020 року ГУ ДПС у м. Києві було складено акт № 122/26-15-04-05-16/227560 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПрАТ «Компанія Росток» (ПН 227560).

За результатами здійснення камеральної перевірки встановлено порушення ПрАТ «Компанія Росток» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в загальній кількості 905 штук в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 статті 201 ПК України.

Як зазначено у висновку акту камеральної перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

За наслідком проведення перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0135730405 від 11 лютого 2020 року, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно із статтею 120-1 ПК України накладено штраф на ПрАТ «Компанія Росток» у загальному розмірі 670 080, 98 грн. До вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем було складено розрахунок штрафу за встановлене порушення вимог ПК України, у якому зазначені 905 податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, на думку відповідача, з порушення гранично встановлених строків.

Вважаючи, що з визначених у податковому повідомленні-рішення №0135730405 від 11 лютого 2020 року та доданому до нього розрахунку ПрАТ «Компанія Росток» не може нести відповідальність за порушення строків реєстрації по 905 накладним, сукупний розмір штрафу за які визначений у розмірі 670 080, 98 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до вимог п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Як вже зазначалося вище, в доданому до оскаржуваного повідомлення-рішення розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних, зазначено 905 податкових накладних, які, на думку відповідача, зареєстровані позивачем з порушенням термінів їх реєстрації, визначених п. 201.10 статті 201 ПК України.

Податкові накладні, вказані в такому розрахунку штрафу також зазначені й у вищевказану акті ГУ ДПС у м. Києві № 122/26-15-04-05-16/227560 від 11 січня 2020 року.

Пунктом 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі також - Порядок № 569) визначено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Згідно з п. 200-1.1 статті 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 статті 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 109.1 статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, Верховний Суд у постановах від 03 травня 2018 року у справі № 818/1070/17, від 26 червня 2018 року у справі № 808/2127/17, від 27 квітня 2018 року у справі №820/4064/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 826/9114/16, від 11 грудня 2018 року по справі №820/898/18, від 12 лютого 2019 року по справі № 813/1307/17, аналізуючи податкове законодавство, зокрема статтю 109 ПК України, зазначив, що відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення.

Також, Верховний Суд в постанові від 03 вересня 2019 року по справі №826/4215/18 прийшов до правового висновку, що однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб`єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб`єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб). Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).

Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

Для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Тобто, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків. Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у справі № 826/5555/18 з ПрАТ «Компанія Росток» на користь ГУ ДПС у м. Києві було стягнено податковий борг за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 19 895 882, 95 грн.

Водночас, ухвалою суду від 10 вересня 2018 року у справі №826/5555/18, зокрема, розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року за позовом ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якого є ГУ ПДС у м. Києві) до ПрАТ «Компанія «Росток» про стягнення коштів рівними частинами по 100 000,00 грн. кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01 жовтня 2018 року по 31 серпня 2019 року, та 18 795 882,95 грн. до 31 вересня 2019 року (останній місяць), з врахуванням вимог п. 129.4 статті 129 ПК України.

Ухвалою суду від 26 вересня 2019 року у справі №826/5555/18, зокрема, розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року за позовом ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якого є ГУ ПДС у м. Києві) до ПрАТ «Компанія «Росток» про стягнення коштів рівними частинами по 100 000 грн. кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01 жовтня 2019 року по 31 серпня 2020 року, та 17 695 882,95 грн. до 30 вересня 2020 року (останній місяць), з врахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Таким чином, позивач вважає, що ним не було порушено строки сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким товариству збільшено грошове зобов`язання у вигляді штрафу на загальну суму 670 080, 98 грн. є протиправним.

Суд не погоджується із такими твердженнями ПрАТ «Компанія «Росток» з огляду на те, що розстрочка виконання судового рішення, яким з нього стягнуто податковий борг, не звільняє такого платника податків від обов`язку своєчасної реєстрації податкових накладним.

Між тим, позовна заява не містить в собі жодного обґрунтування причин порушення встановленого п. 201.10 статті 210 ПК України, граничного строку реєстрації 905 податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так само, вона не містить належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що порушення вказаних строків відбулось не з вини платника податків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на нормах податкового законодавства та не підлягає скасуванню.

Положеннями статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Компанія Росток» (03067, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4; код ЄДРПОУ 00227560) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк