Ухвала суду № 90087886, 23.06.2020, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/531/20

провадження № 4-с/179/1/20

У Х В А Л А

23 червня 2020 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

державного виконавця ОСОБА_1 В ОСОБА_2

представника стягувача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_4 на дії державного виконавця,

В С Т А Н О В И В

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_4 на дії державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Михайлінчика Віктора Миколайовича.

Скаржник зазначає, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2018 по цивільній справі № 201/15312/16 за позовом ПАТ КБ „Приватбанк” до ОСОБА_5 було стягнуто з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним № DNUHGB0000000003 від 03.04.2008 року, в загальному розмірі 9 711,37 доларів США, за курсом 25,12 грн. за один долар США становить 243 949,61 грн.

30.03.2020 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області для виконання надійшла постанова державного виконавця Магдалинівського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.03.2020 року по ВП № 61380185 стосовно боржника ОСОБА_5 , в якій було посилання на дане судове рішення, відповідний супровідний лист, а також копія виконавчого листа № 201/15312/16 від 27.12.2018, виданого Магдалинівським районним судом.

Так як від державного виконавця на адресу скаржника не надходило жодних документів виконавчого провадження, то про вказану постанову, так само як й про відкриття відносно нього виконавчого провадження ВП № 61380185, йому стало відомо лише 30.03.2020 року від працівників Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, де він працює.

Крім іншого, у резолютивній частині даної постанови вказувалось, що державний виконавець постановив: 1) звернути стягнення на доходи боржника; 2) здійснити відрахування із доходів боржника на користь стягувана АТ КБ „Приватбанк” у розмірі 20 відсотків до повної виплати загальної суми боргу 243 949,61 гри.; 3) стягнути виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 24 568,31 грн. - Магдалинівський районний відділ ДВС.

30.03.2020 через Автоматизовану систему виконавчого провадження скаржник довідався, що 24.02.2020 стосовно нього Магдалинівським РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження, стягувачем у якому вказано АТ КБ „Приватбанк”, а ЄДРПОУ - „14360570”.

Таким чином, враховуючи положення Закону України «Про виконавче провадження» скаржник стверджує, що, крім постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.03.2020 у ВП № 61380185, відносно нього державним виконавцем Магдалинівського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області також було винесено: постанову про від відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору від 10.03.2020 у ВП № 61380185.

Оскільки зазначені постанови порушують права скаржника, то є підстави для оскарження рішення державного виконавця про відкриття виконавчого провадження скасування цих постанов, зважаючи на наступні доводи.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2018 по справі № 201/15312/16 грошові кошти було стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” (код 14360570); позовна заява, за якою ухвалено вказане рішення, подавалась від імені ПАТ КБ „Приватбанк” (код 14360570, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, копія витягу з ЄДР додається); ідентичною є назва стягувача й у виконавчому листі № 201/15312/16 від 27.12.2018.

Натомість, у Автоматизованій системі виконавчого провадження (офіційний сайт https://asvpweb.minjust.gov.ua) вже міститься інформація про те, що у відкритому відносно скаржника ВП № 61380185 найменування стягувача вже АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ПРИВАТБАНК”, місцезнаходження якого станом на 24.02.2020 було зареєстровано на вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001.

Крім неправильного повного найменування стягувана, у виконавчому листі № 201/15312/16 від 27.12.2018 року взагалі не зазначено його місцезнаходження, яке станом на 27.12.2018 (дата видачі виконавчого листа) визначалось вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ.

Таким чином, державний виконавець, не перевіривши на відповідність вимогам закону документів, поданих стягувачем для відкриття виконавчого провадження прийняв на їх підставі рішення про відкриття виконавчого провадження ВП № 61380185, про що 24.02.2020 виніс відповідну постанову.

Як наслідок, всі інші постанови, прийняті у ВП № 61380185, як похідні, пов`язані з правомірністю відкриття виконавчого провадження.

Скаржник прохає врахувати безпідставність вимог, викладених у постанові державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.03.2020 у ВП № 61380185.

Так, державний виконавець постановив, що із доходів боржника підлягають перерахуванню за окремими банківськими реквізитами кошти на користь двох осіб: стягувача - АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 20% та на користь Магдалинівського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області без зазначення розміру відрахування.

Таким чином, державний виконавець зобов`язав перераховувати грошові кошти не тільки на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, як вказано у законі, а й безпосередньо стягувачу, при цьому не визначив у якому розмірі підлягають перерахуванню кошти виконавчій службі, а також, зважаючи на різні види стягуваної заборгованості - основний борг перед стягувачем та виконавчий збір, всупереч положенням ст. 45 Закону 1404, визначив першочерговість перерахування стягувачу, а не виконавчій службі.

Отже, негативними наслідками наведених недоліків, допущених державним виконавцем при складанні оскаржуваної постанови від 10.03.2020 року стало те, що скаржник безпідставно, всупереч приписам закону, втратить право власності на грошові кошти, які без його згоди будуть перераховані роботодавцем із заробітної плати.

Про існування виконавчого провадження ВП № 61380185 скаржнику стало відомо 30.03.2020 року, коли відповідні документи надійшли до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, де він працює.

Таким чином, 10-денний строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2020 року у ВП № 61380185, постанови про стягнення виконавчого збору від 24.02.2020 у ВП № 61380185 та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.03.2020 у ВП № 61380185 потрібно відраховувати з 30.03.2020 року.

На підставі наведеного, ОСОБА_4 звертається до суду та прохає визнати незаконним рішення державного виконавця Магдалинівського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 61380185 на підставі виконавчого листа Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 № 201/15312/16 та скасувати відповідні постанови державного виконавця.

Скаржник (боржник) в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі, підтримав вимоги скарги, прохав її задовольнити.

Державний виконавець в судовому засіданні заперечив проти вимог скарги, зазначивши, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена на підставі поданих стягувачем документів та направлена сторонам виконавчого провадження.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечив проти вимог скарги, зазначивши, що виконавче провадження відкрито на підставі відповідного судового рішення та державному виконавцеві було надано документи, які підтверджують зміну організаційно-правової форми стягувача.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд дійшов до висновку про задоволення скарги за наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У відповідності до ч. 1, 3, 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто. Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Пунктом 1 частини 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що із 20.02.2020 року із заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся представник АТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Черниш О.І. (а. с. 37, 38) та постановою державного виконавця від 24.02.2020 року відкрито виконавче провадження (а. с. 55)

До заяви про відкриття виконавчого провадження додано копію статуту АТ КБ «Приватбанк» в якій зазначено, що ПАТ КБ «Приватбанк» змінило найменування АТ КБ «Приватбанк».

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Оскільки представником стягувача державному виконавцю подано документи, які підтверджують перейменування юридичної особи, суд вважає необґрунтованим посилання скаржника про необхідність заміни правонаступника, оскільки вказані зміни не пов`язані з реорганізацією стягувача.

Виходячи з посилань скаржника про незаконність постанови державного виконавця від 24.02.2020 року про стягнення з боржника суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Постановою державного виконавця Магдалинівського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 10.03.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по ВП № 61380185 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_4 ; здійснювати відрахування із доходів боржника на рахунок АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 20 відсотків до виплати загальної суми боргу 243 949 грн. 61 коп.; стягуто виконавчий збір у розмірі 21 117 грн. 54 коп. та витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 175 грн. (а. с. 60).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що державним виконавцем всупереч вимогам ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язано перераховувати грошові кошти безпосередньо стягувачу. Крім того, державним виконавцем при винесенні вказаної постанови не враховано вимог ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обмеження у відрахуванні із заробітної плати на рівні 20 відсотків за одним виконавчим документом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В силу ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, а також винесення інших рішень є неправомірними, у зв`язку із чим необхідно зобов`язати державного виконавця усунути відповідні порушення, шляхом скасування відповідних постанов державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_4 на дії державного виконавця - задовольнити.

Визнати незаконним рішення державного виконавця Магдалинівського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 61380185 на підставі виконавчого листа Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 № 201/15312/16.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2020 у ВП № 61380185.

Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 24.02.2020 у ВП № 61380185.

Скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.03.2020 у ВП № 61380185.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст виготовлено 26 червня 2020 року.

Суддя Т.А. Ковальчук