Рішення № 9008519, 14.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" грудня 2009 р. справа № 5020-10/087 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Юріної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Морський»

(вул. Брестська, 18А, м. Севастополь, 99001)

до Приватного підприємства «Рекламне агенство Твістер-Студіо”

(вул. Ген. Острякова, 169, кв. 25, м. Севастополь, 99055)

Приватного підприємства «Севастопольська фабрика реклами і будівництва»

(вул. Ген. Острякова, 169, кв. 25, м. Севастополь, 99055)

(пр. Гагаріна, 29/а, м. Севастополь, 99028)

про стягнення 117118,08 грн,

за участю представників:

позивача –Толчиної Н.Г., довіреність №2059/59 від 02.11.2009;

відповідача (ПП «Рекламне агенство Твістер-Студіо”) –не з’явився.

відповідача (ПП «Севастопольска фабрика реклами і будівництва») –не з’явився.

Відкрите акціонерне товариство Банк «Морський» (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства «Рекламне агенство Твістер-Студіо” (далі –Відповідач 1), Приватного підприємства «Севастопольська фабрика реклами і будівництва»(далі –Відповідач 2) про стягнення 117118,08 грн., з яких: 74966,80 грн –основний борг, 31435,39 грн –прострочені відсотки, 10715,89 –пеня, в тому числі за рахунок заставленного майна.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем 1 умов кредитного договору №1120706-КЮ від 11.08.2006.

10.11.2009 Позивач повідомив суд про зміну назви з «Відкрите акціонерне товариство Банк «Морський»на «Публічне акціонерне товариство Банк «Морський», надав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку управління статистики у місті Севастополі та статут /а.с.45-53/.

Заявою від 01.12.2009 (вих. №2301/09) Позивач уточнив позовні вимоги й просить стягнути солідарно з Приватного підприємства «Рекламне агенство Твістер-Студіо” та Приватного підприємства «Севастопольська фабрика реклами і будівництва»117118,08 грн, з яких: 74966,80 грн –основний борг, 31435,39 грн –прострочені відсотки, 10715,89 –пеня.

Представник Позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

Відповідачі без поважних причин явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 23.10.2009, 12.11.2009, 26.11.2009 не виконали.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представників Відповідачів не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність їх представників за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

                                                            ВСТАНОВИВ:          

          11.08.2006 між Відкритим акціонерним товариством Банк «Морський» /банк/ та Приватним підприємством «Рекламне агенство Твістер-Студіо” /позичальник/ укладений кредитний договір №1120706-КЮ (далі –Договір), предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів /кредит/ на таких умовах:

          - сума кредиту 90 800,00 грн.,

          - строк кредитування –з 11.08.2006 по 27.07.2009,

          - проценти за користування кредитом – 23% річних, а позичальник зобов’язується використати кредит на передбачені в кредитному договорі цілі, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов’язання в порядку і строки, передбачені кредитним договором /а.с. 9-11/.

          Розділом 3 договору визначений порядок сплати процентів за користування кредитом та його погашення, зокрема, погашення кредиту та сплата процентів здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід’ємною частиною договору /а.с. 11/.

                    При цьому, пунктами 3.3.5, 3.3.6 Договору передбачена відповідальність позичальника за порушення строків перерахування сум кредиту, процентів за користування кредитом та інших платежів згідно умов кредитного договору, а саме - позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань.

                    Строк дії договору встановлений до повернення Позичальником заборгованості в повному обсязі /пункт 4.10 Договору/.                    

На виконання умов кредитного договору Позивач 28.08.2006 надав Відповідачу 1 кредитні кошти в сумі 90 800,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером про перерахування коштів на рахунок Відповідача 1 /а.с. 66/.

З метою забезпечення виконання Відповідачем 1 своїх зобов’язань за кредитним договором, між ним, банком та поручителем - Приватним підприємством «Севастопольська фабрика реклами і будівництва» 19.06.2008 був укладений договір поруки /а.с.15/, відповідно до умов якого у разі невиконання Боржником обов’язку по основному договору, який передбачений п. 1.1 цього Договору, Кредитор звертається з письмовою вимогою до Боржника про виконання цього обов’язку; якщо Боржник не виконає письмову вимогу Кредитора, передбачену п. 5.1 цього Договору, протягом 3-х банківських днів або виконає його частково, Поручитель зобов’язаний сплатити Кредитору несплачену Боржником суму в 3 денний строк шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Кредитора (пункти 4.1, 4.2 Договору поруки).

                    Однак, як стверджує Позивач, Відповідач 1 свої зобов'язання за договором своєчасно не виконує, а саме, станом на 14.10.2009 заборгованість склала: 74966,80 грн –основний борг, 31435,39 грн –прострочені відсотки, 10715,89 - пеня, у зв'язку з чим Позивач, на підставі пункту 3.2.8 кредитного договору та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України має право на дострокове стягнення заборгованості по кредитному договору (кредит, нараховані відсотки та пеню) на загальну суму 117118,08 грн.

Листом від 09.06.09 за вих. № 882/09 Позивач звернувся до Відповідача 1 з вимогою погасити існуючу заборгованість перед банком /а.с.67/.

                    Викладені обставини з’явилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.

                    Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

                    Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Відповідачем 1 умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у зв’язку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

                    Зі змісту частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає право вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиції в цілому.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

                    Аналогічну умову містить і кредитний договір №1120706-КЮ від 11.08.2006 /пункти 3.3.1, 3.3.3/.

                    Як слідує з матеріалів справи, згідно з пунктом 3.3.1 Договору Позивачем та Відповідачем 1 у справі був підписаний графік погашення кредиту та процентів за його використання /а.с.11/, який є його невід’ємною частиною.

                    Згідно з цим графіком в період 28.07.2006 по 25.07.2009 Відповідач 1 був зобов’язаний сплачувати по 5 522,22 грн щомісячно та проценти за користування кредитом.

                    Судом встановлено, що позичальником порушувалися строки внесення зазначених платежів. Крім того, Відповідач 2 свій обов’язок не виконував, а відтак залишається зобов’язаною особою перед Позивачем.

                    Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

                    Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

                    Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

                    Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті кредиту в сумі 74966,80 грн та нарахованих і несплачених процентів за користування кредитом в сумі 31435,39 грн, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

                    Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

                    Відповідно до пунктів 3.3.5, 3.3.6 Договору за несвоєчасну сплату сум кредиту, процентів за користування кредитом згідно умов кредитного договору Позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань.

                    На підставі зазначеного, Позивач просить стягнути пеню за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в сумі 10 715,00 грн.

                    Перевіривши розрахунок пені, складений Позивачем /а.с.17/, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, зокрема, положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” стосовно строків та розміру нарахування пені, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вже зазначалось вище, виконання зобов’язань за кредитним договором забезпечено договором поруки від 19.06.2008 з Відповідачем 2 /а.с. 15/.

Відповідно до вимог статей 541, 543 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Пунктами 4.1, 4.2 зазначеного договору поруки передбачено: «у разі невиконання Боржником обов’язку по основному договору, який передбачений п. 1.1 цього Договору, Кредитор звертається з письмовою вимогою до Боржника про виконання цього обов’язку; якщо Боржник не виконає письмову вимогу Кредитора, передбачену п. 5.1 цього Договору, протягом 3-х банківських днів або виконає його частково, Поручитель зобов’язаний сплатити Кредитору несплачену Боржником суму в 3 денний строк шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Кредитора».

Поручитель відповідає за сплату Боржником процентів, за відшкодування можливих збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені) (пункт 3.2 Договору поруки).

Відповідачі доказів погашення заборгованості перед Позивачем суду не надали.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 117118,08 грн солідарно з Відповідачів, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 230, 231, 232 Господарського кодексу України, 525, 526, 541, 543, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Рекламне агенство Твістер-Студіо”(вул. Ген. Острякова, 169, кв. 25, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 31600614, р/р 2600911061 в ПАТ Банк «Морський», МФО 324742) та Приватного підприємства «Севастопольська фабрика реклами і будівництва» (вул. Ген. Острякова, 169, кв. 25, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 35418087, р/р 26009110852 в ПАТ Банк «Морський», МФО 324742) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Морський»

(вул. Брестська, 18А, м. Севастополь, 99001, ідентифікаційний код 20748213, р/р 2909090061 в ПАТ Банк «Морський», МФО 324742) суму заборгованості в розмірі 117118,08 грн. (сто сімнадцять тисяч сто вісімнадцять грн 08 коп), з яких: основний борг - 74966,80 грн (сімдесят чотири тисячі дев’ятьсот шістдесят шість грн 80 коп), прострочені відсотки - 31435,39 грн (тридцять одна тисяча чотириста тридцять п’ять грн 39 коп), пеня - 10715,89 грн (десять тисяч сімсот п'ятнадцять грн 89 коп), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 171,18 грн. (одна тисяча сто сімдесят одна грн 18 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн (двісті тридцять шість грн).

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.М.Юріна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 21.12.2009.