Рішення № 90084821, 30.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1411/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі Головуючої-судді Сподарик Н.І., розглянувши письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Галицька митниця Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. І. Кандиби,3; код ЄДРПОУ 34986930) про визнання протиправною та скасування постанови Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2019 ВП № 59095446 постановлену по виконавчому документу - постанова від 15.01.2019.

Ухвалою суду від 20.02.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.

11.03.2020 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Галицьку митницю Держмитслужби (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43348711).

За клопотаннями позивача та відповідача розгляд справи неодноразово відкладався, про що свідчать клопотання про відкладення розгляду справи від 16.03.2020 за вх. № 1093 ел, 17.03.2020 за № 1152 ел., 01.04.2020 за № 2133 ел., 09.04.2020 за вх. № 19059, від 04.05.2020 за вх. № 3655 ел., 05.05.2020 за вх. № 3758, 25.05.2020 за вх. № 4681 ел., від 26.05.2020 за вх. № 4756 ел., від 01.06.2020 за вх. № 4987 ел. від 23.06.2020 за вх. № 5785 ел. у зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою не поширення COVID-19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана позивачем постанова про відкриття виконавчого провадження 13.05.2019 ВП № 59095446, суперечать вимогам закону, оскільки стягувачем, Львівською митницею ДФС, пропущено трьох місячний строк пред`явлення такої постанови до виконання. З огляду на викладене, постанова державного виконавця є такою, яку слід скасувати. Позивач вважає, дії провадження від 13.05.2019 за № 59095446 року. Наголошує на пропуску строку для пред`явлення постанови ДФС України в справі про порушення митних правил № 7628/20900/18 від 15.01.2019 до виконання, стверджує, що суб`єкт владних повноважень як митний орган так і державний виконавець зобов`язані керуватися Законом України «Про виконавче провадження», з огляду на відкриття виконавчого провадження із пропуском строку виконавцем порушено вимоги ст. 12 Закону.

Представник відповідача 09.04.2020 за вх. № 19052 надав відзив на позовну заяву та матеріали виконавчого провадження № 59095446, заперечив позовні вимоги, зазначив, що строк звернення стягувачем не пропущено, постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2019 відповідачем винесено правомірно. Оскільки, виконавчий документ пред`явлено до виконання у Головне територіальне управління юстиції у Львівській області 09.04.2019 з дотриманням строку передбаченого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, визначеного частиною 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», а подальше пересилання виконавчого документа з Головного територіального управління юстиції у Львівській області до структурного підрозділу не свідчить про порушення стягувачем зазначеного строку.

Позивач не прибув та не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання. 30.06.2020 представник позивача засобом електронного зв`язку за вх. № 6021 ел. подав клопотання, в якому просить суд розгляд справи за № 380/1411/20 проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача явку представника в засідання суду не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Представник третьої особи - Галицька митниця Держмитслужби позовні вимоги заперечив з підстав викладених у письмових поясненнях від 05.05.2020 за вх. № 22601. Зазначив, що Львівська митниця ДФС пред`явила до виконання постанову про порушення митних правил № 7628/20900/18 датовану 15.01.2019 в строк, встановлений ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема 27.03.2019.

Суд, дослідивши докази, оглянувши матеріали виконавчого провадження № 59095446, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постанова у справі про порушення митних правил № 7628/20900/18 датована 15.01.2019 супровідним листом від 27.03.2019 Львівської митниці ДФС і з додатком Постанова про порушення митних правил направлена на адресу Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Згідно відмітки на штемпелі вхідної кореспонденції 09.04.2019 за № С-557 отримана останнім.

10.04.2019 за № С-557 Головне територіальне управління юстиції у Львівській області скерувало за належністю начальнику Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області постанову про порушення митних правил № 7628/20900/18 від 15.01.2019 .

13.05.2019 за вх. № 4152/15.24-14 Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області отримав постанову Львівської митниці ДФС про порушення митних правил № 7628/20900/18 датовану 15.01.2019.

Державним виконавцем Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Петречко Ярославом Тарасовичем розглянуто заяву Львівської митниці ДФС та 13.05.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження - ВП № 59095446 з виконання постанови № 7628/20900/18 від 15.01.2019 про порушення митних правил (а.с.9).

Позивач не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2019, вважаючи її такою, що підлягає скасуванню, звернувся з позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок виконання постанов митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил врегульовано главою 73 Митного Кодексу України (далі - МК України).

Відповідно до ст. 534 МК України постанови митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил є обов`язковими для виконання.

Згідно із ч. 2 ст. 535 МК України митний орган, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.

Давність виконання постанови митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил визначена ст. 536 МК України.

Так, згідно вказаної статті, не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Крім цього, відповідно до ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» №1404-19 від 02.06.2016 (далі- Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Пунктом 6 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Разом з тим, статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, лист стягувача щодо примусового виконання постанови про порушення митних правил від 27.03.2019 № 6116/10/13-70-20/29. Зазначений лист отриманий Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області 09.04.2019 за № С-557 (а.с. 64).

При цьому вказаний лист митниці від 27.03.2019 № 6116/10/13-70-20/29 був скерований до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області 10.04.2019, та отриманий останнім 13.05.2019 за № 4152/15.24-14, про що свідчить відмітка на вказаному супровідному листі (а.с. 63).

Таким чином, оскільки фактично лист стягувача щодо примусового виконання постанови про порушення митних правил від 15.01.2019 № 7628/20900/18, а саме - супровідний лист № 6116/10/13-70-20/29, датований 27.03.2019 і направлений для виконання до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, то Державною фіскальною службою України Львівською митницею ДФС не пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому, судом враховано, що державний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження та дотримання строків пред`явлення виконавчих документів до виконання зобов`язаний керуватись приписами ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», а не ст.303 КУпАП та ст.536 Митного кодексу України, які встановлюють не строк пред`явлення виконавчого документа (в даному випадку постанови про порушення митних правил) до виконання, а давність виконання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного саме цим Законом.

Крім цього, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №59970569 від 13.05.2019 повністю відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому у державного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа, відтак, він був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, дії державного виконавця при прийнятті оскаржуваної постанови є правомірними, а власне оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, прохальна частина позову містить клопотання позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на отримання правої допомоги у розмірі 4240 грн.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, п.3 розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Галицька митницю Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,- відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, із врахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Сподарик Н.І.