Рішення № 90084738, 30.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2587/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

в ст а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.03.2020 № 0003493201.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2020 № 0003493201 за порушення ч. 55 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». ФОП ОСОБА_1 не погоджується із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв у місцях не внесених до Єдиного реєстру можуть бути застосовані до суб`єктів, що здійснюють процес виробництва алкогольних напоїв, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями та вимушені зберігати алкогольну продукцію у певних місяцях. Однак, позивач не має ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та не здійснює торгівлю такими товарами. Відтак, у ФОП ОСОБА_1 не виникло обов`язку отримувати довідку про внесення місця зберігання алкогольних напоїв/тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Окрім того, зазначає, що всупереч вимогам Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.03.2020 № 0003493201 на 17 день після вручення акта перевірки.

Представник відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 27.05.2020 (вх. № 26655), в якому зазначає, що перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв, у місці де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 . Позивачем до перевірки не представлено довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме позивачем допущено зберігання алкогольних напоїв в місці не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та не підлягає скасуванню.

У зв`язку з відсутністю головуючого судді на роботі (перебування у відпустці у період з 25.05.2020 по 26.06.2020), суд ухвалює рішення у цій справі в перший робочий день головуючого судді, а саме - 30.06.2020.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основний вид діяльності: інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.19).

24.02.2020 Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (за адресою ) з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.02.2020 №, відповідно до якого встановлено, що фізичною особою-підприємцем порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: здійснено зберігання алкогольних напоїв в місцях не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

На підставі акту перевірки від 24.02.2020 Головним управління ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2020 № 0003493201, відповідно до якого за порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ч. 55 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" застосовано штрафні (фінансії) санкції (штрафи) в розмірі 17 000,00 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Позивач як на підставу скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2020 № 0003493201 зазначає, що контролюючим органом порушено вимоги п. 86.8 ст. 86 ПК України, оскільки оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 12.03.2020 № 0003493201 прийняте на 17 день після вручення акта перевірки.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки Головним управління ДПС у Львівській області складено акт від 24.02.2020, який вручено ФОП ОСОБА_1 24.02.2020.

Проте, на підставі акту перевірки від 24.02.2020 Головним управління ДПС винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0003493201 12.03.2020 - в межах строку встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України (15 робочих днів).

Окрім того, суд зазначає, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 820/212/16.

Щодо встановлених контролюючим органом порушень суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

У відповідності до статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" місце зберігання - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - це перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників

Згідно з приписами статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Одночасно до заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 28.05.2002 № 251, єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

До Єдиного реєстру вносяться відомості про заявника - ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім`я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності.

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм вбачається, що внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання можливе лише у разі наявності ліцензії на здійснення того чи іншого виду діяльності, пов`язаної із спиртом чи алкогольними напоями (виробництво, продаж тощо), а без наявності такої ліцензії у суб`єкта господарювання неможливо внести відомості до згаданого реєстру.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №813/4094/16 (провадження №К/9901/40108/18).

Відтак, суд зазначає, що перевіркою встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ч. 55 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: здійснено зберігання алкогольних напоїв в місцях не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, відтак контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2020 № 0003493201 за порушення, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 17 000грн.

Проте, позивач зберігала алкогольні напої за місцем здійснення підприємницької діяльності, однак станом на час проведення перевірки ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями не отримувала, пртележного представником відповідача не доведено. Відтак, суд дійшов висновку, що в фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не виникло обов`язку для включення вказаного місця до Єдиного реєстру.

Також суд звертає увагу, що зважаючи на фактичні обставини справи та наявне правове регулювання отримання довідки про включення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання є неможливим, так як Порядком отримання відповідних довідок чітко передбачено вимогу згідно з якою до поданої заяви про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів додається, зокрема, нотаріально посвідчена копія ліцензії на право зайняття відповідним видом діяльності.

Окрім того, суд зазначає, що в даних правовідносинах норми про зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру мають відношення до суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, їх виробляють чи отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб. Штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв у місцях не внесених до Єдиного реєстру можуть бути застосовані до суб`єктів, що здійснюють процес виробництва алкогольних напоїв, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями та вимушені зберігати алкогольну продукцію у певних місяцях.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 814/152/17, від 24.04.2019 у справі № 820/212/16.

Таким чином, оскільки позивач ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями не отримувала, відтак фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є суб`єктом господарської діяльності, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, їх виробляють чи отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, відтак до позивача не можуть бути застовоні штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв у місцях не внесених до Єдиного реєстру.

На підставі наведеного, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 12.03.2020 № 0003493201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішеня Головного управлінням ДПС у Львівській області від 12.03.2020 № 0003493201.

3. Судовий збір в розмірі 840,80 грн стягнети на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 30.06.2020.

Суддя Костецький Н.В.