Рішення № 9008443, 16.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2009 р. Справа № 17/122

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНО-ЦЕНТР”

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Сарненський комбінат хлібопродуктів”

про стягнення боргу по орендній платі, пені, інфляційних та річнихв сумі 179 480 грн..

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Сарненський комбінат хлібопродуктів”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНО-ЦЕНТР”

про стягнення збитків в сумі 17341 грн. 72 коп..

Суддя           петухов М.Г.

за участю представників:

від ТзОВ «ТЕХНО-ЦЕНТР» –Зайома О.А.;

від ВАТ «Сарненський КХП» –не з’явився.

Статті 20, 22 ГПК України роз’яснені.

СУТЬ СПОРУ: Позивач за первісним позовом – ТзОВ «ТЕХНО-ЦЕНТР»у поданому в господарський суд позові просить стягнути з відповідача по первісному позову –ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»179480 грн., в т.ч. 168876,53 грн. заборгованості по договору оренди частини нежилого приміщення від 01.12.2007р. за період користування приміщенням з червня по жовтень 2008 року, 6637 грн. пені за прострочення розрахунків з 05.07.2008 р. по 31.10.2008р., 1857 грн. інфляційних збитків за період з червня по вересень 2008 року та 3 % річних в сумі 2110 грн. за період з 05.07.2008р. по 31.10.2008р..

Відповідач за первісним позовом в останні два судові засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями (Т.1 а.с.151,, Т.2 а.с.6). В поданих суду запереченнях на первісний позов, відповідач вказує, що не мав можливості використовувати орендоване приміщення за призначенням через постійне відключення електроенергії, ніяких рахунків чи актів про оплату електроенергії не отримував. Крім цього зазначає, що договір оренди частини нежилого приміщення від 01.12.2007р. вважає розірваним з 20.07.2008р., в зв’язку з чим вказує на невірний розрахунок суми позову позивачем (Т.1 а.с.47-49).

В той же час, ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»подано зустрічний позов до ТзОВ «ТЕХНО-ЦЕНТР»про стягнення збитків в сумі 8786,32 грн. в тому числі 7800 грн. витрат на заробітну плату за травень 2008р. та 986,32 грн. витрат на мобільний зв’язок. Вимоги мотивує тим, що не міг використовувати орендоване приміщення за призначенням та займатися господарською діяльністю в зв’язку з відлюченням електроенергії (Т.1.а.с.66-68).

Крім цього, ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»подано зустрічний позов до ТзОВ «ТЕХНО-ЦЕНТР»про стягнення збитків в сумі 8555,40 грн. в тому числі 7800 грн. витрат на заробітну плату за червень 2008р. та 755,40 грн. витрат на мобільний зв’язок. Вимоги мотивує тим, що не міг використовувати орендоване приміщення за призначенням та займатися господарською діяльністю в зв’язку з відлюченням електроенергії (Т.1.а.с.131-133).

Ухвалою суду у даній справі від 27.10.2009р. зустрічні позови подані ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»13.01.2009р. та 22.10.2009р. об’єднано для їх спільного розгляду (Т.1 а.с.144).

Відповідач за зустрічним позовом ТзОВ «ТЕХНО-ЦЕНТР»у поданих суду запереченнях на зустрічні позовні заяви, вважає їх безпідставними і необгрунтованими. З підстав зазначених у запереченнях просить в зустрічних позовах відмовити (Т.1 а.с.105-107).

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, на основі діючого законодавства, суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню частково, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

При цьому суд виходив з наступного.

По первісному позову .

Судом встановлено, що на підставі договору оренди частини нежилого приміщення від 01.12.2007р. (далі договір) та акту прийому –передачі частини нежилого приміщення за даним договором від 01.12.2007р. (Т.1 а.с.23-27) укладеного між сторонами, відповідач користувався приміщенням загальною площею 174,98 м.кв., що розташоване за адресою: м.Київ, вул. Воровського, 22, 2-й поверх, кількість кабінетів-7, для використання в якості офісного приміщення. Термін оренди визначений сторонами до 30.11.2010 р. (п.1.1 договору).

Розмір орендної плати за умовами п. 2.1 договору встановлений в розмірі 202 грн. за 1 м.кв. у т.ч. ПДВ на місяць. З врахуванням площі орендованого приміщення загальна сума орендної плати складає 35 345,96 грн. на місяць(174,98 м.кв. Х 202 грн.).

За умовами пунктів 2.3, 2.4 договору орендна плата має сплачуватись орендарем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця до 5 числа місяця наступного за місяцем оренди. Крім того, відповідно до п. 2.5 договору орендар за окремими розрахунками орендодавця має компенсувати витрати на оплату електроенергії.

Відповідач не виконав оплату в повному обсязі за період користування приміщенням з 01 червня по 20 жовтня 2008 року. Заборгованість по сплаті орендної плати за вказаний період складає 164487,68 грн. (35 345,96 грн. Х 4 міс + 22803,84 грн. за жовтень 2008р.).

Відповідач не відреагував на досудове попередження позивача № 86 від 15.10.2008р. вручене під розписку, в якому позивач також повідомив про відмову від договору з 20.10.2008р. в зв’язку з несплатою відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд. (Т.1 а.с.39).

Таким чином договір є розірваним з 20.10.2008р. як зазначено в повідомленні про відмову від договору, що передбачено ст. 782 ЦК України.

На основі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 759, 762,793 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 193, 198, 283, 286 Господарського Кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»164487,68 грн. основного боргу по орендній платі грунтуються на договорі та законі і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про розірвання договору з 20.07.2008р. на підставі ст. 784 ЦК України, не можуть вважатися обгрунтованими, оскільки відповідачем не надано жодного доказу вручення позивачу листа №76 від 15.07.2008р. та не надано доказів на підтвердження відсутності електроенергії в орендованому приміщенні.

Також розірвання договору за ініціативою наймача не перебачено самим договором. Крім цього, у випадку розірвання договору за ініціативою наймача, відповідач повинен був би повернути приміщення позивачу по акту приймання-передачі (п.4.9 Договору, ст. 785 ЦК України) проте такий акт сторонами не підписаний.

Щодо інших обставин, на які відповідач посилається, як на підтвердження своїх заперечень, то в супереч ст. 33 ГПК України, відповідач не надав жодних доказів на їх підтвердження.

В той же час підставними є заперечення відповідача, щодо необгрунтованості нарахування сум за користування електроенергією, пені, інфляційних та процентів річних.

Як було зазначено вище, загальна сума орендної плати складає 35 345,96 грн. на місяць. Проте в позові та наданому суду розрахунку суми позову вказано акти № 246 від 30.06.2008р. на суму 36128,12 грн., № ОУ-0000296 від 31.07.2008р. на суму 36383,59 грн., при цьому ні в позові ні в письмових поясненнях і розрахунку позивачем не роз’яснено та не обгрунтовано невідповідність вказаих сум сумі орендної плати.

Крім цього, в розрахунку зазначено акти № ОУ-0000398 від 29.08.2008р. на суму 902,89 грн., № ОУ-0000497 від 30.09.2008р. на суму 1195,12 грн., № ОУ-0000514 від 20.10.2008р. на суму 771,05 грн. без зазначення підстав їх нарахування та доказів, що підтверджують обгрунтованість вказаних сум.

Оскільки позивачем необгрунтовано належним чином та належними і допустимими доказами суму основного боргу, відповідно невірно здійснено нарахування сум пені, інфляційних та процентів річних.

Ухвалами суду у даній справі від 18.11.2009р. та 02.12.2009р. позивача було зобов’язано подати суду докази в обгрунтування суми позову та детальний обгрунтований розрахунок суми позову, окремо основного боргу з вказанням періодів нарарахованих сум орендної плати та інших платежів по договору з посиланням на договір та первинні документи та окремо сум пені, річних та інфляційних.

Позивачем надано суду розрахунок аналогічний з позовною заявою, тобто необгрунтований належним чином та належними і допустимими доказами суму основного боргу та відповідно невірно проведеним нарахування сум пені на даний основний борг, інфляційних та процентів річних.

Проведення такого розрахунку за позивача судом суперечить принципам рівності та змагальності сторін закріплених Конституцією України, ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України та не входить у функції суду, відповідно позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»4688,85 грн. заборгованості по договору оренди частини нежилого приміщення від 01.12.2007р., 6637 грн. пені, 1857 грн. та 3 % річних в сумі 2110 грн. є неогрунтованими і задоволеню не підлягають.

По зустрічним позовам.

Мотивуючи свої вимоги про стягнення збитків по обом зустрічним позовам, ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»посилається на те, що з травня 2008р. в орендованому приміщенні майже щоденно була відсутня електроенергія, що унеможливлювало використання його як офісного для організації господарської діяльності в м.Києві, в результаті чого товариству спричинено збитки загальною сумою 17341,72 грн. в тому числі 7800 грн. витрат на заробітну плату за травень 2008р. та 986,32 грн. витрат на мобільний зв’язок за травень, 7800 грн. витрат на заробітну плату за червень 2008р. та 755,40 грн. витрат на мобільний зв’язок за червень.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України:

1. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

2. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 22 ЦК України передбачено :

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Проте ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»не надав, як того вимагає ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, жодного доказу на підтвердження порушення ТзОВ «ТЕХНО-ЦЕНТР»господарського зобов’язання чи установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, як підстави для відшкодування збитків, а також не надав суду жодного доказу на підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків.

За таких обставин позовні вимоги по зустрічному позову є повністю безпідставними, необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Судові витрати на основі ст. 49 ГПК України по первісному позову покладаються на сторони пропорціно до задволених вимог, а по зустрічному позову на ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»

Керуючись ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,–

В И Р І Ш И В:

1.           Первісний позов задоволити частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Сарненський комбінат хлібопродуктів” (34500 Рівненська область, м.Сарни, вул. Заводська, 2, код 00955704) –на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНО-ЦЕНТР” (01601 м. Київ, вул. Воровського, 22, код 32751347) –164487 грн. 68 коп. заборгованості, 1644 грн. 87 коп. витрат по сплаті держмита та 110 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

2.           В задоволенні решти позовних вимог по первісному позову відмовити.

3.           В задовленні вимог по зустрічному позову відмовити.

4.           Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 18.12. 2009 року.

Суддя                                                                      М.Г. Петухов .