Рішення № 9008436, 18.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2009 р. Справа № 14/37

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна"

до відповідача Дочірнє підприємство "Корецький цукровий завод" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит"

про відшкодування вартості неповерненого з відповідального зберігання товару в сумі 199 528 грн. 50 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : представник по довіреності Ізмайлов Д.Л.

Від відповідача : представник по довіреності Теперик О.В.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" (надалі Позивач або ТзОВ "Агроскоп Україна") звернулося в господарський суд з позовом до Дочірнього підприємства "Корецький цукровий завод" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" (надалі Відповідач або ДП "Корецький цукровий завод") в якому просить стягнути з останнього в якості відшкодування вартості неповерненого з відповідального зберігання Товару грошову суму у розмірі 199642,50 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 08.12.2006 року між ТОВ «АГРОСКОП УКРАЇНА», як Поклажодавцем та ДП «Корецький цукровий завод» АТЗТ «Фаворит», як Зберігачем, укладено Договір відповідального зберігання № 7 від 08.12.2006 року (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Зберігач взяв на себе обов'язок приймати, зберігати та відвантажувати належний Поклажодавцю цукор (далі Товар), однак після закінчення строку зберігання, на вимогу Позивачу товару зі зберігання не повернув.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов в якому вимог позивача не визнає посилаючись при цьому на те, що Позивач звернувся до нього з вимогою про повернення товару зі зберігання після закінчення строку дії Договору зберігання. За таких обставин відповідач стверджує, що він не зобов"язаний зберігати Товар після закінчення строку зберігання, а відтак на нього не може бути покладено відповідальність за втрату (нестачу) товару.

Крім того у відзиві Відповідач пояснив, що після закінчення строку зберігання приміщення, в якому зберігався товар, було передано ним в оренду ТзОВ "Фаворит-Агро".

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

08.12.2006 року між ТОВ «АГРОСКОП УКРАЇНА», як Поклажодавцем та ДП «Корецький цукровий завод» АТЗТ «Фаворит», як Зберігачем, укладено Договір відповідального зберігання №7 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Зберігач взяв на себе обов'язок приймати, зберігати та відвантажувати належний Поклажодавцю цукор (далі Товар).

08.12.2006 року, на виконання умов Договору, Поклажодавець передав на склад Зберігача, розташований за адресою вул. Київська, буд. 8, м. Корець, Рівненської області (далі Склад), а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання на умовах Договору Товар у кількості 2737 мішків, загальною вагою 136810 кг, про що сторонами підписано акт №1 приймання-передачі на відповідальне зберігання (а.с. 9)

22.11.2007 року між Зберігачем та Поклажодавцем укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої Сторони домовилися продовжити термін дії Договору на строк до 31.12.2008 року, включно на тих же умовах, що і Договір.

24 та 27.03.2008 року Поклажодавцем зі Складу Зберігача було отримано з відповідального зберігання Товару у кількості 1336 мішків загальною вагою 66800 кг, про що сторонами підписано акти приймання-передачі з відповідального зберігання № 2 від 24.03.2008 року, № З та №4 від 27.03.2008 року.

Таким чином після здійснення вказаних відвантажень на зберіганні у Зберігача повинно було залишитися Товару у кількості 1401 мішок загальною вагою 70050 кг.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. Договору Зберігач зобов'язується не користуватися, не допускати погіршення якісних показників, кількісного зменшення товару, що зберігається.

Відповідно до п. 2.4. Договору Зберігач зобов'язується за вказівкою Поклажодавця передати (відвантажити) Товар по реквізитах, зазначених Поклажодавцем.

12.02.2009 року Поклажодавець звернувся до Зберігача з викладеною в листі за № 100 вимогою видати із зберігання Товар у кількості 40000 кг (800 мішків). Вказаний лист Зберігачем отримано того ж дня, 12.02.2009 року, про що свідчить розписка уповноваженої особи Зберігача на копії цього документу, скріплена відтиском штампу Зберігача.

Але Зберігач залишив вказану вимогу без задоволення, дату видачі Товару не підтвердив, у виданні вказаного Товару Поклажодавцю відмовив, причину вказаної відмови не пояснив.

13.02.2009 року Поклажодавцем Зберігачеві було виставлено претензію-вимогу про повернення (видачу) із зберігання всього залишку наявного у Зберігача цукру у кількості 1401 мішок загальною вагою 70050 кг.

Вказана претензія була відправлена Зберігачеві установою Укрпошти, та отримана Зберігачем 19.02.2009 року, про що свідчить відповідне повідомлення Укрпошти за № 2141079 про вручення Зберігачу вказаного листа.

Проте вимоги Поклажодавця про повернення з відповідального зберігання Зберігачем до теперішнього часу не задоволено, залишок Товару, а саме 1401 мішок цукру загальною вагою 70050 кг Поклажодавцю не повернено.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону та договору. У відповідності зі ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України невиконання зобов'язання, або виконання зобов'язання з порушенням його умов, визначених змістом зобов'язання є його невиконанням (неналежним виконанням).

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 949 ЦК України Зберігач зобов'язаний повернути Поклажодавцю річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути річ на першу вимогу поклажодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцю втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку порушення положень п.п. 2.1.-2.3. даного договору, Зберігач відшкодовує Поклажодавцю 100% вартості відсутнього (зіпсованого) Товару із розрахунку 2850,00 грн. за 1000 кг Товару.

11.03.2009 року Поклажодавцем Зберігачеві виставлено претензію-вимогу № 2, відповідно до якої останньому запропоновано 13.03.2009 року повернути (видати) із зберігання весь залишок наявного у Зберігача Товару (цукру) у кількості 1401 мішок загальною вагою 70050 кг, або не пізніше цієї дати сплатити на користь Поклажодавця відповідно до п. 4.2 Договору вартість неповерненого з відповідального зберігання Товару, а саме 199528,50 грн.

Станом на 13.03.2009 року Зберігачем вказаного залишку Товару Поклажодавцю не повернено, грошові кошти на відшкодування вартості вказаного неповернутого товару не сплачені.

В зв"язку з тим, що за інформацією відповідача, наведеною у відзиві та з наданих ним доказів, складське приміщення в якому останній зберігав Товар Позивача, передане Відповідачем в оренду іншій особі (ТзОВ "Фаворит-Агро") без звільнення його (приміщення) від Товару Позивача суд прийшов до висновку про втрату Відповідачем Товару, отриманого від Позивача на зберігання.

Таким чином, враховуючи невиконання Зберігачем свого обов'язку щодо повернення з відповідального зберігання вказаного Товару, а також невідшкодуванням ним у встановлений строк вартості цього Товару, відповідно до вказаного пункту Договору та норм закону, Зберігач повинен відшкодувати Поклажодавцю 100% вартості неповерненого з відповідального зберігання Товару, а саме 199528,50 грн..

Заперечення відповідача, наведені у відзиві є необгрунтованими та не беруться судом до уваги з огляду на таке.

По-перше, відповідно до статті 944 ЦК України Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. Крім того відповідно до статтей 936 та 942 ЦК України зберігач зобов'язується зберігати річ, яка передана йому поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності, і зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Посилання відповідача на ст.948 ЦК України, якою встановлено, що Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання, не звільняє Зберігача від виконання свого обов"язку по поверненню Поклажодавцю його майна, що знаходилося на зберіганні.

Крім того голослівними є твердження Відповідача про те, що він неодноразово, після закінчення договору зберігання, звертався до Позивача з пропозицією про забрання майна з зберігання, так як, всупереч ст.33 ГПК України, Відповідач не підтвердив сказане належними доказами.

Пунктом 1 статт1 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до ст.599 цього ж Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до умов Договору відповідального зберігання №7 від 08.12.2006 року та п.1 ст.936 ЦКУ Відповідач зобов"язався зберігати річ, яка передана йому Позивачем і повернути її останньому у схоронності. Однак Відповідач вказаного не виконав, а відтак зобов'язання за Договором відповідального зберігання №7 не можуть вважатися припиненими.

На підставі ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати, так як спір виниквнаслідок неправильних дій останнього.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Корецький цукровий завод»АТЗТ «Фаворит» (м.Корець, Рівненська область, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 30718800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна» (м.Київ, бульвар І.Лепсе,55, код ЄДРПОУ 32154038) в якості відшкодування вартості неповерненого з відповідального зберігання товару грошову суму у розмірі 199528,50 грн., 1995, 28 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "22" грудня 2009 р.