Рішення № 90082988, 24.06.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/259/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши у судовому засіданні справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" (вулиця Ракетна, будинок 110-А,Херсон,73042) до відповідача: Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство (вул.Інглезі,1,м.Одеса,65070) про стягнення 39900,86 грн.

Представники:

Від позивача:Прокопенко Я.Ю. - довіреність;

Від відповідача:Галькевич О.І. - довіреність;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, в якому просить господарський суд: про стягнення 39900,86 грн-збитки., з яких 10980,11грн. - 3% річних та 28920,75грн. - інфляційні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем грошового зобов`язання щодо стягнення збитків у сумі 155745,80грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

19.02.2020р. від відповідача надійшов відзив на позов відповідно якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

05.03.2020р. позивач надав відповідь на відзив в якій не погоджується із наведеними у відзиві аргументами та міркуваннями та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував.

У судовому засіданні 24.06.2020р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду 24.10.2019 у справі № 923/1044/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Південно-Українська гідрогеологічна експедиція Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, Державної фіскальної служби України про стягнення 155 745,80 грн. апеляційну скаргу ТОВ «Екобіотек-Україна» задоволено, рішення господарського суду Херсонської області від 18 липня 2019 у справі №923/1144/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено і стягнуто з Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (код ЄДРПОУ 01432144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 32125693) збитки в сумі 155 745,80 грн. та судові витрати в сумі 5840,47 грн.

В мотивувальній частині постанови Південно-західного апеляційного господарського суду 24.10.2019 у справі № 923/1044/18 зазначено наступне:

«Як вбачається з матеріалів справи, у лютому - березні 2017 року Південно українською гідрогеологічною експедицією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, яке є відокремленим структурним підрозділом відповідача, було надано позивачеві ТОВ «ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА» послуги з розроблення проектно- кошторисної документації на будівництво артезіанської свердловини, що підтверджується актом виконаних робіт за 31.03.2017 року на суму ЗО 457,10 грн., у тому числі ПДВ 5 076,18 грн.

15 червня 2017 року між ТОВ «ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА» (замовник) та Південно українською гідрогеологічною експедицією, яка діяла від імені та в інтересах Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (підрядник) було укладено договір підряду № 61, згідно з п. 1.1 якого підрядник зобов`язався за дорученням замовника та у відповідності до умов даного договору виконати роботи по бурінню та облаштуванню свердловини по об`єкту: "Будівництво артезіанської свердловини для водозабезпечення ТОВ «ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА» в м. Херсоні, відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язався прийняти роботу та оплатити її вартість.

Згідно з п. 5.2 договору вартість робіт визначена згідно з умовами даного договору та договірної ціни і становить 965 771,98 грн, у тому числі ПДВ -160 962грн.

За умовами п.п. 9.1 та 11.1 договору здача приймання виконаних робіт здійснюється за актом, протягом п`яти днів з моменту закінчення робіт; цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 01.11.2017р., а в частині зобов`язань до остаточного виконання умов договору.

На виконання умов укладеного між сторонами договору підряду № 61 від 15.06.2017 Південно-Українською гідрогеологічною експедицією протягом липня-жовтня 2017 року було виконано, а ТОВ «ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА» прийнято роботи по бурінню та облаштуванню свердловини по об`єкту: "Будівництво артезіанської свердловини для водозабезпечення ТОВ «ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА» в м. Херсоні, на загальну суму 904 017,74 грн, в т.ч. ЦЦВ - 150 669,62 грн, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт: - за липень 2017 року від 28.07.2017 на суму 320 207,03 грн., в т.ч. ПДВ 53 367,84 грн; - за серпень 2017 року від 30.08.2017 на суму 362 467,12 грн., в т.ч. ПДВ 60 411,19 грн; - за жовтень 2017 року від 31.10.2017 на суму 221 343,59 грн., в т.ч. ПДВ 36 890,60 грн.

ТОВ «ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА» зобов`язання з оплати наданих послуг та виконаних робіт виконало у повному обсязі на загальну суму 934 474,84 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в справі та відповідачем не заперечується.

Судом встановлено, що відповідач встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав, що останнім не заперечується, у зв`язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом. Обґрунтовуючи пред`явлені вимоги позивач вказував те, що станом на 13.12.2018р. від відповідача відповіді на претензію не надходило, податкові накладні на підставі зазначених актів виконаних робіт у встановлені законом строки не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавляє позивача права для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, і як наслідок, позбавляє права на відшкодування податку на додану вартість у сумі 155 745,80 грн.

Судом встановлено, що відповідачем у березні та липні-жовтні 2017 року було надано позивачу, а останнім оплачено послуг на загальну суму 934 474,84 грн., сума ПДВ становить 155 745,80 грн.

Відповідач встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав.

З наведених вище норм вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 155 745,80 грн,, тобто позивач поніс збитки.

З огляду на викладене у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Колегія суддів враховує, що із встановлених судом обставин справи вбачаються наявними усі елементи складу господарського правопорушення, а тому висновки господарського суду першої інстанції про відсутність вини відповідача у завданні збитків позивачеві на суму 155745,80 грн. є безпідставними».

Враховуючи той факт, що при зверненні до суду із позовною заявою про стягнення збитків у сумі 155745,80 грн. ТОВ «Екобіотек-Україна» не було заявлено про стягнення трьох процентів річних та суми втрат від інфляції, та з підстав не виконання Відповідачем станом на 20.01.2020 постанови Південно-західного апеляційного господарського суду 24.10.2019 у справі № 923/1044/18, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, в якому просить господарський суд: про стягнення 39900,86 грн-збитки., з яких 10980,11грн. - 3% річних та 28920,75грн. - інфляційні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що Позов ТОВ «Екобіотек-Україна» базується на тому, що Постановою Південно- західного апеляційного Господарського суду від 24.10.2019р, у справі № 923/1044/18 за Позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Південно- української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Державної фіскальної служби України про стягнення155745,80грн. апеляційну скаргу ТОВ «Екобіотек-Україна» було задоволено, рішення Господарського суду Херсонської області від 18.07.2019р. по справі 923/1044/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено і стягнуто з Відповідана на користь Позивача збитки у сумі 155745,80грн. та судові витрати у сумі 5840,47грн. При звернені до суду із позовною заявою про стягнення збитків у сумі 155745,80грн. Позивачем не було заявлено про стягнення трьох процентів річних та суми витрат від інфляції, а також на тому, що станом на 20.01.2020р. Відповідач не виконав Постанову Південно-західного апеляційного Господарського суду від 24.10.2019р. у справі № 923/1044/18. Три проценти річних від простроченої суми збитків у сумі 10 980,11 грн. та 28 920,75 грн суми витрат від інфляції Позивач нарахував із дати, наступної після граничного строку, для реєстрації податкових накладних ( з 2017 року).

В мотивувальній частині постанови Південно-західного апеляційного господарського суду 24.10.2019 у справі № 923/1044/18 зазначено, що На виконання умов укладеного між сторонами договору підряду № 61 від 15.06.2017 Південно-Українською гідрогеологічною експедицією протягом липня-жовтня 2017 року було виконано, а ТОВ «ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА» прийнято роботи по бурінню та облаштуванню свердловини по об`єкту: "Будівництво артезіанської свердловини для водозабезпечення ТОВ «ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА» в м. Херсоні, на загальну суму 904 017,74 грн, в т.ч. ЦЦВ - 150 669,62 грн, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт: - за липень 2017 року від 28.07.2017 на суму 320 207,03 грн., в т.ч. ПДВ 53 367,84 грн; - за серпень 2017 року від 30.08.2017 на суму 362 467,12 грн., в т.ч. ПДВ 60 411,19 грн; - за жовтень 2017 року від 31.10.2017 на суму 221 343,59 грн., в т.ч. ПДВ 36 890,60 грн.

ТОВ «ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА» зобов`язання з оплати наданих послуг та виконаних робіт виконало у повному обсязі на загальну суму 934 474,84 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в справі та відповідачем не заперечується.

У своєму Позові ТОВ «Екобіотек-Україна» керуючись статтями 524, 533-535 ЦК України, вважає грошовим зобов`язанням суму 155745,80грн. збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на послуги з розроблення проектно- кошторисної документації, а також на будівництво артезіанської свердловини, та на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховує на цю суму індекс інфляції з лютого 2017 року та три проценти річних з травня 2017року.

Відповідно до ч,2 ст. 625 ЦК України «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Відшкодування збитків - основний вид господарсько-правової відповідальності і відповідно до ст. 22 ЦК є одним із способів відшкодування майнової шкоди. Аналізуючи законодавство України, а також саму назву ст. 22 ЦК України - "Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди" - можна дійти висновку, що, по-перше, відшкодування збитків - це один із способів відшкодування майнової шкоди; по-друге, підставою для відшкодування збитків та шкоди є порушення цивільного права особи.

Таким чином, відшкодування збитків - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов`язання, а, відповідно, на збитки не повинні нараховуватись інфляційні та проценти за користування чужими грошовими коштами, що також є відповідальністю.

Отже, нарахування інфляційних та процентів на суму збитків є фактично подвійною мірою відповідальності.

Крім того, в п.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» зазначено, що «Обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку; повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкодиf повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав».

Таким чином, дія ч. 2 ст. 625 ЦК не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із відшкодуванням збитків.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягненні збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає

Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв`язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення. Недоведення хоч би одного з них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.

Згідно з частиною 1 статті 614 Цивільного Кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Господарський суд зазначає, що для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Позивачем в резолютивній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача збитки в сумі 39900,86 грн.

Суд вважає, крім того, що ч. 2 ст. 625 ЦК не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із відшкодуванням збитків та позивачем не доведено завдання йому реальних збитків в сумі 39900грн. в розумінні статті 22 ЦК України (втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)).

Позивачем не зазначено, які саме речі знищені або пошкоджені з вини відповідача, а також - які права позивача були порушені.

Отже, не може існувати і причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками. Не може існувати і вина відповідача.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивач не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, тому не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства про стягнення 39900,86 грн. - відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача

Повний текст складено 30 червня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов