Ухвала суду № 90082143, 30.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

30 червня 2020 р. Справа № 120/2882/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Шаповалова Тетяна Михайлівна, розглянувши у письмовому провадженні матеріали позовної заяви комунального підприємства «Вінницький обласний молодіжний центр праці» до закладу культури «Міський палац мистецтв» про визнання протиправним та скасування рішення тендерного комітету, зобов`язання розірвати договір,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось комунальне підприємство «Вінницький обласний молодіжний центр праці» з позовом до закладу культури «Міський палац мистецтв», у якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом №6 від 18.05.2020 року щодо прийняття рішення уповноваженою особою ЗК «Міський палац мистецтв» у процедурі закупівлі №UA-2020-04-28-000847-а «код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (поточний ремонт другого поверху закладу культури «Міський палац мистецтв» по вул. Стрілецька, 44 в м. Вінниці)»;

зобов`язати уповноважену особу ЗК «Міський палац мистецтв» відхилити тендерну пропозицію ПП «БМК «Центр» у процедурі закупівлі №UA-2020-04-28-000847-а, як таку, що не відповідає умовам тендерної документації;

зобов`язати ЗК «Міський палац мистецтв» розірвати договір №29/05/20/01 від 29.05.2020 року, укладений між ЗК «Міський палац мистецтв» і ПП «БМК «Центр» за результатами процедури закупівлі №UA-2020-04-28-000847-а;

зобов`язати уповноважену особу ЗК «Міський центр мистецтв» провести кваліфікацію тендерної пропозиції КП «ВОМЦП» у процедурі закупівлі №UA-2020-04-28-000847-а, як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 18.05.2020 року заклад культури «Міський палац мистецтв» -замовник у процедурі закупівлі «код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (поточний ремонт другого поверху закладу культури «Міський палац мистецтв» по вул. Стрілецька, 44 в м. Вінниці) (№UA-2020-04-28-000847-а) визнав переможцем учасника ПП «Будівельно-монтажна компанія «Центр».

29.05.2020 року відповідач з вказаним учасником уклав договір №29/05/20/01 з предметом «код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (поточний ремонт другого поверху закладу культури «Міський палац мистецтв» по вул. Стрілецька, 44 в м. Вінниці) (№UA-2020-04-28-000847-а).

Позивач вважає таке рішення ЗК «Міський палац мистецтв» незаконним, необ`єктивним, упередженим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки пропозиція ПП «БМК «Центр» не відповідає вимогам замовника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

У випадку коли позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі (п.1 ч.1 ст.170 КАС України).

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись цей спір, суд виходить із таких мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абз. 2 п.2 ч.1 ст.4 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення поняття суб`єкта владних повноважень міститься у п. 7 ч. 1 ст. 19 КАС України, згідно якої суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі, єдністю судової практики.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 36 Закону № 1402-VIII передбачено, що Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Нормою ч. 5 ст. 242 КАС України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правило подібного змісту містить ч. 6 ст.13 Закону № 1402-VIII, в силу якого, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як випливає із норми ч. 6 ст. 346 КАС України, завдання забезпечувати єдність судової практики із питань предметної юрисдикції судових спорів покладено на Велику Палату Верховного Суду.

Суд враховує, що у п. п. 34, 44-46 Постанови від 14 травня 2019 року (справа 918/843/17, провадження № 12-287гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметом спору у цій справі є незгода позивача з рішенням, оформленим протоколом №6 від 18.05.2020 року щодо прийняття рішення уповноваженою особою ЗК «Міський палац мистецтв» у процедурі закупівлі №UA-2020-04-28-000847-а «код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (поточний ремонт другого поверху закладу культури «Міський палац мистецтв» по вул. Стрілецька, 44 в м. Вінниці)».

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності у випадках, коли орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру.

Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Таким чином, для з`ясування того, до юрисдикції якого суду віднесено даний спір необхідно з`ясувати чи приймає участь у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) суб`єкт владних повноважень, а також чи укладено договір між організатором конкурсу та його переможцем.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» цей закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Аналізуючи суб`єктний склад спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що в даному випадку замовник заклад культури «Міський палац мистецтв» не є суб`єктом владних повноважень, не здійснює публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно даних безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань замовник заклад культури «Міський палац мистецтв» є комунальною організацією заснованою Вінницькою міською радою.

Більше того, позивач зазначає у позовній заяві, що 29.05.2020 року відповідач з переможцем процедури закупівлі уклав договір №29/05/20/01 з предметом «код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (поточний ремонт другого поверху закладу культури «Міський палац мистецтв» по вул. Стрілецька, 44 в м. Вінниці) (№UA-2020-04-28-000847-а) та просить суд зобов`язати ЗК «Міський палац мистецтв» розірвати договір №29/05/20/01 від 29.05.2020 року, укладений між ЗК «Міський палац мистецтв» і ПП «БМК «Центр» за результатами процедури закупівлі №UA-2020-04-28-000847-а.

Таким чином, суд приходить до висновку, що цей спір не є публічно-правовим. Тому, позов комунального підприємства «Вінницький обласний молодіжний центр праці» до закладу культури «Міський палац мистецтв» повинен вирішуватися Господарським судом Вінницької області за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, із урахуванням суб`єктного складу спірних правовідносин, предмета спору та характеру спірних матеріальних правовідносин суд вважає, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Одночасно із пред`явленням позовної заяви позивач подав заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом:

зупинення дії рішення, оформленого протоколом №6 від 18.05.2020 року уповноваженої особи ЗК «Міський палац мистецтв» у процедурі закупівлі №UA-2020-04-28-000847-а «код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (поточний ремонт другого поверху закладу культури «Міський палац мистецтв» по вул. Стрілецька, 44 в м. Вінниці)»;

зупинення дії договору №29/05/20/01 від 29.05.2020 року, укладеного між ЗК «Міський палац мистецтв» і ПП «БМК «Центр» за результатами процедури закупівлі №UA-2020-04-28-000847-а;

заборони ЗК «Міський палац мистецтв» перераховувати кошти ПП «БМК «Центр» за договором №29/05/20/01 від 29.05.2020 року.

Щодо заяви позивача про забезпечення позову, то суд зазначає, що така не може бути розглянута адміністративним судом із наступних мотивів.

Як передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997), держави учасниці, гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією право на розгляд його справи (у тому числі заяв, клопотань у справах) судом «встановленим законом».

Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Тому, враховуючи, що спір за позовом комунального підприємства «Вінницький обласний молодіжний центр праці» до закладу культури «Міський палац мистецтв» не є публічно правовим та не може розглядатися адміністративним судом, не може бути предметом розгляду у суді адміністративної юрисдикції й заява про забезпечення позову у такій справі. В іншому випадку заява буде вважатися такою, що не розглянута судом «встановленим законом», як того вимагає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Беручи до уваги зазначене, заява про забезпечення позову може бути подана позивачами до Господарського суду Вінницької області як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду цієї справи.

Керуючись ст.ст. 170, 242, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом комунального підприємства «Вінницький обласний молодіжний центр праці» до закладу культури «Міський палац мистецтв» про визнання протиправним та скасування рішення тендерного комітету, зобов`язання розірвати договір.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 30.06.2020 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна