Рішення № 90082012, 18.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 червня 2020 р. Справа № 120/1486/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровичам, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ортус" до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ортус" (надалі - ТОВ "Компанія Ортус") до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону ним подано до Державної служби геології та надр України відповідну заяву та додані до неї документи, які отримані відповідачем 08 серпня 2019 року.

Незважаючи на неодноразові звернення до органу з питань надання дозволу щодо розгляду поданої товариством заяви, відповідачем лише 13 березня 2020 року прийнято наказ №92, яким заявнику відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №124).

Не погодившись із бездіяльністю Державної служби геології та надр України щодо неприйняття рішення у строк, передбачений пунктом 8 вказаного Порядку, а також вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив у наданні спеціального дозволу на користування надрами, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить зобов`язати відповідача надати спеціальний дозвіл.

Ухвалою від 06 квітня 2020 відкрито провадження в адміністративній справи та призначено її до розгляду на 28 квітня 2020 року. Цією ж ухвалою витребувано у позивача докази отримання Державною службою геології та надр України 25-26 грудня 2019 року та 10 лютого 2020 року рішення Вінницької обласної ради №914 від 17 грудня 2019 року.

15 квітня 2020 року позивачем подано до суду заяву про повторне надіслання доказів та надання додаткових пояснень до позовної заяви. Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 06 квітня 2020 року до суду від товариства надійшли витребувані матеріали.

23 квітня та 27 квітня 2020 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо нездійснення розгляду заяви та документів ТОВ "Компанія Ортус" за №15943/02/12-19 від 08 серпня 2019 року та неприйняття рішення у встановлений законодавством строк щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, що передбачено підпунктом 1 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" від 30 травня 2011року №615 (у редакції, що діяла на дату подачі позивачем заяви та відповідного пакету документів), з метою видобування вапняків (каменю пиляльного) на ділянці "Кар`єрна" Дмитрашків-Трудівського родовища, розташованій на території Піщанської селищної ради Піщанського району Вінницької області в 0,5 км на північний схід від с. Дмитрашківка, на термін 20 років;

- визнати протиправною відмову Державної служби геології та надр України, оформлену наказом №92 від 13 березня 2020 року, в наданні ТОВ "Компанія Ортус" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняків (каменю пиляльного) на ділянці "Кар`єрна" Дмитрашків-Трудівського родовища, розташованій на території Піщанської селищної ради Піщанського району Вінницької області в 0,5 км на північний схід від с. Дмитрашківка, на термін 20 років;

- визнати протиправним та скасувати наказ №92 від 13 березня 2020 року Державної служби геології та надр України в частині відмови у наданні ТОВ "Компанія Ортус" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняків (каменю пиляльного) на ділянці "Кар`єрна" Дмитрашків-Трудівського родовища, розташованій на території Піщанської селищної ради Піщанського району Вінницької області в 0,5 км на північний схід від с. Дмитрашківка, на термін 20 років;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України вчинити максимально оперативні дії з надання (видачі) ТОВ "Компанія Ортус" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняків (каменю пиляльного) на ділянці "Кар`єрна" Дмитрашків-Трудівського родовища, розташованій на території Піщанської селищної ради Піщанського району Вінницької області в 0,5 км на північний схід від с. Дмитрашківка, на термін 20 років, за заявою ТОВ "Компанія Ортус" за №15943/02/12-19 від 08 серпня 2019 року, та надати (видати) ТОВ "Компанія Ортус" спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування вапняків (каменю пиляльного) на ділянці "Кар`єрна" Дмитрашків-Трудівського родовища, розташованій на території Піщанської селищної ради Піщнського району Вінницької області в 0,5 км на північний схід від с. Дмитрашківка, на термін 20 років.

Крім того, від позивача надійшли клопотання про розгляд справи без участі його представника та про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

28 квітня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Державна служба геології та надр України заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що 02 серпня 2019 року позивачем подано до органу з питань надання дозволу заяву про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування вапняків ділянки «Кар`єрна» Дмитрашків-Трудівського родовища, що знаходиться у Вінницькій області. У поданій заяві товариство посилалося як на підставу для надання такого дозволу на підпункт 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615. Однак, за результатами розгляду робочою групою з питань надрокористування, що діє при Державній службі геології та надр України, поданих позивачем документів рекомендовано Держгеонадрам врахувати положення підпункту 1 пункту 8 згаданого Порядку, який викладено у новій редакції, відповідно до якого подані позивачем документи вважати такими, що не відповідають вимогам діючого Порядку. Врахувавши такі рекомендації, відповідач наказом №92 від 13 березня 2020 року відмовив позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону у зв`язку із невідповідністю поданих документів вимогам пункту 8 Поряду надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №124). За таких обставин відповідач вважає, що не допускав протиправної бездіяльності, адже остання є пасивною формою поведінки особи, що полягає у невчиненні конкретних дій, які вона повинна була і могла вчинити. Що стосується позовної вимог щодо зобов`язання відповідача надати спеціальний дозвіл на користування надрами, то відповідач вважає, що надання такого дозволу є дискреційними повноваженнями останнього.

Разом із відзивом представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України в період з 12 березня 2020 року по 11 травня 2020 року на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19.

Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи на іншу дату.

12 травня та 14 травня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив, у якій додатково наведені аргументи для задоволення позовних вимог. Зокрема, у відповіді на відзив позивач звернув увагу на те, що відповідно до пункту 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, у разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому та третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено. Крім того, позивачем зазначено, що ним було подано до Державної служби геології та надр України повний пакет документів, передбачений Порядком (у редакції, чинній на момент подачі заяви та відповідних документів). Разом із тим, бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного розгляду поданої позивачем заяви призвела до необгрунтованого застосування відповідачем підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 124, яка діє з 25 лютого 2020 року).

Крім того, у відповіді на відзив позивач просить призначити дату судового розгляду справи, не чекаючи завершення карантину.

В порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, судом повідомлено учасників справи про те, що наступне судове засідання відбудеться 18 червня 2020 року.

12 червня 2020 року позивачем подано заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 18 червня 2020 року, не з`явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення повістки про виклик.

У зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання, а також з огляду на подану позивачем заяву про розгляд справи без його участі суд на підставі частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 18 червня 2020 року заяву позивача про зміну предмета позову повернуто заявнику.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

З метою отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, на виконання приписів пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, ТОВ "Компанія Ортус" 02 серпня 2019 року подало до Державної служби геології та надр України заяву вих. №1/08-19 та визначені згаданим Порядком документи згідно з наданим описом.

Зокрема, разом із заявою позивачем подано пояснювальну записку з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства; копію протоколу Української територіальної комісії по запасах корисних копалин про затвердження запасів, у повному обсязі, завірену заявником; копію протоколу Державної комісії по запасах корисних копалин України про затвердження запасів, у повному обсязі, завірену заявником; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі; оглядову карту (масштаб 1:200000); ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда), масштаб 1:25000; план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр; характерні геологічні розрізи з межами категорії запасів та умовними позначками; засвідчену заявником копію поданого відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та інформацію про його внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля; програму робіт із введення родовища в експлуатацію.

Штамп вхідної кореспонденції, що міститься на поданій позивачем заяві, свідчить про те, що остання надійшла до відповідача 08 серпня 2019 року, що не заперечується відповідачем.

Однак, у визначений пунктом 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, строк, що становить 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку, відповідачем рішення про надання відповідного дозволу прийнято не було.

05 лютого та 06 березня 2020 року ТОВ "Компанія Ортус" зверталося до Державної служби геології та надр України з листами, у яких наполягало на розгляді поданої ще в серпні 2019 року заяви.

За результатами розгляду поданого 05 лютого 2020 року звернення листом Державної служби геології та надр України вих. №2584/01/12-20 від 20 лютого 2020 року повідомлено заявника про те, що відповідно до вимог пункту 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, для отримання погодження надання у користування відповідної ділянки надр відповідачем направлено листи з копіями документів до Міністерства екології та природних ресурсів України та до Вінницької обласної ради. Разом із тим, інформація щодо розгляду питання про надання позивачеві погодження на користування надрами від Вінницької обласної ради не надходила. При цьому, у листі зазначено, що відповідно до пункту 9 згаданого Порядку у разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено. Крім того, повідомлено, що документи ТОВ "Компанія Ортус" підготовлені для передання на розгляд робочої групи з питань надрокористування, що діє при Державній службі геології та надр України.

Відповідно до протоколу засідання робочої групи з питань надрокористування Державної служби геології та надр України №2-РГ/2020 від 28 лютого 2020 року рекомендовано Держгеонадрам врахувати положення підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, який викладено у новій редакції, відповідно до яких подані позивачем документи вважати такими, що не відповідають вимогам діючого Порядку.

06 березня 2020 року ТОВ "Компанія Ортус" звернулося до Вінницької обласної ради із листом вих. №06/03/2020 щодо факту відправлення копії рішення Вінницької обласної ради 7 скликання від 17 грудня 2019 року №914 «Про погодження ТОВ "Компанія Ортус" надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняків ділянки «Кар`єрна» Дмитрашків - Трудівського родовища, що знаходиться у Піщанському районі Вінницької області» Державній службі геології та надр України.

Листом вих. №207-12-529 від 18 березня 2020 року Вінницька обласна рада повідомила позивача, що відповідно до статті 22 Регламенту обласної ради 7 скликання прийнятті радою рішення в п`ятнадцятиденний термін з дня їх прийняття тиражуються і розсилаються управлінням з загальних питань виконавчого апарату Ради, постійним комісіям Ради, обласній державні адміністрації, відповідним підприємствам, установам, організаціям, посадовим особам, міським міст обласного значення і районним радам. На виконання вказаного припису 23 грудня 2019 року управлінням з загальних питань виконавчого апарату Вінницької обласної ради направлено вищезазначене рішення до Державної служби геології та надр України. Крім того, згадане рішення обласної ради повторно надіслано на адресу Державної служби геології та надр України через відділ Держспецзв`язку.

13 березня 2020 року Державною службою геології та надр України прийнято наказ №92, яким на підставі пункту 19 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №124), ТОВ "Компанія Ортус" відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону у зв`язку із невідповідністю поданих документів вимогам підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами №615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №124).

Відтак, підставою для відмови у наданні позивачеві спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону слугувало застосування відповідачем нової редакції Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, зокрема в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №124, згідно з яким підпункт 1 пункту 8 згаданого вище Порядку зазнав змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Особливості надання дозволу на користування надрами врегульовані Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615.

Водночас, положення згаданих вище нормативних актів слід застосовувати в редакціях, що діяли на момент подання ТОВ «Компанія Ортус» заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Так, відповідно до статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина 1 статті 19 Кодексу України про надра).

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Підпунктом 9 пункту 4 цього Положення передбачено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (надалі - Порядок №615, у редакції, чинній на момент подання позивачем заяви про отримання відповідного дозволу).

Відповідно до пункту 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Підпунктом 1 пункту 8 Порядку №615 визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

Саме на підставі вказаного припису товариством подано до Держгеонадра заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами, адже заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку, що не заперечується відповідачем.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1, у паперовій та електронній формі. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва ділянки надр, її місцезнаходження відповідно до адміністративно-територіального устрою України (область, район, населений пункт, прив`язка на місцевості), географічні координати ділянки надр, вид корисних копалин, вид користування надрами, строк дії дозволу, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку (абзац 19 пункту 8 Порядку №615).

Відповідно до абзацу 25 пункту 8 Порядку №615 рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку. Інформація про предмет зазначеного рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Відтак, слід звернути увагу на тому, що Порядком №615 встановлено строк для прийняття рішення про надання дозволу без проведення аукціону, що становить 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

Водночас, абзацом 2 пункту 9 Порядку №615 передбачено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, погоджується з:

- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;

- відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення.

Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.

Відповідно до абзацу 9 пункту 9 Порядку №615 для здійснення погодження орган з питань надання дозволу, не пізніше ніж протягом семи робочих днів з дня реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл (абзац 10 пункту 9 Порядку №615).

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено (абзац 11 пункту 9 Порядку №615).

Таким чином, Порядком №615 передбачено, що у разі ненадання органами, які уповноважені погодити надання надр у користування, будь-якої відповіді (позитивної чи негативної) за результатами розгляду документів, надісланих Держгеонадарами (але не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу), вважається, що надання дозволу ними погоджено.

Згідно із пунктом 19 Порядку №615 підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку; наявність інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; відмова органів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування; наявність зауважень Мінприроди щодо надання дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

Судом встановлено, що позивач 02 серпня 2019 року звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою вих. №1/08-19 та необхідними документами про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

На виконання приписів абзацу 9 пункту 9 Порядку №615 відповідачем 16 серпня 2019 року направлено копії поданих позивачем документів для погодження до Вінницької обласної ради та до Міністерства екології та природних ресурсів України, про що свідчать відповідні листи.

Як свідчить лист Міністерства екології та природних ресурсів України вих. №2656/01/12-19 від 09 вересня 2019 року, що адресований Держгеонадрам, ним погоджено надання ТОВ «Компанія Ортус» спеціального дозволу на користування надрами.

Вінницька обласна рада своїм рішенням №914 від 17 грудня 2019 року також погодила позивачеві надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняків ділянки «Кар`єрна» Дмитрашків-Трудівського родовища (Піщанський район Вінницька область).

Водночас, наказ №92, яким відповідачем відмовлено товариству у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, прийнятий 13 березня 2020 року, тобто поза межами строку, визначеного абзацом 25 пункту 8 Порядку №615.

При цьому, у листі вих. №2584/01/12-20 від 20 лютого 2020 року відповідач повідомив ТОВ «Компанія Ортус» про те, що інформація щодо розгляду питання про погодження товариству надання дозволу на користування надрами від Вінницької обласної ради не надходила.

Однак, на переконання суду, орган з питань надання дозволу безпідставно не приймав рішення за результатами розгляду поданої позивачем заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону у визначений абзацом 25 пункту 8 Порядку №615 строк, адже абзацом 11 пункту 9 Порядку №615 передбачено, що у разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу таким органом погоджено.

Отже, відповідач повинен був прийняти рішення за результатами розгляду поданої товариством заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку, а у разі ненадання відповідними органами позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії - по спливу 45 календарних днів з дати отримання відповідними органами документів від органу з питань надання дозволу, адже після спливу такого строку вважається, що надання дозволу таким органом погоджено.

Таким чином, неврахування органом з питань надання дозволу приписів абзацу 11 пункту 9 Положення №615 при розгляді поданої позивачем заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону зумовило несвоєчасний розгляд відповідачем заяви товариства, а, відповідно, і прийняття рішення.

Разом із тим, слід звернути увагу на реєстр відправлень №13, яким підтверджується факт отримання 10 лютого 2020 року представником Державної служби геології та надр України копії рішення Вінницької обласної ради №914 від 17 грудня 2019 року.

Тобто, навіть за умови отримання відповідачем копії рішення Вінницької обласної ради №914 від 17 грудня 2019 року 20 лютого 2020 року рішення за результатами розгляду поданої позивачем заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону відповідачем слід було прийняти у коротший строк, ніж 13 березня 2020 року.

Відтак, наведене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного розгляду поданої ТОВ "Компанія Ортус" заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, що в подальшому призвело до недотримання строку прийняття відповідного рішення.

Визначаючись з приводу того, чи обгрунтовано відповідачем прийнято наказ №92 від 13 березня 2020 року в частині відмови у наданні позивачеві спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, суд врахував наступне.

Зі змісту оскаржуваного наказу слідує, що підставою для відмови у наданні позивачеві спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону визначено невідповідність поданих документів вимогам пункту 8 Порядку №615, однак в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №124.

Саме викладення підпункту 1 пункту 8 Порядку 615 в новій редакції після внесених 19 лютого 2020 року змін і спонукало орган з питань надання дозволу відмовити товариству у наданні відповідного дозволу, адже у новій редакції підпункт 1 пункту 8 Порядку №615 не містив такої передумови для надання дозволу без проведення аукціону, як видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку.

Разом із тим, слід наголосити на тому, що прийняттю наказу, що оскаржується, передувала протиправна бездіяльність відповідача, що полягала у несвоєчасному розгляді поданої позивачем заяви та несвоєчасному прийняттю рішення за результатами її розгляду.

Отже, за умови розгляду відповідачем поданої позивачем заяви у визначений Порядком №615 строк підстав для відмови у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону у Держгеонадр би не було.

В контексті дії нормативно-правових актів у часі, то слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012 орган конституційної юрисдикції роз`яснив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Отже, неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Однак, як слідує із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, при прийнятті наказу від 13 березня 2020 року про відмову у наданні позивачеві спеціального дозволу на користування надрами органом з питань надання дозволу безпідставно застосовано норми Порядку №615 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №124, адже відповідач мав би прийняти відповідне рішення за результатами поданої позивачем заяви ще до внесення відповідних змін.

Наведене свідчить про протиправність наказу, що оскаржується, в частині відмови у наданні спеціального дозволу товариству, оскільки заява ТОВ "Компанія Ортус" надійшла до Державної служби геології та надр України 08 серпня 2019 року, а відтак застосування Порядку №615 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №124 є неприпустимим.

Більше того, відповідач безпідставно не приймав рішення за результатами поданої позивачем заяви у строк, що визначений Порядком №615, що й призвело до необгрунтованого затягування розгляду такої заяви та прийняття оскаржуваного наказу в частині, що стосується позивача.

Відтак, наказ №92, що прийнятий Держгеонадрами 13 березня 2020 року, слід визнати протиправним та скасувати в частині відмови ТОВ «Компанія Ортус» у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Водночас, позовна вимога щодо визнання протиправною відмови Державної служби геології та надр України, оформленої наказом №92 від 13 березня 2020 року, в наданні ТОВ "Компанія Ортус" спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.

Разом із тим, суд звертає увагу на положення частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги щодо оскарження наказу та визнання протиправною відмови, оформленої таким наказом, за своїм змістом є тотожними, а тому суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача слід задовольнити позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України №92 від 13 березня 2020 року в частині відмови у наданні ТОВ "Компанія Ортус" спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону; вимога щодо визнання протиправною відмови, оформленої наказом, задоволенню не підлягає.

З приводу вимоги зобов`язального характеру, то варто врахувати наступне.

Відповідно до приписів пункту 8 Порядку №615 рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

Отже, відповідач як компетентний орган наділений виключними повноваженнями щодо вирішення питання про надання або відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що Порядком №615 чітко передбачено як підстави, порядок, строки, процедуру надання відповідачем дозволу на користування надрами, так і порядок, строки, відповідну процедуру та підстави для відмови у наданні такого дозволу.

Посилання у відзиві на те, що зобов`язання відповідача вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження Державної служби геології та надр України слід оцінити критично з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №818/960/17, від 27 лютого 2020 року у справі №460/3064/18, від 31 липня 2019 року у справі №826/23816/15 та ряду інших.

В свою чергу, оскаржуваний наказ від 13 березня 2020 року прийнятий на підставі приписів пункту 8 Порядку №615, у редакції, яка набрала чинності після виникнення спірних правовідносин, що свідчить про відсутність наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до чинного законодавства.

Більше того, судом встановлено, що підстави для відмови у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, що визначені пунктом 19 Порядку №615, відсутні.

Окрім наведеного, частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб.

Крім того, слід врахувати, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, на переконання суду, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання відповідача надати відповідний дозвіл.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності відмови у наданні відповідного дозволу, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.

Що ж до встановлення судового контролю, то відповідно до змісту частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду і має застосовуватись у виключних випадках.

Водночас, позивач, вказуючи на необхідності встановлення судового контролю, не зазначає причин такої необхідності чи обставин, які б свідчили, що ухвалене судове рішення не буде виконано відповідачем.

Отже, за наведених обставин суд не знаходить достатніх та обгрунтованих підстав для встановлення судового контролю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як свідчать матеріали справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2102 гривні, що підтверджується платіжним дорученням №88 від 08 квітня 2020 року.

Відтак, з огляду на те, що суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити частково, тому половина від суми сплаченого судового збору за звернення із позовом і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на користь позивача слід стягнути 1051 гривню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ортус" задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, що полягає у нерозгляді заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ортус" про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону вих. №1/08-19 від 02 серпня 2019 року та неприйняття рішення, у встановлений пунктом 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, строк.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №92 від 13 березня 2020 року в частині відмови у наданні товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Ортус" спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Зобов`язати Державну службу геології та надр України надати товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Ортус" спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування вапняків (каменю пиляльного) на ділянці "Кар`єрна" Дмитрашків-Трудівського родовища, що розташована на території Піщанської селищної ради Піщанського району Вінницької області в 0,5 км на північний схід від с. Дмитрашківка, терміном на 20 років.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ортус" витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину (пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ортус" (місцезнаходження: 24703, Вінницька обл., Піщанський р-н, селище Трудове, вул. Польова, 16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37834815)

Відповідач: Державна служба геології та надр України (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37536031).

Повний текст рішення складено 18.06.2020

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович