Рішення № 90081861, 26.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.06.2020Справа № 910/4480/20

Суддя Привалов А.І., розглянувши

заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро»

про розподіл судових витрат

у справі №910/4480/20

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мозир Україна»

про стягнення 732 542,32 грн та розірвання договору

без виклику учасників справи,

УСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мозир Україна» про стягнення 732542,32 грн та розірвання договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі №910/4480/20 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір поставки нафтопродуктів від 10.01.2020 №2522, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальність «Маяк-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мозир Україна». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мозир Україна» на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» попередню оплату в сумі 729 600,00 грн, 3% річних в сумі 2 212 грн 72 коп., штраф в сумі 729 грн 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 13090 грн 13 коп.

19.06.2020 позивачем було подано клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат, до якої надано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши подане клопотання, суд приходить до висновку про його часткове задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правову допомогу у справі № 910/4480/20, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мозир Україна» на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність «Маяк-Агро» 90 000,00 грн, з яких 20 000,00 грн - витрати на зібрання доказів та представництво інтересів позивача в суді; 70 000,00 грн гонорару.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вимоги про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 90 000,00 грн відповідачем надано суду копію Договору про надання правової допомоги №03/09-01 від 09.03.2020, Акт приймання-передачі наданих послуг від 12.06.2020, рахунок №1 від 12.06.2020, платіжні доручення №343 від 12.06.2020 на суму 20 000,00 грн.

Згідно п. 4.1. договору розмір витрат на професійну правничу допомогу виконавця, за представництво в суді, а саме включаючи підготовку та внесення позову, збір показів (в тому числі підготовка та внесення претензій, розрахунок пені, штрафів та інфляційних витрат) формується з фіксованого розміру гонорару від суми відновленого права та погодинної оплати за фактично надані послуги.

У п. 4.2. договору зазначено, що фіксований розмір гонорару становить 10 % у відношенні до вартості відновленого права клієнта, та оплачується впродовж 20 днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 12.06.2020 перелік послуг, наданих послуг включає збір доказів, підготовка та внесення позову до суд, 10 год - 20 000,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що надані договір, акт приймання-передачі наданих послуг та платіжне доручення про оплату послуг адвоката у розмірі 90 000,00 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Водночас, судом встановлено, що у відзиві на позов відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Т. Ситник було складено та подано до суду позовну заяву.

Відповідь на відзив ним не подавалась, а розгляд справи здійснювався у спрощеному позовному проваджені без проведення судових засідань.

За таких підстав, враховуючи складення представником позивача одного процесуального документа, відсутність судових засідань по справі, зважаючи на складність справи та, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що відшкодування позивачем понесених відповідачем витрат на правову допомогу у сумі 90 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності, співрозмірності, а розмір таких витрат є необґрунтовано високим та суттєво завищеним.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної справи у суді першої інстанції, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, на переконання суду, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, співмірною є компенсація витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн, у зв`язку з чим заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» про розподіл судових витрат у справі №910/4480/20 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Керуючись ст. ст.244, 236 - 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мозир Україна» (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 3; ідентифікаційний код 41692853) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» (20052, Черкаська обл., Христинівський район, с. Осітна, вул. Калініна, 1; ідентифікаційний код 35453488) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано: 26.06.2020.

Суддя А.І. Привалов