Ухвала суду № 90081719, 25.06.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/534/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.06.2020 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П. А., розглянувши матеріали позовної заяви № 8868/20 від 23.06.2020

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий центр "Європейська дидактика", вул. Володимирська, буд. 89, прим. 1 А,м. Київ,01033

до відповідача: Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради вул. Кардинала Любомира Гузара , буд.15,м. Івано-Франківськ,76019

про: стягнення заборгованості в сумі 2 418 980 грн 40 к.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий центр "Європейська дидактика" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради - 2418980,40грн..

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020, для розгляду справи було визначено суддю Шкіндер П.А..

Одночасно в своїй позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий центр "Європейська дидактика" просить суд відстрочити йому сплату судового збору.

Розглянувши клопотання позивача, оцінивши докази, подані в його обґрунтування, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, пов`язані із вирішенням питання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін та за умови наявності підстав, визначених у ч. 1 вказаної статті.

За ч. ч. 1, 3ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Існування умов, з якими ч. 1ст. 8 Закону України "Про судовий збір" пов`язує можливість відстрочення сплати судового збору, позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"с уд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2ст. 9 вказаного Закону визначено, що суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, передбачених процесуальним законом.

Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

При цьому суд зазначає, що безпідставне надання пільг з реалізації обов`язку щодо сплати судового збору одному з учасників судового процесу, має наслідком порушення прав інших учасників та суперечить принципу рівності сторін у господарському процесі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналізуючи право особи на розгляд звернення особи до суду, слід застосовувати положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є держава Україна, з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема, у рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

При цьому, суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду... Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"). Отже, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

Враховуючи наведене, суд відмовляє заявнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

З урахуванням викладеного, при розгляді позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також суд звертає увагу на те, що пунктом 1 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З наведених підстав позовна заява залишається без руху.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Науковий центр "Європейська дидактика" слід усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду докази сплати судового збору за розгляд його позовних вимог в розмірі 1.5 % від заявлених вимог, що складає 36 284,71 грн.

Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 23.06.20220.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 25.06.2020 .

Суддя Шкіндер П. А.