Рішення № 9007936, 14.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.09                                                                                 Справа № 24/31

За позовом SETIRSON INVESTMENTS LIMITED, Cyprus, Nicosia

до Відкритого акціонерного товариства "Лисичанська сода", Луганська область, м. Лисичанськ

про стягнення 15917713, 09 доларів США

Суддя Рябцева О.В.

Секретар судового засідання Шубіна І.В.

в присутності представників сторін:

від позивача –Данченко І.Г. –предст. за дов. від 19.11.2009 б/н;

від відповідача –Павлюк Т.І. –нач. юридично-договірного відділу, дов. від 30.11.2009 № 134-6.

в с т а н о в и в:

SETIRSON INVESTMENTS LIMITED звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Лисичанська сода" про стягнення заборгованості в сумі 11978075,00 доларів США, пені в сумі 1417679,01 доларів США, інфляційних втрат в сумі 2060228,90 доларів США та 3% річних в сумі 461730,18 доларів США, всього 15917713,09 доларів США.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що відповідач на підставі договору від 26.11.2007 № Б-511 придбав цінні папери на загальну суму 11978075 дол. США, за які повинний був розрахуватись протягом 180 робочих днів з дати укладання договору. Проте до даного часу відповідач свої зобов’язання по оплаті не виконав, у зв’язку з чим відповідно до умов договору нарахована пеня, та згідно цивільному законодавству нараховані інфляційні втрати і 3% річних. Згідно уточненого розрахунку, наданого представником позивача в судовому засіданні 14.12.2009, розмір пені за період прострочення з 11.08.2008 по 09.02.2009 складає 1008127,30 дол. США, інфляційних нарахувань за період з серпня 2008 року по жовтень 2009 року складає 2060228,30 дол. США, 3% річних за період з 11.08.2008 по 25.11.2009 складає 461730,18 дол. США.

Відповідач відзивом від 11.12.2009 позовні вимоги визнає.

Оцінивши надані докази і пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 ГПК України господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій.

Статтею 38 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що спори, які виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб’єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Розділом ХІІ Закону України від 23.06.2005 № 2709-ІV "Про міжнародне приватне право" (далі Закон № 2709) врегульовані питання підсудності спорів у справах з іноземним елементом. Стаття 76 Закону № 2709 передбачає, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Між позивачем і відповідачем укладено договір від 26.11.2007 № Б-511, а 06.05.2008 додаткова угода (доповнення) № 1 до договору № Б-511 купівлі-продажу пайових цінних паперів, за якою пункти 10.1, 10.2 договору викладеного в новій редакції: "10.1. Цей Договір регулюється та тлумачиться у відповідності до матеріального права України", "10.2. Всі спори, що випливають з цього Договору, розв’язуються шляхом переговорів між Сторонами. У випадку неможливості досягнення домовленості, спори по цьому договору повинні бути подані для вирішення до Господарського суду за місцезнаходженням відповідача".

За таких обставин, даний спір за участю іноземного елемента є підсудний господарському суду Луганської області.

Матеріалами справи підтверджено, що 26.11.2007 між сторонами у справі укладено договір № Б-511 купівлі-продажу пайових цінних паперів, відповідно до умов якого продавець (позивач) продав пайові цінні папери, а саме прості іменні акції, емітовані ВАТ "Енергопостач", номінальною вартість 0 грн. 25 коп. в кількості 12608500 шт. загальною вартістю 11978075 дол. США (за умовами п. 2.2 договору вартість одного цінного паперу склала 0,95 дол. США). Згідно п. 2.4 покупець (відповідач) зобов’язався сплатити вартість придбаних акцій протягом 180 робочих днів з дати укладання сторонами цього договору або у розмірі загальної суми або траншами.

На підставі акту прийому-передачі цінних паперів від 26.11.2007 позивач передав, а відповідач прийняв вищевказані цінні папери.

Проте відповідач у передбачений договором термін не розрахувався за придбані акції, у зв’язку з чим у нього з 15.08.2008 утворився борг в сумі 11978075 дол. США, що підтверджено відповіддю на претензію від 22.09.2009, актами звірення від 30.10.2009 і від 11.12.2009 та відзивом на позовну заяву.

Статтею 656 ЦК України передбачено, що до договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття.

Відповідач оплату акцій не здійснив, у зв’язку з чим вимоги щодо основного боргу в сумі 11978075 дол. США підлягають задоволенню.

Пунктом 7.2 передбачено нарахування пені за несвоєчасну оплату акцій в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми договору за кожен банківський день прострочки, але не більше 10% від загальної суми договору. Позивач розрахував пеню з 11.08.2008, в той час як прострочення грошового зобов’язання виникло з 15.08.2008, у зв’язку з чим пеня підлягає стягненню за період з 15.08.2008 по 09.02.2009 в сумі 976623,32 дол. США.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 2060228,9 дол. США, та 3% річних в сумі 459389,98 дол. США за період з 15.08.2008 по 25.11.2009 (заявлено 461730,18 дол. США).

З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню в загальній сумі 15474317,2 дол. США.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у спорах, що виникають при виконанні договорів покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 55 ГПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти –в іноземній валюті та національній валюті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. А згідно ч. 2 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" з позовів, що подаються до господарського суду в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті.

Державне мито за даним позовом підлягало сплаті в максимальному розмірі 25500 грн., що складає 3195,09 дол. США, виходячи із курсу дол. США станом на 27.11.2009 –798,1. На день подачі позову позивачем сплачено 3192 дол. США у зв’язку з чим суд зобов’язав доплатити державне мито. Також позивачем при подачі позову були сплачені в іноземній валюті витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 дол. США, в той час як підлягало сплаті 236 грн. Позивач на вимогу суду оплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., що підтверджено квитанцією від 11.12.2009 № 1292954. Позивач звернувся з клопотанням від 14.12.2009 про зарахування коштів, сплачених в валюті як витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в якості доплати державного мита. Оскільки сума 30 дол. США сплачена на рахунок, на який зараховується державне мито в іноземній валюті, суд задовольняє дане клопотання, 3,09 дол. США зараховується в якості державного мита, що підлягало доплаті. Надмірно сплачена сума 26,91 дол. США за платіжним документом: переказ коштів окремого клієнта МТ 103 від 17.11.2009 підлягає поверненню згідно ст. 47 ГПК України.

З урахуванням частково задоволення позову, на відповідача покладаються судові витрати по сплаті державного мита в сумі 3106,09 дол. США, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 229 грн. 43 коп., в решті на позивача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 49, 82, 84, 85, 123, 124 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лисичанська сода", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Красна, 1, ідентифікаційний код 00204889 на користь SETIRSON INVESTMENTS LIMITED, Cyprus, Nicosia, Stadiou, 37A, Aglanzia, P.C. 2103 заборгованість в загальній сумі 15474317,2 дол. США, у тому числі: борг в сумі 11978075 дол. США, пеня в сумі 976623,32 дол. США, інфляційні втрати в сумі 2060228,9 дол. США, 3% річних в сумі 459389,98 дол. США, витрати по сплаті державного мита в сумі 3106,09 дол. США, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лисичанська сода", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Красна, 1, ідентифікаційний код 00204889 на користь SETIRSON INVESTMENTS LIMITED, Cyprus, Nicosia, Stadiou, 37A, Aglanzia, P.C. 2103 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 229 грн. 43 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Повернути SETIRSON INVESTMENTS LIMITED, Cyprus, Nicosia, Stadiou, 37A, Aglanzia, P.C. 2103 з Державного бюджету України надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 26,91 дол. США за платіжним документом: переказ коштів окремого клієнта МТ 103 від 17.11.2009. Підставою для повернення є дане рішення, засвідчене печаткою суду.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

7.Рішення підписано –15.12.2009.

Суддя                                                                                О.В.Рябцева