Рішення № 90079326, 16.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2020Справа № 910/15649/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Укргазвидобуток»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс»

про стягнення 3 152 150,17 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 3 152 150,17 грн., з яких: 2 247 304,12 грн. сума основного боргу, 819 578,01 грн. пеня за період з 11.09.2016 до 11.09.2017, 85 268,03 грн. 3% річних за період з 21.07.2016 по 11.09.2017 за договором купівлі-продажу природного газу №18/07/Г-1 від 18.07.2016.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що сума заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №18/07/Г-1 від 18.07.2016 виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного та повного розрахунку за отриманий природний газ.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Нафтогаз-Альянс» зазначає, що позов не підлягає задоволенню, так як природний газ не відповідає вимогам якості встановленим Кодексом ГТС.

ТОВ «Нафтогаз-Альянс» було зазначено, що споживачі та оптові покупці відповідача, яким було передано природний газ придбаний у ПрАТ «Укргазвидобуток» зверталися до товариства з листами в яких зазначали, що якість природного газу у липні та серпні 2016 року була значно нижчою від звичайного рівня.

Відповідач звернув увагу суду не невірність розрахунку та не відповідність його умовам Договору.

У задоволенні клопотання про витребування доказів суд відмовив, оскільки позивачем в судовому засіданні 28.11.2017 суду надані витребувані докази.

У судових засіданнях оголошувались перерви.

28.11.2017 позивачем подані заперечення на відзив на позовну заяву.

12.12.2017 відповідачем подані письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.12.2017 призначено по справі судову судового-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Поставлено на вирішення експерта (експертів) наступні питання:

- чи відповідає розрахунок заборгованості (вартості) переданого природного газу у липні 2016 року здійснений ПрАТ «Укргазвидобуток» у позовній заяві умовам п.4 додаткової угоди №2 від 19 липня 2016 року до договору купівлі-продажу природного газу №18/07/Г-1 від 18 липня 2016 року, укладеного між ПрАТ «Укргазвидобуток» та ТОВ «Нафтогаз-Альянс»?

- чи відповідає розрахунок пені здійснений ПрАТ «Укргазвидобуток» у позовній заяві умовам договору купівлі-продажу природного газу №18/07/Г-1 від 18 липня 2016 року, укладеного між ПрАТ «Укргазвидобуток» та ТОВ «Нафтогаз-Альянс», а також нормам чинного законодавства України?

- чи відповідає розрахунок 3% річних здійснений ПрАТ «Укргазвидобуток» у позовній заяві умовам договору купівлі-продажу природного газу №18/07/Г-1 від 18 липня 2016 року, укладеного між ПрАТ «Укргазвидобуток» та ТОВ «Нафтогаз-Альянс», а також нормам чинного законодавства України?

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017., чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 23.02.2018 ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

04.12.2018 через відділ діловодства суду від до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/15649/17 та висновок експерта від 26.11.2018 №13880/18-71.

Суд на підставі ст.230 ГПК України, ухвалою суду від 18.12.2018 поновив провадження у справі. Розгляд справи призначено на 29.01.2019.

29.01.2019 позивачем подана заява про зміну підстав позову. Відповідно до поданої заяви позивач зазначив, що внаслідок виправлення даних обліку, сума заборгованості відповідача, яка була предметом спору за додатковою угодою зменшується на суму 402 000,00 грн., проте виникає заборгованість відповідача за додатковою угодою №1 в розмірі 402 000,00 грн. При цьому загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором залишається без змін та становить 2 247 304, 12 грн., але змінюються правові підстави її виникнення, поряд з додатковою угодою №2, частина заборгованості виникає з додаткової угоди №1.

На обґрунтування поданої заяви про зміну підстав позову представник позивача зазначив, що дослідження висновку експерта дозволило дійти висновку про наявність помилки в бухгалтерському обліку позивача, а саме сума оплати відповідача в розмірі 402 000,00 грн. (платіжне доручення № 2645 від 22.07.2016 року) опублікувалась позивачем за Додатковою угодою № 1 до Договору купівлі продажу природного газу № 18/07/г-1, в той час як платіж було здійснено за Додатковою угодою № 2 до Договору купівлі-продажу природного газу № 18/07/г-1.

Представник відповідача заперечив проти задоволення поданої позивачем заяви про зміну підстав позову, оскільки не погоджується з висновком експерта від 26.11.2018 №13880/18-71 та клопотає про призначення повторної експертизи.

Відповідно до ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засіданні позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Суд розглянувши подану позивачем заяву про зміну підстав позову та заслухавши думку представників сторін, прийшов до висновку що заява відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, тому зазначена заява позивача прийнята судом до розгляду.

У задоволенні поданого через відділ діловодства суду клопотання про призначення повторної експертизи суд відмовив за недоведеністю підстав.

12.03.2019 позивачем подана заява про виправлення описки в заяві про зміну підстав позову, зокрема в частині зазначення вірних сум заявлених до стягнення. Позивач підтримує наступні заявлені позовні вимоги: 2 247 304,12 грн. сума основного боргу, 819 578,01 грн. пеня за період 11.09.2016 до 11.09.2017, 85 268,03 грн. 3% річних за період з 21.07.2016 по 11.09.2017.

24.04.2019 позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, яка розцінена судом яка заява про збільшення суми позовних вимог.

На підставі пп.2 п.2 ст.46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позивач має право збільшити або зменшити розмір вимог.

Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 2 247 304,12 грн. сума основного боргу, 540 057,85 грн. пені, 78 873,54 грн. 3% річних.

Подана заява прийнята судом до розгляду на підставі ст.46 ГПК України, у звязку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір по суті.

В підготовчому засіданні 28.05.2019 представник відповідача підтримав подане 25.01.2019 через загальний відділ діловодства суду клопотання про проведення судової експертизи .

На обґрунтування клопотання про призначення судової експертизи відповідач зазначає, що у зв`язку з чим ТОВ «Нафтогаз-Альянс» вважає, що позов не підлягає задоволенню, так як природний газ не відповідає вимогам якості встановленим Кодексом ГТС та враховуючи той факт, що якість газу має важливе значення для вирішення даної справи, проте наявні в відповідача документи не можна вважати достатнім доказом поганої якості газу, який видобувається позивачем, а отже існує дійсна потреба у призначенні судової експертизи для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, так як висновок експерта по якості природного газу не може бути замінено іншими засобами доказування.

Представник позивача заперечив проти поданого відповідачем клопотання про призначення експертизи та зазначає, що здійснити таку експертизу є неможливим з огляду на те, що природній газ, який споживали споживачі ТОВ «Нафтогаз-Альянс» було відібрано ними з газотранспортної системи України (ГТС) більше півтора року тому, зразків природного газу не збереглося. Оскільки, а ні ідентифікувати який саме (кого з видобувних підприємств) природний газ було спожито, а ні взяти його на експертизу (оскільки його було спожито/спалено більше року тому) є неможливим.

Суд розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та заслухавши думку сторін, погоджується з твердженням позивача що, а ні ідентифікувати який саме (кого з видобувних підприємств) природний газ було спожито, а ні взяти його на експертизу (оскільки його було спожито /спалено більше року тому) є неможливим, а саме питання проведення його експертизи, яка буде черговою і вже другою в цьому судовому процесі є затягування процесу розгляду цієї справи, і тому вирішив відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи від 25.01.2019 №14/2.

Також, представник відповідача підтримав подане 19.02.2019 клопотання про призначення повторної експертизи, оскільки ТОВ «Нафтогаз-Альянс» подає свої пояснення виходячи з того, що висновки експерта за № 13880/18-71 від 26.11.2018 року необґрунтованими та суперечать іншим матеріалам справи.

Представник позивача заперечив проти призначення у справі повторної експертизи, оскільки вважає, що в матеріалах справи міститься достатньо документальних доказів щодо існування між Позивачем і Відповідачем за договором № 18/07/Г-1 від 18.07.2016 р. додатковій угоді № 1 від 18.07.2016 р. додатковій угоді № 2 від 19.07.2007 р. і по справі № 910/15649/17 суми основного боргу в розмірі 2 247 304, 12 грн., наявність якої Відповідачем не спростовується.

Відповідно до ч.2 ст. 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Суд розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі повторної судової експертизи та заслухавши думку сторін, суд зазначає, що у суду відсутні сумніви у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо), тому суд відмовляє відповідачу в задоволення клопотання про призначення повторної експертизи від 18.02.2019 №33/2.

Представник відповідача також підтримав, подане 17.04.2019 клопотання про призначення судово-економічної експертизи оскільки вважає, що предметом спору у даній справі є вимоги ПрАТ «Укргазвидобуток» про стягнення з ТОВ «Нафтогаз-Альянс» заборгованості, 3% річних та пені за договором купівлі-продажу газу №18/07/Г-1 від 18.07.2016 року, а з матеріалів судової справи вбачається невірний та необґрунтований розрахунок, тому ТОВ «Нафтогаз-Альянс» вважає, що існує нагальна потреба у спеціальних знаннях для встановлення дійсного розміру заборгованості, пені та 3% річних.

Представник позивача заперечив проти заявленого відповідачем клопотання про призначення експертизи та зазначає, що відповідач виражає сумніви та заперечує проти вірності та обґрунтованості розрахунку суми основного боргу, 3% річних та пені взагалі, не вказуючи на конкретні помилки в сумах або в термінах розрахунку та не наводить жодного прикладу, на його погляд вірного та необґрунтованого розрахунку суми основного боргу, 3% річних та пені, що ніяк не може служити підставою для проведення повторної судової експертизи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, в яких встановити відповідні обставини неможливо.

В пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З огляду на те, що в процесі підготовчих засідань у суду не виникало питань, які потребують спеціальних знань і в матеріалах справи відсутні докази які є взаємно суперечливими, господарський суд в змозі самостійно надати оцінку всім доказам які містяться в матеріалах справи та мають суттєве значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення по справі судово-економічної ї експертизи від 16.04.2019 №69/2.

В підготовчому засіданні 28.05.2019 остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог. З`ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.

Суд в підготовчому судовому засіданні поставив на обговорення питання про можливість завершення підготовчого провадження, та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник позивача зазначив, що можливо закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача зазначив, що вважає за доцільне оголосити перерву в підготовчому засіданні.

У судовому засіданні 28.05.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/15649/17. Призначено розгляд справи №910/15649/17 по суті на 18.06.19.

12.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" подано зустрічну позовну заяву (№10282 від 12.06.2019) до Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" про визнання недійсним договору №18/07/Г-1 купівлі-продажу природного газу від 18.07.2016.

Ухвалою суду від 18.06.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" до Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" про визнання недійсним договору повернуто заявнику.

04.07.2019 позивач Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" подав через загальний відділ діловодства суду Заяву про зловживання процесуальними правами згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу.

На обґрунтування поданої Заяви про зловживання процесуальними правами позивач зазначає, що відповідачем в процесі судового розгляду по декілька разів було заявлено ті ж самі клопотання, а саме щодо призначення судової експертизи, призначення повторної судової експертизи, знов призначення судово-економічної експертизи. Після відмови в задоволенні поданих клопотань, відповідачем подано Зустрічну позовну заяву, яку повернуто судом заявникові. На думку позивача всі вище перелічені дії Відповідача спрямовані на затягування судового процесу .

Представник відповідача заперечує проти заявленої повивачем заяви про зловживання процесуальними правами згідно ст. 43 ГПК України, а також звертає увагу суду на те, що чинний ГПК або будь-які інші нормативно-правові акти не надають критеріїв, за якими можна було б одразу однозначно встановити, що подані клопотання спрямовані виключно на затягування розгляду справи або завідомо безпідставним. Тобто відповідач зазначає, що подані ним клопотання є виключно його процесуальним правом.

Залежно від конкретних обставин суд згідно п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України статті може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд розглянувши Заяву позивача про зловживання процесуальними правами та заслухавши думку сторін дійшов висновку, що дії які вчинялись відповідачем не є зловживання, а також доказів вчинення відповідачем дій, що мали б наслідком перешкоджання позивачу у судовому захисті своїх прав та законних інтересів, у суду відсутні підстави щодо визнання зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, передбачених ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, а тому в задоволенні зазначеної Заяви позивача слід відмовити.

А відтак вказані обставини в сукупності не становлять підстав для вжиття заходів для запобігання зловживання процесуальними правами.

В судовому засіданні 04.07.2019 представник відповідача підтримав подане 03.07.2019 через загальний відділ діловодства суду Клопотання про зупинення провадження у справі, а саме відповідач просить суд зупинити провадження у справі №910/15649/17 за позовом ПрАТ «Укргазвидобуток» до ТОВ «Нафтогаз-Альянс» про стягнення 3 152 150, 17 грн. до завершення розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «Нафтогаз-Альянс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 року про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.07.2019 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі №910/15649/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" про стягнення 3 152 150,17грн. до завершення розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «Нафтогаз-Альянс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 року про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ «Нафтогаз-Альянс».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.06.2019 року про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "Нафтогаз-Альянс" повернуто апелянту.

Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі №910/15649/17 залишено без руху до 22.11.2019. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 у справі № 910/15649/17.

Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі №910/15649/17.

Ухвалою суду від 18.02.2020 поновлено провадження, призначено засідання на 07.04.2020.

Однак, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання призначене на 07.04.2020 не відбулось.

Ухвалою суду від 12.05.2020 розгляд справи призначено на 28.05.2020.

У судовому засіданні 28.05.2020 судом оголошено перерву до 16.06.2020.

26.05.2020 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив у зв`язку з необґрунтованістю.

16.06.2020 відповідачем подана заява про відвід судді. Подана заява мотивована тим, що суддею Борисенко І.І. не було встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи по суті (зокрема шляхом задоволення повторних та додаткових клопотань, то відповідач дійшов до висновку визначення судді за допомогою Єдиної судової інформаційо-телекомунікаційною системи під час реєстрації документів) (зазначених у ч.2 ст.6 цього ГПК України) було здійснено без врахування спеціалізації для цієї судді.

Заява про відвід судді надійшла до суду в день проведення судового засідання, а саме 16.06.2020. Визнавши відвід необґрунтованим, суд відповідно до положень абз.2 п.3 ст.39 ГПК України вирішив питання про відвід судді в судовому засіданні 16.06.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020 у задоволенні заяви про відвід судді Борисенко І.І. відмовлено.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 16.06.2020 судом було заслухано вступне слово позивача, з`ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

У судовому засідання 16.06.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2016 року між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРГАЗВИДОБУТОК» (далі за текстом - "Продавець") та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАФТОГАЗ-АЛЬЯНС" (далі за текстом - "Покупець") було укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 18/07/Г-1.

Відповідно до згаданого Договору, Продавець зобов`язувався продати та передати Покупцю, а Покупець зобов`язується купити, прийняти та оплатити природний газ (далі за текстом - "Газ"), обсяг якого визначається Сторонами на відповідний місяць відповідною Додатковою угодою до згаданого Договору.

Відповідно до п.4.1, 4.2, 4.3 договору, договірний обсяг та договірна ціна на окремий місяць визначається за взаємною згодою сторін у відповідній додатковій угод, що є невід`ємною частиною даного договору. Загальна ціна договору визначається визначається загальною вартістю газ, отриманого покупцем від продавця протягом строку дії договору. Фактична кількість поставленого за цим договором газу визначається на підставі актів приймання-передачі газу між Продавцем та Покупцем підписаних після закінчення звітного місяця.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 договору продаж газу здійснюється виключно на умовах повної (100%) попередньої оплати договірного обсягу газу, якщо інше не передбачено додатковою угодою. Покупець зобов`язаний сплатити продавцю попередню оплату, що підлягає сплаті за договірній обсяг за договірною ціною не пізніше останнього дня місяця, що передує місяцю поставки, якщо інше не передбачено додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до умов пункту 4 Додаткової угоди № 1 Покупець зобов`язувався сплатити Загальну вартість Договірного обсягу природного газу з ресурсу липня 2016 p., наступними частинами:

"Перша частина" 10% (десять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 20 липня 2016 року, в сумі 890 600,68 грн.

"Друга частина" 30% (тридцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 20 серпня 2016 року, в сумі 2 671 802, 04 грн.

"Третя частина" 30% (тридцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 30 серпня 2016 року, в сумі 2 671 802, 04 грн.

"Четверта частина" 30% (тридцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 05 вересня 2016 року, в сумі 2 671 802, 04 грн.

Як встановлено судом Продавець свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується підписаним Продавцем та Покупцем Актом прийому-передачі природного газу за липень 2016 p., датованим 19 липня 2016 року на суму 8 906 006,80 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу за період з 01 по 31 липня 2016 року, укладеного 01.08.2016 представники позивача та відповідача склали даний акт про те, що за період з 01 31 липня 2016 року з Бистрівського блоку Островерхівського ГКР ПрАТ «Укргазвидобуток» було передано в газорозподільну систему ПАТ «Харківміськгаз» для подальшого розподілу природний газ в кількості 9 449 661 тис.м3.

В той же час, Покупець свої зобов`язання щодо своєчасної сплати вартості Договірного Обсягу природного газу належним чином не виконав, чим порушив умови пункту 3.3.2. Договору, а також пункту 4 додаткової угоди №1.

Відтак, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором та додатковою угодою №1 у відповідача наявна заборгованість в розмірі 402 000,00 грн.

Також, у відповідача перед позивачем за додатковою угодою №2 рахується борг в розмірі 1 845 304,12 грн.

18 липня 2016 року між Продавцем та Покупцем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору (далі за текстом - "Додаткова угода № 2"), згідно умов якої Покупець зобов`язувався прийняти та оплатити Договірний Обсяг природного газу з ресурсу липня 2016 р. в обсязі 1 424,962 тис. м3.

Загальна вартість Договірного Обсягу природного Газу з ресурсу липня 2016 р. становить 8 906 006, 80 грн. (п. 3 Додаткової угоди № 2).

Відповідно до умов пункту 4 Додаткової угоди № 2 Покупець зобов`язувався сплатити Загальну вартість Договірного обсягу природного газу з ресурсу липня 2016 p., наступними частинами:

"Перша частина" 10% (десять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 20 липня 2016 року, в сумі 890 600,68 грн.

"Друга частина" 30% (тридцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 20 серпня 2016 року, в сумі 2 671 802, 04 грн.

"Третя частина" 30% (тридцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 30 серпня 2016 року, в сумі 2 671 802, 04 грн.

"Четверта частина" 30% (тридцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 05 вересня 2016 року, в сумі 2 671 802, 04 грн.

Продавець свої зобов`язання, визначені договором та додатковою угодою №2 виконав належним чином, що підтверджується підписаним Продавцем та Покупцем актом прийому-передачі природного газу за липень 2016 року.

В той час, покупець свої зобов`язання щодо своєчасної сплати вартості договірного обсягу природного газу належним чином не виконав, чим порушив умови п.3.3.2 договору, а також п.4 додаткової угоди №2, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1 845 304,12 грн.

Як встановлено судом, покупцем було здійснено оплату природного газу лише на суму 301 359,55 грн., що підтверджується матеріалами справи та результатами судового-економічної експертизи.

Станом на час розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 2 247 304,12 грн., яка виникла внаслідок систематичного порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного та повного розрахунку за отриманий природний газ.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що сума оплати відповідача в розмірі 402 000,00 грн. (платіжне доручення №2645 від 22.07.2016) обліковувалось позивачем за додатковою угодою №1 до договору купівлі-продажу природного газу №18/07/Г-1, в той час як платіж було здійснено за додатковою угодою №2 до договору купівлі-продажу природного газу №18/07/Г-1.

Відтак, сума заборгованості відповідача за додатковою угодою №2 зменшилась на суму 402 000,00 грн., разом з тим виникла заборгованість за додатковою угодою в розмірі №1 402 000,00 грн., при цьому загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором, яка заявлена позивачем при поданні позову, залишилась без змін та складає 2 247 304,12 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належними сторонами та належним чином відповідно до умов Договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. В свою чергу, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України), а зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідач заперечуючи проти позову, вказує, що відповідно до опублікованих на офіційному веб-сайті ПАТ Укртрансгаз» паспортів фізико-хімічних показників якості природного газу за липень та серпень 2016 року, який добувається Приватним акціонерним товариством Укргазвидобуток» та подається в газотранспортну систему України, та відповідно був проданий ТОВ «Нафтогаз-Альянс» не відповідає вимогам визначеним в Кодексі ГТС, тобто відповідач посилається на неналежну якість придбаного природного газу.

На підтвердження вказаних обставин, відповідач посилається на такі докази:

- паспорт фізико-хімічних показників якості природного газу № 8-07, 8-08.

- паспорт якості природного газу № 1607Хм, переданого Яготинським ЛВУМГ та прийнятого по Черкаській області.

- копія листа ПАТ "Комбінат "Тепличний" та копія Листа ТОВ «Газпостач-Черкаси».

- посилання на п. 1 Глави 1 Розділу III Кодексу газотранспортної системи.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, судом не приймаються до уваги, виходячи з наступного

Паспорт фізико-хімічних показників якості природного газу № 8-07 та 8-08, переданого ПАТ «Укртрансгаз», філія УМГ "Київтрансгаз", Боярським ЛВУ МГ по ГРС-Алмаз та прийнятого ПАТ «Київоблгаз» по газопроводу лінії Київ-Брянськ за період з 01 серпня 2016 по 31 серпня 2016 та за періоди 01.07.2016- 31.07.2016 p., може підтвердити лише якість газу в точці виходу. Тобто, в точці де контрагент відповідача отримував природній газ (Броварський район, Київської області) проте не може підтверджувати якість газу в точці входу. (УПГ «Бистрівська», Харківська область або УПГ «Островерхівська, Харківська область), в якій позивач передавав природній газ відповідачу.

Точка входу або Пункт Продажу Газу відповідачу був визначений позивачем та відповідачем в п.6.7.1 та п.6.7.2. Договору.

Як визначено абзацом 2) пункту 1 Розділу III Кодексу ГТС відповідальним за якість газу є: у точках виходу - оператор газотранспортної системи (ПАТ "Укртрансгаз"), а не позивач.

Щодо копії листів споживачів відповідача, то суд вказує, що вказані споживачі відбирали газ лише в точці виходу, проте зав якість газу в цій точці позивач не несе відповідальності в силу абзацу 2) пункту 1 Розділу III Кодексу ГТС.

При цьому, в самому листі мова йде про якісь "спостереження" щодо якості газу. Жодних доказів факту фіксації неналежної якості газу здійснено не було.

Відповідно до п.(3) п. 1 Глави 1 Розділу III Кодексу газотранспортної системи, норми якості, фізико-хімічні показники та інші характеристики природного газу, що допускається до транспортування в газотранспортній системі

1. Відповідальним за якість газу є:

1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з`єднанні) - оператори суміжних систем, «суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з`єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування;

у точках виходу - оператор газотранспортної системи."

Тобто, Кодекс ГТС однозначно визначає, що відповідальним за якість газу у точках виходу (в г.ч. місці вся відбір газу) є оператор газотранспортної системи, а не газовидобувні підприємства.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, в той час, як відповідач своїх зобов`язань передбачених договором не виконав. Вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 2 247 304,12 грн. підлягає задоволенню судом.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 540 057,85 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пунктом 7.1. Договору, за порушення строків (в т.ч. прострочення попередньої оплати) покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми грошового зобов`язання, строк виконання якого порушено, за кожен день прострочення, а також відшкодувати понесені продавцем збитки.

Положеннями статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до статті 3 Закону розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки (пені) з урахуванням визначеного позивачем періоду її нарахування, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 540 057,85 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просив стягнути з відповідача 78 873,54 грн. - 3% річних.

Згідно з ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 3% річних в розмірі 78 873,54 грн. зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Укргазвидобуток» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, н/п №43, код ЄДРПОУ 34881820) на користь Приватного акціонерного товариства «Укргазвидобуток» (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 7, код ЄДРПОУ 25635581) грошові кошти в розмірі 2 247 304 (два мільйони двісті сорок сім тисяч триста чотири) грн. 12 коп. суму основного боргу, 540 057 (п`ятсот сорок тисяч п`ятдесят сім) грн. 85 коп. пені, 78 873 (сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 54 коп. 3% річних, 42 993 (сорок дві тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн. 53 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 25.06.2020

Суддя І.І. Борисенко