Ухвала суду № 90079318, 26.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.06.2020Справа № 921/298/20

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши заяву Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства

до 1. Тернопільської обласної державної адміністрації

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна кераміка»

про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Бережанське колективне підприємство по веденню лісового господарства (далі - позивач) звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна кераміка» (далі - відповідач-2) про:

- визнання недійсним розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 257/01.02-01 від 30.04.2020 «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна кераміка» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Бережанської міської ради»;

- визнання незаконним припинення права постійного користування Бережанського міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства земельною ділянкою площею 182,800 га на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 20.03.1998 серія ІІ-ТР № 002145 з переведення зазначеної земельної ділянки до земель запасу державної власності;

- визнання недійсним наданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна кераміка» дозволу на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 52,0000 га в оренду до 07 лютого 2039 року (на строк дії спеціального дозволу на користування надрами) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами за рахунок земель запасу на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту.

Одночасно, у п. 3 прохальної частини позовної заяви позивачем викладено клопотання про витребування у відповідачів документів, які стали підставою для прийняття розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації № 257/01.02-01 від 30.04.2020.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що оскаржуваним розпорядженням Тернопільська обласна державна адміністрація всупереч вимог чинного законодавства незаконно припинила право постійного користування позивачем земельною ділянкою, перевела її до земель запасу державної власності та надала Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна кераміка» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 52,000 га в оренду землі до 07 лютого 2039 року. У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19.05.2020 у справі № 921/298/20, вищевказану позовну заяву передано до господарського суду міста Києва за виключною підсудністю на підставі статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2020 року подану Бережанським колективним підприємством по веденню лісового господарства позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

24.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків, а також заяву про забезпечення позову, відповідно до змісту якої позивач просить суд:

- зупинити дію розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30.04.2020 № 257/01.-02-01 «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна кераміка» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Бережанської міської ради»;

- накласти арешт на земельну ділянку площею постійного користування Бережанського міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства земельною ділянкою площею 182,800 га на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 20.03.1998 року серія ІІ-ТР № 002145;

- заборонити Тернопільській обласній державній адміністрації приймати рішення про затвердження землевпорядної документації щодо переведення земельної ділянки площею 182,800 га на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 20.03.1998 року серія ІІ-ТР № 002145 до земель запасу державної власності, право постійного користування якою є Бережанського міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства;

- заборонити передавати у власність чи користування (оренду, суборенду) або будь-яким іншим способом відчужувати дану земельну ділянку або її частини;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна кераміка» здійснювати поділ земельної ділянки площею 52,0000 га на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту;

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області, його відділам та структурним підрозділам, вносити зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 182,8000 га постійного користування Бережанського міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства земельною ділянкою площею 182,800 га на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 20.03.1998 року серія ІІ-ТР № 002145, в тому числі щодо скасування державної реєстрації даної ділянки у зв`язку з її поділом.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з положеннями частини 5 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Положеннями частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Разом з тим, відповідно до частин 3 та 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність (частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderost-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Surmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Дослідивши зміст поданої заяви, враховуючи необхідність встановлення всіх обставин, що склалися, для з`ясування обґрунтованості заяви про забезпечення позову та необхідності забезпечення позову, суд вважає за доцільне призначити заяву про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні та викликати сторін для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Керуючись статтями 2, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Викликати Бережанське колективне підприємство по веденню лісового господарства, Тернопільську обласну державну адміністрацію, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна кераміка» для розгляду заяви Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства про забезпечення позову у судове засідання, що відбудеться 03.07.2020 року о 11:00 год., у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-в, корпус Б, зал судових засідань № 8.

2. Бережанському колективному підприємству по веденню лісового господарства надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів на підтвердження викладених у заяві про забезпечення позову обставин, в т.ч. правоустановчі документи Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства.

3. Запропонувати Тернопільській обласній державній адміністрації, Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна кераміка» надати письмові пояснення щодо поданої заяви про забезпечення позову із підтверджуючими доказами.

4. Згідно з приписами статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.\

Суддя В.С. Ломака