Рішення № 90079315, 15.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2020Справа № 910/4898/20

За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна»простягнення 73 063, 01 грн. Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 73 06, 01 грн. суми попередньої оплати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки №ДГ-АВО007322 (482/24/14-15) від 22.06.2015 останнім не виконано своїх зобов`язань на суму 73 06, 01 грн., у звязку з чим позивач просить суд повернути суму попередньої оплати товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/4898/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, для подання до суду відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів направлення відзиву позивачу.

08.05.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву про стягнення грошових коштів, відповідно до якого Відповідач не визнає позовних вимог та вказує на відсутність у Позивача будь-яких доказів про порушення умов договору.

Разом з тим, від Відповідача також надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з наявністю такого, що набрало законної сили рішення у справі між ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Розглянувши подане клопотання суд дійшов до висновку про його необґрунтованість та безпідставність, виходячи з наступного.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідач, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підставою позову є обставини, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Такими обставинами є юридичні факти, тобто такі, які зумовлюють правові наслідки і з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків.

Як встановлено судом, в липні 2019 року ПрАТ "Київводоканал" зверталося з позовом до ТОВ "НФ Трейдінг Україна" про стягнення коштів, за яким було відкрито провадження у справі №910/9939/19. Однак, предметом спору у справі №910/9939/19 було стягнення безпідставно набутих коштів, а підставою - повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 73 063,01 грн., на підставі ст. 1212 ЦК України.

Судом, в межах справи №910/9939/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Так, судом в межах справи було встановлено, що кошти були набуті відповідачем не безпідставно, а на підставі договору поставки №ДГ-АВО007322 від 22.06.2015, а тому застосування положень ст.1212 ЦК України до спірних правовідносин не підлягають.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем змінено підставу позову, зокрема мотивуючи позов тим, що відповідач порушив умови договору, а відтак між сторонами виникли договірні відносини, за порушення відповідачем яких позивач просить суд стягнути з відповідача, відповідно до приписів ч.1,2 ст. 693 ЦК України суму попередньої оплати непоставленого товару.

Отже, оскільки справи №910/9939/19 та №910/4898/20 мають різний предмет та різні підстави позову, відсутні підстави для застосування положень ст.231 ГПК України та закриття провадження у справі.

20.05.2020 від Позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої Позивач не погодився з запереченнями відповідача, викладеними у відзиві.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", що перейменоване на приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" було укладено договір №АВО007322 про постачання товару.

Статтею 1 договору визначено, що відповідач зобов`язується поставити (передати у власність) позивачу, а позивач зобов`язується прийняти і оплатити аміак водний технічний на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору, найменування, одиниця, виміри, кількість товару зазначається у специфікації (специфікаціях) до даного договору, яка є невідємною частиною договору.

Крім вказаного, договором визначено кількість та якість товару (стаття 2), умови поставки товару (стаття 3), ціна та порядок проведення розрахунків (стаття 4), відповідальність сторін (стаття 5), порядок вирішення спорів (стаття 6), строк дії договору (стаття 9).

Відповідно до п.п.3.2, 3.11 договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі транспортної інструкції (письмових заявок) Покупця. Постачальник зобов`язаний передати Покупцеві, зокрема, видаткові накладні.

Як встановлено судом, Товариство виконало свої зобов`язання згідно з умовами Договору та перерахувало Постачальнику на підставі виставлених рахунків-фактур попередню оплату за товар у розмірі 3 963 945,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №31 від 24.07.2015р., №158 від 07.08.2015р., №379 від 03.09.2015р., №232 від 13.11.2015р., №1089 від 18.11.2015р.,№1211 від 02.07.2016р., №1784 від 06.09.2016р., №415 від 21.04.2017р., №305 від 11.07.2017р., №525 від 01.08.2017р., №1234 від 05.10.2017р. №3201 від 29.03.2018р., №3584 від 27.04.2018р. та довідкою ПАТ «Радикал Банк» №372 від 04.07.2019р.

Проте, відповідачем було поставлено позивачу на виконання умов договору товар (аміак водний технічний) на загальну суму 3 890 881,99 грн., що підтверджується видатковими накладними від 24.06.2015р., 28.07.2015р., 11.08.2015р., 11.09.2015р., 17.11.2015р., 28.04.2016р., 15.07.2016р., 13.09.2016р., 25.04.2017р., 19.07.2017р., 24.08.2017р., 11.10.2017р., 31.03.2018р.

Різниця між сумою сплачених позивачем коштів та вартістю поставленого відповідачем товару складає 73 063,01 грн., саме стягнення цієї суми є предметом даного спору.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі за наступних обставин.

Згідно зі частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення,'в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525,526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за ноги певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів не господарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як встановлено судом, Товариство виконало свої зобов`язання згідно з умовами Договору та перерахувало Постачальнику на підставі виставлених рахунків-фактур попередню оплату за товар у розмірі 3 963 945,00 грн., про що свідчать платіжні доручення, проте ТОВ «НФ Трейдінг Україна», після отримання вказаної попередньої оплати, поставило Покупаю товар лише на загальну суму 3 890 881,99 грн., тобто ТОВ «НФ Трейдінг Україна» не виконало своїх зобов`язань згідно з Договором перед ПрАТ «АК «Київводоканал» на суму 73 063,01 грн.

Щодо доводів Відповідача про порушення Покупцем п.3.4 Договору поставки

№ ДГ-АВ0007322 від 22.06.2015, що полягає у ненадання транспортної інструкції, суд вказує наступне.

Відповідно до платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи, оплата

здійснювалась на підставі рахунків-фактур, які надсилав Постачальник після отримання

транспортних інструкцій (письмових заявок). Рахунки-фактури надсилалися

Постачальником після отримання транспортної інструкції (письмової заявки).

Відповідно до п. 3.8 Договору поставки транспортна інструкція надсилається

Покупцем Постачальнику рекомендованим листом або надсилається Покупцем

Постачальнику за допомогою факсимільного зв`язку чи електронною пошти.

Згідно з п. 4.4. Покупець зобов`язаний повністю оплатити товар до його поставки (попередня оплата) на підставі виставлених Постачальником рахунків -фактур.

Доказами того, що транспортні інструкції надсилалися на адресу відповідача свідчить попередня оплата Позивачем за поставку товару на підставі встановлених відповідачем рахунків-фактур, складених з урахуванням транспортних інструкцій (письмових заявок).

Крім того, факт отримання Постачальником транспортних інструкцій підтверджується тим, що на їх виконання відповідачем поставлявся товар, однак не в повному обсязі, тобто товар поставлявся на меншу суму коштів, ніж було фактично сплачено, при кожній поставці товару.

Отже, поставка товару здійснювалась за заявленими позивачем партіями.

Відповідно до статей 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати переданий оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Згідно з ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно ж до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 05.02.2020 направив на адресу Відповідача вимогу від 04.02.2020 №618/12/36/02-20 про перерахування на рахунок ПрАТ «АК «Київводоканал» попередньої оплати у розмірі 73 063,01 грн., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та копією чеку.

Проте, станом на дату подання позовної заяви до суду, вказані вище кошти не були повернуті. Зворотного суду не доведено.

Отже, враховуючим викладене вбачається, що Позивач виконав свої зобов`язання з перерахування Відповідачу попередньої оплати за Договором, а Відповідач в свою чергу не виконав належним чином свої зобов`язання з поставки в повному обсязі оплаченого Позивачем товару у строк, визначений Договором, у зв`язку з чим, у Позивача відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від Відповідача повернення суми попередньої оплати непоставленого товару (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.12.2019 у справі № 910/11475/18).

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов`язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що Відповідач своїх зобов`язань за Договором не виконав, відтак фактично безпідставно зберігає у себе набуте майно у вигляді сплаченої Позивачем попередньої оплати у розмірі 73 063,01 грн.

Оскільки станом на час прийняття рішення Відповідач суму попередньої оплати не повернув, строк повернення якої настав, позов в частині стягнення з Відповідача 73 063,01 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен сплатити позивачу 73 063,01 грн., а позов підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, ст.ст.238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, ЄДРПОУ 37883328) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ЄДРПОУ 03327664) 70 063 (сімдесят тисяч шістдесят три) грн. 01 коп., 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.06.2020

Cуддя І.І. Борисенко