Рішення № 90079306, 16.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2020Справа № 910/3342/20

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУФЕТ ПЛЮС" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської радпро про стягнення 91 037,10 грн. Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 91 037,10 грн. заборгованості за договором №2631 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 12.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості з орендної плати перед позивачем по договору оренди № 2631 від 12.03.2018, що становить 91 037, 10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 21.04.2020.

31.03.2020 від Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської рада, який виступає як третя надійшли пояснення щодо нарахування орендної плати за користування об`єктом комунальної власності.

14.04.2020 до Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшов відзив відповідно до якого Відповідач вважає вимоги Позивача про стягнення суми боргу у розмірі 91 037 грн. 10 коп. безпідставними та необґрунтованими.

В судове засідання 21.04.2020 представник позивача не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

У судовому засідання 21.04.2020 судом оголошено перерву до 12.05.2020 року.

12.05.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подане клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків.

У судовому засіданні 12.05.2020 судом оголошено перерву до 28.05.2020.

У судовому засіданні 28.05.2020 судом оголошено перерву до 16.06.2020.

В матеріалах справи наявний витяг з відстеження «Укрпошта» з якого слідує, що відповідач та Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської рада, який виступає як третя отримали кореспонденцію суду 05.05.2020 та 07.05.2020 відповідно.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2018 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі- Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУФЕТ ПЛЮС»; Комунальним підприємством Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «ПЛЕСО» укладено Договір № 2631 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 26 грудня 2017 року № 76 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлову споруду), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке заходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Предмістна Слобідка, б/н - Золотий, Д.9 для розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (сезонно з 01 травня по 30 жовтня календарного року).

Відповідно до пункту 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської місткої ради від 21.04.2015 № 415/1280, та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору становить без ПДВ: 306 гривень 82 копійки за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку грудень 2017 року 30 374 (тридцять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 83 коп.

Об`єкт оренди використовується сезонно з 01 травня по 30 жовтня календарного року. Орендна плата нараховується за період використання об`єкта оренди з 01 травня по 30 жовтня календарного року.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекс інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розмішується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 3.4. Договору розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до пункту 9.1. Договору цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 12 березня 2018 року до 10 березня 2021 року.

Відповідно до п. 9.2. договору усі зміни та доповнення до цього Договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх Сторонами.

Договір № 2631 підписано та скріплено печатками трьох сторін.

Відповідно до п. 8 рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року N 21/4085 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» було вирішено:

Встановити, що до 31 грудня 2018 року орендні ставки, що визначені цим рішенням для видів діяльності, визначених у пунктах 11 (крім торгівлі алкогольними та тютюновими виробами), 13,17, 32, 33, 36, 38, 41, 48 таблиці 2, дата оцінки яких встановлена після 1 вересня 2014 року, застосовується у розмірі 70 % від встановленого обсягу, крім орендної плати, визначеної за результатами конкурсу.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 20 грудня 2018 року N 476/6527 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» було вирішено:

Пункт 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» викласти в новій редакції:

« 11. Встановити, що до 31 грудня 2019 року орендні ставки, визначені у пунктах 11 (крім торгівлі алкогольними та тютюновими виробами), 13,17,23, 32,33,36, 38,41,48 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, дата оцінки яких встановлена після 1 вересня 2014 року, застосовуються у розмірі 70 % від встановленого обсягу, крім орендної плати, визначеної за результатами конкурсу, погодинної орендної плати відповідно до пункту 6 Методики».

КП «Плесо» здійснювало нарахування орендної плати з врахуванням наведених рішень Київської міської ради про встановлення 30 % пільги орендної плати.

Позивач вказує, що представниками Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області було встановлено не дотримання вимог п. 3.1, п. 3.4. та п. 9.2 Договору № 2631, що призвело до недоотримання орендної плати Підприємством за 9 місяців 2019 року на загальну суму 77 894,32 грн (з ПДВ) та зайво нарахованої орендної плати за 2018 рік 796,84 гривень, у зв`язку з тим, що не було внесено змін до договору в частині зменшення орендної плати як це передбачено рішенням Київської міської ради від 20 грудня 2018 року N 476/6527 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» шляхом укладення додаткової угоди.

На виконання вимог акту ревізії та вимог Департаменту комунальної власності міста Києва (лист вих. № 062/05/20-190 від 10.01.20120 року), КП «Плесо» здійснило донарахування орендної плати за період з моменту укладення договору по 31.12.2019 року в сумі 91 132 грн. 93 коп.

У зв`язку з викладеними обставинами, позивач вказує на наявність у відповідача перед позивачем, станом на 27.01.2020 року заборгованості по договору № 2631 від 12.03.2018 року в розмірі 91 037,10 грн.

Однак, Позивачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження донарахування суми орендної плати, оскільки акт ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, на який посилається Позивач в підтвердження своєї правової позиції, не є належним доказом стягнення грошових коштів з Відповідача, позаяк не є первинним документом та не носить обов`язковий характер.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (який було введено в дію 01.10.2018), аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора гро її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області проводить виключно внутрішній аудит підконтрольних суб`єктів, в тому числі Позивача, для ефективного управління комунальними ресурсами, є органом оперативного контролю та не піднімає контрольних функцій будь-яких державних органів.

Враховуючи наведене, Акт ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області не є належним доказом факту недоотримання грошових коштів по Договору, оскільки вказаний аудит є внутрішнім аудитом Позивача та не створює ніяких наслідків для третіх осіб суб`єктів господарювання.

Окрім того, Акт ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії.

Згідно пункту 1 та 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин і фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідно до пункту 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до пункту 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або .наявності певної події.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Так, зустрічна звірка, яка була проведена в ході планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту, що проводилась Держаудитслужбою відповідно до п. 7.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на IV квартал 2019 року за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, не визначена законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Обставини, вказані в такому висновку в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 6.2 роз`яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визначенням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 № 02-5/35 акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Відшкодування збитків, виявлених під час здійснення фінансового контролю, може бути зазначено у вимозі, проте їх відшкодування (стягнення) відбувається в судовому порядку за позовом органу фінансового контролю.

Аналогічні позиції викладені у постановах Верховного суду України у справі 21-40а14 від 15.04.2014, № 21-63а14 від 15.04.2014.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 у справі № 21-237а13 зазначив, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Більше того, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на акт Державної фінансової інспекції України, який носить рекомендаційний характер, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Зазначене узгоджується також з позицією Верховного Суду України, наведеній в постанові № 3-69гс13 від 22.01.2013, відповідно до якої, виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2013 зі справи № 922/1609/13, від 04.02.2014 у справі № 918/1563/13, у справі № 904/8879/13, від 07.05.2014 у справі № 924/560/13, від 25.11.2014 у справі № 922/563/14.

Враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності умов договору щодо вартості робіт, висновки перевірки та судових експертиз не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов`язковими для виконання, а відповідно такі висновки перевірки та судових експертиз не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж, визначені умовами договору, умови зобов`язання порівняно із договірними, тому відсутні правові підстави вважати, що такий позов про стягнення розміру завищеної вартості робіт, підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 року у справі № 910/26948/15.

З огляду на вищевикладене та за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення які викладені у акті ревізії не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13, постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 9171064/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за Договором.

Враховуючи зазначене вище, посилання Позивача на акт ревізії та на зустрічну звірку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області є неправомірними, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору, не визначені законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення, не є належним доказом стягнення грошових коштів з Відповідача, позаяк не є первинним документом та не носить обов`язковий характер.

Як встановлено судом, 29.05.2018 між Орендодавцем; Орендарем та Підприємством - балансоутримувачем укладено Договір № 1 від 29 травня 2018 року про внесення змін до Договору оренди від № 2631 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Пунктом 1.1. Договору № 1 від 29 травня 2018 року про внесення змін до Договору оренди від 12.03.2018 № 2631 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської місткої ради від 21.04.2015 № 415/1280 (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) та пункту 8 розділу II рішення від 08.02.2018 21/4085):

згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору « додаток 1.1) становить без ПДВ: 238 гривень 26 копійки за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку квітень 2018 року 23 587 (двадцять три тисячі п`ятсот вісімдесят сім) грн. 59 коп.

згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток 1.2) становить без ПДВ: 166 гривень 78 копійки за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку квітень 2018 року 16 511 (шістнадцять тисяч п`ятсот одинадцять) грн. 31 коп. та застосовується з 01.06.2018 і діє до 31 грудня 2018 року.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які - фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15.12.2015р. № 21-4266а15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг. При цьому чинним законодавством акт звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку, а у розумінні ст.ст. 9,10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов`язків сторін, в той час як зобов`язання сторін підтверджуються первинними документами, договором, накладними, рахунками тощо.

Враховуючи зазначені вище правові норми та положення Договору, ТОВ «Буфет Плюс» сплачує оренду плату згідно виставлених Позивачем актів надання послуг та рахунків на оплату.

Об`єкт оренди використовується сезонно з 01 травня по 30 жовтня календарного року. Орендна плата нараховується за період використання об`єкта оренди з 01 травня по 30 квітня календарного року.

Посилання позивача на недотримання вимог п. 3.1., 3.4. та 9.2. Договору № 2631, що призвело до недоотримання орендної плати Підприємством за 9 місяців 2019 року є необґрунтованим, оскільки згідно умов Договору орендна плата нараховується з 01 травня по 30 жовтня календарного року, тобто за 6 місяців.

З матеріалів справи вбачається, що за вказаний період Позивач виставив Відповідачу рахунки на оплату орендної плати та акти надання послуг, а саме:

- Акт надання послуг № 949 від 31 травня 2019 за надання послуг щодо орендної плати за травень 2019 року на загальну суму 21 580 грн. 31 коп. у тому числі ПДВ.

- Акт надання послуг № 1246 від 30 червня 2019 та рахунок на оплату № 412 від 02 вересня 2019 року за надання послуг щодо орендної плати за червень 2019 року на загальну суму 8 978 грн. 51 коп. у тому числі ПДВ.

- Акт надання послуг № 1515 від 31 липня 2019 та рахунок на оплату № 383 від

20 серпня 2019 року за надання послуг щодо орендної плати за липень 2019 року на загальну суму 8 909 грн. 41 коп. у тому числі ПДВ.

- Акт надання послуг № 1772 від 31 серпня 2019 та рахунок на оплату № 620 від 12 вересня 2019 року за надання послуг щодо орендної плати за серпень 2019 року на загальну суму 8 882 грн. 68 коп. у тому числі ПДВ.

- Акт надання послуг № 2031 від 30 вересня 2019 та рахунок на оплату № 803 від 15 жовтня 2019 року за надання послуг щодо орендної плати за вересень 2019 року на загальну суму 27 671 грн. 75 коп. у тому числі ПДВ.

- Акт надання послуг № 2259 від 31 жовтня 2019 та рахунок на оплату № 940 від

12 листопада 2019 року за надання послуг щодо орендної плати за жовтень 2019 року на загальну суму 15 316 грн. 42 коп. у тому числі ПДВ.

ТОВ «Буфет Плюс» у повному обсязі сплачено орендна плата згідно виставлених КП «ПЛЕСО» актів надання послуг та рахунків на оплату, а саме:

- Відповідно до платіжного доручення № 37 за надання послуг щодо орендної плати за травень 2019 року ТОВ «Буфет Плюс» сплачено 21 580 грн. 31 коп. у тому числі ПДВ.

- Відповідно до платіжного доручення № 59 за надання послуг щодо орендної плати за червень 2019 року ТОВ «Буфет Плюс» сплачено 8 978 грн. 51 коп. у тому числі ПДВ.

- Відповідно до платіжного доручення № 90 за надання послуг щодо орендної плати за липень 2019 року ТОВ «Буфет Плюс» сплачено 8 909 грн. 41 коп. у тому числі ПДВ.

- Відповідно до платіжного доручення № 88 за надання послуг щодо орендної плати за серпень 2019 року на загальну суму 8 882 грн. 68 коп. у тому числі ПДВ.

- Відповідно до платіжного доручення № 118 за надання послуг щодо орендної плати за вересень 2019 року ТОВ «Буфет Плюс» сплачено 27 671 грн. 75 коп. у тому числі ПДВ.

- Відповідно до платіжного доручення № 144 за надання послуг щодо орендної плати за жовтень 2019 року ТОВ «Буфет Плюс» сплачено 15 316 грн. 42 коп. у тому числі ПДВ.

Також, ТОВ «Буфет Плюс» у повному обсязі сплачено за надання послуг щодо орендної плати за 2018 рік, а саме:

- Відповідно до платіжного доручення № 82 за надання послуг щодо орендної плати за травень 2018 року ТОВ «Буфет Плюс» сплачено 36 741 грн. 40 коп. у тому числі ПДВ.

- Відповідно до платіжного доручення № 83 за надання послуг щодо орендної плати за червень 2018 року ТОВ «Буфет Плюс» сплачено 19 813 грн. 57 коп. у тому числі ПДВ.

- Відповідно до платіжного доручення № 84 за надання послуг щодо орендної плати за липень 2018 року ТОВ «Буфет Плюс» сплачено 19 813 грн. 57 коп. у тому числі ПДВ.

- Відповідно до платіжного доручення № 85 за надання послуг щодо орендної плати за серпень 2018 року ТОВ «Буфет Плюс» сплачено 19 813 грн. 57 коп. у тому числі ПДВ.

- Відповідно до платіжного доручення № 98 за надання послуг щодо орендної плати за вересень 2018 року ТОВ «Буфет Плюс» сплачено 20 190 грн. 03 коп. у тому числі ПДВ.

- Відповідно до платіжного доручення № 112 за надання послуг щодо орендної плати за жовтень 2018 року ТОВ «Буфет Плюс» сплачено 20 552 грн. 65 коп. у тому числі ПДВ.

Враховуючи вищезазначене, Відповідач взяті на себе зобов`язання зі сплати орендної плати виконав у повному обсязі, вищезазначені рахунки та акти надання послуг сплачені у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Крім того, пунктом 3.4. Договору розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Орендодавець зобов`язаний звернутися до Орендаря із вимогою про перегляд орендної плати, якщо зміни до Методики мають наслідком збільшення розміру орендної плати за цим Договором, протягом 30 календарних днів з моменту набуття чинності відповідними змінами.

Проте, Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «ПЛЕСО» не зверталось до ТОВ «БУФЕТ ПЛЮС» з вимогою про перегляд орендної плати.

Враховуючи викладене вище, ТОВ «Буфет Плюс» було сплачено орендну плату, на підставі виставлених Комунальним підприємством Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «ПЛЕСО» рахунків та актів надання послуг, повному обсязі, в зв`язку з чим позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню судом.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 129, 130, 233, 236, 238, 250, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.06.2020

Суддя І.І. Борисенко