Рішення № 9007758, 14.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.09                                                                                 Справа № 6/170.

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”,

м. Луганськ

до Військової частини 9938, м. Луганськ

про стягнення 19 735 грн. 89 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача - Лавриненко В.С., дов. № 06/1572 від 14.12.09;

від відповідача - Іванієнко С.А., дов. від 03.01.09;

В судовому засіданні 07.12.09 було оголошено перерву до 14.12.09 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості безпідставно отриманої електроенергії у сумі 19735 грн. 89 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 13.11.09 (арк. справи 41-43) проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві та зокрема зазначає, що кабіна паспортного контролю та службовий вагончик як об’єкти знаходяться у нього на балансі. В той же час, вказані об’єкти встановлені на пункті пропуску через державний кордон, який знаходяться на балансі Старобільської митниці. Відповідно до пункту 8 Постанови КМУ №100 від 22.02.94 «Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства» утримання приміщень у пунктах пропуску через державний кордон та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, що здійснюють контроль на державному кордоні покладається на Державний митний комітет щодо пунктів пропуску для автомобільного сполучення.

При цьому, відповідач зазначає, що Луганський прикордонний загін не являється головним розпорядником коштів і не є прибутковою організацією та фінансується за рахунок державного бюджету України і повністю залежить від нього, а згідно кошторисів та лімітів виділених на прикордонний загін витрати за оплату електроенергії у пунктах пропуску не передбачені. У зв’язку з чим, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

          Позивач з доводами відповідача не погодився.

Також, Старобільска митниця, в порядку ст. 38 ГПК України надала до суду пояснення за якими з доводами відповідача митниця не погодилася та зокрема зазначила, що об’єкти, розташовані у відділі митного оформлення митного поста «Лантарівка»в пункті пропуску «Дьоміно-Олександрівка»не знаходяться. Старобільська митниця вважає, що в даному випадку вказана вище Постанова не діє, а відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»оплата за комунальні послуги здійснюється споживачами таких послуг, а оскільки електричну енергію було спожито саме Військовою частиною 9938 то і оплачувати її повинен саме відповідач.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд           

. в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

          18.01.08 ним було встановлено прилади обліку електричної енергії на об’єктах: кабіна паспортного контролю, службовий вагончик, що використовує відповідач.

          В той же час, 01.04.02 з відповідачем було укладено договір № 113, але вказані вище об’єкти електроспоживання в цьому договорі відсутні.

          За розрахунком позивача, відповідач за період з 18.01.08 по 26.05.09 спожив електричної енергії на об’єктах: кабіна паспортного контролю 16797 кВт/год на суму 10 609 грн. 32 коп., службовий вагончик 14286 кВт/год на суму 9126 грн. 57 коп. Але вказані суми відповідачем оплачені не були.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно отримав електричну енергію і в порядку ст.ст. 1212, 1213 К України повинен оплатити її вартість у сумі 19735 грн. 89 коп.

          Відповідач позовні вимоги відхилив з підстав, наведених у відзиві та вказаних вище.

Оцінивши матеріали справи суд прийшов до наступного:

Згідно зі ст.1212 ЦК України особа, яка одержала майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. В той же час особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстави, за якими воно було отримано, з часом відпали.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

18.01.08 між сторонами у справі було складено акт приймання розрахункових засобів обліку № 002276 (арк. справи 17) згідно якого на об’єктах кабіна паспортного контролю, вагончик, на пункту пропуску «Дьоміно-Олександрівка»було встановлено електролічильники.

За довідкою Луганського прикордонного загону, Кіоск МГА-3, що знаходиться у міждержавному пункті пропуску “Дьоміно-Олександрівка” обліковується на балансі прикордонного загону (а.с. 50).

В той же час, згідно довідки Старобільскої митниці на балансі митниці обліковуються склад-контейнер на три вагони-гуртожитки.

Тобто, вказані об’єкти належать відповідачу, але як вбачається із матеріалів справи та доводів сторін та Старобільської митниці, пункт пропуску «Дьоміно-Олександрівка» відноситься до Старобільської митниці і постачання електричної енергії на об’єкт “відділення паспортного контролю” здійснюється від мереж, балансоутримувачем яких є споживач –Старобільська митниця.

Вказане підтверджено і учасниками процесу, а також встановлено згідно рішення господарського суду Луганської області у рамках справи №7/112 за позовом ТОВ «ЛЕО»до Військової частини 9938.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не доводяться знову при розгляді інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 22.02.1994р. визначено, що проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання зазначених видів контролю та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, митних та інших установ, що здійснюють контроль на державному кордоні, покладається на Міністерство транспорту (пункти пропуску для залізничного, морського, річкового, паромного та повітряного сполучення) і на Державний митний комітет (пункти пропуску для автомобільного сполучення).

          Вказані положення також були враховані господарським судом Луганської області та Луганським апеляційним господарським судом в рамках справи № 7/112.

Тобто, як вбачається із системного аналізу наведених вище норм, утримання пункту пропуску на державному кордоні та приміщень де знаходяться прикордонні загони здійснюється за рахунок Державного митного комітету (пункти пропуску для автомобільного сполучення).

А як було вказано вище, об’єкти на яких встановлені прибори обліку та де була використана електрична енергія і позивачем здійснений розрахунок вартості такої електричної енергії знаходяться саме на території пункту пропуску через державний кордон, який належить до Старобільської митниці.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

          Згідно ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень.

В даному випадку позивачем не доведено суду, що саме відповідач безпідставно використовував електричну енергію і повинен оплатити її вартість.

          З огляду на викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Разом з цим, на підставі Декрету КМУ «Про державне мито»позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 1155 від 10.03.09 у сумі 8 грн. 32 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 79 грн. 00 коп. сплачені за платіжним дорученням № 3403 від 06.07.09

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 44, 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гаєвого, 35 «а», код 31443937, з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 1155 від 10.03.09 державне мито у сумі 8 грн. 32 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 79 грн. 00 коп. сплачені за платіжним дорученням № 3403 від 06.07.09. Підставою для повернення вказаних витрат є дане рішення скріплене печаткою господарського суду Луганської області.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання: 21.12.2009.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько