Рішення № 90076576, 26.06.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/1112/20

Провадження № 2/317/611/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Колесник Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі – АТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24534,42 грн. за кредитним договором № б/н від 17.02.2006, яка складається з наступного: 13484,05 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5610,36 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 3795,51 грн. – нарахована пеня; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1144,50 грн. – штраф (процентна складова) та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 17.02.2006 ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 17.02.2006. Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 24.03.2020 має заборгованість у розмірі 24534,42 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовом надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов не подала.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

17.02.2006 між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 36 % на рік з розрахунку 360 днів у році.

Наразі банк змінив найменування на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Як встановлено судом, анкета-заява від 17.02.2006 не містить умов щодо відповідальності позичальника за порушення зобов`язань у вигляді неустойки (пені, штрафів).

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк просить крім тіла кредиту та відсотків просить стягнути також й заборгованість зі сплати пені та штрафів, в обґрунтування чого посилається на Умови та правила надання банківських послуг.

Умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови і правила надання банківських послуг, з якими був ознайомлений позичальник.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження, що саме з доданими банком до позовної заяви Умовами та правилами надання банківських послуг ознайомився та погодився відповідач, підписуючи анкету-заяву, що саме зазначені документи містили умови щодо сплати неустойки (пені, штрафів), і саме у тих розмірах, які застосовані банком у наданому ним розрахунку заборгованості.

За відсутності підтвердження щодо конкретно запропонованих відповідачу Умов та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату неустойки за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг неодноразово змінювалися банком.

Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили відповідальність у вигляді неустойки (пені та штрафу) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Таким чином, вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення штрафів та пені є необґрунтованими.

Також суд не знаходить підстав для стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, у розмірі 5610,36 грн.

Суму заборгованості у розмірі 5610,36 грн., яку позивач визначає у позові як заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, не можна вважати трьома відсотками річних, оскільки вказана заборгованість свідомо позивачем розраховувалась за ставкою 86,40 % річних, що відображено у поданому позивачем розрахунку заборгованості. Вказана відсоткова ставка застосована безпідставно, оскільки такий її розмір не визначений умовами кредитного договору. Доказів, які б вказували на те, що сторони у передбачений законом спосіб дійшли згоди щодо зміни відсоткової ставки, матеріали справи не містять. Жодного обґрунтування з цього приводу у позові немає.

Строк дії останньої отриманої відповідачем картки – до 11.2016, тобто підстави для нарахування відсотків наявні лише до 30.11.2016 в межах дії кредитного договору.

Оскільки відсотки у розмірі 5610,36 грн. були нараховані за період з 01.10.2019 до 24.03.2020, тож підстав для їх стягнення немає.

Щодо заборгованості по тілу кредиту, суд виходить із наступного.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 01.12.2016 у відповідача рахувалась заборгованість за тілом кредиту у сумі 5585,28 грн.

Матеріали справи містять виписку, яка відображає рух коштів по рахунку позичальника. Відомості, які містяться у виписці, співпадають із відомостями розрахунку заборгованості.

Після 01.12.2016 в рахунок погашення кредиту відповідачем сплачено коштів на загальну суму 10204,96 грн., що відображено у розрахунку заборгованості та виписці по рахунку позичальника. Отже, заборгованість відповідача за кредитним договором перед позивачем погашена у повному обсязі.

За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № UA083052990000029092829003111, МФО 305299, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – відмовити у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Строки на подання заяви про перегляд заочного рішення та на подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, продовжуються на строк дії карантину, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року.

Суддя Д.І. Сакоян