Ухвала суду № 90076321, 18.06.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17929/20

Провадження № 1-кс/761/11295/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Філь В.В., прокурора Тонканцова С.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Олійника В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 201 001 000 035 57 від 22.04.2020, у якому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з повною середньою освітою, у шлюбі не перебуває, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судимий 20.06.2019 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 263 КК України до 5 років позбавлення, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Тонканцовим С.О.клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Загладька В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що 16.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України, відповідно до якої останній за грошову винагороду у розмірі 1100 доларів США посприяв незаконному переправленню Муси ОСОБА_2 через державний кордон України шляхом надання останньому підробленого паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 .

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити чи спотворити документи, що мають значення для вставнолення обставин вчинення вказаного злочину, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, зазначив, що він не має відношення до незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вважав зазначені вище ризики недоведеними.

Захисник також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність зазначених стороною обвинувачення ризиків.

Також, сторона захисту звернула увагу слідчого судді на застосування до ОСОБА_1 під час затримання працівниками поліції фізичного насильства з метою отримання вигідних для слідства показань. Наявність тілесних ушкоджень підтверджена підозрюваним у засіданні.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання у виді позбавлення волі до дев`яти років, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.

Крім того, відповідно до рішення «В. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, сім`ї та утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.

Характер інкримінованого підозрюваному злочину, пов`язаного із незаконним переправленням осіб через державний кордон України з метою отримання грошової винагороди, також свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_1 , що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Приймаючи до уваги, що інкримінований ОСОБА_1 злочин вчинений з корисливих мотивів, підозрюваний у 2019 році засуджений Оболонським районним судом м. Києва та інкриміновані йому дії вчинені під час іспитового строку, останній не має офіційного та стабільного джерела доходів, слідчий суддя вважає реально існуючим ризик, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Також не виключено, що підозрюваний може здійснити спробу знищити чи спотворити документи та речі, що мають значення для вставнолення обставин вчинення злочину та причетних до нього осіб.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч.3 ст.332 України, за якою підозрюється ОСОБА_1 , передбачає позбавлення волі на строк до дев`яти років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому відповідно до положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи його достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 .

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 206 КПК, у разі наявності заяви особи про застосування до неї насильства під час затримання або тримання під вартою, на слідчого суддю покладений обов`язок зафіксувати таку заяву та вжити відповідних заходів реагування, передбачених цією процесуальної нормою.

Враховуючи надану підозрюваним інформацію, слідчий суддя вважає за необхідне доручити Шевченківському УП ГУНП у м. Києві провести дослідження фактів, викладених у заяві підозрюваного, та зобов`язати прокурора вжити заходів щодо невідкладного судово-медичного обстеження ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Загладька В.О. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити по 14 серпня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Зобов`язати прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Тонканцова С.О. вжити заходів щодо невідкладного судово-медичного обстеження ОСОБА_1 .

Доручити Шевченківському УП ГУНП у м. Києві провести дослідження фактів, викладених у заяві ОСОБА_1 щодо застосування до нього фізичного насильства під час затримання.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч