Ухвала суду № 90076292, 09.06.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16543/20

Провадження № 1-кс/761/10393/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Філь В.В., прокурора Верблюд Я.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Ткаченка Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 201 001 000 033 42 від 13.04.2020, у якому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Токмак Запорізької області, громадянин України, українець, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,

підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Верблюд Я.М. клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Бевзюка Є.Ю. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 120 201 001 000 033 42 від 13.04.2020.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 14.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої останній, за попередньою змовою з підозрюваним ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 11.06.2020 включно.

Строк досудового розслідування цього кримінального провадження постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 10 Гавриша Р.В. від 05.06.2020 продовжений до трьох місяців, тобто до 14.07.2020 включно.

На думку слідчого, продовжують існувати підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та наполягала на його задоволенні з наведених у ньому підстав.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування на даний час у цьому кримінальному провадженні передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Отже, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідність того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання - до десяти років позбавлення волі, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Крім того, на переконання слідчого судді, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчинити дії, спрямовані на незаконний вплив на свідків, з метою зміни останніми раніше наданих покарань.

Відсутність у підозрюваного офіційного та стабільного джерела доходу, наявність утриманців, у сукупності з корисливим спрямуванням інкримінованого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, свідчать про наявність ризику вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано вагомих доказів на спростування доводів прокурора щодо продовження існування ризиків, а тому слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 .

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах досудового розслідування.

Строк досудового розслідування цього кримінального провадження постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 10 Гавриша Р.В. від 05.06.2020 продовжений до трьох місяців, тобто до 14.07.2020 включно, отже, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено, що слідчий суддя під час вирішення питання про тримання особи під вартою визначає розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» сума застави визначається з огляду на ступінь вірогідності того, що можлива втрата застави є достатньо стримуючим фактором, щоб утриматись підозрюваним від дій, спрямованих на переховування від суду.

Отже, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК, слідчий суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 199, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Бевзюка Є.Ю. задовольнити.

Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою по 13 липня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);

- не спілкуватись зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником упродовж п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч