Ухвала суду № 90076232, 06.04.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 753/10282/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання Хабеця О.О.,

справа № 753/10282/19

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа: Приватне підприємство «Фірма «Просвіта»

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Калінчука В. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа - Приватне підприємство «Фірма «Просвіта», про визнання договору недійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року з Дарницького районного суду м. Києва за підсудністю надійшла вказана цивільна справа.

Представником позивача порушено питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на ПП «Фірма «Просвіта» та його статутний капітал, шляхом заборони укладати будь-які договори стосовно відчуження корпоративних прав на це підприємство та прийняття рішень про зменшення розміру його статутного капіталу.

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом позову є спадкування корпоративних прав, які належали ОСОБА_3 , чоловіку позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та який за життя був власником ПП «Фірма «Просвіта», яке є спільною сумісною власністю подружжя.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 149 ч. 2 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 150 ч. 1 п. 1 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Предметом заявленого позову є: визнання, що ПП «Фірма «Просвіта» є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання недійсним договору відчуження ОСОБА_3 частини корпоративних прав на ПП «Фірма «Просвіта» від 25.04.2008 року в розмірі Ѕ частки в статутному фонді на користь відповідача, як такий, що вчинений без згоди іншого з подружжя; визнання недійсним договору відчуження ОСОБА_3 частини корпоративних прав на ПП «Фірма «Просвіта» від 23.03.2018 року в розмірі Ѕ частки в статутному фонді на користь відповідача, як такий, що вчинений без згоди іншого з подружжя; застосування наслідків недійсності правочинів та повернення сторони у попередній стан.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, судом не встановлено, що станом на день подання позову та заяви про забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, позивачем не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний нею захід забезпечення позову, не обґрунтовано відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Крім того, заява про забезпечення позову в порушення п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України не містить пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення. Зустрічне забезпечення це свого роду гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків, і покликана забезпечити баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Таким чином, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено на захист інтересів відповідача, як рівноправного учасника справи (ст. 12 ЦПК України). При обох видах забезпечення, до ухвалення судом рішення, між сторонами зберігається статус кво.

Таким чином, заявляючи вимогу про забезпечення позову, без відповідної пропозиції щодо зустрічного забезпечення, позивач свідомо чи ні, ставить відповідача у завідомо невигідну процесуальну позицію, що не може бути допущене судом.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволені клопотання.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 149-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Калінчука В. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа - Приватне підприємство «Фірма «Просвіта», про визнання договору недійсним та визнання права власності - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Матійчук Г.О.