Рішення № 90075625, 24.06.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3515/19

Провадження № 2/361/437/20

24.06.2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 червня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Селезньової Т.В., при секретарі Мельниченко Я.І., розглянувши у судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ?ячеславівни до Товариства з обмеженою відповідальністю “Просперітатіс” про відшкодування збитків (упущеної вигоди), -

встановив :

Позивач, враховуючи уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на її користь збитки (упущену вигоду) в сумі 158 709,56 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову вказує, що 08.02.2017р. між нею та відповідачем укладеного договір купівлі-продажу майнових прав на об?єкт в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями (позиція № 29) за адресою: територія АДРЕСА_1 . За цим договором об?єктом є 1-кімнатна квартира АДРЕСА_2 поверх, орієнтовною загальною площею 38,26кв.м., житловою площею 15,30 кв. м. За умовами договору позивач сплатила 99% вартості об?єкта 13.02.2017р. Решту, 1% , позивач доплатила після отримання повідомлення про прийняття будинку в експлуатацію у січні 2019 року (за умовами договору), тобто сплачено 100%. Однак, відповідачем порушено строки здачі будинку в експлуатацію, оскільки за умовами договору відповідач зобов?язувався ввести будинок в експлуатацію до 30.07.2017р., а у разі перенесення терміну здачі на 90 календарних днів – не пізніше 27.11.2017р., а по факту будинок було введено в експлуатацію лише у грудні 2018 року; крім того, відповідач не усунув порушення при передачі їй об`єкту, які були виявлені і були зафіксовані у відповідних актах (щодо встановлення газового котлу і приладу обліку електроенергії); крім того, відповідач порушив умови договору щодо передачі позивачу майнових прав на спірне житло і необхідних документів для отримання права власності, , -і дані порушення не усунуті до подання позову (17.05.2020р.). Зокрема, надана відповідачем довідка від 04.04.2019р., яка необхідна для пред?явлення державному реєстратору, є недійсною, оскільки відповідач у цій довідці посилається на дані технічної інвентаризації від 01.09.2019р., тобто на дату, яка на той час ще не настала. Підставою для стягнення збитків (упущеної вигоди) позивач зазначає неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором і затримку передачі їй збудованого об`єкта та документів для оформлення права власності на нього. Упущена вигода полягає в неотриманій позивачем орендній платі, яку вона сподівалась отримати від орендарів на підставі попередньо укладених нею договорів оренди, і які не були укладені саме внаслідок порушень з сторони відповідача. в обґрунтування упущеної вигоди позивач послалась на таке: Позивач є фізичною-особою підприємцем, договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру був укладений нею з метою подальшого здавання квартири в оренду та отримання доходу від оренди. Попередній договір оренди квартири нею було укладено ще 17.03.2017р., за яким сторони зобов?язалися укласти основний договір оренди з 01.12.2017р., узгодили розмір щомісячної орендної плати – 8000грн., однак в подальшому попередній договір було розірвано через неможливість укладення основного договору у зв?язку з тим, що відповідачем перенесено строк здачі будинку в експлуатацію. 12.09.2017р. позивачем знову було укладено попередній договір оренди житла, строком з 01.04.2018р. по 30.09.2019р. зі щомісячною орендною платою 8000грн. Цей договір також було розірвано у зв?язку з неможливістю укладення основного договору по причині незавершення будівництва до вказаної дати. Аналогічний договір було укладено позивачем 11.05.2018р., строком з 01.04.2018р. по 30.09.2019р. зі щомісячною орендною платою 8000грн. Даний договір також розірвано з тих самих підстав, оскільки станом на 01.10.2018р. відповідачем не було завершено будівництво. Вказана позивачем упущена вигода в сумі 158709,56грн. виникла за період з 01.12.2017р. по 26.07.2019р. (за кожний місяць очікуваної оренди по 8000грн.),- через невиконання відповідачем умов договору від 08.02.2017р.

Відповідач подав відзив, позов не визнав, посилаючись на таке: Відповідно до Сертифікату серії ІУ № 163183451576, виданого Державною архітектурно- будівельною інспекцією України, Будинок № 29 прийнято в експлуатацію II грудня 2018 року. ТОВ “Просперітатіс” на адресу ОСОБА_1 , вказану у Договорі, направлявся лист від «Про внесення змін до Договору» разом з додатковою угодою про відкладення терміну введення Будинку в експлуатацію до II кварталу 2018 року. Відповідно до інформації, зазначеної на корінці поштового відправлення, яким направлявся даний лист, посилання повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання. В подальшому даний лист було продубльовано на електронну адресу Позивача. Тобто Позивачеві було заздалегідь відомо про направлення Відповідачем листа з додатковою угодою про відкладення строків введення в експлуатацію Будинку АДРЕСА_3 . Оскільки на момент укладення попередніх договорів оренди житла, письмового повідомлення про введення будинку в експлуатацію ТОВ «ПРОСПЕРІТАТІС» на адресу ОСОБА_1 не направлено, то відповідно Позивачеві було достеменно відомо, що на момент укладення всіх попередніх договорів оренди у Позивача ще не виникало права власності на об`єкт оренди і відповідного права на передачу такого об`єкту в оренду, і за умовами договору відсутні підстави для стягнення з відповідача вказаної упущеної вигоди. Крім того, не доведено позивачем саму упущену вигоду, відсутні необхідні для такого підтвердження податкові та інші документи, що упущена вигода дійсно була.

У відповіді на відзив позивач стверджує, що станом на 17.03.2017р. жодних повідомлень про перенесення строків здачі будинку в експлуатацію від забудовника не надходило. Тому позивач цілком правомірно уклала Попередній договір оренди житла № 17/03-17 від 17.03.2017р. У червні 2017 р. Відповідач повідомив Позивача листом № 86/05 від 31.05.2017 р про перенесення на 4-й квартал 2017 р. здачі Будинку в експлуатацію, у зв,язку з чим договір оренди було розірвано. У квітні 2018 р. Позивачеві зателефонували з відділу продажів Відповідача, повідомили про перенесення строку введення будинку в експлуатацію на 2-й квартал 2018 р. та запропонували підписати додаткову угоду з цього приводу. Позивач від підписання додаткової угоди відмовилася, керуючись ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, а також п. 4.1.3. Договору.

В судовому засіданні позивач пояснила, що попередній договір оренди квартири, яку очікувала отримати у власність, уклала, враховуючи вказаний у договорі строк здачі будинку в експлуатацію. Сам договір не був укладений, оскільки відповідач переніс строк здачі будинку в експлуатацію. Наступні попередні договори оренди вона укладала, виходячи з нового визначеного строку, який так само не був відповідачем дотриманий. За даним з ЄДРПОУ вона є підприємцем, одним з видів діяльності є здача в оренду. Крім того, відповідач допустив порушення договору, не встановив газовий котел і прилад обліку електричної енергії, були недоліки по стелі, треба було підфарбувати балкон, тому вона не підписувала акт приймання –передачі; після чого відповідач частково недоліки усунув, зокрема дрібні недоліки, а також підвісив газовий котел і електролічильник, але їх не вмонтував у системи, що також було підставою не підписання нею акту приймання-передачі. Також причиною не підписання акту було те, що в ньому була наявна фраза про те, що вона не має претензій. Крім того відповідач не видав їй належним чином оформлені документи, на підставі яких вона б могла зареєструвати право власності на квартиру. І для усунення недоліків вимагав від позивачки підписати акти з наявними недоліками. Відповідач порушив умови договору. Упущена вигода - це орендна плата, яку вона розраховувала отримати за договорами оренди в період з 1.12.2017р. по 09.09.2018р. (по 8000грн. за місяць оренди), які не були укладені через порушення відповідачем умов договору, через затримку введення будинку в експлуатацію, порушення строків усунення недоліків і порушення вимог договору про передачу їй необхідного пакету документів для отримання та реєстрації права власності.

Представник відповідача пояснив, що позивач придбала майнові права на об`єкт будівництва (у подальшому квартира), і на момент укладення вказаних позивачем попередніх договорів оренди вона не набула права власності на об`єкт і сам об`єкт (предмет оренди) ще не був створений, тому позивав не мала права укладати такі договори і не мала підстав. про перенесення строку введення будинку в експлуатацію відповідач направляв позивачці завчасно повідомлення, і перенесення строку відповідало умовам договору. Одною з причин зволікання в отриманні права власності на квартиру була поведінка позивачки, яка не підписувала акти і не отримувала відправлені їй документи. Щодо упущеної вигоди, то відповідач її не визнає , оскільки це має бути прив`язано до прибутку, проте позивач не довела, що це є її дійсно неотриманим прибутком від підприємницької діяльності, крім того, відсутні податкові амортизаційні відрахування, відомості про плату податків за так прибутки, тощо. Крім того звернув увагу на те, що квартира за умовами договору передавалась без ремонту, і та в такому стані не могла бути одразу зданою в оренду. Вважає, що вказані попередні договори є створеними штучно, саме для пред`явлення позову до суду. Не визнає підстав для покладення на нього такого обов`язку , виходячи з того, що відсутня вина і протиправність в діях відповідача і причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача і вказаними позивачкою збитками (упущеною вигодою). Послався на те, що умовами договору не передбачено таку від повільність відповідача.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини і відповідні ним правовідносини, а дійшов наступних висновків:

08.02.2017р. між ТОВ “Просперітатіс” та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 1-29К77/2017 купівлі-продажу майнових прав на об?єкт в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями (позиція № 29) за адресою: територія АДРЕСА_1 .

Об`єкт договору - 1-кімнатна квартира, що розташована в секції 2 Будинку № 29, орієнтовною загальною площею 38,26 кв. (у тому числі житлова 15,30 кв. м.), яка знаходиться на АДРЕСА_4 , згідно узгодженої Сторонами план-схеми, будівництво яких передбачено Проектною документацією.

П. 2.1 –за цим Договором Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити Майнові права на Об`єкт в Будинку в порядку та на умовах, що визначені цим Договором. План (згідно проектної документації) І-кімнатна квартира АДРЕСА_5 77 зображена на план-схемі, що є невід`ємною частиною цього Договору у якості додатку №1.

П 2.5 - майнові права на Об`єкт за цим Договором передаються Продавцем Покупцю шляхом підписання акту приймання-передачі майнових прав. Акт приймання-передачі майнових прав підписується Сторонами не пізніше 5 календарних днів з дати здійснення Покупцем повного розрахунку за Майнові права у порядку та на умовах, визначених Розділом 7 цього Договору. Право власності на Майнові права на Об`єкт переходить від Продавця до Покупця в момент підписання Акту приймання-передачі Майнових прав. Умови, суми і порядок перерахування грошових коштів Покупцем на користь Продавця за придбання Майнових прав на Об`єкт визначаються цим Договором, додатками до нього. На підтвердження виконання Покупцем передбачених цим Договором зобов`язань щодо оплати вартості Майнових прав продавець не пізніше 5 робочих днів з дати здійснення Покупцем повної оплати вартості Майнових прав згідно умов Розділу 7 цього Договору, надає Покупцю довідку про виконання ним зобов`язань по оплаті вартості Майнових прав (далі Довідка).

П. 2.7 - термін здачі Будинку в експлуатацію - не пізніше 4 кварталу 2017 року, Термін здачі Будинку в експлуатацію може бути перенесений Продавцем, але не більше ніж на 90 календарних днів.

П. 5.1.5 - після закінчення будівництва Будинку оформити у порядку, встановленому Законодавством, необхідні документи та здійснити необхідні організаційні заходи щодо прийняття Будинку в експлуатацію та передачу експлуатаційній організації. Про прийняття Будинку в експлуатацію Продавець письмово повідомляє Покупця не пізніше ніж через 15 (п`ятнадцять) робочих днів з дати прийняття Будинку в експлуатацію.

П. 5.1.6 - після закінчення будівництва Будинку, протягом 60 календарних днів з дня прийняття його в експлуатацію, забезпечити належне оформлення документів, необхідних для оформлення права власності Покупця та/або набувачів (фізичних та/або юридичних осіб), які придбають у Покупця належні йому майнові права на Об`єкти.

П. 5.1.10 - протягом 60 календарних днів з моменту прийняття Будинку в експлуатацію на підставі отриманого від Покупця письмового переліку набувачів (власників) Майнових пра, на Об`єкт (чи його складові частини) оформити та передати у встановленому цим Договором порядку за актами приймання- передачі визначені чинним законодавством документи, необхідні набувачам Майнових прав для оформлення права власності на Об`єкти, а також передати Об`єкти набувачам Майнових прав.

П. 7.1 - сторони погодили і встановили, що: вартість Майнових прав на 1 кв.м квартири Об`єкту (поточна ціна вимірної одиниці), встановлена на день укладання цього Договору, становить 10 100,00 (десять тисяч сто) гривень , у тому числі ПДВ.

П. 7.2 - Загальна вартість Майнових прав на Об`єкт (сума Договору) з розрахунку поточної ціни вимірної одиниці, встановленої на дату укладання цього Договору, становить 386126,00 (триста вісімдесят шість тисяч чотириста двадцять шість ) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ 64 404,33 (шістдесят чотири тисячі чотириста чотири) гривні 33 копійки.

П.7.4. - Остаточна сума Договору визначається після введення Об`єкту будівництва в експлуатацію згідно даних обміру відповідної організації, що здійснює технічну інвентаризацію, щодо фактичної площі Об`єкту на момент його прийняття Покупцем (набувачем) від Продавця. Вартість продажу Майнових прав за цим Договором (сума Договору) підлягає відповідному коригуванню.

П. 7.6 - Покупець сплачує 99% Загальної вартості Майнових прав на Об`єкт, визначеної п. 7.2. Договору та з урахуванням положень п.7.3. Договору на протязі двох робочих днів з дати укладання цього Договору, що становить 382561,74грн. (триста вісімдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят одна гривня 74 копійки) (далі по тексту - перший платіж).

П.8.1 - За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з Законодавством України.

П.8.4 при порушенні строків виконання продавцем зобов`язань за п.5.1.5 та/або п. 5.1.6, та п.5.1.10 договору передбачено, що продавець сплачує покупцю пеню.

п.8.6. у випадку порушення строною договрук гарантій, передбачених п.10.7 договору, така сторона відшкодовує іншій стороні завданій їй збитки.

Згідно п. 10.7 Договору продавець га Покупець гарантують: що вони мають необхідні повноваження на укладання та виконання умов Договору і що укладення ними Договору не порушує будь-якого нормативного акту; - що укладення Договору не порушує прав будь-яких третіх осіб, що засновані на договірних зобов`язаннях та/або відповідно до положень Законодавства.

П. 10.2 - Сторони при підписанні Договору, встановили, що за взаємною згодою, умови Договору змінюються у порядку, передбаченому у підпунктах 10.2.1., і0.2.2. та/або підпунктах 10.2.3., 10.2.4. Договору шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

П. 10.2.3 - Зміни до Договору, зазначені у підпункті 10.2.4. пункту 10.2. Договору, набувають сили з моменту отримання Покупцем повідомлення від Продавця про настання наступних обставин: при настанні обставин, передбачених п.9.5. Договору; у випадках невиконання (неповного виконання) Покупцем своїх зобов`язань» що передбачені пунктом 6.1.2.-6.1.3. Договору, що мало наслідком прострочення виконання Покупцем своїх зобов`язань більш, ніж на 30 календарних днів; у випадку прийняття щодо Покупця будь-яким уповноваженим державним органом рішення та/або дій будь-яких осіб, що будь-яким чином унеможливлює виконання ним своїх зобов`язань за цим Договором та/або перешкоджає здійсненню будівництва Будинку.

Сторони досягли згоди, що моментом отримання зазначеного в цьому підпункті повідомлення Продавця вважається дата, зазначена на повідомленні про його вручення Покупцю, що повертається Продавцю відділенням зв`язку. У випадку неотримання Покупцем повідомлення Продавця з незалежних від відділення зв`язку причин (нез`явлення Покупця для отримання кореспонденції, відсутність за вказаною адресою і т і,) і повернення відділенням зв`язку неотриманого поштового відправлення Продавцю, вважається, що зміни до Договору, зазначені у підпункті 10.2.4. пункту 10,2 Договору, набувають сили з моменту повернення продавцю поштового відправлення.

Свої зобов`язання за вказаним договором позивач виконала оплативши 99 % загальної вартості майнових прав на вищезазначений об`єкт у розмірі 382 561,74 грн., що підтверджується Актом звіряння рахунків за договором №1-29К77/2017, який складений 13 лютого 2017 року.

31.05.2017р. ОСОБА_1 направлено лист від ТОВ “Просперітатіс” у якому йдеться про те, що термін здачі багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями (позиція № 29) за адресою: територія II АДРЕСА_6 в експлуатацію переноситься на IV квартал 20 І 7 року.

Листом від 26.12.2018р. ТОВ “Просперітатіс” повідомило ОСОБА_1 що об`єкт І пускового комплексу І черги “Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціального і громадського призначення та об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури на території II житлового району в районі вулиці Богунського та вулиці Маяковського в м. Бровари Київської області” прийнято в експлуатацію, та що з урахуванням пунктів 7.7 та 7.8 Договору від 08.02.2017 р №1-29К77/2017 необхідно отримати рахунку Продавця та оплати 1% (одного відсотка) вартості Майнових прав - за 0,3826 кв.м в Об`єкті протягом трьох днів з дати отримання даного повідомлення.

Згідно отриманого рахунку-фактури від 10.02.2019р. ОСОБА_1 здійснила доплату 1% вартості придбаного майна в сумі 4020,11грн. у встановлений строк, що підтверджується квитанцією від 11.01.2019р.

Згідно свідоцтву про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, Ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1 .

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку, до господарсько діяльності ОСОБА_1 входить: Діяльність у сфері права, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, консультування з питань комерційної діяльності й керування.

17.03.2017р. між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено у письмовій формі Попередній договір оренди житла № 17/03-17, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як сторони попереднього договору, зобов`язалися в строк до 01.12.2017р., укласти основний договір оренди Квартири.

П. 4.2 – Об?єкт нерухомості, що буде переданий в оренду згідно Основного договору. - квартира АДРЕСА_7 АДРЕСА_6 будівельна адреса, місцезнаходження земельної ділянки).

П.4.3 – Мета оренди: Об?єкт нерухомості буде наданий орендарю для проживання.

П.4.5. – Строк Оренди об?єкта нерухомості, що буде переданий в оренду згідно Основного договору : 12 місяців ( з 01.12.2017р. по 30.11.2018р. )

П. 4.6 - Розмір щомісячної орендної плати: 8000грн. за кожен місяць оренди Об`єкта нерухомостіі.

П. 6 - Сторони домовились, що якщо з вини однієї з сторін даного попереднього Договору, у строк до 01.12.2017р. не буде укладено Основний договір оренди Об`єкта нерухомого майна на умовах, передбачених у підпунктах 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 пункту 4 даного Попереднього договору, винна сторона зобов`язана сплатити другій стороні штраф у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Згідно додаткової угоди № 1 до Попереднього договору Оренди житла № 17/03-17 від 30.06.2017р. сторони дійшли згоди про припинення (розірвання) Попереднього договору Оренди житла № 17/03-17.

У п. 2 Угоди йдеться про те, що сторони дійшли взаємної згоди, що Сторона -1 ( ОСОБА_1 ) звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 6 Попереднього договору, оскільки виконання зобов?язань, передбачених Попереднім договором не може були здійснене нею внаслідок дій та бездіяльності третьої особи, яка не є стороною Попереднього договору, а саме - дій та бездіяльності ТОВ «Проеперітатіс» (Забудовника). У червні 2017 року Стороною-1 було отримано лист Забудовника № 86/05від 31.05.2017 р. про перенесення строку здачі в експлуатацію на 4-й квартал 2017 року будинку, зазначеного у пункті 1 Попереднього договору, що унеможливлює укладення сторонами Основного договору оренди Об`єкта нерухомості, визначеного у пункті 1 Попереднього договору, у строк до 01.12.2017р.

12.09.2017р. ФОП ОСОБА_1 підписала з ОСОБА_3 попередній договір оренди житла № 12/09-17, за яким зобов`язалася укласти з ОСОБА_3 у строк до 01.04.2018р. договір оренди квартири терміном на 12 місяців, з 01.04.2018р. по 30.09.2019р., з орендною платою 8000грн. Договір укладений на аналогічних з наведеним вище договором умовах, в тму чсилі згідно п.6 сторони домовились, що якщо з вини однієї з сторін даного попереднього Договору, у строк до 01.12.2017р. не буде укладено Основний договір оренди Об`єкта нерухомого майна на умовах, передбачених у підпунктах 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 пункту 4 даного Попереднього договору, винна сторона зобов`язана сплатити другій стороні штраф у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Даний договір також було припинено (розірвано) на підставі додаткової угоди № 1 до Попереднього договору Оренди житла № 12/09-17 від 01.04.2018р. аналогічного з навведеним вище змісту, і так само в п. 2 Угоди йдеться про те, що сторони дійшли взаємної згоди, що Сторона -1 ( ОСОБА_1 ) звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 6 Попереднього договору.

11.05.2018р. позивач уклала аналогічний Попередній договір оренди житла № 11/05-18 від 11.05.2018р. з ОСОБА_4 , предмет оренди: вказана квартира, період оренди: з 01.10.2018р. по 30.09.2019р., орендна плата 8000грн., в якому в п.6 було передбачено такі самі наслідки неукладення основного договору оренди - штраф 8000грн.

Даний договір також було розірвано на підставі додаткової угоди № 1 до Попереднього договору Оренди житла № 11/05-18 від 01.10.2018р., в якій так само, як і у наведених вище, у п.2 зазначено про звільнення ОСОБА_5 від відповідальності, передбаченої в п.6 попереднього договору.

Відповідачем надано такі докази:

ТОВ “Просперітатіс” на адресу ОСОБА_1 , вказану у Договорі, направив листа від 13.03.2018 №278/03 «Про внесення змін до Договору» разом з додатковою угодою про відкладення терміну введення Будинку в експлуатацію до II кварталу 2018 року.

Відповідно до інформації, вказаній на корінці поштового відправлення №0102110187022, лист повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

Згідно протоколу огляду квартири від 03.05.2019р. вказані у протоколі покупцем зауваження (види робіт) ТОВ “Просперітатіс” зобов?язується усунути в строк 20 робочих днів з моменту підписання даного протоколу огляду квартири. Також в протоколі вказано, що для підписання сторонами Акту приймання-передачі квартири та документів, необхідних для оформлення права власності власник майнових прав має прибути 03.06.2019р.

З журналу реєстрації вихідної кореспонденції вбачається, що 16.08.2019р. ОСОБА_1 направлено Акт прийому-передачі квартири, Акт майнових прав, Угоду АДРЕСА_8 , Сертифікат введення в експлуатацію, Витяг з рішення, дозвільні документи.

Вказані відправлення ОСОБА_1 отримала 17.08.2019р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

(Як пояснила позивач- в даних документах були недоліки, зокрема в довідці від квітня є посилання на технічну документацію, виготовлену у вересні того самого року; акти прийому –передачі нею не були підписані через наявні недоліки).

Таким чином, правовідносини і спір між сторонами виник з укладеного між ними договору і з його виконання.

До даних правовідносин не застосовуються положення ст.1166 ЦК України, яка регулює правовідносини, що виникли з позадоговірного заподіяння шкоди (делікт).

Наслідки порушення стороною договору умов договору мають бути передбачені конкретно або в договорі, або прямо визначені в законі.

За умовами договору, в ньому не передбачено таких наслідків у разі порушення стороною договору строків, передбачених договором, про які вказує позивач. За змістом п.8.1, 8.4 договору – відповідальність у разі порушення наступає згідно норм закону. Але договором передбачені інші негативні для сторони-порушника наслідки у вигляді сплати пені.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог і заперечень (ст. 81 ЦПК України).

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, та їх реальність, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він реально і обґрунтовано розраховував, і який би точно отримав у разі належного виконання боржником зобов`язання .

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Такі правові висновки містяться по постановах Верховний Суд від 03.08.2018 року по справі № 923/700/17, Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 923/2075/15, від 09.12.2014 у справі № 5023/4983/12., у Постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №921/377/14-г/7.

Щодо вказаної позивачем неотриманої нею орендної плати як упущеної вигоди, то суд виходить з наступного:

Згідно ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до положень ст.ст. 759, 760, 810, 811 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

У даному випадку намір і очікування позивачки отримати орендну плату від орендаря пов,язувались з укладенням у майбутньому договору оренди. Разом з тим, у жодному з наведених випадків договори оренди не були укладені, і відповідно не було правових підстав для сплати і отримання орендної плати. Сам по собі попередній договір не створює таких наслідків і прав та обов`язків для сторін майбутнього договору, окрім прав та обов`язків щодо його укладення. Позивач разом з укладенням попереднього договору виявила намір і готовність укласти договір, але не набула прав орендодавця, в тому числі і не набула права на отримання орендної плати. Тому очікувані нею доходи від оренди у майбутньому у разі укладення договору оренди не є конкретною упущеною вигодою, яка передбачена у ст.22 ЦКУ і яка відшкодування якої може бути покладене на відповідача.

Крім того, на укладення договору оренди позивач не набула права станом на час укладення попереднього договору.

Крім того, відсутні підстави для висновку, що вказані позивачем договори оренди дійсно і безперечно були б укладені і у тому разі, якби відповідач не допустив вказаного позивачем порушення.

Також суд враховує, що хоча спочатку строк введення в експлуатацію продавцем переносився по незалежним від позивача причинам, і відповідачем було допущено порушення умов договору, але у подальшому одним з факторів, затримуючих оформлення права власності на квартиру була не лише затримка з сторони відповідача, а і поведінка позивачки, яку можна охарактеризувати як таку, що принаймні не сприяла прискоренню вирішення конфліктних питань між сторонами.

Також суд враховує, що у разі допущення порушення відповідачем умов договору, укладеного між сторонами, для нього настають інші передбачені договором наслідки у вигляді пені. До того ж позивач зверталась до суду з позовом про стягнення пені з відповідача за ті самі, які вказані і у даному позові, порушення відповідачем умов договору.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 9.10.2019р. позов ОСОБА_5 до ТОВ «Просперітатіс» про стягнення пені був частково задоволений, стягнуто пеню в сумі 23160грн.

Суд враховує також, що вказані позивачем неотримані очікувані прибутки, нею могли б бути отримані за іншим договором, а не тим, за яким між сторонами виникли певні правовідносини, і за договором, який би був укладений з іншими особами, і не з відповідачем. Тобто збитки (упущена вигода) не наступили безпосередньо від порушення відповідачем умов договору між сторонами та/або від його протиправних дій, тому відсутній безпосередній прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача і вказаними позивачем негативними для неї наслідками у вигляді неотримання орендної плати від інших осіб за договором, який міг би бути укладений, якби будинок був введений в експлуатацію раніше. Тобто дана упущена вигода не вважається обгрунтовано очікуваною і конкретно зпрогнозованою.

Також суд звертає увагу, що передбачені попередніми договорами , укладеними позивачкою з потенційними орендарями, негативні наслідки за порушення умов попереднього договір у вигляді штрафу (п.8 всіх трьох попередніх договорів) - для позивачки в дійсності не наступили (п.2 угод про розірвання попередніх договорів).

Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог і з зазначених позивачем підстав, та виходячи з наданих доказів і встановлених на їх підставі конкретних обставин та правовідносин, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті позивачці - у якості упущеної вигоди - очікуваної нею і неотриманої орендної плати. Позов необгрунтований і задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що суд у позові відмовляє, то згідно ст.141 ЦПК України відсутні підстави для відшкодування позивачу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 22, 259, 263-265, ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 ?ячеславівни до Товариства з обмеженою відповідальністю “Просперітатіс” про відшкодування збитків (упущеної вигоди) відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде ним подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення. Строк апеляційного оскарження обраховується з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень ЦПК України. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - через суд першої інстанції, який розглянув справу.

Повне рішення виготовлено 26.06.2020р.

Суддя Т.В. Селезньова