Рішення № 9007548, 14.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/55214.12.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Інформаційні комп’ютерні системи»

доВідкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

простягнення 2242 091 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Шимова А.З. (довіреність № 1807 від 03.03.2009); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2009 року Закрите акціонерне товариство «Інформаційні комп’ютерні системи»(далі –Товариство або позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(далі –Банк або відповідач) заборгованості за договором № 0251-СКб, укладеним 01.02.2008 між Товариством та Банком (далі –Договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання вказаного Договору та укладених до нього додаткових угод було поставлено Банку обладнання структурованої кабельної системи та матеріали, а також виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи в приміщеннях для розміщення відокремлених структурних підрозділах відповідача, разом з тим в установлені Договором та Додатковими угодами до нього строки прийняті Банком Роботи та Обладнання оплачені не були.

Ціна позову складається із неоплаченої вартості поставленого обладнання та виконаних робіт на загальну суму 2097737,38 грн., а також нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) інфляційних втрат за період січень –червень 2009 року в сумі 114776,88 грн. та 3% річних за період з 13.01.2009 до 24.07.2009 у сумі 29576,74 грн.

Ухвалами суду від 07.10.2009 та 09.11.2009 розгляд справи у зв’язку із неявкою відповідача відкладався на 09.11.2009 та 14.12.2009, відповідно.

У судове засідання призначене на 14.12.2009 представник відповідача втретє не з’явився, відзиву, в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), чи інших письмових заперечень проти позову не подав, як і не надав суду витребувані ухвалою документи. Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 між Банком (Замовник) та Товариством (Виконавець) було укладено Договір, відповідно до якого позивач, як Виконавець, зобов’язувався постачати обладнання структурованої кабельної системи (надалі –Обладнання) та матеріали (надалі –Матеріали), а також виконувати роботи (надалі –Роботи) в приміщеннях для розміщення відокремлених структурних підрозділів (філій, відділень) Замовника (надалі –Об'єкти) з побудови структурованої кабельної системи, а Замовник зобов’язувався приймати та своєчасно оплачувати вартість обладнання та виконані роботи на умовах цього Договору та відповідних Додаткових угод до нього (пункт 1.1).

У вказаному Договорі сторонами було погоджено, що:

- виробник Обладнання та Матеріалів визначається за домовленістю Сторін згідно з Протоколом погодження знижок (Додаток № 1 до даної Додаткової угоди), який є невід’ємною частиною даної Додаткової угоди (пункт 1.2);

- відповідні Об'єкти, строки передачі обладнання та робіт, обсяги обладнання та види робіт, строк надання гарантійного обслуговування, відповідальні представники Сторін погоджуються у відповідних Додаткових угодах до Договору (пункт 1.3);

- номенклатура, асортимент, кількість обладнання вказуються у Специфікаціях (Додатках до відповідних Додаткових угод) (пункт 1.4);

- факт поставки Обладнання та Матеріалів підтверджується підписанням Сторонами акту прийому-передачі Обладнання та Матеріалів, зразок якого наведений у Додатку № 2 до даного Договору (пункт 1.7);

- факт виконання Робіт у повному обсязі підтверджується підписанням Сторонами акту прийому-передачі робіт, зразок якого наведений у Додатку № 3 до даного Договору (пункт 1.8);

- датою поставки обладнання є дата його прийняття Замовником за кількістю та якістю, що підтверджується Актом приймання-передачі по якості та кількості. У випадку, якщо Замовник виявить невідповідність виготовленого та поставленого обладнання положенням Специфікації, він направляє Виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання Акту прийому-передачі по кількості та якості з зазначенням підстав відмови від підписання. Після усунення недоліків Виконавцем, Замовник зобов'язаний прийняти обладнання (пункт 1.10);

- якщо Замовник не підписав документи прийому-передачі обладнання та/або робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати передачі йому цих документів Виконавцем, або не надав письмову мотивовану відмову від підписання, то обладнання та/або роботи вважається прийнятим згідно з документами прийому-передачі обладнання та/або робіт, які підписані Виконавцем в односторонньому порядку (пункт 1.11);

- загальна вартість обладнання та робіт визначається Сторонами в Додаткових угодах до Договору, з урахуванням відповідної Специфікації (пункт 2.1);

- Замовник здійснює оплату по кожній з Додаткових угод до Договору наступним чином, якщо інше не зазначене у відповідній Додатковій угоді:

а) попередня оплата в розмірі 80% від загальної вартості обладнання та робіт по відповідній Додатковій угоді протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами відповідної Додаткової угоди до Договору.

б) остаточна оплата залишку в розмірі 20% від вартості обладнання та робіт по відповідній Додатковій угоді здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання Сторонами актів про прийом-передачу обладнання по кількості та якості та виконання робіт по відповідній Додатковій угоді (пункт 2.4);

- розрахунки за обладнання та роботи здійснюються Замовником в національній валюті шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Виконавця. У платіжних дорученнях повинно міститися посилання на номер Договору і відповідної Додаткової угоди до Договору (пункт 2.5).

Відповідно до умов Договору між позивачем і відповідачем були укладені наступні додаткові угоди з Додатками № 1 «Специфікація № 1»і № 2 «Адреси поставок Обладнання, Матеріалів та виконання Робіт», а саме:

- № 2 від 12.05.2008 із змінами, внесеними додатковою угодою № 2/1 від 25.12.2008 (далі –Додаткова угода № 2), відповідно до якої погодили, що загальна вартість Обладнання, Матеріалів та Робіт за цією Додатковою угодою відповідно до Специфікації № 1 становить 937239,68 грн., крім того ПДВ (20%) 187447,94 грн., разом з урахуванням ПДВ 1124687,62 грн. (пункт 3 у редакції додаткової угоди № 2/1 від 25.12.2008). Згідно з пунктом 2.4.1 Договору Замовник здійснює передплату в розмірі 894163,2 грн., крім того ПДВ (20%) 178832,64 грн., разом з урахуванням ПДВ 1072995,84 грн. (пункт 4). Згідно з пунктом 2.4.2 Договору Замовник здійснює остаточний розрахунок в розмірі 43076,48 грн., крім того ПДВ (20%) 8615,3 грн., разом з урахуванням ПДВ 51691,78 грн. (пункт 5 у редакції додаткової угоди № 2/1 від 25.12.2008);

- № 15 від 23.01.2009 (далі –Додаткова угода № 15), відповідно до якої погодили, що загальна вартість Обладнання, Матеріалів та Робіт за цією Додатковою угодою відповідно до Специфікації № 1 становить 378062,02 грн., крім того ПДВ (20%) 75612,4 грн., разом з урахуванням ПДВ 453674,42 грн. (пункт 3). Замовник здійснює оплату в розмірі 100% від вартості обладнання та робіт в розмірі 378062,02 грн., крім того ПДВ (20%) 75612,4 грн., разом з урахуванням ПДВ 453674,42 грн. протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання Сторонами актів прийому-передачі обладнання по кількості та якості та виконаних робіт по даній Додатковій угоді (пункт 4);

- № 16 від 14.01.2009 (далі –Додаткова угода № 16), відповідно до якої погодили, що загальна вартість Обладнання, Матеріалів та Робіт за цією Додатковою угодою відповідно до Специфікації № 1 становить 336014,26 грн., крім того ПДВ (20%) 67202,85 грн., разом з урахуванням ПДВ 403217,11 грн. (пункт 3). Замовник здійснює оплату в розмірі 100% від вартості обладнання та робіт в розмірі 336014,26 грн., крім того ПДВ (20%) 67202,85 грн., разом з урахуванням ПДВ 403217,11 грн. протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання Сторонами актів прийому-передачі обладнання по кількості та якості та виконаних робіт по даній Додатковій угоді (пункт 4);

- № 17 від 14.01.2009 (далі –Додаткова угода № 17), відповідно до якої погодили, що загальна вартість Обладнання, Матеріалів та Робіт за цією Додатковою угодою відповідно до Специфікації № 1 становить 351423,89 грн., крім того ПДВ (20%) 70284,78 грн., разом з урахуванням ПДВ 421708,67 грн. (пункт 3). Замовник здійснює оплату в розмірі 100% від вартості обладнання та робіт в розмірі 351423,89 грн., крім того ПДВ (20%) 70284,78 грн., разом з урахуванням ПДВ 421708,67 грн. протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання Сторонами актів прийому-передачі обладнання по кількості та якості та виконаних робіт по даній Додатковій угоді (пункт 4);

- № 18 від 14.01.2009 (далі –Додаткова угода № 18), відповідно до якої погодили, що загальна вартість Обладнання, Матеріалів та Робіт за цією Додатковою угодою відповідно до Специфікації № 1 становить 327229,07 грн., крім того ПДВ (20%) 65445,81 грн., разом з урахуванням ПДВ 392674,88 грн. (пункт 3). Замовник здійснює оплату в розмірі 100% від вартості обладнання та робіт в розмірі 327229,07 грн., крім того ПДВ (20%) 65445,81 грн., разом з урахуванням ПДВ 392674,88 грн. протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання Сторонами актів прийому-передачі обладнання по кількості та якості та виконаних робіт по даній Додатковій угоді (пункт 4);

- № 19 від 14.01.2009 (далі –Додаткова угода № 19), відповідно до якої погодили, що загальна вартість Обладнання, Матеріалів та Робіт за цією Додатковою угодою відповідно до Специфікації № 1 становить 312308,77 грн., крім того ПДВ (20%) 62461,75 грн., разом з урахуванням ПДВ 374770,52 грн. (пункт 3). Замовник здійснює оплату в розмірі 100% від вартості обладнання та робіт в розмірі 312308,77 грн., крім того ПДВ (20%) 62461,75 грн., разом з урахуванням ПДВ 374770,52 грн. протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання Сторонами актів прийому-передачі обладнання по кількості та якості та виконаних робіт по даній Додатковій угоді (пункт 4).

На виконання умов Договору відповідач здійснив попередню оплату Обладнання, Матеріалів та Робіт згідно з Додатковою угодою № 2 (в редакції Додаткової угоди № 2/1) на загальну суму 1072995,84 грн., про що свідчать наявна у матеріалах справи банківська виписка та підтверджується представником позивача.

Позивач на виконання умов Договору та Додаткових угод № 2, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19 поставив Банку Обладнання та виконав Роботи на загальну суму 3170733,22 грн., що підтверджується актами прийому-передачі Матеріалів, Обладнання та виконаних Робіт:

- №№ 1-15 від 25.12.2008 до Додаткової угоди № 2/1, всього на загальну суму 1124687,62 грн.;

- № 1 від 27.01.2009 до Додаткової угоди № 15 на суму 453674,42 грн.;

- № 1 від 27.01.2009 до Додаткової угоди № 16 на суму 403217,11 грн.;

- № 1 від 27.01.2009 до Додаткової угоди № 17 на суму 421708,67 грн.;

- № 1 від 27.01.2009 до Додаткової угоди № 18 на суму 392674,88 грн.;

- № 1 від 27.01.2009 до Додаткової угоди № 19 на суму 374770,52 грн. (копії яких містяться у матеріалах справи).

Факт прийняття Обладнання, Матеріалів та Робіт підтверджується підписами відповідальних осіб та відбитками печаток Банку на вищевказаних актах.

Зауважень щодо кількості та якості, строків поставки вказаного Обладнання та виконання Робіт відповідачем заявлено не було.

Відтак, Банк (враховуючи положення статей 253-255 ЦК України та вихідні дні) повинен був здійснити оплату відповідно до положень підпункту 2.4.2 пункту 2.4 Договору та Додаткової угоди № 2/1 в сумі 51691,78 грн. у строк до 12.01.2009, а згідно з умовами Додаткових угод №№ 15-19 у сумі 2046045,6 грн. у строк до 03.02.2009.

Проте, відповідач вказані вимоги не виконав, і станом на момент розгляду спору прострочена заборгованість Банку перед позивачем за Договором та Додатковими угодами № 2, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19 складає 2097737,38 грн.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).

Аналогічні положення закріплені й у статті 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у встановлений Договором та Додатковими угодами № 2, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19 строк свого зобов’язання щодо оплати вартості Обладнання не виконав.

Факт наявності у Банку заборгованості за Договором та Додатковими угодами у сумі 2097737,38 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відтак, позовна вимога про стягнення 2097737,38 грн. основного боргу визнається судом за законну та обґрунтовану, а тому в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача нараховані на підставі статті 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних починаючи з 13.01.2009 до 24.07.2009.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач повинен був сплатити кошти в сумі 51691,78 грн. у строк до 12.01.2009, а у сумі 2046045,6 грн. у строк до 03.02.2009.

Таким чином, позивачем правильно визначено дати початку перебігу прострочення відповідача, відповідно, 13.01.2009 та 04.02.2009.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009, а відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 за № 452 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов’язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Враховуючи, що положення частини другої статті 625 ЦК України підлягають застосуванню лише у разі прострочення боржником виконання грошового зобов'язання та вказана стаття визначає саме відповідальність за порушення грошового зобов'язання, застосування індексу інфляції та нарахування трьох процентів річних є одним з заходів відповідальності за порушення зобов'язань (глава 51 вказаного Кодексу).

Таким чином, суд визнає неправомірним нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних за період дії у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відтак, позивач мав право нараховувати інфляційні втрати та 3% річних за період з часу виникнення прострочення до 09.02.2009 (включно).

У зв’язку з вищезазначеним, судом здійснюється перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, і складає:

сума боргу

(грн.)період прострочення кількість днів прострочення3% річних

(грн.)

51691,78з 13.01.2009 до 09.02.200928118,96

2046045,6з 04.02.2009 до 09.02.200961009,01

Всього:1127,97 сума боргу

(грн.)період прострочення індекс інфляції за період проіндексована сума (грн.)інфляційні втрати (грн.)

51691,78з 13.01.2009 до 09.02.2009102,27*52865,181173,40

2046045,6з 04.02.2009 до 09.02.2009100,32*2052592,956547,35

Всього:7720,75 *(індекс інфляції за період визначався шляхом ділення індексу інфляції за певний місяць на кількість днів у цьому місяці з перемноженням на відповідну кількість днів прострочення).

Отже, підлягають стягненню 3% річних у сумі 1127,97 грн. та інфляційні втрати у сумі 7720,75 грн.

Розглядаючи спір по суті суд також врахував, що строк виконання тих зобов’язань, стягнення за якими є предметом даного спору, настав до призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію у Банку та до 06.08.2009. Отже, враховуючи вищезазначене та положення статті 610 ЦК України, вказані зобов’язання вважаються порушеними з боку Банку, а тому судом встановлений факт порушення прав позивача, пов'язаний з несвоєчасним погашенням відповідачем заборгованості за Договором.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту шляхом присудження до виконання обов’язку відповідача за Договором.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Судом також враховано, що Законом України № 1617-VI від 24 липня 2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»було внесення зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Вказаний закон набрав чинності 06.08.2009 (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр»№ 141 за 6 серпня 2009 року).

Відповідно до визначення терміна мораторій наведеного у Законі України «Про банки і банківську діяльність»у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI, під мораторієм стало розумітися зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Водночас частиною 4 статті 85 цього Закону (у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI) передбачено, що мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомоги у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання, що виникають із Договору, пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності Банка.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, к\р № 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і області, МФО 321024, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп’ютерні системи»(вул. Смоленська, 31-33, м. Київ, 03005, ідентифікаційний код 21670779, п/р № 260083010178 в АБ «Національні інвестиції»м. Київ, МФО 300498) 2097737 (два мільйони дев’яносто сім тисяч сімсот тридцять сім) грн. 38 коп. боргу, 1127 (одну тисячу сто двадцять сім) грн. 97 коп. 3% річних, 7720 (сім тисяч сімсот двадцять) грн. 75 коп. інфляційних втрат, а також 21 065 (двадцять одну тисячу шістдесят п’ять) грн. 86 коп. витрат по сплаті державного мита та 110 (сто десять) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 18.12.2009