Ухвала суду № 90074459, 26.06.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/17098/20

Провадження № 1-кс/947/9053/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Мерет М.Д., захисника підозрюваного - адвоката Гайси А.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Мерет М.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000000006 від 04.01.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за ст. ст. 185, 186 КК України (востаннє 20.07.2015 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України), підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160000000006 від 04.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, ч.3 ст.187, ч.4 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав за мету використовувати злочинну діяльність, як постійне основне джерело прибутку. Усвідомлюючи що для досягнення злочинного результату поза можливістю бути викритим є необхідним залучення значних людських ресурсів, при цьому достеменно розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, володіючи якостями лідера, хорошими організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, вирішив створити і очолити організовану групу з метою вчинення особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України - заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами окремих громадян вчинене повторно, організованою групою, яке полягало у тому, що за допомогою відкритих даних мережи Інтернет підшукувались фізичні особи похилого віку, яких шляхом обману співучасники вводили в оману представляючись співробітниками поліції м. Одеси та під приводом того, що нібито ними затримано родича потерпілого пропонували надати їм грошову винагороду за не притягнення родичів потерпілих до кримінальної відповідальності, та в подальшому ввівши потерпілого в оману отримували від останнього грошові кошти.

ОСОБА_2 , як організатор і керівник створеної ним організованої групи, діючи в її інтересах, підібрав учасників із кола знайомих та довірених осіб, які володіють відповідними особистісними характеристиками, навичками та умінням вести бесіду, справляти враження добросердечності та порядності для вчинення злочинів групою осіб, розподіливши між ними ролі, розробив план злочинних дій, довівши його до відома учасників організованої групи, призначив виконавців та став координувати їх дії з метою досягнення злочинного результату, а також безпосередньо вчиняти дії, що становлять об`єктивну сторону кримінальних правопорушень на певних етапах останніх.

Особистісні якості ОСОБА_2 , такі як наявність значного досвіду методів та способів заволодіння майном громадян, вміння маніпулювати іншими і використовувати їх у своїх цілях, виконувати різні ролі, справляти враження добросердечності та порядності, при цьому переслідуючи свої інтереси та корисливу мету, його лідерські якості впливали на його поведінку, сприяючи зайняттю пріоритетного місця в ієрархії угруповання.

В той же час ОСОБА_2 як організатор і керівник створеної ним групи, забезпечував фінансування злочинної діяльності групи, шляхом організації та забезпечення придбання відповідних мобільних терміналів, які використовувались для зв`язку з потерпілими, організації поповнення рахунків мобільних терміналів.

Вживаючи заходів до організації групи, для досягнення своєї злочинної мети, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_2 у грудні 2019 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи в достеменно невстановленому місці в межах міста Одеси, залучив до злочинної діяльності за невстановлених обставин свого знайомого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У той же період часу, перебуваючи в достеменно невстановленому місці в межах міста Одеси, ОСОБА_2 залучив до злочинної діяльності за невстановлених обставин свого знайомого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розкривши їм план та схему злочинної діяльності.

На участь у вчинюваних організованою групою злочинів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надали свою добровільну згоду, продемонструвавши таку згоду своїми подальшими активними діями.

Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 об`єднались у стійку організовану групу з метою систематичного незаконного збагачення.

При цьому, ОСОБА_2 , як організатор і керівник злочинної групи розробив та довів до відома всіх учасників групи план вчинення злочинів, який полягав у тому, що за допомогою відкритих даних мережи Інтернет підшукувались фізичні особи похилого віку, яких шляхом обману співучасники представляючись співробітниками поліції м. Одеси та під приводом того, що нібито ними затримано родича потерпілого пропонували надати їм грошову винагороду за не притягнення родичів потерпілих до кримінальної відповідальності, та в подальшому ввівши потерпілого в оману отримували від останнього грошові кошти.

Відповідно до розробленого ОСОБА_2 , погодженого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 злочинного плану механізм незаконного заволодіння грошовими коштами громадян полягав у наступному:

ОСОБА_2 , шляхом здійснення моніторингу відкритих даних сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 « ІНФОРМАЦІЯ_5» та інших невстановлених досудовим розслідуванням джерел, опрацьовувалась інформація щодо мешканців м. Одеси похилого віку.

У подальшому, опрацюванням вищезазначеної інформації із вказаного сайту мережі Інтернет та інших невстановлених досудовим розслідуванням джерел, ОСОБА_2 здобував інформацію про потерпілих, а саме: ПІБ, місце мешкання, номер домашнього телефону та членів родини потерпілого за для використання такої інформації у злочинній діяльності угруповання.

Отримавши таку інформацію, ОСОБА_2 відвів собі роль («телефоніста») у розробленому злочинному плані, якому належало налагодити безпосередній контакт з потерпілим та ввести останнього в оману про те, що ОСОБА_2 є співробітником поліції м. Одеси на ім`я ОСОБА_5 та те, що ним нібито затримано за вчинення кримінального правопорушення члена сім`ї потерпілого та за не притягнення до кримінальної відповідальності члена сім`ї потерпілого пропонував надати йому за це грошову винагороду в розмірі від 1000 до 5000 доларів США, тим самим вводячи потерпілих в оману.

При цьому, для надання своєму обману вигляду правдивості, ОСОБА_2 підключав ОСОБА_1 до телефонної розмови між ОСОБА_2 та потерпілим, де ОСОБА_1 була відведена роль «наслідувача» голосу родича потерпілого, який виконуючи свою злочинну роль, повідомляв потерпілому, що він дійсно є його членом сім`ї та просив погодитись на пропозицію ОСОБА_5 .

Будучи введеними в оману, потерпілі, побоюючись можливості настання для них несприятливих правових наслідків, погоджувались на пропозицію ОСОБА_2 щодо надання грошової винагороди.

У разі досягнення мети обману та отримання згоди на передання потерпілими грошових коштів, ОСОБА_2 надавав вказівку ОСОБА_3 , якому була відведена роль «помічника» про необхідність прибуття по місцю мешкання потерпілого та представляючись помічником ОСОБА_5 отримати від потерплого грошову винагороду за нібито не притягнення його члена сім`ї до кримінальної відповідальності. Після отримання ОСОБА_3 зазначених грошових коштів від потерпілого, відповідно до раніше розробленого злочинного плану він передавав вказані кошти ОСОБА_2 , який їх розподіляв у подальшому між учасниками злочинної групи.

Таким чином, учасники створеної ОСОБА_2 організованої групи - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підозрюються у вчиненні особливо тяжких злочинів в період з грудня 2019 року по травень 2020 року, за обставин, як вони викладені у клопотанні.

16.06.2020 року відносно ОСОБА_1 складено письмове повідомлення про підозру за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, організованою групою.

Ухвалою слідчого судді від 24.06.2020 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1

25.06.2020 року підозрюваного ОСОБА_1 на підставі ухали слідчого судді було затримано.

2. Обґрунтування поданого клопотання стороною обвинувачення.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що не всі речові докази, на даний момент органом досудового розслідування встановлені, він безпосередньо або через інших осіб може знищити їх або змінити на свою користь, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 побоюючись покарання (у вигляді позбавлення волі) може впливати на показання свідків та потерпілих, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчинених злочинів та наслідкам, які були завдані вчиненням злочинів. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Сукупність даних фактів свідчить про те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення відносно інших осіб, чим вплинути на їх показання, а саме під час ознайомлення із додатками до матеріалів клопотання, в протоколах наявні анкетні дані свідків та потерпілих. За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики,- переховуватися від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення є належно обґрунтованими.

При цьому, сторона обвинувачення просить суд оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_1 та визнати за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим за погодженням з прокурором на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, репутацію підозрюваного ОСОБА_1 , відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинення інших злочинів.

3.Позиція учасників кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання просив задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням відповідного розміру застави у вигляді 1 500 000 гривень.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши на відсутності в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення його підзахисним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Жодних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення доведено не було. Просив врахувати наявність у його підзахисного міцних соціальних зв`язків, оскільки останній одружений та має на утриманні малолітню дитину та хвору матір. З огляду на викладене у сукупності, просив застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні з пред`явленою йому підозрою не погодився, він жодного злочину не вчиняв, в зв`язку з чим заперечував проти задоволення поданого клопотання.

4. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

5. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

16.06.2020 року відносно ОСОБА_1 складено письмове повідомлення про підозру за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, організованою групою. Згідно долучених до клопотання матеріалів, вказане повідомлення про підозру було вручено підозрюваному у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, що підтверджується наявними накладними про направлення письмового повідомлення про підозру за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В підтвердження існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України сторона обвинувачення посилається на: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.04.2020 року, протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 , протоколи огляду речей та документів від 11.06.2020 року, протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_8 від 10.06.2020 року, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.06.2020 року з відповідною довідкою, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 17.05.2020 року, протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 від 18.05.2020 року, протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 від 05.06.2020 року, протокол огляду речей та документів від 11.06.2020 року, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.05.2020 року, протокол допиту потерпілої ОСОБА_10 від 05.05.2020 року, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2020 року з долученою довідкою, протокол огляду речей та документів від 11.06.2020 року, протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.05.2020 року та інші матеріли клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

6. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

12.06.2020 року ОСОБА_1 викликався повісткою про виклик до слідчого на 10 годину 00 хвилин 16.06.2020 року, однак згідно рапорту слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф. від 16.06.2020 року, останній до слідчого не з`явився.

16.06.2020 року ОСОБА_1 повторно викликався шляхом направлення за місцем мешкання останнього повістки про виклик до слідчого на 19.06.2020 року на 10 годину 00 хвилин, однак згідно рапорту слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф. від 19.06.2020 року, останній до слідчого повторно не з`явився.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.06.2020 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , якого було затримано 25.06.2020 року, що підтверджується відповідним протоколом затримання.

Беручи до уваги викладену процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведення його вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у встановленому законом порядку судом, слідчий суддя приходить до переконання, що усвідомлення підозрюваним можливих наслідків ймовірного вчинення інкримінованих йому діянь, може свідчити, що останній буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а відтак ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України в рамках даного кримінального провадження наявний.

Як вбачається з матеріалів даного клопотання, на які в підтвердження існування обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України посилається сторона обвинувачення, останні містять низку протоколів допиту потерпілих осіб, в яких наявні їх анкетні дані, зокрема їх місце проживання. Більше того, згідно обставин інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, місце проживання потерпілих відоме підозрюваному.

За таких обставин, оскільки у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно підозрюваного ОСОБА_1 до суду, цілком ймовірно, що потерпілі особи будуть запрошуватися до суду для дачі відповідних показань, слідчий суддя приходить до переконання про наявність в рамках даного кримінального провадження ризику можливого незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_1 на потерпілих осіб в рамках такого кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Більше того, з огляду на кількість інкримінованих підозрюваному ОСОБА_1 епізодів ймовірної злочинної діяльності, а також їх фактичні обставини, які носять умисний та корисливий характер та спрямовані на заволодіння майном потерпілих осіб, враховуючи, що підозрюваний є особою раніше судимою за вчинення злочинів проти власності, слідчий суддя приходить до переконання, що викладені обставини безумовно свідчать про цілеспрямований характер таких дій, в зв`язку з чим слідчий суддя не може виключати наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого корисливого кримінального правопорушення.

7. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Слідчий суддя зазначає, що інкриміновані за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190 КК України, в обов`язковому порядку вимагають від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, ймовірного розміру завданої шкоди (129 805 гривень 60 копійок), а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

8. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_1 інкримінується можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, в результаті вчинення яких потерпілим особам ймовірно було завдано майнової шкоди на загальну суму 129 805 (сто двадцять дев`ять тисяч вісімсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Слідчий суддя враховує, що згідно п. 3 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В свою чергу згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

За таких обставин, беручи до уваги ймовірний розмір майнової шкоди, який міг бути спричинений за обставинами даного кримінального провадження (з огляду на інкриміновані підозрюваному дії), кількість інкримінованих підозрюваному ОСОБА_1 епізодів злочинної діяльності, а також цинічність таких дій, враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного в рамках такого кримінального провадження, відносно якого надавався дозвіл на його затримання, а також з огляду на його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід визначити розмір застави у вигляді 500 (пятисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 051 000 (один мільйон п`ятдесят одна тисяча) гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків, в свою чергу відповідний розмір застави в межах п. 3 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу.

9. Висновки слідчого судді.

Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання, а тому керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Мерет М.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000000006 від 04.01.2020 року - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 500 (пятисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 051 000 (один мільйон п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 16.08.2020 року, в межах строку досудового розслідування,наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту фактично затримання та припиняє свою дію 16.08.2020 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.