Ухвала суду № 90074438, 25.06.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/16995/20

Провадження № 1-кс/947/8989/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Данилко А.С., захисника підозрюваного - адвоката Климук А.П., підозрюваного ОСОБА_1 , перекладача Матосян В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Тараненко В.А., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Данилко А.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000000727 від 17.06.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменії, громадянина Вірменії, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, діючи умисно, з метою мати в особистому володіння, без передбаченого законом дозволу, придбав обріз двоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-БМ», 16 калібру із наявними маркувальними позначенням заводського серійного номеру НОМЕР_1». Після чого, ОСОБА_1 , маючи умисел направлений на незаконне зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, почав зберігати за місцем свого мешкання обріз двоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-БМ», 16 калібру із наявними маркувальними позначенням заводського серійного номеру НОМЕР_1», а саме за адресою: АДРЕСА_4.

Згодом, 22 квітня 2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого виявлено та вилучено, обріз двоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-БМ», 16 калібру із наявними маркувальними позначенням заводського серійного номеру НОМЕР_1», який є переробленою саморобним способом двоствольною мисливською рушницею, в конструкцію якої внесені зміни шляхом укорочування стволів до залишкової довжини 227 мм та відпилювання прикладу до шийки ложа.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження та вирішення визначених ст. 2 КПК України завдань по вказаному кримінальному провадженню, проведення досудового розслідування у розумні строки, необхідно застосування запобіжного заходу передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 176 , ст. 183 КПК України - тримання під вартою, не застосування якого дасть можливість підозрюваному: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. У ОСОБА_1 відсутні стійкі соціальні зв`язки - підозрюваний не працює, тобто відсутні легальні засоби для існування, місця реєстрації на території України не має, є громадянином іншої держави, тяжкість інкримінованого йому злочину, що свідчить про можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити мінімальний розмір застави, зазначивши, що ризики нічим не доведені, клопотання безпідставне, після повідомлення про підозру 22.06.2020 року ОСОБА_1 не переховувався, не може впливати на потерпілих, оскільки в рамках кримінального провадження потерпілих немає, відсутні речі та документи, які він міг спотворити, приховати, обріз був вилучений, підозра необґрунтована, ОСОБА_1 визнає вину, з`являється до слідчого за першим викликом, має постійне місце проживання, реєстрації, має на утриманні хвору бабусю похилого віку, ніякої шкоди нікому не спричинив.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

22.06.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - придбання та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та сукупністю здобутих слідством доказів, а саме: протоколом обшуку від 22.04.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 10.06.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.06.2020 року, висновком експерта № 298-Б від 26.05.2020 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

При вирішенні питання щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, те, що останній є громадянином іншої держави, не одружений, не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, а також міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, беручи до уваги також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування інших запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави є неможливим з огляду на те, що підозрюваний не має місця постійної роботи, а обрання домашнього арешту є неможливим з огляду на те, що підозрюваний за місцем реєстрації не проживає. Крім того, слідчий суддя критично оцінюю доводи підозрюваного та його захисника в частині того, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки, відповідно до матеріалів клопотання, підозрюваний мешкав за адресою: АДРЕСА_4 , зокрема, за вказаною адресою був проведений обшук. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є неможливим, оскільки, з огляду на його м`якість, вказаний запобіжний захід не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Тараненко В.А., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Данилко А.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000000727 від 17.06.2020 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеська установа виконання покарань № 21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів, до 22.08.2020 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 22.08.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.