Ухвала суду № 90074348, 24.06.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/19748/19

Провадження № 1-кс/947/8178/20

УХВАЛА

24.06.2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Тонконоженко М.М., за участю секретаря Чебан О.О., прокурора відділу прокуратури Одеської області Антощука Є.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій він просить скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 13.03.2020 року в рамках кримінального провадження №12019160500004375 та просив розглянути скаргу без його участі.

Захисник у судове засідання також не з`явився та просив розглянути скаргу без його участі.

Слідчий просила розглянути скаргу без її участі звернувшись до суду з відповідною заявою та надала копію повідомлення ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри від 13.03.2020 року.

Прокурор в судовому засіданні заперечував на задоволенні скарги.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного.

Як вбачається зі змісту скарги, в своїй скарзі ОСОБА_1 фактично не погоджується з рішенням досудового розслідування про повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри,вважаючи це рішення безпідставним та винесеним в порушення вимог КПК України. В скарзі заявник вказує на те, що у органу досудового розслідування відсутні достатні підстави, тобто відповідні докази для повідомлення ОСОБА_1 про підозру, органами досудового розслідування не встановлено обставин, які свідчать про скоєння ним відповідного кримінального правопорушення та сама підозра не ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, встановлених в кримінальному провадженні та відповідній оцінці зібраних доказів. При цьому підозрюваний посилається на практику ЄСПЛ щодо зміни критерію розумної підозри на протязі розслідування, зокрема, мінімальна підозра може бути достатньою на початку розслідування, проте її перестає вистачати зі спливом часу, якщо факти не встановлені, вказуючи, що неодноразово змінена підозра протягом 7 місяців розслідування має бути не розумною, а достатньою. Заявник стверджує, що всі факти, наведені в підозрі не відносяться до предмету доказування за ст. 270 КК України, а також не існує висновку про прямий зв`язок порушення вимог пожежної безпеки з виникненням пожежі. Крім того підозрюваний вказує, що про зміну підозри повідомлено практично зі спливом розслідування, підозра неналежно оформлена та вручена з порушенням належного порядку вручення підозри. В зв`язку з викладеним підозрюваний вважає, що відмова в скасуванні підозри в цій ситуації є відірваною від фактів відмовою в здійсненні правосуддя, порушенням ст.6 ЄСПЛ.

Тобто підозрюваним фактично ставиться питання щодо не обґрунтованості підозри, її неналежного оформлення та вручення з порушенням належного порядку.

В зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 просить скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 13.03.2020 року.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного.

Як вбачається з системного аналізу діючого кримінального процесуального законодавства, вирішення питання про правильність і повноту встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження на стадії досудового слідства, знаходиться в виключній компетенції відповідних компетентних осіб органу досудового розслідування і процесуального керівника, які, після встановлення таких обставин, на цій підставі приймають рішення про повідомлення про підозру чи закриття провадження по справі.

Оцінка правильності і повноти встановлення досудовим слідством таких обставин і висновків належить до компетенції суду лише виключно при розгляді справи по суті, шляхом дослідження і оцінки в судовому засіданні доказів. Після чого суд вправі, виключно в передбаченому законом порядку, вирішити питання про однобічність і неправильність проведення досудового розслідування.

Розгляд і вирішення цього питання слідчим суддею, тобто фактичне дослідження доказів по справі слідчим суддею, не передбачено і суперечить КПК України і не може бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки це є виключною компетенцією органу досудового розслідування.

На стадії досудового розслідування, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), слідчий суддя може оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру,

В рішенні «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.94. ЄСПЛ навів важливий критерій обґрунтованості підозри та її відмежування від кінцевого обвинувачення. Суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що необхідні для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування, зокрема, при розгляді скарги, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри, в рамках розгляду зазначеної скарги, неможливий.

Тобто, можливість оскарження повідомлення про підозру відповідно до п. 10

ст. 303 КПК пов`язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для її повідомлення, а не з будь-якими іншими. Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме: стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу й місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру. Але така особа не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності й допустимості.

Тому повідомлення про підозру слідчий суддя скасовує лише в разі, якщо воно є необґрунтованим, тобто нездатним переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Ніякі інші порушення слідчим чи прокурором норм КПК не можуть бути підставою для скасування підозри, оскільки вони тягнуть за собою інші передбачені цим кодексом процесуальні наслідки.

Як вбачається з змісту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 13.03.2020 року, а саме викладення в ньому фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 , з зазначенням часу й місця його вчинення, а також інших суттєвих обставини, відомих на момент повідомлення про підозру, воно відповідає зазначеним прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994. критеріям щодо здатності переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення, тобто вказана причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Вважаю, що вказані в скарзі підозрюваного посилання на неналежне оформлення повідомлення про зміну підозри та вручення його з порушенням належного порядку, спростовується наданою слідчим копією повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, яке містить всі відомості передбачені ст. 277 КПК України а також дані про наявність відповідних записів і підписів від імені підозрюваного і його захисника. Тому вони не можуть бути визнані підставою для скасування підозри. Ніякі інші можливі порушення слідчим чи прокурором норм КПК під час проведення досудового розслідування, не можуть бути правовою підставою для скасування повідомлення про підозру, з урахуванням того, що вони тягнуть за собою інші передбачені цим кодексом процесуальні наслідки.

В зв`язку з викладеним в задоволенні скарги належить відмовити.

На підставі встановленого, керуючись ст.303, 304 і 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозрив рамках кримінального провадження №12019160500004375 - відмовити.

Ухвала, відповідно до ч.2 ст.309 КПК України, може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Тонконоженко М. М.