Рішення № 90073982, 26.06.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2727/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області щодо зменшення з 01.01.2016 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з розміру пенсії 83% суми грошового забезпечення та провести виплату перерахованої пенсії з 01.01.2016 з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". За доводами позивача, здійснюючи перерахунок пенсії, відповідач протиправно нарахував йому пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення з посиланням на статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону, що діяла на час перерахунку пенсії, і здійснює виплату пенсії у такому розмірі. Зауважував, що приписи зазначеної статті не повинні застосовуватися до вже призначених пенсій.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).

12.06.2020 відповідач надав відзив на позов /а.с. 16-18/, в якому вказує на правомірність дій ГУПФУ в Полтавській області щодо зниження при перерахунку пенсії позивача розміру такої пенсії з 83% від грошового забезпечення до 70% від грошового забезпечення, оскільки відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку пенсія позивачу була встановлена в розмірі 70% від грошового забезпечення, оскільки це максимальний розмір пенсії, передбачений на час проведення перерахунку Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". У спірних відносинах не відбулось звуження змісту та обсягу прав позивача, оскільки розмір пенсії позивача до перерахунку складав 3047,56 грн, а після перерахунку став складати 4631,78 грн. Зазначає, що спірні відносини стосуються правомірності реалізації Кабінетом Міністрів України управлінських функцій з приводу визначення порядку проведення пенсійних виплат. А оскільки положеннями Основного Закону Кабінет Міністрів України наділений такими повноваженнями, то дії держави в особі ГУПФУ в Полтавській області не порушують прав позивача.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач є військовим пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що відповідачем не заперечується.

Матеріали справи свідчать, що пенсія позивачу була призначена за вислугу років з 01.09.2002 та, в подальшому, перераховувалася з 01.01.2008 та з 01.07.2012, виходячи із 83% грошового забезпечення /а.с. 24, 32, 34/.

Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з її максимального розміру на рівні 70 % від грошового забезпечення /а.с. 36/.

За змістом відзиву відповідача, при проведенні перерахунку пенсія позивачу встановлена в розмірі 70%, оскільки це максимальний розмір пенсії, передбачений статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв`язку із законодавчими змінами.

Слід зауважити, що редакція частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі також Закон №2262-XII), норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.

Так, частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції статті Закону України від 25.03.1996 №103/96-ВР) викладена в такій редакції: "Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів".

В подальшому, частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ була змінена Законом України від 04.07.2002 №51-ІV "Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (чинний з 31.07.2002) - цифри "85" замінено цифрами "90" та загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

За змістом матеріалів справи позивачу призначено пенсію з 01.09.2002 із основним розміром пенсії 83% відповідних сум грошового забезпечення, що не перевищувало максимального розміру, встановленого на той час.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 (надалі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011, внесені зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", змінено у відсотках розмір обчислення пенсії від грошового забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому, Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (надалі - Закон №1166-VІІ), який набрав чинності з 01.05.2014, внесені до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ зміни встановлювали, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Здійснюючи перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 ГУПФУ у Полтавській області обчислено її розмір, виходячи із 70% від грошового забезпечення з посиланням на статтю 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону, яка діяла на час перерахунку пенсії /а.с. 36/.

19.05.2020 за вх.2590/П-1600-20 до ГУПФУ в Полтавській області надійшла заява позивача від 15.05.2020 про перерахунок пенсії виходячи із 83% грошового забезпечення /а.с. 37/, у відповідь на яку листом від 21.05.2020 №2518-2590/П-03/8-1600/20 перший заступник начальника ГУПФУ в Полтавській області В. Носенко повідомив, що під час проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" норми законодавства застосовуються в редакції, яка чинна на момент перерахунку, а саме - станом на 01.01.2018. З 01.05.2014 по даний час чинною є редакція частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку починаючи з 01.01.2018 пенсія була встановлена в розмірі 70% від грошового забезпечення /а.с. 10/.

Не погодившись із наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд приходить до таких висновків.

Позивачу первісно призначено пенсію у розмірі 83% грошового забезпечення у відповідності до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 04.07.2002 №51-ІV.

Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (набрав чинності з 01.05.2014) змінено у відсотках максимальний розмір пенсії від грошового забезпечення, та визначений на рівні 70%.

При цьому, позивачу виплачувалася пенсія у первісно призначеному розмірі 83% грошового забезпечення аж до проведення перерахунку пенсії відповідачем з 01.01.2018.

За змістом статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Зміна відсотку максимального розміру пенсії від грошового забезпечення при призначенні пенсії особам у відповідності із вищевказаним Законом не визначена підставою для перерахунку раніше призначених пенсії.

Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У рішенні від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України витлумачила зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст. 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 83% від розміру грошового забезпечення.

При перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2018 розрахунок розміру підвищення до пенсії повинен здійснюватися виходячи із первісно встановленого розміру у 83% грошового забезпечення, право на які останній набув на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 70%, а не 83% від грошового забезпечення відповідач діяв протиправно.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Отже, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08.07.2015 у справі №732/48/15 (номер в ЄДРСР 46803612), Верховним Судом в постанові від 27.02.2018 у справі №642/3284/17 (номер в ЄДРСР 72505932), в постанові від 19.06.2018 у справі 583/2264/17 (номер в ЄДРСР 74784827).

За змістом частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд вважає необґрунтованими та відхиляє доводи відповідача про необхідність застосування при перерахунку пенсії позивача статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на 01.01.2018, якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії ГУПФУ в Полтавській області щодо зменшення з 01.01.2016 відсоткового значення розміру його пенсії, а також зобов`язати ГУПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з розміру пенсії 83% суми грошового забезпечення та провести виплату перерахованої пенсії з 01.01.2016 з урахуванням фактично виплачених сум.

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.01.2016 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2016 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Як убачається з матеріалів справи, позивач не відноситься до вказаної категорії осіб, оскільки є військовим пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії саме з 01.01.2016 є необґрунтованими.

За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, а також зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

За змістом частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. /а.с. 5/ і суд дійшов висновку про часткове задоволення його позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Полтавській області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складає 420,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Гіглава