Рішення № 90071965, 24.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 року м. Київ № 640/121/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №2

Субботіна Олександра Миколайовича

до Київської міської ради

треті особи, які 1. Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху»,

не заявляють самостійних - 2. Комунальна корпорація «Київавтодор»

вимог на предмет спору

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №2 Субботін Олександр Миколайович (далі - позивач, Заступник керівника прокуратури №2) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні безпечних умов руху транспортних засобів і пішоходів на територіях, прилеглих до навчальних закладів Дарницького району міста Києва та зобов`язати вжити заходів щодо забезпечення безпечних умов руху транспортних засобів і пішоходів на території, прилеглій до гімназії №267, а саме: на шляху автотранспорту вздовж Парку Воїнів-Інтернаціоналістів, біля центральної поліклініки )вул.. Архітектора Вербицького, 5) та біля будинку по вул. Архітектора Вербицького 9-Ж встановити попереджувальний знак «Діти», пристрої примусового зниження швидкості та облаштувати дорожню розмітку пішохідного переходу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на адресу прокуратури надійшла інформація від Управління освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації щодо необхідності облаштування та заміни елементів примусового зниження швидкості руху на території, прилеглій до навчальних закладів.

В порядку перевірки інформації, що надійшла, прокуратурою встановлено, що станом на 2018-2019 навчальний рік фактична наповнюваність гімназії №267 по вул. Архітектора Вербицького, 7-А складає 32 класи, де навчаються 1015 дітей, тому на території, прилеглій до даного навчального закладу необхідно встановити попереджуючий знак «Діти» на під`їзді до гімназії з боку парку Воїнів-Інтернаціоналістів та навпроти центрального входу з боку районної поліклініки, а також додатково обладнати прилеглу територію з боку районної поліклініки пристроєм примусового зниження швидкості та нанести дорожню розмітку пішохідного переходу.

Відповідні пропозиції направлені до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), проте залишилися без реагування.

Управлінням освіти Дарницького району м. Києва повторним листом №3774 від 07 листопада 2018 року надано пропозиції щодо облаштування прилеглої території до зазначеного навчального закладу.

Позивач зазначає, що пори те, що забезпечення безпечних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями міста Києва покладено на Київську міську раду, останньою, в порушення вищевказаних норм законодавства, не вжито усіх заходів щодо забезпечення безпечних умов руху транспортних засобів і пішоходів на прилеглій території до зазначеного навчального закладу. У цьому зв`язку місцева прокуратура звернулася до Дарницького управління поліції із запитом щодо обстеження території та відповідного реагування, проте, відповіді станом на день звернення до суду не отримала.

Посилаючись на те, що подальша бездіяльність відповідача з питання незабезпечення безпечних умов руху транспортних засобів і пішоходів на прилеглій до гімназії №267 території, яка триває з листопада 2018 року, ставить під загрозу права дітей на життя, охорону здоров`я та загальнодоступність освіти, грубо порушує вимоги Законів України «Про автомобільні дороги», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про дорожній рух», «Про благоустрій населених пунктів», позивач наполягає, що має місце протиправна бездіяльність Київської міської ради, якою порушуються й загальнодержавні інтереси щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини, у зв`язку з чим просить задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року відкрито провадження у справі, визначено провадити розгляд суддею одноособово, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачу строк для подачі відзиву та усіх наявних доказів.

Відповідачем у визначений судом строк, 14 лютого 2019 року наданий відзив на позовну заяву, з якого вбачаються заперечення щодо тверджень позивача, зазначається, що заходів досудового врегулювання спору з боку заступника керівника прокуратури №2 не здійснювалося, як не направлялося до Київської міської ради звернень щодо забезпечення безпечних умов руху транспортних засобів і пішоходів на території, прилеглій до гімназії №267. Листи управління освіти Дарницького району м. Києва, які надходили до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 11 липня та 07 листопада 2018 року №2250 та 3774 були розглянуті та в порядку реагування направлені листи директору ДКП «Центр організації дорожнього руху» та Генеральному директору КК «Київавтодор» з проханням у межах компетенції вжити дієвих заходів з підвищення безпеки дорожнього руху поблизу закладів освіти в м. Києві. Тож, відповідні заходи у цьому напрямку вживаються, КП «Центр організації дорожнього руху» доручено протягом шести місяців з моменту оприлюднення рішення Київської міської ради від 02 жовтня 2018 року №1546/5610 «Про розробку Міської комплексної цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в місті Києві до 2022 року» вжити заходів щодо розробки міської цільової комплексної програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в місті Києві. Також надані дорученні інших структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради, на виконання яких КМДА прийнято розпорядження №97 від 21 січня 2019 року «Про схвалення проекту Міської цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в місті Києві на 2019-2022 роки», учасниками якої є Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) , КП «Центр організації дорожнього руху», КП «Київавтодор».

Відповідачем також зазначається, що стосовно порушеного питання приймалися й інші рішення, та вживалися інші заходи, якими підтверджується відсутність бездіяльності з боку Київської міської ради. У задоволенні позову відповідач просить відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2019 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху», Комунальну корпорацію «Київавтодор», запропоновано третім особам надати письмові пояснення по суті спору.

Від третіх осіб у справі 06, 20, 22 березня 2019 року подані письмові пояснення по суті позовної заяви.

Позивачем у свою чергу 22 лютого 2019 року подано відповідь на відзив та 29 березня 2019 року - додаткові пояснення по суті позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, врахувавши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Законом України «Про прокуратуру» закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях. Таке представництво відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону здійснюється лише у випадках порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо: 1) захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, 2) відсутній компетентний орган.

Згідно з частиною четвертою статті 23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відповідно до наказу Прокуратури міста Києва від 12 січня 2016 року №312 Субботіна Олександра Михайловича призначено на посаду заступника керівника Київської місцевої прокуратури №2 м. Києва.

Як вбачається з обґрунтувань позивача у даній справі, відсутність державного органу, який міг би представляти інтереси в суді у даній справі, відповідно до положень статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва у суді для задоволення у даному випадку суспільної потреби у відновленні законності захисту порушених інтересів держави. Звернення прокурора до суду з даною позовною заявою здійснюється з метою вирішення суспільно-значимого питання щодо забезпечення безпеки дітей на об`єктах благоустрою.

Зазначені обґрунтування необхідності звернення органу прокуратури до суду у сукупності з предметом спору у даній справі, суд вважає достатніми для підтвердження підстав представництва позивачем інтересів держави у даній справі.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що місцевою прокуратурою отримано інформацію з Управління освіти Дарницької РДА в м. Києві про те, що поблизу окремих закладів освіти необхідно облаштувати елементи примусового зниження швидкості руху транспортних засобів, а саме: поблизу ШДС «Пролісок», гімназії №267, гімназії №315, ЗДО №314 та БДЮТ «Дивоцвіт». Також Управлінням освіти листом від 16 листопада 2018 року №3864 повідомлено позивача про направлення до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) пропозицій (листами від 11 липня та 07 листопада 2018 року №2250 та №3774), які надалі були скеровані до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу київської міської ради (КМДА), щодо облаштування та заміни елементів примусового зниження швидкості руху транспортних засобів на вулицях та дорогах біля закладів освіти.

Також позивачу була надана інформація щодо проектної потужності та фактичної наповнюваності у 2017-2018, 2018-2019 роках закладів дошкільної та загальної середньої освіти, з якої позивачем встановлено, що станом на 2018-2019 навчальний рік фактична наповнюваність гімназії №267 по вул. Архітектора Вербицького, 7-А складає 32 класи, де навчаються 1015 дітей, тому на території, прилеглій до даного навчального закладу необхідно встановити попереджуючий знак «Діти» на під`їзді до гімназії з боку парку Воїнів-Інтернаціоналістів та навпроти центрального входу з боку районної поліклініки, а також додатково обладнати прилеглу територію з боку районної поліклініки пристроєм примусового зниження швидкості та нанести дорожню розмітку пішохідного переходу.

Управлінням освіти Дарницької РДА в м. Києві надані відповідні пропозиції на виконання рішення Київської міської ради від 02 жовтня 2018 року №1546/5610 «Про розробку Міської комплексної цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в місті Києві до 2022 року», до яких включено об`єкт - гімназія №267 по вул. Вербицького,7-А із зазначенням потребує ремонту асфальтове покриття (10 кв.м.) перед центральною калиткою зі сторони Центральної районної поліклініки по вул. Вербицького, 5, необхідно встановити попереджуючий знак «Діти» - 3 шт., пристрої примусового зниження швидкості - 5 шт., облаштувати дорожні розмітки пішохідного переходу «зебра» - 4 ділянки на шляху автотранспорту вздовж Парку Воїнів-Інтернаціоналістів, біля Центральної районної поліклініки та будинку по вул. Вербицького,5 та 9-Ж.

В порядку реагування на отриману інформацію, позивачем направлено до Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві листа від 29 листопада 2018 року №52/2170, у якому Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №2 Субботін О. просив у можливо стислі строки, але не пізніше 06 листопада 2018 року, провести обстеження стану технічних засобів організації дорожнього руху на територіях, прилеглих до вказаних навчальних закладів, щодо дотримання вимог Правил дорожнього руху, Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30 березня 1994 року, Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №54 від 14 лютого 2012 року, зі складенням відповідних актів, належним чином посвідчені копії яких надати до прокуратури.

Зазначений лист Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №2 Субботіна О. перенаправлений до Управління патрульної поліції в м. Києві за належністю.

З наявного у справі листа гімназії №267 м. Києва від 22 січня 2019 року №12 за підписом директора ОСОБА_2 (а.с.37) вбачається, що територія закладу освіти знаходиться на значній відстані від проїжджої частини дороги по вул.. Вербицького та огороджена по периметру парканом. На під`їзній дорозі з боку вул. Вербицького, яка проходить між гімназією та Парком Воїнів-Інтернаціоналістів встановлено пристрій примусового зниження швидкості «лежачий поліцейський» та встановлено знак «Пішохідний перехід». Під`їзна дорога веде до воріт гімназії, де перед воротами встановлено знак «Паркування заборонено». На територію гімназії заїжджають лише автомобілі, що завозять продукти харчування, здійснюють вивіз сміття тощо. Отже, потреби у встановленні на території, прилеглій до гімназії, пристроїв примусового зниження швидкості немає, а бажано б встановити такі пристрої біля районної поліклініки, оскільки в цьому напрямку ходить значна частина учнів гімназії, хоча дана дорога не є прилежною до гімназії. Аналогічні пропозиції надавалися Управлінню освіти Дарницької РДА в м. Києві.

Обґрунтовуючи обставини бездіяльності з боку Київської міської ради, позивач посилається на положення статті 16 Закону України «Про автомобільні дороги», відповідно до яких вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у виданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Приписами статті 17 цього ж Закону передбачено, що управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться, а згідно статті 19 основними обов`язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є, зокрема, забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із повноважень міської ради є організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як спів фінансування на договірних засадах).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить: виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; формування міських і районних фондів, у тому числі позабюджетних, для фінансування програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки; організація; організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та х екологічно безпечними умовами; здійснення та фінансування заходів, пов`язаних з профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів; керівництво та контроль за діяльністю підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання за виконанням вимог законодавства, рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку.

Водночас, відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30 березня 1994 року, ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Спростовуючи доводи позивача щодо проявів бездіяльності, відповідач посилається на вжиття необхідних та дієвих заходів з підвищення безпеки дорожнього руху поблизу закладів освіти в м. Києві та, зокрема, зазначає, що пропозиції Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 листопада 2018 року №063-10844 враховані у рішенні Київської міської ради від 02 жовтня 2018 року №1546/5610 «Про розробку Міської комплексної цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві до 2022 року», відповідно до якого КП «Центр організації дорожнього руху» доручено протягом шести місяців з моменту оприлюднення цього рішення вжити необхідних організаційно-правових заходів щодо розробки Міської комплексної цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві до 2022 року.

Також структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) районним у місті Києві державним адміністраціям, комунальним підприємствам доручено в межах визначених законодавством повноважень протягом трьох місяців з моменту оприлюднення цього рішення надати свої пропозиції до проекту Міської комплексної цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві до 2022 року до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

На виконання зазначеного рішення виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято розпорядження №97 від 21 січня 2019 року «Про схвалення проекту Міської цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві на 2019-2022 роки». Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) доручено забезпечити внесення на розгляд Київської міської ради проект рішення «Про затвердження Міської цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві на 2019-2022 роки». Строк реалізації програми визначено - 2019-2022 роки». Учасниками (співвиконавцями) програми є Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), КП «Центр дорожнього руху», КП «Київавтодор».

Таким чином, зазначеним рішенням Київської міської ради від 02 жовтня 2018 року №1546/5610 «Про розробку Міської комплексної цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху до 2022 року» визначені конкретні строки з вжиття організаційно-правових заходів щодо розробки Міської комплексної цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві, які тривають на момент розгляду справи та до 2022 року.

До матеріалів справи також надано копію протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань транспорту, зв`язку та реклами №1/69 від 30січня 2019 року, відповідно до пункту 2 якого передбачався розгляд проекту рішення Київської міської ради «Про затвердження Міської цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві до 2022 року». За протоколом комісія ухвалила взяти до розгляду проект зазначеного рішення, доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 21 грудня 2018 року №08-231-4312/ПР, доручити членам постійної комісії Київської міської ради з питань транспорту, зв`язку та реклами додатково опрацювати проект рішення та надати на узагальнення постійній комісії пропозиції та зауваження щодо зазначеного проекту рішення.

Відповідачем також зазначено, що проект рішення буде направлено на погодження до управління правового забезпечення Київради та підписання у Київського міського голови листа про невідкладність розгляду проект рішення та включення його до порядку денного засідання Київської міської ради.

Окрім іншого, третьою особою у справі - КК «Київавтодор» у листі від 04 березня 2019 року зазначено, що в силу пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30 березня 1994 року Київська міська рада не є дорожньо-експлуатаційною організацією та балансоутримувачем вулично-шляхової мережі. Ремонт і утримання дорожніх об`єктів, що перебувають у комунальній власності здійснюється відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Судом також отримано від третьої особи у справі - Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» інформацію про те, що 20 березня 2019 року до Дарницької РДА в м. Києві листом №053/04-18/1401 направлено на погодження схему організації дорожнього руху з встановлення пристроїв примусового зниження швидкості на внутрішньо квартальному проїзді по вулиці Вербицького, 5 та зазначено, що у разі погодження Дарницькою РДА в м. Києві схеми організації дорожнього руху за вказаною адресою, КП «Центр організації дорожнього руху» розпочне роботи щодо встановлення пристроїв примусового зниження швидкості руху транспортних засобів (а.с.89-93).

Окрім цього КП «Центр організації дорожнього руху» зазначає, що відповідно до пункту 10.3.34 ДСТУ 4100-2014 дорожній знак 1.33 «Діти» встановлюється перед ділянками доріг, на яких є вихід з території дитячих закладів (дошкільних закладів, шкіл, дитячих таборів тощо), що прилягають безпосередньо до даної дороги.

Оскільки територія прилегла до гімназії №267знаходиться у дворовій території та не прилягає до вул. Архітектора Вербицького, встановлення дорожнього знаку 1.33 «Діти» не передбачено.

На місцевому проїзді уздовж ЗНЗ №261, як зазначає комунальне підприємство, вже існують пристрої примусового зниження швидкості, позначені відповідними дорожніми знаками 1.11 «Пагорб» та 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» (20 км/год), також пристрої примусового зниження швидкості існують навпроти будинку 9-Г по вул. Вербицького. Влаштування додаткових пристроїв примусового зниження швидкості навпроти будинку 9-Ж по вул. Вербицького недоцільне, оскільки відстань між існуючими пристроями примусового зниження швидкості та поворотом, розташованим під кутом 90 градусів, менше 100 метрів, що не дає можливості транспортним засобам набрати швидкість.

Окрім іншого третя особа вказує на те, що у 2016 році розроблена схема організації дорожнього руху по впровадженню пристроїв примусового зниження швидкості руху на місцевому проїзді біля будинку №5 по вул. Вербицького та направлена на погодження листом від 04 липня 2016 року №18/2416 до Дарницької РДА в м. Києві, проте остання відмовила у погодженні схеми.

До того ж, за інформацією КП «Центр організації дорожнього руху» у переліку адрес влаштування пристроїв примусового зниження швидкості руху транспортних засобів на вулицях і дорогах міста Києва вулиця Вербицького 7-А - значиться, а вулиця Вербицького, 5 та 9-Ж - відсутні. Вимога щодо влаштування пристроїв примусового зниження швидкості руху транспортних засобів за зазначеними адресами від Управління патрульної поліції у м. Києві до КП «Центр організації дорожнього руху» не надходила.

Водночас, КП «Центр організації дорожнього руху» опрацьовує питання щодо влаштування пристроїв примусового зниження швидкості за адресою: вул. Вербицького, 5.

Суд враховує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь зацікавлених осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, тобто не вчинення дії, яку носій публічної влади зобов`язаний був вчинити.

Таким чином, враховуючи викладене вище у сукупності, суд не знаходить обставин протиправної бездіяльності з боку Київської міської ради, оскільки, як свідчать надані до матеріалів справи докази, орган місцевого самоврядування у межах своєї компетенції, визначеної чинним законодавством, вживав певні дії для підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві.

Водночас, фактичну реалізацію влаштування пристроїв примусового зниження швидкості руху транспортних засобів, як встановлено судом, здійснює КП «Центр організації дорожнього руху».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи зазначене, а також встановлене судом упродовж розгляду справи, обставини наявності протиправної бездіяльності відповідача, на які посилається позивач у позові, не доведено достатніми та переконливими доказами.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши обставини справи на предмет дотримання відповідачем положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідачем вживалися певні заходи для підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві у межах наданих повноважень, що підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Оскільки відсутні обставини протиправної бездіяльності відповідача, відповідно відсутні підстави для його зобов`язання до вчинення дій, про які просить позивач у позові.

Окрім іншого суд вважає доцільним зазначити, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень при задоволенні позову. За таких обставин сплачений позивачем судовий збір відшкодуванню не підлягає.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №2 Субботіна Олександра Миколайовича до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху», Комунальна корпорація «Київавтодор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №2 Субботін Олександр Миколайович, адреса: 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 3-В, код ЄДРПОУ 02910029, тел. +380445583366.

Відповідач: Київська міська рада, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141, тел. +380442027064.

Суддя В.І. Келеберда